Рішення

від 01.06.2017 по справі 171/374/17

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/374/17

2/171/696/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"01" червня 2017 р. м.Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді - Кодрян Л.І.

за участю секретаря - Титаренко Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, про розподіл спадкового майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3, звернулася до суду з даною позовною заявою посилаючись на те, що 13 червня 2016 року помер ОСОБА_4.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на наступне майно: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,290 га, розташовану на території Кам'янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі державного акту на право власності на землю ІІ-ДП № 127290 виданого 17.12.2001 року на підставі рішення 22 сесії ХХІІІ скликання Кам'янської сільської ради народних депутатів; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,290 га. розташовану на території Кам'янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1220383300:01:042:0307, яка належала померлому на підставі державного акту на право власності на землю ДП № 097084 виданого 11.05.2005 року; житлового будинку з відповідними господарчими будівлями та спорудами розташованого в с. Кам'янка, Апостолівського району Дніпропетровської області по вул. З. Космодем'янської, б. 15, який належав померлому на підставі свідоцтва про право приватної власності на домоволодіння виданого виконкомом Кам'янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області 27 серпня 2002 року.

Звернувшись до приватного нотаріуса ОСОБА_5 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину у видачі такого нотаріусом було відмовлено.

В постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27 січня 2017 року зазначено, що ОСОБА_1 не надала документи, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно через їх втрату.

В зв'язку з викладеним позивач в позасудовому порядку позбавлена можливості оформити право власності на спадкове майно.

ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,290 га, розташовану на території Кам'янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер № 1220383300:01:042:0307, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 097084 виданого 11.05.2005 року.

Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3 надійшла заява відповідно до якої справу просить слухати без участі позивача та без своєї участі, позовні вимоги просить задовольнити.

ОСОБА_2 надав заяву згідно якої позов ОСОБА_1 - визнає, справу просить слухати без його участі.

Відповідно до положень ч.2 ст.197 ЦПК України судове засідання проводилось без технічної фіксації.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 13.06.2016 року помер ОСОБА_4, свідоцтво про смерть І-КИ № 698602 (а.с.с 11).

Позивач - ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ХV-УА № 156436, свідоцтвом про одруження серії ІІ -ЯК № 0080545 (а.с.с. 26- 27)

Заява про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 позивачем подана в передбачений статтею 1270 ЦК України строк (а.с.с. 23).

Відповідач ОСОБА_2 є сином спадкодавця (свідоцтво про народження УА № 265618). В передбачений законом шестимісячний строк звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (а.с.с.2,5).

Відповідно до статті 1296, 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину

Згідно завірених належним чином матеріалів спадкової справи № 52/2016 щодо майна померлого 13.06.2016 року ОСОБА_4, інших спадкоємців судом не встановлено.

За приписами п.п. 4.14, 4.15, 4.18 п. 4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012, № 296/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє, зокрема склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.

На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Згідно п. 1 Глави 13 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, № 296/5 нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо, зокрема не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Виходячи з викладеного дійсно у випадку не надання спадкоємцем документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно, це є підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Водночас вирішуючи заявлену позивачем позовну вимогу слід враховувати також наведене нижче.

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Зокрема однією із підстав набуття права власності, є спадкування.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Одним із способів набуття права власності є спадкування.

Так статті 1216, 1217 ЦК України, визначають, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З ксерокопії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 097084 виданого 11 травня 2005 року вбачається що ОСОБА_4 за життя належало право власності на земельну ділянку площею 6,290 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Кам'янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 1220383300-01-042-0307 (а.с. 14).

На підставі ксерокопії державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 127290, судом встановлено, що спадкодавцю належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 6,260 гектарів у межах згідно з планом розташована на території Кам'янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З ксерокопії свідоцтва про право приватної власності на домоволодіння від 27 серпня 2002 року вбачається, що ОСОБА_6Є належав на праві приватної власності будинок № 15, в с. Кам'янка, Апостолівського району Дніпропетровської області по вул. З. Космодем'янської, що також підтверджується свідоцтвом про право на спадщину на вказаний будинок виданого на ім'я ОСОБА_4 та технічним паспортом реєстровий № 2-42, інвентарний номер 369 (а.с. 16-21).

Таким чином судом достовірно встановлено, що спадкодавець дійсно був власником зазначеного вище спадкового майна, а тому воно входить до складу спадщини, в той же час у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нього, позивачка позбавлена можливості реалізувати своє право на спадкування.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що позивач та відповідач реалізували своє право прийняти спадщину саме за законом звернувшись з відповідними заявами до нотаріуса, що підтверджується матеріалами зазначеної раніше спадкової справи, та право останніх на поділ спадкового майна, а також визнання відповідачем позову, позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважає обґрунтованими.

Зі змісту ст.ст. 15-16 ЦК України вбачається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання права.

Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування зазначив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обраний позивачкою такий спосіб захисту свого порушеного права як визнання права власності в порядку спадкування за законом є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самого порушеного права позивачки, а тому може бути застосований судом.

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3-5, 57-60, 64, 88, 208-209, 212-215, 218, 223, 233, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 6,290 га. у межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Камянської сільської ради Апостолівського району Дніпроетровської області, кадастровий номер 1220383300:01:042:0307, після смерті ОСОБА_4, який належав йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 097084 виданого 11.05.2005 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяОСОБА_7