Ухвала

від 24.05.2017 по справі 420/356/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 420/356/17

Провадження № 22ц/782/345/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2017 року, травня місяця, 24-го дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі: головуючого судді Яреська А.В., суддів - Коновалової В.А., Луганської В.М., за участю секретаря: Попової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області у місті Сєвєродонецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 05 квітня 2017 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, третя особа - ОСОБА_3, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Просила суд стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі у розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи з 10.03.2017 року і до закінчення навчання - 30.06.2018 року. Позов було прийнято судом до розгляду і рішенням від 05 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково, було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 10.03.2017 року і до закінчення навчання - 30.06.2018 року. В інший частині позовних вимог було відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

На рішення суду надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_1., який не погоджується із рішенням, вказує на те, що суд не врахував його матеріальний стан, оскільки доходи від підприємницької діяльності є нерегулярними та мають мінливий характер, має на утриманні малолітню дитину, а також доньку дружини від іншого шлюбу.

Вислухавши доповідача, обговоривши доводи апеляції, письмових заперечень проти неї, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Статтею ст. 303 ЦПК України є передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Статтями 213, 214 ЦПК України є визначеним про те, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Як передбачено ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Частина 2 ст. 59 ЦПК України передбачає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Статтями 10, 60 ЦПК України є визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 57 цього Кодексу, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ухвалюючи рішення судом першої інстанції було встановлено, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною донькою відповідача у справі ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЕД № 093135, виданим 25.02.1999 року Риб'янцівською сільською радою Новопсковського району Луганської області. ОСОБА_2 є студенткою є ІІ курсу за професією перукар (перукар - модельєр), манікюрник та навчається на денній формі навчання в Старобільському професійному ліцеї. Форма навчання - бюджетна, знаходиться на неповній державній забезпеченості. Проживає у гуртожитку ліцею без реєстрації. Термін навчання до 30.06.2018. Зазначені обставини підтверджуються довідкою № 95, виданою 03.03.2017 за підписом директора Старобільського професійного ліцею та інспектора відділу кадрів. З огляду на зазначені обставини суд першої інстанції дійшов до висновків про те, що позивачка потребує матеріальної допомоги батьків для оплати проживання у гуртожитку, проїзду до місця навчання, та придбання побутових речей, і, незважаючи на працездатний вік, не може отримувати постійного заробітку у зв'язку з навчанням за денною формою, при цьому суд визнав що відповідач має змогу надавати таку допомогу доньці, що продовжує навчання та визначив розмір цієї допомоги у 300 грн. щомісячно .

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду, адже до них він дійшов належним чином дослідивши усі надані сторонами докази, без порушення правил їх оцінки. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, адже потреба у матеріальній допомозі позивачки, що вимушена нести витрати для оплати проживання, проїзду до місця навчання, придбання побутових речей не викликає сумнівів у суду, апелянт не спростував зазначених тверджень, між тим позивачка зареєстрована у Новопскові, але навчається у Старобільську, на денному відділенні, перебуває на неповній державній забезпеченості - це підтверджується довідкою ліцею (а.с. 9), відміткою у паспорті (а.с. 3). Само по собі навчання на бюджеті та проживання у гуртожитку, отримання стипендії не виключає потреби у матеріальній допомозі з боку батьків, з наявної у справі довідки вбачається, що позивачка перебуває на неповній державній забезпеченості , зі змісту письмових заперечень проти апеляції вбачається, що розмір стипендії є незначним - 415 гривень на місяць, позивачка вимушена нести витрати на приладдя та обладнання, інвентар та аксесуари для навчання практичних занять з перукарної справи та манікюру, покупати продукти харчування, канцелярське приладдя та приладдя для професійного навчання, підручників, одягу, оплачувати проїзд з смт. Новопсков до м. Старобільськ. Суд першої інстанції детально вивчив надані суду сторонами докази і вірно дійшов до висновку про наявність у відповідача можливості щодо сплати аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 300 грн. щомісячно своїй доньці, це фактично визнається і самим апелянтом, що підтверджує у апеляції про те, що він щомісячно сплачує податки та збори, що є значними обслуговує автомобіль, з власної волі утримує доньку своєї дружини від першого шлюбу та оплачує її навчання - хоч і не є зобов'язаним здійснювати це законом, тоді як зобов'язаний за законом це здійснювати щодо своєї рідної доньки. Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу, яка зокрема передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 Сімейного кодексу України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів було враховано стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших утриманців, всі обставини, що мають істотне значення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи порушені або неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права. Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень матеріального права чи процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає. Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Судові витрати, сплату яких було відстрочено апелянту підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 05 квітня 2017 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у сумі 704 грн.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий А.В. Яресько

Судді: В.А. Коновалова

ОСОБА_4