Ухвала

від 24.05.2017 по справі 21/96(10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.05.2017 р. Справа№ 21/96(10)

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС , м.Київ на бездіяльність Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області по справі №21/96 (10)

за позовом: Дочірнього підприємства Львівське спеціалізоване управління Стальконструкція №137 Відкритого акціонерного товариства Центростальконструкція , м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства Центральна енергосервісна компанія Львівнергомонтаж , м.Львів

про стягнення 143203,49грн.

Cуддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від скаржника: ОСОБА_1 - представник за довіреністю (в режимі відеоконференції)

від відповідача (боржника): не з'явився

від ВДВС: не з'явився

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС , м.Київ (вх.№1371/17 від 28.03.2017р.) на бездіяльність Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якій скаржник просить визнати за період із 10.10.2016р. по 22.03.2017р. незаконною та протиправною бездіяльність Сихівського ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області у виконавчому провадженні №52554071 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2011р. у справі №21/96 (10) в частині не вжиття належних та допустимих виконавчих дій щодо виявлення грошових коштів, зокрема, та не обмежуючись, звернення стягнення на кошти боржника, котрі містились та містяться на його поточних рахунках, в тому числі й з врахуванням ст.34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 28.12.2014р. за №77-VIIІ; визнати за період із 10.10.2016р. по 22.03.2017р. незаконною та протиправною бездіяльність Сихівського ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області у виконавчому провадженні №52554071 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2011р. у справі №21/96 (10), котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №52554071 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2011р. у справі №21/96 (10) із врахуванням ст.ст. 10, 18, 26, 47 Закону України Про виконавче провадження , та котрі були б направлені та свідчили б про його примусове виконання.

Внаслідок повторного автоматизованого розподілу, проведеного у відповідності до ст.2-1 ГПК України, скаргу передано на розгляд судді Щигельської О.І. Ухвалою суду від 30.03.2017р. скарга прийнята і призначена до розгляду в судовому засіданні 24.04.2017р., яке, за клопотанням скаржника, призначене в режимі відеоконференції із визначенням господарського суду Київської області відповідальним за її проведення. Ухвалою суду від 24.04.2017р. розгляд скарги відкладено на 24.05.2017р. з підстав викладених в ній та задоволено клопотання ТзОВ Компанія НОТАПС про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судове засідання 24.05.2017р. (в режимі відеоконференції) з'явився представник стягувача, якому роз'яснено права у відповідності до ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Представник стягувача в судовому засіданні 24.05.2017р. вимоги скарги підтримав повністю з мотивів, наведених у ній, надав усні пояснення по суті заявлених вимог.

Сихівський відділ державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області явки повноважного представника в судовому засіданні 24.05.2017р. не забезпечив, витребуваних судом документів не подав, поважності причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (знаходиться в матеріалах справи).

Боржник явки повноважного представника в судовому засіданні 24.05.2017р. повторно не забезпечив, поважності причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином. Так, копію ухвали суду від 30.03.2017р. про прийняття скарги до провадження, направлену на адресу ПП Центральна енергосервісна компанія Львівнергомонтаж , зазначену у скарзі, а саме: 79049, АДРЕСА_1, що відповідає місцезнаходженню юридичної особи згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуто суду установою зв'язку із відміткою За закінченням терміну зберігання . На час розгляду скарги копію ухвали суду від 24.04.2017р. про відкладення розгляду скарги, надіслану боржнику за вказаною адресою, установою зв'язку суду не повернуто.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. роз'яснено, що за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на те, що відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, а також те, що судом, у відповідності до ч.3 ст. 4-3 ГПК України, створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, підстави для відкладення розгляду скарги, передбачені у ст.77 ГПК України, не вбачаються.

Розглянувши подані матеріали, оцінивши подані докази в їх сукупності та заслухавши пояснення представника скаржника, судом встановлено таке.

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.12.2010р. у справі №921/96(10) (суддя Чорній Л.З.), позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства Центральна енергосервісна компанія Львівенергомонтаж на користь Дочірнього підприємства Львівське спеціалізоване Управління Сталь конструкція №137 Відкритого акціонерного товариства Центростальконструкція 123597,38грн. боргу, 14140,74грн.-інфляційних втрат, 5465,37грн. 3% річних, 1432,03грн. - державного мита, 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення набрало законної сили й на його примусове виконання 10.01.2011р. видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.12.2015р. здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні, замінено сторону у справі №21/96 (10) Дочірнє підприємство Львівське спеціалізоване Управління Стальконструкція №137 Відкритого акціонерного товариства Центростальконструкція (79040, м.Львів, вул.Конюшинна, буд.5; код ЄДРПОУ 01413715) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС (03187, м.Київ, вул.Академіка Заболотного, 38 офіс,23; код ЄДРПОУ 38964292).

Ухвалою від 01.02.2016р. поновлено строк для пред'явлення наказу №21/96(10) від 10.01.2011р. до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, такий наказ пред'явлено ТзОВ Компанія НОТАПС до виконання у Сихівський відділ державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, яким 10.10.2016р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52554071 із його примусового виконання.

Скаржник стверджує, що на даний час судове рішення у вказаній справі не виконане, виконавчі дії не проводяться. Скаржник зазначає, що бездіяльність органу Державної виконавчої служби є протиправною, що й зумовило звернення до суду з відповідною скаргою.

При вирішенні скарги суд виходив з такого.

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Так, згідно з ч.1 ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Як визначено ч.1 ст.74 Закону України Про виконавче провадження , рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Зокрема, ч.1 ст.121-2 ГПК України встановлено, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Конституцією України, а саме ч.2 ст.19 передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

05.10.2016р. набрав чинності Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016р., згідно з яким Закон України Про виконавче провадження від 21.04.1999р. втратив чинність, окрім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності Законом від 02.06.2016р.

Відповідно ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1). Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.2).

Частиною 3 ст.18 вказаного Закону передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст.18 Закону України Про виконавче провадження , вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до ч.8 ст.48 Закону України Про виконавче провадження , виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Окрім цього, ч.5 ст.52 вказаного Закону встановлено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

У своїх скарзі ТзОВ Компанія НОТАПС звертає також увагу на визначений у ст.34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування порядок фінансування Фондом соціального страхування України страхувальників, й наводить міркування щодо можливості списання коштів з рахунків боржника.

Так, у відповідності до ст.13 Закону України Про виконавче провадження , під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.1). Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону (ч.2). Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках (ч.3). Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна (ч.4). Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом (ч.5).

Суд звертає увагу на те, що із відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження, яка, відповідно до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом міністерства юстиції №2432/5 від 12.08.2016р., є джерелом вичерпної інформації про усі вчинені державним виконавцем виконавчі дії щодо виконання рішення, вбачається, що з метою виконання такого наказу державним виконавцем вчинено лише дві дії: винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та об'єднано виконавчі провадження у зведене.

Скаржник зазначає, що ТзОВ Компанія НОТАПС направлено на адресу Сихівського ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №52554071 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10 січня 2011 року у справі №21/96 (10), а також клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №52554071 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10 січня 2011 року у справі №21/96 (10) при здійсненні арешту коштів боржника та їх списанні просить врахувати положення норм чинного законодавства України, зокрема та не обмежуючись, ст.34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 28.12.2014р. за №77-VII. Однак, такі звернення залишено без відповіді та задоволення, належних та допустимих виконавчих дій не вчинено.

Всупереч вимогам ухвал суду від 30.03.2017р. та 24.04.2017р., Сихівським відділом державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області не надано суду ані обґрунтованих письмових пояснень по скарзі, ані матеріали виконавчого провадження №53528185, які стосуються виконання наказу по справі №21/96(10), ані забезпечено явку повноважного представника у судовому засіданні.

З огляду на вищенаведене суд констатує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що державним виконавцем вжито передбачені законом заходи щодо примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області від 28.12.2010р. у справі №21/96 (10).

Згідно з п.9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р., за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на таке, суд, беручи до уваги вищезазначене, визнає доводи скаржника щодо вимоги про визнання за період із 10.10.2016р. по 22.03.2017р. незаконною бездіяльності Сихівського ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області у виконавчому провадженні №52554071 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2011р. у справі №21/96 (10) в частині не вжиття належних та допустимих виконавчих дій щодо виявлення грошових коштів, зокрема, та не обмежуючись, звернення стягнення на кошти боржника, котрі містились та містяться на його поточних рахунках, в тому числі й з врахуванням ст.34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 28.12.2014р. за №77-VIIІ, правомірними й вважає за необхідне їх задоволити.

Щодо вимог про визнання за період із 10.10.2016р. по 22.03.2017р. незаконною та протиправною бездіяльності Сихівського ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області у виконавчому провадженні №52554071 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2011р. у справі №21/96 (10), котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №52554071 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2011р. у справі №21/96 (10) із врахуванням ст.ст. 10, 18, 26, 47 Закону України Про виконавче провадження , та котрі були б направлені та свідчили б про його примусове виконання, суд визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє, оскільки висновок про порушення строків чи порядку виконання можна зробити лише тоді, коли відповідну дію вчинено, але неналежно, в тому числі й допущено прострочення. Водночас, судом встановлено протиправну бездіяльність органу Державної виконавчої служби.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС (вх.№1371/17 від 28.03.2017р.) на бездіяльність Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області задоволити частково.

2. Визнати доводи Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС правомірними, а бездіяльність Сихівського Відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні №52554071 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2011р. у справі №21/96 (10) за період із 10.10.2016р. по 22.03.2017р. в частині не вжиття належних та допустимих виконавчих дій щодо виявлення грошових коштів, зокрема, та не обмежуючись, звернення стягнення на кошти боржника, котрі містились та містяться на його поточних рахунках, в тому числі й з врахуванням ст.34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (в редакції від 28.12.2014р. за №77-VIIІ) - незаконною.

3. В решті вимог - скаргу відхилити.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення. Порядок оскарження ухвали суду визначено ст.106 ГПК України.

Суддя Щигельська О.І.