Постанова

від 28.08.2018 по справі 810/4228/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2018 року

Київ

справа №810/4228/16

адміністративне провадження №К/9901/31608/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 (суддя - Виноградова О.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 (головуючий суддя - Кузьмишина О.М., судді: Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.) у справі № 810/4228/16 за позовом Приватного підприємства ТЕХПРОДАГРО до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Приватне підприємство ТЕХПРОДАГРО (далі - ПП ТЕХПРОДАГРО ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Білоцерківська ОДПІ) в якому просило:

визнати протиправним рішення про призупинення договору про визнання електронних документів від 29.02.2016 № 150220162;

визнати протиправною відмову у прийнятті податкової звітності за жовтень 2016 року;

- зобов'язати забезпечити відповідно до договору про визнання електронних документів від 29.02.2016 № 150220162 прийняття податкової звітності та реєстрацію податкових накладних, коригувань до податкових накладних в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку та прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість та звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2016 року, днем фактичного отримання - 21.11.2016.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017, позовні вимоги задоволено частково. Визнати протиправними дії Білоцерківської ОДПІ щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 29.02.2016 № 150220162 в односторонньому порядку. Визнано протиправною відмову Білоцерківської ОДПІ у прийнятті податкової звітності за жовтень 2016 року, поданої ПП ТЕХПРОДАГРО (код ЄДРПОУ 37235776) на паперових носіях, оформлену листом від 28.11.2016 № 12689/10/10-02-08-02. Визнано декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, подану ПП ТЕХПРОДАГРО (код ЄДРПОУ 37235776) на паперових носіях, такою, що подана у день її фактичного отримання Білоцерківською ОДПІ - 21.11.2016. Визнано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2016 року, поданий ПП ТЕХПРОДАГРО (код ЄДРПОУ 37235776) на паперових носіях, таким, що поданий у день його фактичного отримання Білоцерківською ОДПІ - 21.11.2016. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, Білоцерківська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог Білоцерківська ОДПІ посилається на те, що відповідно до пункту 4 розділу 6 Договору про визнання електронних документів орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації. У зв'язку з порушенням підприємством умов Договору (незнаходження за місцем реєстрації) виконання зобов'язань сторін за цим договором припинились і подання платником податків податкової звітності засобами телекомунікаційного зв'язку стало неможливим. У зв'язку з чим, починаючи з 16.11.2016 договір було призупинено, а 23.12.2016 розірвано в односторонньому порядку з підстав відсутності платника за місцем реєстрації.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 29.02.2016 між позивачем та відповідачем укладено договір про визнання електронних документів № 150220162.

18.11.2016 позивачем в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку було подано до відповідача звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2016 року.

У цей же день позивачем було отримано квитанцію № 1, в якій зазначалося, що Документ не прийнято , Можливо, розірвано Договір про визнання електронних документів .

19.11.2016 позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку було подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року.

У цей же день позивачем було отримано квитанцію № 1, в якій зазначалося, що Документ не прийнято , Можливо, розірвано Договір про визнання електронних документів .

У зв'язку з неприйняттям податкової звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, позивачем було подано податкову звітність до відповідача на паперових носіях.

28.11.2016 відповідачем було направлено на адресу позивача лист № 12689/10/10-02-08-02 Про відмову у прийнятті податкової звітності , у якому повідомлялося, що податкова декларація з ПДВ за жовтень 2016 року та звіт за жовтень 2016 року не підписані особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової звітності до контролюючого органу, а тому відповідачем відмовлено у їх прийнятті.

За приписами статті 48 Кодексу, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно з пунктом 46.6 статті 46 Кодексу, у разі, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Кодексу, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Статтею 14 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг передбачено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Порядок подання платником податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку визначений у розділі ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233. У додатку 1 до цієї Інструкції міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді.

Пунктом 4 розділу 6 Договору №1 від 09.02.2016 передбачено, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації.

Як з'ясовано судами, рішення призупинення дії договору № 150220162 було прийнято відповідачем на підставі:

- службового листа начальника управління податків і зборів з юридичних осіб від 16.11.2016 № 802/10-02-12-01-12. Зокрема, у названому листі зазначалося, що за даними моніторингу даних ЄРПН встановлено формування позивачем сумнівного податкового кредиту з ПДВ за рахунок реалізації покупцям товарів, відмінних від придбаних у постачальників, походження яких невідоме та неможливо відстежити за даними ЄРПН;

- акта про неможливість вручення запиту про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) позивачу від 16.11.2016 № 588/10-02-12-01/37235776, в якому зазначено, що під час виходу службових осіб встановлено, що посадові особи позивача або уповноважені представники платника податків відсутні за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 66/13;

- повідомлення першого заступника начальника відповідача від 28.11.2016 № 3337/7/10-02-21-03, згідно з яким 28.11.2016 працівниками оперативного управління відповідача здійснено виїзд за податковою адресою позивача (09107, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 66/13), за результатами якого встановлено, що за вказаною адресою знаходиться нежитлова будівля, в якій здаються офісні приміщення. На момент виходу за адресою реєстрації позивача його службових осіб не встановлено.

Разом з тим, за наслідками безпосереднього дослідження поданої позивачем податкової звітності судами встановлено її відповідність формальним вимогам у частині заповнення обов'язкових реквізитів, що відповідачами не спростовано.

Крім того, позивачем у поданій податковій декларації зазначено місцезнаходження позивача, яке є достовірними в силу статті 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а саме: 09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, будинок 66/13.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

До того ж, на підтвердження місцезнаходження позивача за вказаною адресою, останнім надано суду договір оренди офісних приміщень від 25.07.2013 № 65, що розташовані за адресою: 09107, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 66/13, а також платіжні доручення про сплату оренди приміщення та витрат на комунікаційні послуги за період з 20.04.2016 по 13.02.2017.

Доказів внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відомостей про зміну місця реєстрації ПП ТЕХПРОДАГРО податковим органом не надано.

Також судами з'ясовано, що бухгалтерський облік здійснюється безпосередньо керівником, а подані позивачем на паперових носіях податкова декларація з ПДВ за жовтень 2016 року та звіт за жовтень 2016 року підписано керівником позивача Теслаковим А.В. та скріплено печаткою, а у графі Головний бухгалтер зазначено не передбачено .

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у розглядуваному випадку правових підстав для призупинення дії договору від 29.02.2016 № 150220162 та, як наслідок, неприйняття поданої позивачем податкової звітності.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна,

Судді Верховного Суду