Ухвала

від 31.05.2017 по справі 20/51

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31 травня 2017 р. Справа № 20/51 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С.М., розглянувши матеріали скарги б/н (вх№5825/17) від 29.05.17р., ПП ОСОБА_1, на дії ВДВС Богородчанського РУЮ, у справі:

за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Івано-Франківська область, 77700;

до відповідачів: 1) Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2

2) Приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_3

про: стягнення заборгованості в сумі 67284,00грн. (в еквіваленті становить 8400 доларів США), 3% річних в сумі 1346,00грн. (в еквіваленті становить 168 доларів США), 500,00грн. - матеріальних збитків на правову допомогу.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПП ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Івано-Франківської області зі скаргою б/н (вх№5825/17) від 29.05.17р., в якій просить суд, визнати недійсною постанову державного виконавця ВДВС Богородчанського РУЮ від 05.05.17р.; зобов"язати державного виконавця ВДВС Богородчанського РУЮ вжити заходи до виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.06.10р.

Приписи ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", надають право сторонам, іншими учасникам та особам, оскаржити до суду, у порядку, передбаченому законом, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення.

Водночас, скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим ст.54 Господарського процесуального кодексу України, з доданням до неї документів, зазначених у п.п. 2, 4 ч.1 цієї статті і за необхідності - зазначених у ч.ч. 2, 3 ст. 57 названого Кодексу (п. 9.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.12р.).

Пунктом 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. При цьому, в силу ч.1. ст.56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

В порушення вище вказаних правових норм, матеріали скарги б/н (вх№5825/17) від 29.05.17р., не містять доказів направлення останньої відповідачам у справі - Приватному підприємцю ОСОБА_2, Приватному підприємцю ОСОБА_3, а також, ВДВС Богородчанського РУЮ.

Одночасно, суд звертає увагу скаржнику і на процесуальний строк для оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу Державної виконавчої служби, встановлений ч.1 ст. 121-2Господарського процесуального кодексу України.

Так в силу ч. 1 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

У поданій скарзі б/н (вх№5825/17) від 29.05.17р., ПП ОСОБА_1, зазначає, що отримав оскаржувану постанову - 19.05.17р. При цьому, просить суд, витребувати у ВДВС Богородчанського РУЮ, матеріали виконавчого провадження, де міститься розписка ПП ОСОБА_1, про отримання оскаржуваної постанови саме 19.05.17р.

За змістом ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, обставини, що перешкоджають наданню такого доказу.

Скаржником, у скарзі б/н (вх№5825/17) від 29.05.17р., не наведено будь - яких обставин щодо неможливості подання ним матеріалів виконавчого провадження, в т.ч. і розписки про отримання оскаржуваної постанови - 19.05.17р., в той час, як ч. 1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", надає право сторонам виконавчого провадження ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, тощо. Таким чином, в силу вказаної норми, скаржник не позбавлений права та можливості самостійно подати суду вище вказані докази, які б підтвердили викладені у скарзі обставини.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Виходячи з аналізу правових норм, визначених Господарським процесуальним кодексом України, Конституцією України, рішення, ухвали, постанови господарського суду повинні прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального, процесуального права та фактичними обставинами, достовірно встановленими судом, і не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Відсутність в матеріалах скарги б/н (вх№5825/17) від 29.05.17р., доказів отримання Приватним підприємцем ОСОБА_1 оскаржуваної постанови, саме 19.05.17р., позбавляє суд можливості достовірно встановити та прийти до однозначного висновку про те, що скаржником дотримано та не пропущено процесуальний строк, встановлений ч. 1 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, для звернення до суду з скаргою б/н (вх№5825/17) від 29.05.17р. на дії ВДВС Богородчанського РУЮ. Позаяк, подання скарги з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, є підставою для залишення скарги без розгляду, як роз"яснює п. 9.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.12р.

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, ст.ст. 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, п.п.1, 2, 3, 5, 6, 9 ч.1 ст. 63, ст.64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо (абз.2 п. 9.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.12р.).

В даному випадку, допущені скаржником порушення, слугують підставою для застосування судом наслідків встановлених п. п. 3, 6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України - суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За таких обставин, враховуючи вище зазначене, скаргу б/н (вх№5825/17) від 29.05.17р., ПП ОСОБА_1, на дії ВДВС Богородчанського РУЮ, слід повернути без розгляду.

Керуючись ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" ст.ст. 33, 38 ч.1. ст.56, п.2 ч.1 ст.57, п. п. 3, 6 ч.1 ст. 63, ст. 86 , ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

скаргу б/н (вх№5825/17) від 29.05.17р., ПП ОСОБА_1, на дії ВДВС Богородчанського РУЮ - повернути без розгляду.

Повернення позовної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя С.Кобецька