Рішення

від 01.06.2017 по справі 712/14510/16-ц

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/14510/16-ц

Провадження № 2/712/602/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2017 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ВІРЛАЙФ , Черкаської філії Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ВІРЛАЙФ про дострокове припинення договору страхування та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач у грудні звернувся до Соснівського районного суду м.Черкаси з позовною заявою про дострокове припинення Договору страхування життя та стягнення з відповідача на користь позивача викупної суми в розмірі 54117,00 грн., що є еквівалентом 2100,00 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08.09.2008 року ОСОБА_2 та ПАТ Страхова компанія ВІРЛАЙФ в особі Черкаської філії ПАТ Страхова компанія ВІРЛАЙФ , уклали Договір страхування життя (Заява на страхування життя серія 2242, поліс страхування життя, № 03/0000198). Відповідно до заяви на страхування життя серія АВ№2242 вбачається, що заява на страхування є пропозицією Страхувальника укласти Договір страхування на підставі Правил страхування життя ПАТ СК ВіраЛайф від 13.11.2006 року зі змінами та доповненнями від 25.08.2007 року та полісу страхування життя №03/0000198 від 08.09.2008р.

При цьому, позивач зазначає, що сплативши у повному обсязі страхові внески за період з 06.09. 2008 року по 19.11.2010 року в сумі 2100 Доларів США, що на момент платежу складало 14772,12 грн. та, як наслідок, отримавши право на дострокове припинення договору, відповідно до умов договору, ним було подано до відповідача заяву від 10 .12.2016 року про припинення договору та виплату викупної суми в сумі 2100 доларів США.

Разом з тим, позивач вказує, що страхова компанія залишила поза увагою вказану заяву та станом на сьогодні не повернула вищенаведену суму, чим, в свою чергу, порушила умови Договору страхування та його права, як страхувальника.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та додатково пояснив, що 19 липня 2016 року розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №1722 прийнято рішення анулювати ліцензію Приватного акціонерного товариства СТРАХОВА КОМПАНІЯ ВІРАЛАЙФ на провадження страхової діяльності, що видана розпорядженням Держфінпослуг від 05.12.2006 № 6481 з добровільного страхування життя. Підставою анулювання ліцензії стало відсутність Страхової компанії ВІРАЛАЙФ за її місцезнаходженням в місті Київ, бульвар Марії Приймаченко, буд. 1/27, оф. (кв.) 507, яка була виявлена під час позапланового заходу державного нагляду.

Оскільки п.12.1.7 Договору страхування передбачені обов'язки Страховика протягом 10-ти робочих днів інформувати Страхувальника про зміну юридичної та/або фактичної адреси, а також про зміну реквізитів за якими відбувається спілкування з громадськістю (номер телефону, поштова адреса, адреса електронної пошти), невиконання вказаної умови свідчить про порушення умов Договору страхування та дає підстави позивачу відповідно до п.14.1.9 Договору вимагати дострокового припинення договору у зв'язку із невиконанням його умов.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи в розумінні положень ч. 5 ст. 74 та ч. 8 ст. 76 ЦПК України повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено положеннями ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У відповідності до приписів ч.1 ст. 16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ч.1 ст. 6 Закону України Про страхування добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону . Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

При цьому, відповідно до 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплати у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Так, перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 08.09.2008 року ОСОБА_2 та ПАТ Страхова компанія ВІРЛАЙФ в особі Черкаської філії ПАТ Страхова компанія ВІРЛАЙФ , уклали Договір страхування життя (Заява на страхування життя серія 2242, поліс страхування життя, № 03/0000198). Відповідно до заяви на страхування життя серія АВ№2242 вбачається, що заява на страхування є пропозицією Страхувальника укласти Договір страхування на підставі Правил страхування життя ПАТ СК ВіраЛайф від 13.11.2006 року зі змінами та доповненнями від 25.08.2007 року .

Відповідно до п.1.1 Полісу страхування життя №03/0000198 від 08.09.2008 року предметом договору є майнові інтереси, які не суперечать діючому законодавству України, пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю застрахованої особи. Розмір страхового платежу по п.4.2.1. складає 300 доларів США.

Як встановлено в судовому засіданні, в період з 06.09.2008 року по 19.11.2010 рік позивачем в повному обсязі та належним чином виконувалися зобов'язання перед відповідачем в частині сплати страхових внесків, що, серед іншого, підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями від 06.09.2008 року, від 18.08.2010 року, від 08.10.2010 року, 19.11.2010р.

При цьому, будь-які докази щодо порушення умов договору страхування життя з боку позивача в матеріалах справи відсутні.

В свою чергу, як передбачено п. 14.1.9 Правил добровільного страхування ПАТ СК ВіраЛайф ,що дія Договору припиняється за згодою сторін, а також у наступних випадках:

За ініціативою Страхувальника, якщо це передбачено умовами Програми страхування. В цьому випадку виплата викупної суми здійснюється згідно з умовами Програми страхування. При щорічному внесенні страхових платежів або при сплаті страхових платежів згідно з п.5.6. цих Правил отримання викупної суми стає можливим тільки по закінченню другого року дії Договору страхування.

Якщо вимога Страхувальника обумовлена порушенням Страховиком умов Договору страхування, останній повертає Страхувальнику:

При достроковому припиненні Договору страхування протягом перших двох років дії - сплачені страхові платежі повністю;

При достроковому припиненні Договору страхування після перших двох років дії - виплачується викупна сума відповідно до умов Програми страхування, за якою укладено Договір страхування, згідно із умовами Додатку 11 до цих Правил, але не менше суми внесених страхових платежів.

10 грудня 2016 року позивач направив заяву на ім'я відповідача про відмову від договору страхування, про дострокове припинення договору страхування та просив повернути викупну суму у розмірі 2100 Доларів США.

Через декілька днів конверт повернувся у зв'язку з відсутності відповідача за місцем реєстрації відповідно до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

Пунктом 12.1.7 Договору передбачений обов'язок страховика протягом 10-ти робочих днів інформувати Страхувальника про зміну юридичної та/або фактичної адреси, а також про зміну реквізитів за якими відбувається спілкування з громадськістю (номер телефону, поштова адреса, адреса електронної пошти).

Таким чином, страховиком були порушені умови п.12.1.7 Договору страхування.

Відповідно до положень ст.28 Закону України Про страхування , у разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя. Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страхувальнику повертається викупна сума. Викупна сума - це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід'ємною частиною правил страхування життя. Уповноважений орган може встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми.

Як вже зазначалось позивач звернувся до відповідача з заявою про відмову від договору та повернення викупної суми. Однак, вказана заява була залишена відповідачем поза увагою.

В свою чергу, приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Також слід зазначити, що однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оцінюючи належність та допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, а враховуючи те, що обставини, на які позивач та його представник посилались в своєму позові, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а доказів на їх спростування суду надано не було, суд вважає, що позовні вимоги щодо дострокового припинення Договору страхування та стягнення з відповідача на користь позивача грошової суми у якості викупної суми є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Разом з тим, суд не погоджується із розміром викупної суми, яку просить стягнути позивач, оскільки позивачем не доведена належними та допустимими доказами підставність стягнення з відповідача 2100 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 54117,00 грн. Навпаки, як вбачається з квитанцій, страхувальником (позивачем) страхові платежі сплачувалися у гривні - всього на загальну суму 14772,12 грн., а в позові ставиться питання про стягнення 2100 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 54117,00 грн.

Тому, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача викупної суми в доларах США з перерахунком за курсом, що діяв на момент звернення з позовом до суду.

Крім того, відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України, з відповідача підлягають до стягнення судові витрати в розмірі 640 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223, 224-226, 293, 294 ЦПК України, суд ,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ВІРЛАЙФ , Черкаської філії Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ВІРЛАЙФ про дострокове припинення договору страхування та стягнення коштів задовольнити частково.

Визнати припиненим договір страхування життя (заяву на страхування життя серії АВ № 2242 від 06.09.2008 року з усіма додатками, поліс страхування життя № 03/0000198 від 08.09.2008 року).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ВІРЛАЙФ ідентифікаційний код 34578063 на користь ОСОБА_2 викупну суму у розмірі 14 770,12 грн. ( чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят гривень 12 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ВІРЛАЙФ до Спеціального фонду державного бюджету України судовий збір в сумі 640,00 грн. ( шістсот сорок гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: Т.Є. Троян