Рішення

від 30.05.2017 по справі 925/500/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2017 р. Справа № 925/500/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за посадою (директор), ОСОБА_2 за довіреністю, відповідача - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Еста-ЛТД до публічного акціонерного товариства Азот про стягнення 181 756 грн. 30 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Еста-ЛТД звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до публічного акціонерного товариства Азот (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору № 291-411 від 25.05.2016 року, 149 400 грн. основного боргу, 20 077 грн. 06 коп. пені, 10 118 грн. 06 коп. інфляційних втрат, 2 161 грн. 18 коп. 3% річних, що разом складає 181 756 грн. 30 коп., та відшкодування судових витрат.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в засідання суду без поважних причин не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28. 30.05.2017 року через канцелярію суду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи з мотивів наявності у нього наміру провести з позивачем переговори з приводу позасудового мирного вирішення спору та питання їх заборгованості.

В засіданні суду 30.05.2017 року позивач в особі своїх представників заперечував проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, позов з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 75 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами, у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи відмовив.

Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

25.05.2016 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Еста-ЛТД , як постачальник, і відповідач - публічне акціонерне товариство Азот , як покупець, уклали договір № 291-411 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити на умовах FCA м. Миколаїв (склад постачальника) лопасть вентилятора АВО, типу 20PFT, надалі „Товар» , відповідно до Специфікації додатку № 1, яка являється невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1 Договору).

Згідно з п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору, покупець проводить попередню оплату в сумі 149 400,00 грн. з ПДВ - 24 900,00 грн., що складає 50% від загальної вартості Договору протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору. Остаточна оплата за товар в сумі 149 000,00 грн. з ПДВ - 24 900,00 грн., що складає 50% ціни Договору, проводиться покупцем на протязі 5 банківських днів від дати поставки товару. Підставою для оплати є рахунок постачальника.

Відповідно до п. 3.1 Договору, поставка товару здійснюється постачальником протягом 20 робочих днів від дати отримання попередньої оплати згідно з п. 4.1 Договору.

Пунктом 6.3 Договору сторони погодили, що у разі порушення строків оплати товару згідно п. 4.2 Договору покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню від суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка існувала в період, за який нараховується пеня за кожний день прострочення від невиконаного зобов'язання.

Додатковою угодою № 1 до Договору від 23.12.2016 року сторони погодили продовжити строк дії Договору № 291-411 від 25.05.2016 року до 30.05.2017 року, а в частині фінансових та гарантійних зобов'язань до повного їх виконання.

На виконання умов Договору позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату № 8 від 30.05.2016 року на суму 298 800 грн. та повторно було виставлено рахунок на оплату № 15 від 23.08.2016 року на суму 298 800 грн.

Згідно Договору та виставленого рахунку на оплату відповідачем було здійснено попередню оплату в розмірі 149 400 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 15026 від 02.09.2016 року.

У відповідності до умов Договору та Специфікації, яка є Додатком № 1 від 25.05.2016 року до договору, позивачем було поставлено відповідачу товар - лопасть вентилятора АВО, типу 20 PFT в кількості 2 шт., на загальну суму 298 800 грн., що підтверджується видатковою накладною № 27 від 20.10.2016 року на суму 298 800 грн.

Підписи уповноважених представників сторін на видатковій накладній та довіреність на отримання ТМЦ № 384927/774 від 18.10.2016 року виданої на ім'я ОСОБА_3, підтверджують факт вчинення господарської операції з поставки товару та прийняття товару у позивача без будь-яких зауважень до оформлення видаткової накладної.

Відповідач всупереч умовам п. 4.2 Договору та нормам законодавства не здійснив остаточних розрахунків за поставлений товар, у зв'язку з чим за ним утворилася прострочена заборгованість в сумі 149 400 грн. (298 800 - 149 400).

З метою досудового врегулювання спору позивач 24.02.2017 року направив відповідачу претензію (вих. № 048 від 23.02.2017 року) з вимогою сплати суми боргу у розмірі 149 400 грн. та пені у розмірі 13 638,38 грн. у строк до 23.03.2017 року, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору № 291-411 від 25.05.2016 року, Договір є укладеним, частково виконаний сторонами, вимоги позивача ґрунтуються на правах і обов'язках сторін цього Договору.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов'язання в загальному розмірі 149 400 грн. позивачем обґрунтовані та підтверджені наданими документами, відповідачем допустимими доказами не спростован та не заперечено, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем строків оплати товару, позивач також заявив вимогу про стягнення з відповідача 20 077 грн. 06 коп. пені на підставі п. 6.3 Договору, 10 118 грн. 06 коп. інфляційних втрат, 2 161 грн. 18 коп. 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України за період прострочення з 28.10.2016 р. по 21.04.2017 р.

Відповідно до ст. 610,ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов'язання, згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідає п. 6.3 Договору, ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , ч.6 ст. 232 ГК України, ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховані на суму фактичного прострочення за відповідні періоди, їх розрахунок судом перевірений, визнаний вірним, тому вказані вимоги підлягають задоволенню також у заявленій сумі.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, відповідач безпідставно явку своїх представників в засідання суду не забезпечив, причини неявки не повідомив, витребувані судом документи не подав, внаслідок чого судом прийнято рішення на підставі лише матеріалів, наявних у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо порядку розрахунків за поставлений товар, прострочив їх оплату, тому позовні вимоги про стягнення 149 400 грн. основного боргу, 20 077 грн. 06 коп. пені, 10 118 грн. 06 коп. інфляційних втрат, 2 161 грн. 18 коп. 3% річних, судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 2 726 грн. 35 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Азот код ЄДРПОУ 00203826, місцезнаходження: 18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева, буд. 72, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Еста-ЛТД код ЄДРПОУ 31043814, місцезнаходження: 54038, м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 2 - 149 400 грн. основного боргу, 20 077 грн. 06 коп. пені, 10 118 грн. 06 коп. інфляційних втрат, 2 161 грн. 18 коп. 3% річних та 2 726 грн. 35 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення підписано 01.06.2017 року.

Суддя В.М. Грачов