Рішення

від 24.05.2017 по справі 910/980/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2017Справа №910/980/17

За позовом Акціонерної компанії "Гульсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі Представництва "Гульсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лайт Інвест"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бауком-Україна"

Про визнання недійсним договору поруки

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Алишева Г.М. (дов. від 21.12.2015)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

В судовому засіданні 24.05.2017, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.01.2017 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Акціонерної компанії "Гульсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі Представництва "Гульсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лайт Інвест" (надалі - відповідач) про визнання недійсним договору поруки

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 порушено провадження у даній справі № 910/980/17, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.02.2017 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

08.02.2017 ухвалою суду залучено Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауком-Україна", в якості співвідповідача та відкладено розгляд справи на 09.03.2017.

В судове засідання, призначене на 09.03.2017, з'явився представник позивача заявив клопотання про долучення додаткових доказів.

В судове засідання, призначене на 09.03.2017, представник відповідача-1 не з'явився причин неявки суд не повідомив хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судове засідання, призначене на 09.03.2017, представник відповідача-2 не з'явився однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

09.03.2017 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 30.03.2017.

30.03.2017 з'явились представники сторін, представник відповідача-2 надав нотаріально завірену копію Договору поруки № 24/03-15 від 24.03.2015.

30.03.2017 оголошено перерву до 05.04.2017.

В судове засідання призначене на 05.04.2017 з'явились представники позивача та відповідача-2.

Ухвалою суду від 05.04.2017, з'ясовуючи обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність призначити у справі судово-почеркознавчої та технічної експертизи

Проведення судової зазначеної експертизи в справі №910/980/17 в судовому засіданні погоджено доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

05.04.2017 ухвалою суду зупинено провадження у справі №910/980/17 на час проведення судової експертизи.

04.05.2017 від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.04.2017, зокрема зобов'язано відповідача-2 надати до суду в строк до 26.04.2017 оригінал договору поруки № 24/03-15 від 24.03.2015 року, укладений між ТОВ "Торговий дім "Лайт Інвест" та ТОВ "Бауком Україна".

15.05.2017 ухвалою суду поновлено розгляд справи та призначено на 24.05.2017.

В судове засідання, призначене на 24.05.2017, з'явився представник позивача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 24.05.2017, представник відповідача-2 не з'явився пояснення з приводу не виконання вимог ухвали суду від 05.04.2017, в частині надання оригіналу договору поруки № 24/03-15 від 24.03.2015 року, укладений між ТОВ "Торговий дім "Лайт Інвест" та ТОВ "Бауком Україна" до суду не надав, причин неявки суд не повідомив.

Дії відповідача-2 щодо неявки до суду розцінюються господарським судом як зловживання процесуальними правами.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В матеріалах справи міститься копія Договору поруки №2/03-15 від 24.03.2015 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лайт Інвест" (надалі - Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бауком-Україна" (надалі - Кредитор).

Відповідно до п.1.1 У відповідності до Цього Договору Поручитель поручається перед Кредитором за виконання всіх обов'язків Представництва "Гульсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" , що виникли з Договору №30/07/09-БУ суборенди транспортного засобу та спеціальної техніки від 30.07.2009, який був укладений між Кредитором та Боржником.

Відповідно до п. 3.1 Договору поруки, поручитель зобов'язується у разі порушення боржником обов'язку за основним договором самостійно виконати обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора. Порукою за цим договором забезпечується виконання боржником взятих на себе згідно основного договору зобов'язань (в т.ч. щодо сплати штрафних санкцій, які виникнуть у випадку неналежного виконання ним таких зобов'язань) - в сумі, що не може бути більшою 100 000,00 грн.

Згідно із п. 4.1 Договору поруки, у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основним договором, кредитор на свій власний розсуд звертається з письмовою вимогою до боржника про виконання цього обов'язку або з позовом до суду.

Спір у справі стосувався правових наслідків невиконання взятих на себе зобов'язань за Договором №30/07/09-БУ по сплаті орендної плати за користування орендованим майном та повернення такого майна орендодавцю після спливу строку оренди.

Відповідно до правової позиції кредитора (ТОВ Бауком-Україна), визначеної в судовому рішенні господарського суду м. Києва від 06.10.2015р. по справі №910/20246/15 в зв'язку із невиконанням боржником (АК Гюльсан в особі представництва Гюльсан ) зобов'язання з повернення орендованого згідно Договору №30/07/09-БУ майна позивачем (кредитором1 було здійснено одностороннє повернення відповідної техніки. Вказане одностороннє повернення техніки відбулось 01.09.2010р.

Отже, на дату укладання Договору поруки - 24.03.2015р.. строк виконання зобов'язань за основним договором вже минув, більше того, кредитор мав певні претензії до боржника, щодо виконання зобов'язань за ним договором станом на 01.09.2010р.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договором є погоджена дія двох або більше сторін спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частини 1, 2, 4 статті 202 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України (ст.215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до абз. 4 п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Розкриття поняття обставини, які мають істотне значення наведено в частині 1 статті 229 ЦК України відповідно до якої істотне значення має помилка щодо природи договору, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Пленум Вищого господарського суду України в своїй Постанові № 11 від 29.05.2013 (абзац 2 пункту 3.10) роз'яснив, що під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв'язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). При цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб'єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лайт Інвест" зазначив, що оспорюваний договір ніколи ним не підписувався.

З метою з'ясування всіх обставин судом було призначено судово-почеркознавчої та технічну експертизи. Директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лайт Інвест", Зінченко А.В., з'явився до суду та надав експериментальні зразки підпису.

Разом з тим, відповідача-2 було зобов'язано надати оригінал оспорюваного Договору, однак останній так і не виконав вимоги ухвали суду, оригіналу договору не надав, в судове засідання не з'явився

Таким чином, аналізуючи матеріали справи, беручи до уваги твердження відповідача-1 , що директор не підписував оспорюваний договір, ненадання оригіналу Договору поруки №2/03-15 від 24.03.2015 відповідачем 2, суд приходить висновку, що вказаний договір директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лайт Інвест" не підписувався.

Відповідно до Аналізу окремих питань судової практики, що виникають при застосуванні судами рекомендаційних роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", суди, встановивши, що спірний договір, який за формою і змістом відповідає вимогам закону, але підтверджено, що одна із сторін його не підписувала, мають виходити з того, що такий договір є вчиненим.

У цьому випадку п. 8 ППВСУ N 9 про невчинення чи неукладення договору не застосовується.

Зазначене вище є підставою для визнання договору недійсним згідно зі статтями 203, 215 ЦК у зв'язку з підписанням договору особою, яка не має на це повноважень, та відсутністю волевиявлення власника, якщо власник у подальшому не схвалив такого правочину.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог із наведених Позивачем обґрунтувань позову.

Судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним з моменту укладення, а саме - з 24.03.2015р., Договір поруки № 24/03-15, укладений 24.03.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лайт Інвест (поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю Бауком Україна (кредитор), відповідно до п. 1.1 якого поручитель поручився перед кредитором за виконання всіх обов'язків представництва Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті (боржник), що виникли з Договору №30/07/09-БУ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бауком Україна (01042, м.Київ, ВУЛИЦЯ ІВАНА КУДРІ, будинок 20, ідентифікаційний номер 36064184) на корить Акціонерної компанії "Гульсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі Представництва "Гульсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" (04053, м. Київ, вул.. Артема, буд. 49, офіс 408, ідентифікаційний код 26607343) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено 31.05.2017.

Суддя М.О. Лиськов