Постанова

від 30.05.2017 по справі 815/4511/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/4511/16

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому заявлено вимоги Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02 березня 2016 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як за результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки позивача контролюючим органом безпідставно встановлено порушення норм податкового законодавства під час здійснення ним інвестиційної діяльності.

В даному випадку, під час перевірки податковим органом встановлено, що позивачем занижено загальний річний дохід у 2014 році, який виник у зв'язку з продажем належних йому корпоративних прав.

При цьому, апелянт вважає, що податковим органом зроблено помилковий висновок про те, що ним не підтверджено задекларовані у 2014 році витрати належними доказами, так як до складу витрат включається сума будь-якої заборгованості яка виникає у особи за наслідком здійснення нею певних операцій.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання платником податків ОСОБА_1 вимог законодавства, в частині декларування доходу від операцій з інвестиційними активами, за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 рік, за наслідком якої складено акт від 29 грудня 2015 року № 9951/15-53-17-01/НОМЕР_2.

В свою чергу, вказаним актом перевірки встановлено, що в порушення пп. 164.1.1 ст.164 Податкового кодексу України платником податків занижено загальний річний оподатковуваний дохід, на загальну суму 2 463 800,00 грн., в результаті чого в порушення п.п 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України платником податку занижено податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 418 846,40 грн.

Внаслідок чого, податковим органом 02 березня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким донараховано позивачу податкові зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, у сумі 523 558,00 грн. ( за основним платежем - 418 846,40 грн., за штрафними санкціями - 104 711,60 грн.).

Не погоджуючись з отриманим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким не погоджується судова колегія, зроблено висновок про відмову у скасуванні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, так як податковим органом правомірно нараховано позивачу додаткові зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, з огляду на наступне.

Так, відповідно до пп. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПК України, корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами;

Згідно пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПК України, інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до пп.170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПК України, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Згідно пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Відповідно до пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності нарахування позивачу податкового зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб у 2014 році.

В свою чергу, підставою для нарахування спірних податкових зобов'язань став висновок податкового органу про безпідставне завищення позивачем розміру понесених витрат під час здійснення операцій з інвестиційними активами у 2014 році, на суму 2 463 800,00 грн.

В даному випадку, позивачем (в особі покупця) 20 квітня 2014 року укладено з ОСОБА_2 (в особі продавця) договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі, відповідно до умов якого, продавець передає у власність (продає), а покупець приймає у власність (купує) частку в статутному капіталі Приватного підприємства ТРЕВЕЛ ДИСТРИБЮШН СЕРВІСІЗ (код ЄДРПОУ 33865530), що становить 100 % відсотків статутного капіталу Підприємства, загальною вартістю 1000 (одна тисяча) гривень та сплачує за неї вказану суму в п. 3 цього договору.

Пунктом 3 вказаного договору встановлено, що цей продаж вчинено за 2 513 800 (два мільйони п'ятсот тринадцять тисяч вісімсот) гривень, що в еквіваленті складає 200000 (двісті тисяч) доларів США за офіційним курсом НБУ України, з яких в день підписання договору Покупець сплачує 50 000,00 грн., а залишок у сумі 2 463 800,00 грн. буде сплачуватися протягом наступних двадцяти чотирьох місяців рівними платежами по 102 658,00 грн., до 12 числа кожного місяця, починаючи з травня 2014 року по травень 2016 року. Про повний розрахунок з Продавцем та про відсутність у нього будь-яких претензій до Покупця буде свідчити заява, справжність підпису на якій Продавця буде засвідчено нотаріусом.

В свою чергу, між позивачем та громадянином ОСОБА_3 ОСОБА_4 02 червня 2014 року укладено договір, згідно умов якого позивач відступив (передав у власність) ОСОБА_4 корпоративні права (частку в статутному капіталі) на Приватне підприємство ТРЕВЕЛ ДИСТРИБЮШН СЕРВІСІЗ , а ОСОБА_4 набув (прийняв у власність) згадані корпоративні права і здійснив їх оплату.

Згідно п. 1.1 договору, розмір частки в статутному капіталі становить 100% (сто відсотків), що в грошовому еквіваленті складає 1000,00 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Пунктом 2 договору визначено, що передача частки в статутному капіталі вчинена за 3 000 000,00 грн., аозрахунки між Сторонами здійснено повністю до підписання договору.

При цьому, підставою для відмови у задоволенні позовних вимог став висновок суду першої інстанції про відсутність належних доказів, що підтверджують понесені позивачем витрати з придбання вищезазначеного інвестиційного активу, у сумі 2 463 800,00 грн., що мали сплачуватися позивачем протягом наступних двадцяти чотирьох місяців по травень 2016 року.

В свою чергу, колегія суддів не погоджується зі вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 3 ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 5 ст.71 КАС України, суд може збирати докази з власної ініціативи.

Згідно ч. 2 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

В даному випадку, з метою встановлення всіх обставин справи колегією витребувано у податкового органу подану позивачем податкову декларацію за 2014 рік, з розрахунком зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами, а також податкові декларації ОСОБА_2 за 2014 - 2016 роки, з відповідними розрахунками.

Так, з наданої податкової декларації позивача за 2014 рік, з розрахунком зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами, вбачається, що позивачем задекларовано суму доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу, у розмірі 3 000 000,00 грн., а також задекларовано витрати на придбання інвестиційного активу, у розмірі 2 513 800,00 грн.

В свою чергу, вказаний розмір отриманого позивачем доходу та розмір здійснених витрат узгоджується з умовами вищезазначених договорів.

При цьому, відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку відображення в податковому обліку суб'єктами господарювання операцій з цінними паперами, що затверджена наказом Державної податкової служби України від 21 грудня 2012 № 1160, під терміном витрати слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю, зокрема, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

В даному випадку, враховуючи вищевказані норми податкового законодавства, а також викладені податковим органом роз'яснення у податковій консультації, колегія суддів вважає, що сума заборгованості позивача перед ОСОБА_2, що виникла на підставі укладення вищевказаного договору купівлі-продажу корпоративних прав, правомірно включена позивачем до складу своїх витрат з придбання інвестиційного активу у 2014 році.

В свою чергу, відповідно до наданих податковим органом декларацій ОСОБА_2 за 2014 - 2016 роки, з розрахунком зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами, вбачається, що останнім задекларовано у 2014 - 2016 роках суму доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу, а саме ПП ТРЕВЕЛ ДИСТРИБЮШН СЕРВІСІЗ , у загальному розмірі 2 513 800,00 грн., що також свідчить про факт виконання позивачем умов укладеного договору.

Більш того, до суду апеляційної інстанції позивачем надано нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_2 від 18 травня 2017 року про відсутність будь-яких претензій до ОСОБА_5, що підтверджує здійснення повного розрахунку між сторонами договору.

Внаслідок чого, колегія суддів вважає протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення, так як позивачем належним чином задекларовано у 2014 році податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року та ухвалити у справі нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02 березня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги, у сумі 10 994,72 грн. (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири гривні та сімдесят дві копійки).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

ОСОБА_6