Постанова

від 30.05.2017 по справі 908/53/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2017 справа № 908/53/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3В , секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4 не з'явились; ОСОБА_5 - представник за дов.; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальної установи Веселівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради, с. Урицьке Запорізького району Запорізької області на ухвалу господарського суду Запорізької області від про 19.04.2017 поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу у справі№ 908/53/15-г (суддя Топчій О.А.) за позовомДержавної екологічної інспекції у Запорізькій області, м. Запоріжжя доКомунальної установи Веселівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради, с. Урицьке Запорізького району Запорізької області простягнення 353 806,04 грн.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.04.2017р. задоволено заяву Державної екологічної інспекції у Запорізькій області про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу від 22.01.2016р. у справі № 908/53/15-г про стягнення з Комунальної установи Веселівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради, с. Урицьке Запорізького району Запорізької області шкоди, завданої державі в наслідок порушення природоохронного законодавства в розмірі 353 806 (триста п'ядесят три тисячі вісімсот шість) грн. 04 коп.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції, як необґрунтовану та незаконну.

В обгрунтування своєї позиції апелянт зазначає, що з моменту видачі господарським судом Запорізької області наказу про примусове виконання судового рішення, а саме з 22.01.2016р. по 06.04.2017р. (дата звернення позивача з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу та про видачу дублікату наказу) Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області не було здійснено жодних дій, направлених на виконання даного наказу, та очевидним є факт відсутності поважних причин для поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого наказу до виконання.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2017р. апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

В призначене судове засідання з'явився лише представник відповідача, позивач правом на участь у судовому засіданні не скористався, до суду не прибув.

Усі учасники спору були належним чином повідомлені про день, час та місце судового засідання відповідно до вимог статті 98 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що явка сторін судом не визнавалася обов'язковою, колегія суддів, з урахуванням думки представника відповідача, який з'явився в судове засідання, порадившись, дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі зазначеного представника.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Від позивача до суду на зазначену апеляційну скаргу надійшов письмовий відзив № 1765/12 від 26.05.2017р., в якому останній заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області - без змін.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.11.2015р. у справі № 908/53/15-г позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Запорізькій області задоволено, стягнуто з Комунальної установи Веселівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 353 806 грн. 04 коп., та судовий збір в сумі 7 076 грн. 12 коп. на користь державного бюджету України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.01.2016р. рішення господарського суду Запорізької області від 11.11.2015 року у справі № 908/53/15-г залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

22.01.2016р. на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 11.11.2015р. у справі № 908/53/15-г видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2016р. у справі № 908/53/15-г касаційну скаргу Комунальної установи Веселівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради залишено без задоволення.

Заявник, обґрунтовуючи свою заяву зазначає, що станом на 06.04.2017 р. наказ, виданий 22.01.2016 р. у даній справі про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 353806,04 грн. втрачено і до виконання не пред'явлено. За фактом втрати та не направлення на примусове виконання судового рішення від 22.01.2016 р. по справі № 908/53/15-г проводиться службове розслідування, згідно наказу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області від 05.04.2017 р. № 51-к. Згідно з наказом від 22.01.2016 р. він дійсний до пред'явлення до 13.01.2017 р. Оскільки втрату та не направлення наказу виявлено в рамках проведення аудиторської перевірки Контрольно-ревізійного управління у Запорізькій області, Державна екологічна інспекція на підставі ст. 119 ГПК України просить поновити пропущений строк для пред'явлення вказаного наказу до виконання.

Задовольняючи таку заяву, суд першої інстанції, враховуючи викладені у заяві обставини зазначив, що станом на момент розгляду заяви позивача, рішення господарського суду Запорізької області від 11.11.2015 р. по справі № 908/53/15-г, яке набрало чинності 13.01.2016 р., не виконано ані в добровільному, ані в примусовому порядку, в той час як обов'язковість судових рішень до виконання закріплена Конституцією України та іншими законодавчими актами України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Наказом господарського суду Запорізької області від 22.01.2016р. у справі № 908/53/15-г встановлено строк предявлення наказу до виконання до 13.01.2017р.

Пунктом п'ятим Перехідних положень Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. № 1404-VIII встановлено, що виконавчі документи видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки встановлені цим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження , виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Отже, відповідно до Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. № 1404-VIII наказ, який виданий до набрання чинності цим Законом може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох місяців, оскільки стягнення шкоди зараховується до Державного бюджету та стягувачем є державний орган.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Станом на момент розгляду заяви позивача, рішення господарського суду Запорізької області від 11.11.2015 р. по справі № 908/53/15-г, яке набрало чинності 13.01.2016 р., не виконано ані в добровільному, ані в примусовому порядку.

Суд наголошує, що обов'язковість судових рішень до виконання закріплена Конституцією України та іншими законодавчими актами України.

Так, статтею 129 1 Конституції встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Також, згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012р. та № 11-рп/2012 від 25.04.2012р. виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

У даному випадку, у разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення наказу буде порушено конституційний принцип обов'язковості виконання судового рішення, та не буде відновлено порушене право позивача.

У відповідності до ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 2 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006р. за № 3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковим до виконання Україною.

Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. у справі Ромашов проти України (заява № 67534/01), від 19.03.1997р. у справі Горнсбі проти Греції зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яком судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду.

Згідно статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі Чіжов проти України (заява № 6962/02) Європейський суд зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконати, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії статті 6 Конвенції.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

З огляду на викладене, враховуючи викладені у заяві про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання обставини, встановивши, що рішення господарського суду Запорізької області від 11.11.2015 р. у справі № 908/53/15-г, яке набрало законної сили та відповідно до приписів ст. 115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим до виконання, не було виконано з наведених вище підстав, та, з урахуванням того, що невиконання рішення суду є порушенням ст. 129 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу господарського суду від 22.01.2016 р. у справі № 908/53/15-г до виконання.

Отже, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Комунальної установи Веселівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради, с. Урицьке Запорізького району Запорізької області, а ухвалу господарського суду вважає законною, обгрунтованою, та такою, що прийнята у відповідності з нормами чинного законодавства.

Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунальної установи Веселівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради, с. Урицьке Запорізького району Запорізької області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.04.2017р. у справі № 908/53/15-г- залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.04.2017р. у справі № 908/53/15-г - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий С.А. Малашкевич

Судді: Н.В. Будко

ОСОБА_3