Рішення

від 30.05.2017 по справі 927/438/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

30 травня 2017 р. Справа № 927/438/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОХІМ ГРУП

АДРЕСА_1, 01103

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ФІДЛЕНС

вул.Шевченка,82, кімната,7, смт. Варва, Варвинський р-н, Чернігівська обл.,17600

про стягнення 464206грн 04 коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № б/н від 26.04.2017

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОХІМ ГРУП подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ФІДЛЕНС про стягнення 435187,80грн боргу по неоплаті вартості товару, поставленого згідно з договором поставки №1 від 02.12.2016, 6091,80грн штрафу, 4538,00грн 3% річних за період з 24.12.2016 по 25.04.2017, 18388,44грн інфляційних втрат за період січень - березень 2017.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про не здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання від 30.05.2017 про залучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.

Представником позивача у судовому засіданні подані письмові пояснення від 30.05.2017, в яких зазначає, що відповідно до п.2.5 глави 2 Положення Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, надання довіреностей в разі отримання товарно-матеріальних цінностей не є обов'язковим та за наявності інших первинних документів відсутність довіреності не може ставити під сумнів факт наявності господарської операції. Позивач зазначає, що підтвердженням здійснення такої операції є підписані та оформлені належним чином видаткові накладні, відповідь відповідача на претензію, в якій відповідач визнавав наявність заборгованості за договором від 02.12.2016 року, а також часткові періодичні оплати відповідача з призначенням платежу на виконання умов вищезазначеного договору та відсутність заперечень відповідача щодо факту отримання товару, також позивачем зазначено, що аналогічна позиція з даного питання викладена у постанові Верховного Суду України від 29.04.2015 у справі №903/679/14.

У відповідності до ст.22 Господарського процесуального кодексу України представником позивача подана заява від 30.05.2017 про зменшення позовних вимог, в якій зменшує суму основного боргу на 99022,68грн, 3% річних на 684,00грн у зв'язку із здійсненням відповідачем оплат, які позивачем не були враховані та по причині допущення помилок при розрахунку 3% річних при поданні позовної заяви, та просить стягнути з відповідача 336165,12грн основного боргу, 3854грн 3% річних, 6091,80грн штрафу за договором, 18388,44грн інфляційних втрат. Вказана заява залучена судом до матеріалів справи.

Приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття судом рішення по справі збільшити, зменшити розмір позовних вимог, а подана позивачем заява від 30.05.2017 не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а тому суд приймає заяву від 30.05.2017, відповідно до якої позивачем зменшено розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу на суму 99022,68грн, в частині стягнення 3% річних на суму 684,00грн.

Одночасно представником позивача у судовому засіданні подана заява від 30.05.2017, в якій, у відповідності до ст.7 ЗУ Про судовий збір , у зв'язку з поданням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 30.05.2017, позивач просить повернути йому надмірно сплачену суму судового збору. Вказана заява позивача про повернення судового збору, у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог, прийнята судом до розгляду та залучена судом до матеріалів справи.

Згідно з інформацією, отриманою судом на офіційному сайті Міністерства юстиції України, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 04.05.2017 значиться Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ФІДЛЕНС , ідентифікаційний код 40840881, місцезнаходження Чернігівська обл., Варвинський р-н, смт. Варва, вул. Шевченка, буд.82, кімната 7, не перебуває в процесі припинення, керівник ОСОБА_2

Суд зазначає, що до початку судового засідання 29.05.2017 поштовим відправленням від відповідача до суду надійшов зустрічний позов №1 від 22.05.2017, в якому посилаючись на п.6.3. договору поставки товару №1 від 02.12.2016, в якому сторони визначили підстави та розмір нарахування штрафу, ТОВ Торговий Дім Фідленс просить стягнути з ТОВ Єврохім груп заборгованість в розмірі 2261,20грн. (редакція відповідача). Суд відповідно до ухвали від 30.05.2017 відмовив ТОВ Торговий Дім Фідленс у прийнятті вказаної зустрічної позовної заяви на підставі п.1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зустрічний позов поданий після початку розгляду справи по суті, що є порушенням приписів ч.1 ст.60 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції . Окрім того, суд вказав, що позивачем в порушення п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до зустрічного позову не додані докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

05.05.2017 судом була винесена ухвала про порушення провадження у справі №927/438/17 та розгляд справи призначено на 17.05.2017 о 11год.00хв.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи №927/438/17, призначеної на 17.05.2017 о 11:00год , що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400604131849, але повноважного представника в судове засідання не направив та, відповідно, своїм правом щодо участі в судовому засіданні та правом щодо подачі зустрічного позову не скористався. Суд в судовому засіданні 17.05.2017 оголосив про перехід до розгляду справи по суті та роз'яснив процесуальні наслідки, пов'язані з переходом до вказаної стадії судового процесу, що підтверджується протоколом судового засідання. Окрім того, про перехід до розгляду справи по суті зазначено в ухвалі суду від 17.05.2017, відповідно до якої суд відклав розгляд справи на 30.05.2017 об 11год.00хв.

Відповідач відзив на позов та витребуваних документів не надав. Відповідач у судове засідання не з'явився, повноважного представника в судове засідання не направив. Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участі представника в судовому засіданні, щодо позовних вимог не заперечив. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час і місце її розгляду судом, ухвала про порушення провадження у справі від 05.05.2017 отримана відповідачем згідно поштового повідомлення № 1400604131849, ухвала про відкладення розгляду справи від 17.05.2017 отримана відповідачем згідно поштового повідомлення №1400604132543.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

З огляду на те, що згідно з ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача в судове засідання, не є перешкодою для розгляду справи по суті за наявними у ній доказами. Окрім того, явка відповідача в судове засідання не визнавалася судом обов'язковою.

Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Враховуючи, що позивач зменшив свої позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу на суму 99022,68грн та щодо стягнення 3% річних на суму 684,00грн і заява позивача про зменшення розміру позовних вимог від 30.05.2017 прийнята судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяви про зменшення позовних вимог.

Таким чином, враховуючи прийняття судом заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, має місце нова ціна позову - 364499,36грн, яка складається з: 336165,12грн боргу, 6091,80грн. штрафу, 18388,44грн інфляційних втрат, обчислених за період січень - березень 2017, 3854,00грн 3% річних за період з 24.12.2016 по 23.04.2017

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

02.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОХІМ ГРУП (позивачем по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ФІДЛЕНС укладено договір поставки № 1, відповідно до умов якого (п. 1.1. договору) постачальник (позивач) зобов'язувався передавати у власність (поставляти), а покупець (відповідач) приймати та оплачувати товар. Найменування, асортимент, одиниця виміру та загальна вартість товару, визначається сторонами у специфікаціях та/або видаткових накладних, які формуються постачальником на підставі заявок покупця з подальшим виставлянням рахунків - фактур для здійснення оплати товару (пункт 1.2. договору).

За умовами п.9.1 договору термін його дії встановлено з дати підписання договору обома сторонами і діє до 31.12.2017 року, але в будь-якому разі до повного його виконання.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 609187,80 грн відповідно до видаткових накладних: №1 від 09.12.2016 року на суму 156947,40 грн, № 2 від 14.12.2016 року на суму 95922,00 грн, № 3 від 20.12.2016 року на суму 54474,00 грн, № 5 від 23.12.2016 року на суму 46400,40 грн, № 3 від 10.01.2017 року на суму 255444,00 грн.

Факт отримання товару відповідачем на загальну суму 609187,80 грн підтверджується переліченими вище видатковими накладними, які мають відповідну відмітку в графі отримав(ла) , підпис відповідальної особи про отримання товару посвідчений печаткою відповідача.

Факт отримання товару на загальну суму 609187,80 грн на час розгляду справи відповідачем не спростований.

Позивачем до матеріалів справи подані примірники рахунків на оплату вище вказаного товару, які виставлялись відповідачу, а саме: №1 від 07.12.2016 року на суму 156947,40 грн, № 2 від 13.12.2016 року на суму 95922,00 грн, № 3 від 19.12.2016 року на суму 54474,00 грн, № 9 від 23.12.2016 року на суму 46400,40 грн, № 2 від 10.01.2017 року на суму 255444,00 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Розділом 2 договору сторони визначили, що ціни на товар встановлюються в національній валюті України та погоджуються сторонами в специфікації та/або видатковій накладній до цього договору. Ціна включає в себе ПДВ 20%. Ціна не може бути переглянута сторонами після виставлення рахунку або підписання специфікації та/або видаткової накладної. Загальна вартість (ціна ) договору визначається сумарною ціною всього товару, поставленого постачальником на виконання умов цього договору згідно специфікацій та/або видаткових накладних. Розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно виставлених рахунків. Оплата товару здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту здійснення поставки постачальником.

Враховуючи умови договору відповідач був зобов'язаний провести розрахунок за отриманий товар по видатковій накладній №1 від 09.12.2016 року на суму 156947,40 грн у строк 23.12.2016, по видатковій накладній № 2 від 14.12.2016 року на суму 95922,00 грн у строк 28.12.2016, по видатковій накладній № 3 від 20.12.2016 року на суму 54474,00 грн у строк 03.01.2017, по видатковій накладній № 5 від 23.12.2016 року на суму 46400,40 грн у строк 06.01.2017, по видатковій накладній № 3 від 10.01.2017 року на суму 255444,00 грн у строк 24.01.2017.

Відповідач в період з 03.02.2017 по 19.05.2017 здійснив часткову оплату товару на загальну суму 273022,68 грн, а саме: 03.02.2017 на суму 10000,00 грн, 07.02.2017 на суму 20000,00 грн, 09.02.2017 на суму 10000,00 грн, 17.02.2017 на суму 10000,00 грн, 20.02.2017 на суму 10000,00 грн, 22.02.2017 на суму 10000,00 грн, 22.02.2017 на суму 10000,00 грн, 03.03.2017 на суму 20000,00 грн, 13.03.2017 на суму 20000,00 грн, 17.03.2017 на суму 19000,00 грн, 30.03.2017 на суму 2052,60 грн, 30.03.2017 на суму 17947,40 грн, 31.03.2017 на суму 15000,00 грн, 19.04.2017 на суму 20000,00 грн, 24.04.2017 на суму 15000,00 грн, 25.04.2017 на суму 30000,00 грн, 26.04.2017 на суму 18869,40 грн, 18.05.2017 на суму 15000,00 грн, 19.05.2017 на суму 153,28 грн, що підтверджується банківськими виписками, які надані позивачем до матеріалів справи.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач за товар своєчасно не розрахувався.

Відповідно до ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем на день розгляду справи в суді не подано доказів повної сплати вартості отриманого товару.

За таких обставин борг в сумі 336165,12 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкції може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товару (робіт, послуг).

У п. 6.1 договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасної оплати партії товару більше, ніж на 5 календарних днів покупець сплачує штраф у розмірі 1% вартості партії товару, що мала бути оплачена згідно специфікації та/або видаткової накладної.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача 6091,80 грн. штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті товару на суму 609187,80грн.

Відповідач не надав доказів відсутності своєї вини в несвоєчасній оплаті.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок суми штрафу, приймаючи до уваги, що відповідачем фактично отримано та не оплачено своєчасно товар на суму 609187,80грн, а перша оплата за товар проведена відповідачем тільки 03.02.2017, тобто з прострочкою оплати понад 5 календарних днів, суд доходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу є правомірними і підлягають задоволенню повністю у сумі 6091,80 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Керуючись приписами ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач з урахуванням зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 3854,00 грн 3% річних за період з 24.12.2017 по 23.04.2017 та 18388,44 грн інфляційних втрат за період з січня 2017 по березень 2017 включно з урахуванням фактично проведених відповідачем оплат за період нарахування.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних беручи до уваги зменшення позивачем своїх позовних вимог, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем своїх зобов'язань, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню повністю в сумі 18388,44 грн та 3854,00 грн відповідно.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно і в повному обсязі не розрахувався, вимоги позивача не оспорив, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 336165,12 грн, в частині стягнення штрафу в сумі 6091,80 грн, в частині стягнення 3% річних в сумі 3854,00 грн, в частині стягнення інфляційних в сумі 18388,44 грн.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України Про судовий збір , з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 5467,49грн. (364499,36 грн х 1,5% ставка судового збору).

Відповідно до частини 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОХІМ ГРУП за подання позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 6963,10 грн, згідно з платіжним дорученням №1 від 25.04.2017 (а.с.8) при первісно визначеній ціні позову 464206,04грн.

Пунктом 1 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Аналогічна позиція викладена в абзаці 2 п.2.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України .

Приймаючи до уваги, що позивачем в судовому засіданні було зменшено позовні на загальну суму 99706,68 грн, у зв'язку з чим ціна позову становить 364499,36грн, а тому відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України Про судовий збір , позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю ЄВРОХІМ ГРУП на суму зменшення розміру позовних вимог, підлягає поверненню з Державного бюджету судовий збір в розмірі 1495 грн 61 коп, сплачений згідно з платіжним дорученням №1 від 25.04.2017, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи Господарського суду Чернігівської області № 927/438/17.

За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОХІМ ГРУП щодо повернення у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням №1 від 25.04.2017, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 173, 193, 216, 217, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 7 Закону України Про судовий збір , ст. 22, 33, 34, 49, 75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ФІДЛЕНС (вул. Шевченка,82, кімната, 7 смт. Варва, Варвинський р-н, Чернігівська обл., ідентифікаційний код 40840881) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОХІМ ГРУП (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 40541408) 336 165грн 12коп. боргу, 3854грн 00коп. 3% річних, 18 388 грн 44 коп. інфляційних втрат, 6091 грн 80коп. штрафу, 5467грн 49коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ЄВРОХІМ ГРУП (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 40541408) з Державного бюджету України (рахунок №31217206783002; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області; отримувач - УК у Чернігові/м. Чернігів/22030101, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38054398) 1495 грн 61коп. судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням №1 від 25.04.2017, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи Господарського суду Чернігівської області №927/438/17.

Це рішення є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.

Повне рішення підписано 02.06.2017

Суддя Н.Ю.Книш