Ухвала

від 20.03.2017 по справі 760/2102/17

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№1-кс/760/2333/17

(№760/2102/17)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20. 03. 2017 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши, в залі суду, в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Компанія Оріол голд» - про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Компанія Оріол голд» - про скасування арешту майна.

Адвокат в поданому клопотанні просив слідчого суддю скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.09.2016 р. у справі №752/15195/16-к, на належну ТОВ «Компанія Оріон голд» документацію, а саме на наступне: документи щодо ремонту приміщень; загальні журнали робіт (17 шт.); фінансово-господарська документація; ліцензія на виконання робіт від 08.07.2014 p.; дозвіл № 670.16.32.

Адвокат в судовому засіданні подане клопотання підтримав та просив про його задоволення.

Прокурор в судовому засіданні поти задоволення клопотання заперечував посилаючись на те, що арешт накладено правомірно, а тому відсутні підстави для скасування арешту, в зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Встановлено, що в провадженні СУФР ДПІ Голосіївського району ГУ ДФС у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 32016100010000074 від 23.06.2016р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України та ч. 1 ст. 358 КК України.

27.09.2016р. слідчим СУФР ДПІ Голосіївського району ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_4 спільно з іншими працівниками податкової міліції та СЗЕ ГУ НП в м. Києві було проведено обшук в приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Рибальська, буд. 2, оф. 219.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.09.2016 р. накладено арешт на належну ТОВ «Компанія Оріон голд» документацію, а саме на наступне: документи щодо ремонту приміщень; загальні журнали робіт (17 шт.); фінансово-господарська документація; ліцензія на виконання робіт від 08.07.2014 p.; -дозвіл №670.16.32.

Заявник в поданому клопотанні про скасування арешту майна посилався на те, що арешт на вказану вище документацію було накладено ухвалою слідчого судді необгрунтовано, оскільки орган досудового розслідування при поданні та розгляді клопотання про накладення арешту на майно не повідомив слідчого суддю про ряд обставин, зокрема про те, що саме ТОВ «Компанія Оріон голд» є власником арештованої документації; ТОВ «Спектр технолоджі» є володільцем приміщення офісу №219 за адресою: м. Київ, вул. Рибальська, буд. 2, на підставі договору оренди нежитлового приміщення №КЗМ-15-25 від 01.06.2015р. та акту прийому передачі в оренду нерухомого майна від 01.06.2015р.; власником офісного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Рибальська, буд. 2, оф. 219, де відбувався 27.09.2016р. обшук, - є не ПАТ «Київенерго», а ТОВ «Київський завод металоконструкції №2». В зв`язку із зазначеним заявник посилаючись на те, що арешт на документацію було накладено не правомірно, просив слідчого суддю про скасування арешту, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Як зазначено в ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Як зазначено в ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наявних в матеріалах клопотання доказів вбачається, що заявником не було доведено та не надано до суду належних доказів що свідчили б про те, що на даний час відпали підстави для застосування такого заходу, як арешт майна, а також належних доказів того, що арешт було накладено необґрунтовано.

З огляду на викладене вище слідчий суддя вважає, що клопотання про скасування арешту майна не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 174, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1