Ухвала

від 24.05.2017 по справі 320/8862/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В. , розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 08 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, до Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк , треті особи: орган опіки та піклування Мелітопольської міської ради, реєстраційна служба Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, про визнання договору іпотеки припиненим, вилучення запису про обтяження майна іпотекою, за заявою Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 вересня 2014 року,

в с т а н о в и в :

У серпні 2014 року ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вона та її дочка є спадкоємцями після смерті ОСОБА_4, який в 2007 та 2008 роках уклав із Публічним акціонерним товариством УкрСиббанк (далі - ПАТ УкрСиббанк ) договори іпотеки на забезпечення зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю Техноекспорт (далі - ТОВ Техноекспорт ) за кредитними договорами. У зв'язку з ліквідацією останнього вважала, що іпотечні договори як похідні від кредитних повинні бути визнані припиненими.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просила суд визнати іпотечний договір від 0 3 вересня 2007 року, укладений між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_4, припиненим із моменту припинення основного зобов'язання за кредитним договором від 0 3 вересня 2007 року, а саме з часу ліквідації боржника ТОВ Техноекспорт ; визнати іпотечний договір від 28 травня 2008 року, укладений між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_4, припиненим із моменту припинення основного зобов'язання за кредитним договором від 28 травня 2008 року, а саме з часу ліквідації боржникаТОВ Техноекспорт ; зобов'язати реєстраційну службу Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про заборону відчуження нежитлової будівлі по АДРЕСА_1

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 09 грудня 2014 року, позов задоволено частково: визнано іпотечний договір від 0 3 вересня 2007 року, укладений між ПАТ УкрСиббанк таОСОБА_4, припиненим із моменту припинення основного зобов'язання за кредитним договором від 0 3 вересня 2007 року, а саме з часу ліквідації боржника ТОВ Техноекспорт ; визнано іпотечний договір від 28 травня 2008 року, укладений між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_4, припиненим із моменту припинення основного зобов'язання за кредитним договором від 28 травня 2008 року, а саме з часу ліквідації боржника ТОВ Техноекспорт ; припинено обтяження та виключено з Державного реєстру прав на нерухоме майно записи про заборону відчуження нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 на підставі договорів іпотеки від 0 3 вересня 2007 року та від 28 травня 2008 року; у решті позову відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 березня 2015 року касаційну скаргу ПАТ УкрСиббанк відхилено, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 0 9 грудня 2014 року залишено без змін.

У березні 2016 року ПАТ УкрСиббанк звернулося до суду із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 вересня 2014 року . Заяву обґрунтовано тим, що 16лютого 2016 року банком отримано постанову Вищого господарського суду України від 12 січня 2016року, відповідно до якої постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23 березня 2015 року та ухвалу господарського суду Запорізької області від 05 червня 2014 року у справі № 908/1936/13 про банкрутство ТОВ Техноекспорт скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури. 16лютого 2016 року господарський суд Запорізької області постановив ухвалу у справі № 908/1936/13, якою зобов'язав державного реєстратора ВДРЮОФОП РС Мелітопольського МУЮ відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ Техноекспорт , оскільки підстави, на які посилався суд при обґрунтуванні свого рішенні, скасовані вказаною постановою, а ухвалою господарського суду зобов'язано державного реєстратора відмінити реєстрацію припинення юридичної особи - позичальника, тому справа повинна бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Вважає, що процесуальний строк для подання даної заяви банком пропущений із поважних причин та може бути поновлений, оскільки банком була отримана постанова Вищого господарського суду України від 12січня 2016 року - 16 лютого 2016 року , тому банк не мав можливості звернутися до суду до 13 лютого 2016 року (кінцевого терміну на подання заяви). Конверта немає, однак на рішенні є штамп вхідної кореспонденції банку з датою - 16лютого 2016 року.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 08 лютого 2017 року, указану заяву ПАТ УкрСиббанк залишено без задоволення.

У касаційній скарзі ПАТ УкрСиббанк просить скасувати вищевказані ухвали судів першої й апеляційної інстанцій, справу за заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 вересня 2014 року направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402- VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити, оскільки із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України , є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та є істотними, тобто можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Залишаючи без задоволення вищевказану заяву банку про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, із висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив із того, що зазначені заявником вищевказані обставини не є нововиявленими у розумінні ст. 361 ЦПК України, оскільки станом на час ухвалення рішення суду від 12 вересня 2009 року постанови Вищого господарського суду України від 12 січня 2016 року не існувало.

На спростування доводів касаційної скарги, які між іншим були предметом дослідження й оцінки в судах попередніх інстанцій, які їх обґрунтовано спростували, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Статтею 14 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно з ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до принципу юридичної визначеності , який є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права, остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися ( що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності ).

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити Публічному акціонерному товариству УкрСиббанк у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, до Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк , треті особи: орган опіки та піклування Мелітопольської міської ради, реєстраційна служба Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, про визнання договору іпотеки припиненим, вилучення запису про обтяження майна іпотекою, за заявою Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 вересня 2014 року, за касаційною скаргою на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 08 лютого 2017 року.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ О.В.Ступак