Рішення

від 14.05.2007 по справі 40/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

40/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  40/98

14.05.07

За позовом     Приватного підприємства «Шарм»

До                        Товариства з обмеженою відповідальністю «АННА»

Про                          стягнення 1 601,62 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

Представники:

Від позивача        Круглій О.В. –директор

Від відповідача   не з'явились

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Шарм» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АННА»1 338,95 грн. основного боргу, 129,67 грн. пені та 133,00 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2007 року порушено провадження у справі № 40/98.

Розпорядженням № 8 Заступника Голови Господарського суду міста Києва про зміну складу суду від 28.03.2007 року справу № 40/98, у зв'язку з призначенням судді Смирнової Л.Г. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, з метою уникнення затягування розгляду зазначеної справи, передано для подальшого розгляду судді Кондратовій І.Д.

Відповідно до п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 р. № 02-5/422 “Про судове рішення” у разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді до складу суду розгляд справи слід починати спочатку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2007 року розгляд справи було призначено на 16.04.2007 року.

Представники сторін в призначене судове засідання не з'явились, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 40/98 від 29.03.2007 року не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2007 року розгляд справи було відкладено  підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України на 14.05.2007 р.

          Представник позивача в судовому засіданні 14.05.2007 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача 1 338,95 грн. основного боргу, 129,67 грн. пені та 133,00 грн. штрафу.

Представник відповідача в судове засідання 14.05.2007 р. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 40/98 від 16.04.2007 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «АННА»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.05.2005 року  між Приватним підприємством «Шарм» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АННА» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 14 (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується систематично, на протязі строку дії договору і у відповідності з замовленнями покупця, поставляти йому парфюмерно-косметичну продукцію (далі-товар), на умовах, визначених положеннями цього договору по вільним відпускним цінам в кількості, асортименті і в строки, узгоджені сторонами по договору.

Відповідно до п. 1.2. покупець зобов'язаний прийняти та оплатити отриманий товар в строки, визначені цим договором.

Позивач поставив, а відповідач отримав згідно договору по розрахунковим накладним № РН -1335 від 12.05.2005 р. та № РН-1521 від 01.06.2005 р. товар на загальну суму 1338,95 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата за товар здійснюється через 30 (тридцять) банківських днів з дня отримання покупцем товару. Датою отримання товару вважається дата виписки розрахункових накладних на товар.

Однак, відповідач в порушення умов договору, взяті на себе зобов'язання по оплаті товару не виконав, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача  становить 1338,95 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи уточнення позовних вимог позивача, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Приватним підприємством «Шарм»доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач борг, у строк встановлений договором, за поставлений товар позивачу не сплатив, позовні вимоги Приватного підприємства «Шарм»в частині стягнення суми основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 5.1. договору за  несвоєчасну  або часткову оплату товару у відповідності з умовами даного договору покупець виплачує продавцю неустойку у виді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення платежу, за кожний день прострочення, виходячи з суми простроченого платежу.  

Пунктом 5.2. договору передбачено, що за  несвоєчасну або часткову оплату товару, окрім пені, покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 10,% від загальної суми поставки.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може  бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу  за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, як це передбачено п. 5.1. та п. 5.2. договору, суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимога позивача в частині стягнення пені в розмірі 129,67 грн.   задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача– Товариства з обмеженою відповідальністю «АННА»штраф в розмірі  133,00 грн., який нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем.

          Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 ГПК України,  підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України підлягає поверненню позивачу зайво сплачене державне мито в розмірі 58, 20 грн.  

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 61 Конституції України,  ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 203, 551, 525, 526, 530, 625, 629, Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

                                                В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АННА»(01601,  м. Київ, вул. Воровського, 27 – юридична адреса; 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 43 –фактична адреса, код  ЄДРПОУ 21461691) на користь Приватного підприємства «Шарм» (03680, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 9 – юридична адреса; 02140,  м. Київ, вул. Вишняківська, 13 –фізична адреса,  код ЄДРПОУ 31084887) 1 338 (тисячу триста тридцять вісім) грн. 95 коп. основного боргу, 133 (сто тридцять три) грн. 00 коп. - штраф, 93 (дев'яносто три) грн. 74 коп. витрат по сплаті держмита та 108 (сто вісім) грн. 44 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені в розмірі 129,67 грн. відмовити повністю.

4. На підставі даного рішення повернути Приватному підприємству «Шарм» (03680, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 9 – юридична адреса; 02140,  м. Київ, вул. Вишняківська, 13 –фізична адреса,  код ЄДРПОУ 31084887) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 58 (п'ятдесят вісім) грн. 20 коп. перераховане платіжним дорученням № 4275 від 23.11.2006 року. Платіжне доручення № 4275 від 23.11.2006 року залишити в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 40/98.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                      І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 22.05.2007 року