КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 810/4228/16 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградвова О.І. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.
У Х В А Л А
Іменем України
31 травня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства ТЕХПРОДАГРО до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
20 грудня 2016 року Приватне підприємство ТЕХПРОДАГРО звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про
- визнання протиправним рішення про призупинення договору про визнання електронних документів № 150220162 від 29 лютого 2016 року;
- визнання протиправною відмови у прийнятті податкової звітності за жовтень 2016 року;
- зобов'язання забезпечити відповідно до договору про визнання електронних документів № 150220162 від 29 лютого 2016 року прийняття податкової звітності та реєстрацію податкових накладних, коригувань до податкових накладних в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку та прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість та звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2016 року, днем фактичного отримання - 21 листопада 2016 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 29 лютого 2016 року № 150220162 в односторонньому порядку. Визнано протиправною відмову Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області у прийнятті податкової звітності за жовтень 2016 року, поданої приватним підприємством ТЕХПРОДАГРО (код ЄДРПОУ 37235776) на паперових носіях, оформлену листом від 28 листопада 2016 року № 12689/10/10-02-08-02. Визнано декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, подану приватним підприємством ТЕХПРОДАГРО (код ЄДРПОУ 37235776) на паперових носіях, такою, що подана у день її фактичного отримання Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області - 21 листопада 2016 року. Визнано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2016 року, поданий приватним підприємством ТЕХПРОДАГРО (код ЄДРПОУ 37235776) на паперових носіях, таким, що поданий у день його фактичного отримання Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області - 21 листопада 2016 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 29 лютого 2016 року між позивачем та відповідачем укладено договір про визнання електронних документів № 150220162 (а.с.5-7).
18 листопада 2016 року позивачем в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку було подано до відповідача звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2016 року.
У цей же день позивачем було отримано квитанцію № 1, в якій зазначалося, що Документ не прийнято , Можливо, розірвано Договір про визнання електронних документів (а.с.9).
19 листопада 2016 року позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку було подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року.
У цей же день позивачем було отримано квитанцію № 1, в якій зазначалося, що Документ не прийнято , Можливо, розірвано Договір про визнання електронних документів (а.с.10).
У зв'язку з неприйняттям податкової звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, позивачем було подано податкову звітність до відповідача на паперових носіях (а.с. 11-14).
28 листопада 2016 року відповідачем було направлено на адресу позивача лист № 12689/10/10-02-08-02 Про відмову у прийнятті податкової звітності , у якому повідомлялося, що податкова декларація з ПДВ за жовтень 2016 року та звіт за жовтень 2016 року не підписані особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової звітності до контролюючого органу, а тому відповідачем відмовлено у їх прийнятті (а.с.16).
Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Згідно п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Приписами п.п.48.3 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:
- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;
- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
- найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;
- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;
- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Приписами п. 48.4 ст. 48 ПК України встановлено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:
- відмітка про звітування за спеціальним режимом;
- код виду економічної діяльності (КВЕД);
- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;
- індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
У відповідності до п. 49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Згідно п. 49.10 ст. 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Разом з тим, згідно п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:
- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;
- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Згідно матеріалів справи, 29 лютого 2016 року між позивачем та відповідачем укладено договір про визнання електронних документів № 150220162 (а.с.5-7).
Згідно п. 3.1 договору, відповідач зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді у термін, визначений законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, а їх комп'ютерну обробку (а.с.6).
Так, 18 листопада 2016 року позивачем в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку було подано до відповідача звіт за жовтень 2016 року, який, як убачається з квитанції № 1, не було прийнято у зв'язку з тим, що: Можливо, розірвано Договір про визнання електронних документів (а.с.9).
19 листопада 2016 року позивачем в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку було подано до відповідача податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2016 року, яку також не було прийнято з тих же підстав (а.с.10).
У зв'язку з неприйняттям податкової звітності засобами телекомунікаційного зв'язку, позивачем було подано податкову звітність до відповідача на паперових носіях (а.с.11-14).
28 листопада 2016 року відповідачем листом № 12689/10/10-02-08-02 Про відмову у прийнятті податкової звітності було відмовлено позивачу у прийнятті поданої на паперових носіях податкової звітності, з посиланням на те, що податкова декларація з ПДВ за жовтень 2016 року та звіт за жовтень 2016 року не підписані особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової звітності до контролюючого органу (а.с.16).
З протоколу № 6 вбачається, що робочою комісією відповідача з організації супроводження процесу укладення з платниками податків договорів про визнання електронних документів було призупинено дію договорів по платниках, вказаних у додатку 5 (а.с.37).
У витягу з додатку № 5 до протоколу № 6 позивача було зазначено під номером 6 (а.с.38).
Вбачається, що рішення про призупинення дії договору № 150220162 було прийнято відповідачем на підставі:
- службового листа начальника управління податків і зборів з юридичних осіб від 16 листопада 2016 року № 802/10-02-12-01-12. Зокрема, у названому листі зазначалося, що за даними моніторингу даних ЄРПН встановлено формування позивачем сумнівного податкового кредиту з ПДВ за рахунок реалізації покупцям товарів, відмінних від придбаних у постачальників, походження яких невідоме та неможливо відстежити за даними ЄРПН (а.с.35-36);
- акта про неможливість вручення запиту про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) позивачу від 16 листопада 2016 року № 588/10-02-12-01/37235776, в якому зазначено, що під час виходу службових осіб встановлено, що посадові особи позивача або уповноважені представники платника податків відсутні за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 66/13 (а.с.81);
- повідомлення першого заступника начальника відповідача від 28 листопада 2016 року № 3337/7/10-02-21-03, згідно з яким 28 листопада 2016 р. працівниками оперативного управління відповідача здійснено виїзд за податковою адресою позивача (09107, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 66/13), за результатами якого встановлено, що за вказаною адресою знаходиться нежитлова будівля, в якій здаються офісні приміщення. На момент виходу за адресою реєстрації позивача його службових осіб не встановлено (а.с.82).
Судом першої інстанції вірно встановлено те, що перевірка знаходження позивача за юридичною адресою була проведена через 12 днів після прийняття відповідачем рішення про призупинення дії договору № 150220162, а отже, не могла бути підставою для прийняття рішення від 16 листопада 2016 року.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 Про надання електронної податкової звітності затверджена Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі - Інструкція).
Додатком №1 до вказаної Інструкції є примірний договір про визнання електронних документів.
Відповідно до вимог п. 4 розділу 6 Додатку № 1 до Інструкції орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.
Відповідно до п. 4 ч. 6 Строк дії договору договору № 150220162 орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадках ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації (а.с.7).
Отже, на момент спірних правовідносин за договором № 150220162 передбачено право відповідача на розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку, проте, не передбачено повноважень на його призупинення .
Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не можуть бути взяті до уваги посилання відповідача як на підставу призупинення дії договору, акти про неможливість вручення запиту про надання інформації від 16 листопада 2016 року та службові записки про відсутність позивача за місцем реєстрації, оскільки єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с.81-82).
Тим паче, що відповідачем не доведено факту зміни місця реєстрації позивача.
Відомості про позивача є підтвердженими, місцезнаходженням є: 09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, будинок 66/13 (а.с.64-66, 104-106, 107-114).
З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач розірвав договір № 150220162 в односторонньому порядку, без прийняття відповідного рішення.
Колегія суддів, вважає правильним рішення суду першої інстанції про необхідність вийти за межі позовної заяви та визнати протиправними дій відповідача щодо розірвання договору № 150220162 в односторонньому порядку.
Як вірно вказав суд першої інстанції, податковим органом було відмовлено позивачу у прийнятті поданої у паперовому вигляді податкової звітності, оскільки податкова декларація з ПДВ за жовтень 2016 року та звіт за жовтень 2016 року не підписані особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової звітності до контролюючого органу (а.с.16).
З тексту декларації та звіту вбачається, що посади головного бухгалтера у позивача не передбачено, а бухгалтерський облік здійснюється безпосередньо керівником.
На поданих позивачем на паперових носіях податковій декларації з ПДВ за жовтень 2016 року та звіті за жовтень 2016 року наявний скріплений печаткою підпис керівника позивача ОСОБА_3, а у графі Головний бухгалтер зазначено не передбачено (а.с.12, 14).
Також, в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2016 року та у звіті за жовтень 2016 року не встановлено відсутність реквізитів передбачених п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України.
Отже, податковий орган протиправно відмовив позивачу у прийнятті податкової декларації з ПДВ за жовтень 2016 року та звіту за жовтень 2016 року.
Згідно постанови Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2016 року у справі № К/800/39315/15, резолютивна частина постанови про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмови прийняти декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).
З огляду на, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність визнати подані на паперових носіях декларацію з ПДВ за жовтень 2016 року та звіт за жовтень 2016 року такими, що подані у день їх фактичного отримання відповідачем - 21 листопада 2016 року.
Таким чином, вимоги в частині прийняття податкової декларації з ПДВ за жовтень 2016 року та звіту за жовтень 2016 року днем їх фактичного отриманні відповідачем є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За наведених обставин та правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позову.
Висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовані.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України
Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина
Судді: Я.Б.Глущенко
С.Б.Шелест
Головуючий суддя Кузьмишина О.М.
Судді: Шелест С.Б.
Глущенко Я.Б.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2017 |
Оприлюднено | 06.06.2017 |
Номер документу | 66850380 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні