Справа № 2/593/31/2017
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" травня 2017 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Крамаря В.М.
при секретарі Осадці М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережанах цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу культури, національностей, релігій і туризму Бережанської райдержадміністрації, третя особа, без самостійних вимог ОСОБА_2, про поновлення на роботі, -
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відділу культури, національностей, релігій і туризму Бережанської райдержадміністрації, третя особа, без самостійних вимог ОСОБА_2, про поновлення на роботі.
В позовній заяві позивач, з урахуванням змін, вказала, що з 31 січня 1996 року працювала на посаді директора Централізованої бібліотечної системи Бережанського району. 24 лютого 2016 року набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури і конкурсної процедури призначення керівників державних і комунальних закладів культури . Цим Законом встановлено, що керівники державних і комунальних закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту терміном на 5 років за результатами конкурсу.
15 серпня 2016 року її було звільнено з роботи на підставі ст.36 п.6 КЗпП України. Вказане звільнення було незаконним і її було поновлено на роботі відповідно до ухвали Бережанського районного суду від 05 жовтня 2016 року про визнання мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 та відділом культури, національностей, релігій і туризму Бережанської райдержадміністрації.
18 жовтня 2016 року відбулося засідання конкурсної комісії, яке оформлено протоколом №2, переможцем конкурсу було визнано ОСОБА_2
Наказом відділу культури, національностей, релігій і туризму Бережанської районної державної адміністрації № 189-К від 19 жовтня 2016 року її звільнено з роботи на підставі п.9 ст. 36 КЗпП України з вказівкою підстави звільнення: рішення конкурсної комісії по відбору кандидатів на посаду директора Бережанської централізованої бібліотечної системи про визнання переможцем конкурсу ОСОБА_2, оформлене протоколом засідання конкурсної комісії від 18 жовтня 2016 року №2.
Вважає своє звільнення з роботи незаконним, оскільки її було звільнено з порушенням вимог чинного законодавства без урахування гарантій, установлених чинним законодавством при звільненні працівника з ініціативи роботодавця. Зокрема, їй не було запропоновано інші вакантні посади, які існували на день звільнення. Окрім цього, 09 лютого 2017 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду конкурс на заміщення посади директора Бережанської централізованої бібліотечної системи, який проводився з 17 серпня 2016 року по 18 жовтня 2016 року, оформлений протоколом №1 від 30 вересня 2016 року та протоколом №2 від 18 жовтня 2016 року, визнано неправомірним та скасовано його результати. Звільнення ОСОБА_1 на підставі п.9 ст.36 КЗпП України, пов'язане з рішенням конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на зайняття посади директора Бережанської ЦБС, скасування результатів конкурсу є підставою для поновлення позивача на роботі на посаді, яку та обіймала до звільнення.
Окрім цього, в позовній заяві просить стягнути на її користь 50000 гривень на відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, оскільки внаслідок її незаконного звільнення, вона зазнала моральних страждань, було втрачено нормальні життєві зв'язки, які вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Вказані моральні страждання та втрата нормальних життєвих зв'язків полягає в тому, що позивач працювала на посаді директора централізованої бібліотечної системи з 31.01.1996 року, має вищу профільну освіту за спеціальністю бібліотекар-бібліограф, була неодноразово нагороджена грамотами Міністерства культури України, обласної державної адміністрації, управління культури обласної державної адміністрації, Бережанської районної державної адміністрації та Бережанської ради. Однак відповідач позбавив її гарантованого Конституцією України права на працю та можливості заробляти на життя, її двічі було звільнено з роботи внаслідок протиправних рішень відповідача. В зв'язку з вказаним просить стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 50000 гривень.
Під час судового розгляду справи позивач та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Представник відділу культури, національностей, релігій і туризму Бережанської районної державної адміністрації в попередньому судовому засіданні проти позову заперечив та подав заперечення проти позову, в наступні судові засідання не з'явився. Відповідно до заперечень проти позову, відповідач позов не визнає, просить у задоволенні позову відмовити, при цьому вказує, що звільнення було проведено з дотриманням законодавства. Зокрема, посилається на п.3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури , відповідно до якої органи управління державних та комунальних закладів культури протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками державних та комунальних закладів культури і провести конкурс на заміщення посад керівників таких закладів у порядку, визначеному цим Законом. Вважає, що гарантії, передбачені ч.2 ст. 40 КЗпП України, на позивача не поширюються, оскільки її не було звільнено з ініціативи власника, або уповноваженого ним органу у випадку змін в організації виробництва і праці. Посилання позивача на спричинення їй моральної шкоди є нічим іншим, як нічим не підтвердженими абстракціями. Виходячи з викладеного, не вбачає порушення порядку звільнення ОСОБА_1 з роботи, а тому підстав для її поновлення на роботі немає.
Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши та оцінивши докази, суд встановив такі факти.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами.
Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури, а також з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури згідно з пунктом 9 статті 36 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до запису №12 в трудовій книжці ОСОБА_1, 31.01.1996 року на підставі наказу № 8 від 31.01.1996 року її було переведено на посаду директора Централізованої Бібліотечної системи Бережанського райвідділу культури.
Як випливає із запису №15 від 15.08.2016 року, позивача було звільнено з роботи згідно ст. 36 п.6 КЗпП України відмова працівника від переведення на роботу у іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці , - наказ № 127-К від 15.08.2016 р. Згідно запису №16 від 06.10.2016 року, вчиненого на підставі наказу №177-К від 06.10.2016 р., у трудовій книжці позивача, запис за №15 є недійсним, її поновлено на посаді директора Бережанської централізованої бібліотечної системи 16 серпня 2016 року, 19 серпня 2016 року призначено виконуючою обов'язки директора Бережанської централізованої бібліотечної системи на період проведення конкурсного добору на заміщення посади директора Бережанської централізованої бібліотечної системи.
Таким чином, саме наказом № 16 від 06.10.2016 року з позивачем було припинено безстроковий трудовий договір на підставі п.9 ч.1 ст. 36 КЗпП України, а укладено строковий трудовий договір з 19 серпня 2016 року на період проведення конкурсного добору на заміщення посади директора Бережанської централізованої бібліотечної системи .
Відповідно до запису № 19 в трудовій книжці ОСОБА_1, 20.10.2016 року на підставі наказу № 189-К від 19.10.2016 року її було звільнено з роботи згідно ст.36 п.9 КЗпП України Підстави передбачені іншими законами .
Згідно з наказом відділу культури, національностей, релігій і туризму Бережанської районної державної адміністрації № 189-К від 19.10.2016 року Про звільнення ОСОБА_1 ОСОБА_1, в.о. директора Бережанської централізованої бібліотечної системи звільнено 20 жовтня 2016 року згідно п.9 ст.36 підстави передбачені іншими законами КЗпП України. Підставою прийняття такого наказу вказано рішення конкурсної комісії по відбору кандидатів на посаду директора Бережанської централізованої бібліотечної системи про визнання переможцем конкурсу ОСОБА_2 (протокол засідання комісії від 18 жовтня 2016 року № 2).
Як вбачається, з протоколу №2 засідання конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на зайняття посади директора Бережанської централізованої бібліотечної системи від 18.10.2016 року було ухвалено рішення рекомендувати начальнику відділу культури, національностей, релігій і туризму Бережанської районної державної адміністрації ОСОБА_4 призначити директором Бережанської централізованої бібліотечної системи ОСОБА_2 як переможця конкурсу по відбору кандидатів на посаду директора Бережанської централізованої бібліотечної системи та укласти з ним контракт на 5 (п'ять) років.
Таким чином зважаючи на те, що згідно з наказом № 16 від 06.10.2016 року з позивачем було укладено строковий трудовий договір на період проведення конкурсного добору на заміщення посади директора Бережанської централізованої бібліотечної системи і такий конкурсний добір було закінчено, тобто закінчився строк дії трудового договору, позивача було звільнено з посади виконуючої обов'язки директора Бережанської централізованої бібліотечної системи з підстави, яка не підлягала до застосування, а саме п.9 ч.1 ст.36 КЗпП України.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року, яка набрала законної сили, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі № 819/1400/16 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано конкурс на заміщення посади директора централізованої бібліотечної системи, який проводився з 17 серпня 2016 року по 18 жовтня 2016 року, оформлений протоколом №1 від 30 вересня 2016 року та протоколом №2 від 18 жовтня 2016 року неправомірним та скасувати його результати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Виходячи з наведеного, підстава для звільнення позивача з роботи, вказана в наказі № 189-К від 19.10.2016 року Про звільнення ОСОБА_1 , відпала, а тому такий наказ видано без достатніх для цього підстав і саме з цих підстав вказаний наказ є незаконним та підлягає скасуванню, а позивача слід поновити на роботі та стягнути на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Окрім цього, після оголошення результатів конкурсу, перед звільненням позивачу відповідачем не було запропоновано перевести за її згодою на іншу роботу, хоча у Бережанській централізованій бібліотечній системі були вакантними посади: бібліографа - 1 штатна одиниця, редактора - 1 штатна одиниця та завідувача господарством - 0,75 штатної одиниці, - і позивач таку роботу здатна виконувати за своїми освітньо-кваліфікаційними вимогами.
Вирішуючи питання про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 з відповідними змінами.
Як вбачається з штатного розпису бібліотечної системи станом на 07 жовтня 2016 року фонд заробітної плати позивача, як директора становив 4304,00 грн. на місяць.
З дня звільнення позивача - 20 жовтня 2016 року по день ухвалення рішення судом - 15 травня 2017 року позивач у зв'язку з поновленням на роботі перебувала у вимушеному прогулі вісім робочих днів у жовтні 2016 року, всі робочі дні з листопада 2016 року по квітень 2017 року включно та вісім робочих днів у травні, а тому заробітна плата позивача за час вимушеного прогулу буде становити 29482 гривні 40 копійок.
Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Ч.1 ст. 237 1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України (п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди ) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб . Моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку із порушенням нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Як було встановлено судом вище, відповідачем було порушено трудові права позивача під час звільнення, внаслідок чого ОСОБА_1 було звільнено незаконно, а тому позивачу слід відшкодувати за рахунок відповідача спричинену моральну шкоду.
При визначенні розміру спричиненої моральної шкоди, суд враховує характер порушених прав позивача, а саме, що відповідачем було порушено одне з основних ОСОБА_1, як прав людини, передбачене ст. 43 Конституції України, внаслідок чого було порушено нормальні життєві зв'язки позивача через неможливість виконувати роботу, остання втратила можливість заробляти на життя і отримувала допомогу по безробіттю; те, що позивач була звільнена відділом культури, національностей, релігій і туризму Бережанської районної державної адміністрації не вперше. Тривалість порушення прав позивача, оскільки позивач протягом тривалого часу поновлювала свої порушені права. Зважаючи на ці обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду у розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави, а тому з відповідача підлягають стягненню на користь спеціального фонду Державного бюджету України 1102 (одну тисячу сто дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.
Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 23, 36, 40, 49 2 , 233, 237 1 Кодексу законів про працю України, п.2, 3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури , Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди , ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212, 215, 367 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Наказ відділу культури, національностей, релігій і туризму Бережанської районної державної адміністрації № 189 - к від 19.10.2016 року визнати незаконним та скасувати.
Визнати звільнення ОСОБА_1 незаконним та поновити ОСОБА_1 на посаді виконуючої обов'язки директора Бережанської централізованої бібліотечної системи.
Стягнути з відділу культури, національностей, релігій і туризму Бережанської районної державної адміністрації в користь ОСОБА_1 29482 (двадцять дев'ять тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Стягнути з відділу культури, національностей, релігій і туризму Бережанської районної державної адміністрації в користь ОСОБА_1 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок моральної шкоди.
Стягнути з відділу культури, національностей, релігій і туризму Бережанської районної державної адміністрації в доход спеціального фонду Державного бюджету України 1102 (одну тисячу сто дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць підлягають негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків на його апеляційне оскарження.
Суддя:
Суд | Бережанський районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2017 |
Оприлюднено | 07.06.2017 |
Номер документу | 66854733 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Бережанський районний суд Тернопільської області
Крамар В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні