Ухвала

від 31.05.2017 по справі 809/39/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 рокуЛьвів№ 876/4288/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Качмара В.Я., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відовідальністю "Техносила" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відовідальністю "Техносила" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

03.01.2017р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області № 0003741406 від 20.12.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 54875,0 грн. в т.ч. за податковим зобов язанням - 43900,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 10975,0 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що перевіркою зроблено необґрунтований висновок про відсутність господарських операцій між ТзОВ "Техносила" та його контрагентами: ТзОВ "Бурком" та ТзОВ "Екохімсинтез" в період з 01.12.2015 року по 12.14.2016 року, оскільки для перевірки відповідачу було надано всі необхідні первинні документи в підтвердження виконання договорів поставки № 11 від 25.01.2016 року, № 14 від 24.02.2016 року, № 16 від 10.03.2016 року, № 17 від 10.03.2016 року та, відповідно, права позивача на формування податкового кредиту по вказаних операціях. ТзОВ "Техносила" вважає, що посилання відповідача в акті позапланової виїзної документальної перевірки № 751/09-19-14-06/30609663 від 07.12.2016 року на матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 32015090000000034 від 23.07.2015 року та № 320160900000000036 від 23.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205 КК України, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки жодним чином не спростовують факт здійснення господарських операції позивача з вказаними контрагентами.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач оскаржив дану постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що реальність здійснення господарської діяльності позивача підтверджується даними податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідність їх дійсному економічному змісту. Використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників позивача, які просять задоволити апеляційну скаргу, представника податкового органу, яка просить залишити без змін рішення суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ "Техносила" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТзОВ "Бурком" (код ЄДРПОУ 40111114) та ТзОВ "Екохімсинтез" (код ЄДРПОУ 40063197) за період з 01.12.2015 року по 12.04.2016 року, про що складено акт за № 751/09-19-14-06/30609663 від 07.12.2016 року, згідно висновків якого ТзОВ "Техносила" допущено порушення пункту 198.1 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України, порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 року, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в сумі 43900 грн., в тому числі: за січень 2016 року в сумі 561 грн., за лютий 2016 року в сумі 28089 грн., за березень 2016 року в сумі 15250 грн.

Позивач не погоджуючись з актом документальної позапланової виїзної перевірки, направив відповідачу заперечення на даний акт від 12.12.2016 року (т.1, а.с. 102-104).

ГУ ДФС в Івано-Франківській області, за результатами розгляду вказаного заперечення, склало висновок від 16.12.2016 року № 31/09-19-14-06/30609663 та листом № 3729/10/09-19-14-01-19 від 16.12.2016 року направило ТзОВ "Техносила" відповідь на вказане заперечення від 12.12.2016 року (том 1, а.с. 178-183).

На підставі вищевказаного акту перевірки № 751/09-19-14-06/30609663 від 07.12.2016 року, відповідачем 20.12.2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003741406.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача, виходячи з наступного:

Висновок контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.12.2015 року по 12.04.2016 року стосується господарських операцій з ТзОВ "Бурком" та ТзОВ "Екохімсинтез".

Згідно укладених між ТзОВ "Техносила" та ТзОВ "Бурком" договорів поставки № 11 від 25.01.2016 року, № 14 від 24.02.2016 року, № 16 від 10.03.2016 року (т.1, а.с. 25-27, 31-33, 34-36), вбачається, що ТзОВ "Бурком" зобов'язувалось протягом строку дії договорів передати (поставити) позивачу товар, визначений договорами, а ТзОВ "Техносила" зобов'язувалось прийняти такий товар та оплатити за нього погоджену сторонами грошову суму.

З копії договору про надання послуг № 17 від 10.03.2016 року вбачається, що ТзОВ "Бурком" зобов'язувалось надати послуги з миття металевих бочок для позивача, а ТзОВ "Техносила" зобов'язувалось оплатити надані виконавцем послуги. (т.1, а.с. 29)

На підтвердження виконання зобов'язань по вказаних договорах судом першої та апеляційної інстанції досліджувались копії видаткових та податкових накладних (т.1, а.с.28, 33, 37, 43, 47, 49-52, 54), а також платіжні доручення на підтвердження оплати фінансових зобов'язань за даними договорами (т.1, а.с.75 - 78).

На підтвердження виконання договору № 17 від 10.03.2016 року позивач надав суду акт прийому передачі виконаних робіт по миттю бочок від 15.03.2016 року (т.1, а.с. 30) та податкову накладну № 6 від 15.03.2016 року (т.1, а.с. 41).

Крім того, згідно укладеного позивачем договору поставки № 5 від 12.03.2016 року, ТзОВ "Екохімсинтез" зобов'язувалось протягом строку дії договору передати (поставити) позивачу товар, визначений Договором, а ТзОВ "Техносила" зобов'язувалось прийняти такий товар та оплатити за нього погоджену сторонами грошову суму (т. 1, а.с. 19-22).

На підтвердження виконання вказаного договору судом першої та апеляційної інстанції досліджувались копії видаткових та податкових накладних (т.1, а.с. 23-24, 39, 41, 73-74).

У рамках кримінального провадження №32015090000000034 від 23.07.2015 року зареєстрованого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, ліквідовано конвертаційний центр , чим упереджено схему незаконного конвертування грошових коштів, з використанням реквізитів ТзОВ Екохімсинтез (код 40063197, Івано-Франківська область), ТзОВ Бурком (код 40111114, Івано-Франківська область), ТзОВ Крафт Технік (код 30610071, Івано-Франківська, область), ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п. НОМЕР_1, Івано- Франківська область), які надавали послуги підприємствам реального сектору економіки Івано-Франківської області по мінімізації сплати податку на прибуток та податку на додану вартість.

Організатори конвертаційного центру зареєстрували фіктивні підприємства ТзОВ Бурком та ТзОВ Екохімсинтез на підставних осіб громадянина ОСОБА_1 та громадянина ОСОБА_2 відповідно, а тому у їхніх діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

З протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 12.04.2016року, 15.04.2016року, 16.05.2016року вбачається, що жодного відношення до господарської діяльності ТзОВ Бурком немає, зареєстрував вказане підприємство за винагороду, фінансово-господарської діяльності від імені ТзОВ Бурком не здійснював та нікого на це не уповноважував.

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 20.03.2017 року останній повідомив, що зареєстрував ТзОВ Екохімсинтез на своє ім'я, з метою здійснення діяльності, пов'язаної із виробництвом та реалізацією клею ПВА Однак, після реєстрації господарського товариства ОСОБА_3 та особа на ім'я ОСОБА_4 ввели ОСОБА_2 в оману, оскільки виготовляли від його імені (та ТзОВ Екохімсинтез ) документи щодо продажу та купівлі різних товарів.

Дане вбачається і з обвинувального акту відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України; відносно ОСОБА_5 за ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3-4 ст. 358 Кримінального кодексу України; відносно ОСОБА_6 за ч. 2-3 ст. 28, ч. 1-2 ст. 205, ч. 3-4 ст. 358, с.2 ст. 209 Кримінального кодексу України; відносно ОСОБА_4 за ч. 2-3 ст. 28, ч. 1-2 ст. 205, ч. 3-4 ст. 358, с.2 ст. 209 Кримінального кодексу України.

Крім того, з аналізу інформаційних даних ІС "Податковий блок", матеріалів досудового розслідування, встановлено, що в ТзОВ "Екохімсинтез" та ТзОВ "Бурком" відсутні основні засоби, працівники, придбання товарів, можливість їхнього самостійного виготовлення.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною - п. 198.2 ст. 198 ПК України (в редакції закону на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз. 2).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу) - пункт 198.6 ст. 198 ПК України (в редакції закону на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 цього ж Закону передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, з огляду на зміст вказаних норм податкового закону, підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення господарських операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності з метою досягнення господарської мети.

Колегія суддів погоджується з твердженням податкового органу і таке знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по вищевказаних операціях з ТзОВ "Бурком" та ТзОВ "Екохімсинтез", оскільки вказані операції фактично не здійснювалися, а лише відображені в документах бухгалтерського та податкового обліку.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відовідальністю "Техносила"- залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017р. по справі №809/39/17 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді В. Я. Качмар А. Р. Курилець

Повний текст судового рішення виготовлено 02.06.17