Постанова

від 06.04.2021 по справі 809/39/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 809/39/17

адміністративне провадження № К/9901/36556/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техносила до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Техносила на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 (суддя - Боршовський Т.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 (головуючий суддя - Кушнерик М.П., судді: Качмар В.Я., Курилець А.Р.) у справі №809/39/17.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Техносила (далі - ТОВ Техносила ) звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області) від 20.12.2016 №0003741406.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки контролюючим органом зроблено необґрунтований висновок про відсутність господарських операцій між ТОВ Техносила та його контрагентами: ТОВ Бурком та ТОВ Екохімсинтез в період з 01.12.2015 по 12.14.2016, оскільки для перевірки відповідачу було надано всі необхідні первинні документи в підтвердження виконання договорів поставки № 11 від 25.01.2016, № 14 від 24.02.2016, № 16 від 10.03.2016, № 17 від 10.03.2016, відповідно й права позивача на формування податкового кредиту по вказаних операціях. ТОВ Техносила вважає, що посилання відповідача в акті позапланової виїзної документальної перевірки № 751/09-19-14-06/30609663 від 07.12.2016 на матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 32015090000000034 від 23.07.2015 та № 320160900000000036 від 23.07.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки жодним чином не спростовують факт здійснення господарських операції позивача з вказаними контрагентами.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017, в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ Техносила оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2017, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, зазначає, що в матеріалах справи містяться всі необхідні первинні документи, що свідчать про дотримання позивачем усіх вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту, а також реальне виконання сторонами укладених правочинів. Здійснення фіктивного підприємництва особою контрагентом або встановлення факту ухилення ним сплати податків не може бути безумовним підтвердженням нереальності господарських операцій, відображених добросовісним платником податків.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ГУ ДФС в Івано-Франківській області зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Техносила з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Бурком (код ЄДРПОУ 40111114) та ТОВ Екохімсинтез (код ЄДРПОУ 40063197) за період з 01.12.2015 по 12.04.2016.

За наслідками проведеної перевірки складено акт № 751/09-19-14-06/30609663 від 07.12.2016, згідно висновків якого ТОВ Техносила допущено порушення пункту 198.1 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України Податкового кодексу України, порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в сумі 43900,00 грн., в тому числі: за січень 2016 року в сумі 561,00 грн., за лютий 2016 року в сумі 28089,00 грн., за березень 2016 року в сумі 15250,00 грн.

На підставі названого акту перевірки, відповідачем 20.12.2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення: № 0003741406, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 54875,00 грн., з яких 43900,00 грн. за основним зобов`язанням та 10975,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих валових витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний доход на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Судами встановлено, згідно укладених між ТОВ Техносила та ТОВ Бурком договорів поставки № 11 від 25.01.2016, № 14 від 24.02.2016, № 16 від 10.03.2016, ТОВ Бурком зобов`язувалось протягом строку дії договорів передати (поставити) позивачу товар, визначений договорами, а ТОВ Техносила зобов`язувалось прийняти такий товар та оплатити за нього погоджену сторонами грошову суму.

Згідно копії договору про надання послуг № 17 від 10.03.2016 ТОВ Бурком зобов`язувалось надати послуги з миття металевих бочок для позивача, а ТОВ Техносила зобов`язувалось оплатити надані виконавцем послуги.

Вищевказані договори поставки та надання послуг вчинені в письмовій формі, підписані зі сторони ТОВ Техносила директором Кошелем Володимиром Івановичем , а зі сторони ТОВ Бурком - директором ОСОБА_2 , скріплені печатками позивача та ТОВ Бурком .

Згідно укладеного позивачем договору поставки № 5 від 12.03.2016, ТОВ Екохімсинтез зобов`язувалось протягом строку дії договору передати (поставити) позивачу товар, визначений Договором, а ТОВ Техносила зобов`язувалось прийняти такий товар та оплатити за нього погоджену сторонами грошову суму.

Даний договір поставки вчинений в письмовій формі, підписаний зі сторони ТОВ Техносила директором Кошелем Володимиром Івановичем , а зі сторони ТОВ Екохімсинтез - директором ОСОБА_3 , скріплені печатками позивача та ТОВ Екохімсинтез .

На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем було надано податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, акт прийому передачі виконаних робіт по миттю бочок.

Надаючи оцінку зазначеним господарським операціям та правмірності формування позивачем податкового кредиту, судами з`ясовано, що у рамках кримінального провадження №32015090000000034 від 23.07.2015, зареєстрованого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, ліквідовано конвертаційний центр , чим упереджено схему незаконного конвертування грошових коштів, з використанням реквізитів ТОВ Екохімсинтез (код 40063197, Івано-Франківська область), ТОВ Бурком (код 40111114, Івано-Франківська область), ТОВ Крафт Технік (код 30610071, Івано-Франківська, область), ФОП ОСОБА_2 (р.н.о.к.п. НОМЕР_1 , Івано- Франківська область), які надавали послуги підприємствам реального сектору економіки Івано-Франківської області по мінімізації сплати податку на прибуток та податку на додану вартість.

Організатори конвертаційного центру зареєстрували фіктивні підприємства ТОВ Бурком та ТзОВ Екохімсинтез на підставних осіб громадянина ОСОБА_2 та громадянина ОСОБА_3 відповідно, а тому у їхніх діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України.

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 12.04.2016, 15.04.2016, 16.05.2016 жодного відношення до господарської діяльності ТОВ Бурком немає, зареєстрував вказане підприємство за винагороду, фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ Бурком не здійснював та нікого на це не уповноважував.

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 20.03.2017 останній повідомив, що зареєстрував ТОВ Екохімсинтез на своє ім`я, з метою здійснення діяльності, пов`язаної із виробництвом та реалізацією клею ПВА Однак, після реєстрації господарського товариства ОСОБА_4 та особа на ім`я ОСОБА_5 ввели ОСОБА_3 в оману, оскільки виготовляли від його імені (та ТзОВ Екохімсинтез ) документи щодо продажу та купівлі різних товарів.

Дане вбачається і з обвинувального акту відносно ОСОБА_4 за частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України; відносно ОСОБА_7 за частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 205, частинами 3 4 статті 358 Кримінального кодексу України; відносно ОСОБА_8 за частинами 2, 3 статті 28, частинами 1, 2 статті 205, частинами 3, 4 статті 358, частиною 2 статті 209 Кримінального кодексу України; відносно ОСОБА_9 за частинами 2, 3 статті 28, частинами 1, 2 статті 205, частинами 3, 4 статті 358, частини 2 статті 209 Кримінального кодексу України.

Крім того, з аналізу інформаційних даних ІС Податковий блок , матеріалів досудового розслідування, встановлено, що в ТОВ Екохімсинтез та ТОВ Бурком відсутні основні засоби, працівники, придбання товарів, можливість їхнього самостійного виготовлення.

Також відповідачем в підтвердження відсутності реального характеру операцій за участі ТОВ Бурком і ТОВ Екохімсинтез подано суду копії висновків експертів в судових технічних та почеркознавчій експертизах № 3-87.26/16 від 26.08.2016, № 1.1-240/16 від 18.11.2016, № 71 від 28.11.2016.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нафта до Шосткинської об`єднаної державної податкової інспекції Сумської області, відповідно до якої податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Таким чином, ТОВ Техносила взяло на себе ризик негативних наслідків у вигляді неможливості застосування податкової вигоди на підставі документів від спірних контрагентів, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Нездійснення заходів з перевірки правоздатності контрагента є ризиком самого платника, а тому саме на нього покладаються негативні наслідки неналежної організації своєї господарської діяльності, зокрема у вигляді непідтвердження права на формування у податковому обліку податкового кредиту.

Крім того, в обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що в ході аналізу інформаційних даних ІС Податковий блок , матеріалів досудового розслідування, акту перевірки ГУ ДФС в Івано-Франківській області № 499/09-19-14-01/40111114 від 30.08.2016 Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ Бурком , код ЄДРПОУ 40111114, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 09.11.2015 по 12.04.2016 , встановлено відсутність в ТОВ Бурком працюючих, необхідних для здійснення господарської діяльності протягом періоду з 22.02.2016 по 31.03.2016 (чисельність працюючих ТОВ Бурком протягом лютого 2016 року - 2 особи, в інших періодах дані щодо наявності працюючих ТОВ Бурком - відсутні), а також відсутність в ТОВ Бурком основних засобів, придбання товарів, можливість їхнього самостійного виготовлення.

Щодо стосується ТОВ Екохімсинтез , то з аналізу інформаційних даних ІС Податковий блок , матеріалів досудового розслідування, встановлено, що в ТОВ Екохімсинтез відсутні основні засоби, працівники, придбання товарів, можливість їхнього самостійного виготовлення.

Отже, враховуючи сукупний аналіз наведених вище обставин справи та встановлену невідповідність первинних документів вимогам чинного законодавства Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Техносила залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 у справі №809/39/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова