Постанова

від 25.05.2017 по справі 910/24269/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2017 р. Справа№ 910/24269/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Майданевича А.Г.

Скрипки І.М.

За участю представників:

від ДВС: Полісмак О.О. - за дов.

від стягувача: не з'явився

від боржника-1: не з'явився

від боржника-2: не з'явився

від боржника-3: не з'явився

від боржника-4: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби

Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2017

за скаргою Публічного акціонерного товариства Банк Форум

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі № 910/24269/14 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Форум в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Форум Соловйової Наталії Анатоліївни

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Кримзалізобетон ;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий Символ ;

3) Публічного акціонерного товариства Кримзалізобетон ;

4) Товариства з обмеженою відповідальністю Поліс-Крим

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі №910/24269/14 скаргу Публічного акціонерного товариства Банк Форум (далі, стягувач) на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі, ДВС) задоволено повністю.

Визнано незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокоза Олександра Миколайовича у частині винесення постанови ВП №52113239 від 07.09.2016 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 №910/24269/14.

Визнано недійсною постанову ВП №52113239 від 07.09.2016 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 №910/24269/14.

Зобов'язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконати наказ Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 №910/24269/14.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Департамент державної виконавчої служби

Міністерства юстиції України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі №910/24269/14 та прийняти нове рішення, яким скаргу Публічного акціонерного товариства Банк Форум на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, порушує права та законні інтереси апелянта, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу ДВС було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Майданевич А.Г., Скрипка І.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 апеляційну скаргу ДВС прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 25.05.2017.

У судове засідання, призначене на 25.05.2017, представники стягувача та боржників не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення стягувача та боржників про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення стягувачу та роздруківка зі сторінки Київського апеляційного господарського суду (у розділі Новини та події суду ) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/) з інформацією про час та місце проведення судового засідання у справі (враховуючи знаходження боржників на території Автономної Республіки Крим), враховуючи процесуальні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку оскарженої ухвали в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників стягувача та боржників.

Представник ДВС у судовому засіданні підтримав доводи, викладені ним у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, оскаржену ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу стягувача на дії ДВС залишити без задоволення.

Суд, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника ДВС, дійшов висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами справи, 12.01.2015 на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2014 у справі №910/24269/14, яке набрало законної сили з 02.01.2015, Господарським судом міста Києва видано 4 (чотири) накази про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Кримзалізобетон (95000, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вул. Москальова, будинок 1, код ЄДРПОУ 34459379), Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий Символ (99042, м. Севастополь, Набережна Назукіна, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 24032766), Публічного акціонерного товариства Кримзалізобетон (95493, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вул. Монтажна, будинок 3, код ЄДРПОУ 01267308), Товариства з обмеженою відповідальністю Поліс-Крим (95011, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вул. Козлова, будинок 45-А, код ЄДРПОУ 33064773) на користь Публічного акціонерного товариства Банк Форум (02100, м. Київ, бульв. Верховної Ради, будинок 7, код ЄДРПОУ 21574573) 3 727 292 (три мільйони сімсот двадцять сім тисяч двісті дев'яносто дві) грн. 73 коп. - простроченої заборгованості по кредиту, 26 978 871 (двадцять шість мільйонів дев'ятсот сімдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят одну) грн. 90 коп. - поточної заборгованості по кредиту, 3 695 550 (три мільйони шістсот дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 61 коп. - простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 94 313 (дев'яносто чотири тисячі триста тринадцять) грн. 35 коп. - поточної заборгованості за нарахованими процентами, 180 25 (сто вісімдесят тисяч триста двадцять п'ять) грн. 24 коп. - пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, 208 834 (двісті вісім тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 21 коп. - пені за несвоєчасне повернення процентів, 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. - судового збору.

Як зазначає стягувач, 26.08.2016 він звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою вих. №6901/12 про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу №910/24269/14, виданого Господарським судом міста Києва 12.01.2015.

07.09.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозовим О.М. винесено постанову ВП №52113239 про відмову у відкритті виконавчого провадження (далі, Постанова ВП №52113239 від 07.09.2016), яка була отримана Банком 15.09.2016.

В обґрунтування Постанови ВП №52113239 від 07.09.2016 державний виконавець послався на частини 1, 2 статті 4, частину 5 статті 11 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України та пункт 8 частини 1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження , зазначивши, що оскільки боржники знаходяться на території Автономної Республіки Крим, державний виконавець фізично позбавлений можливості провести опис й арешт майна боржника та перевірити майновий стан боржника за місцем його знаходження, а відтак, наявні обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження.

22.09.2016 через відділ документального забезпечення Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства Банк Форум надійшла Скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі, Скарга), згідно якої скаржник просив суд:

- визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокоза Олександра Миколайовича у частині винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження №52113239 з виконання наказу Господарського суду м. Києва у справі №910/24269/14 виданого 12.01.2015;

- визнати недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.09.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження №52113239;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконати наказ Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 №910/24269/14.

В обґрунтування заявленої Скарги Банк посилається на те, що державним виконавцем безпідставно винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення Скарги Банку на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та вважає неправомірною відмову державного виконавця у відкритті виконавчого провадження з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Матеріалами справи підтверджується, що із заявою про відкриття виконавчого провадження від 26.08.2016 №6901/12 стягувач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в період дії Закону України Про виконавче провадження в редакції, що діяла до 05.10.2016 (далі, Закон України Про виконавче провадження ).

Згідно статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 17 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Закону України Про виконавче провадження накази господарських судів є виконавчим документом та підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Норми частини 1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження містять перелік підстав, за умови наявності яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Як уже зазначалося, ДВС, приймаючи постанову ВП №52113239 про відмову у відкритті виконавчого провадження, послався на пункт 8 частини 1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження , зазначивши, що державний виконавець фізично позбавлений можливості провести опис й арешт майна боржника та перевірити майновий стан боржника за місцем його знаходження.

Так, згідно пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Водночас, стаття 26 Закону України Про виконавче провадження не містить такої підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, як знаходження боржника на тимчасової окупованій території України.

Відповідно до частини 1, 2 статті 4 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Частиною 5 статті 11 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України передбачено, що на тимчасово окупованій території будь-який правочин щодо нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок, вчинений з порушенням вимог цього Закону, інших законів України, вважається недійсним з моменту вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Положення зазначеного Закону не передбачають, що знаходження боржника на тимчасово окупованій території є обставиною, що виключає здійснення виконавчого провадження та є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно частини 2 статті 25 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012, за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи.

Отже, виходячи з викладеного, відмова державного виконавця у відкритті виконавчого провадження в даному випадку позбавляє стягувача можливості реалізувати своє право на судовий захист.

За змістом статті 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Колегія суддів зазначає, що станом на день прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження або ж постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження виконавча служба не може знати, чи зможе вона виконати рішення суду чи ні. Про можливість виконання або невиконання судового рішення виконавчій службі стане відомо тільки під час здійснення виконавчого провадження з виконання відповідного рішення суду, тобто, після відкриття виконавчого провадження.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, головний державний виконавець ВПВР ДЦВС МЮ України Сивокоз Олександр Миколайович не перевірив наявності/відсутності коштів в банківських установах або майна на неокупованій території України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що у головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокоза О.М. були відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, наведених у пункті 9.13. постанови Пленуму №9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що Господарський суд міста Києва дійшов обґрунтованого висновку про існування підстав для задоволення Скарги на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду від 16.12.2014 у справі №910/24269/14 в добровільному порядку боржниками не виконано, доказів протилежного сторонами не надано, з урахуванням чого, місцевим господарським судом правомірно зобов'язано ДВС виконати наказ Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 №910/24269/14.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі №910/24269/14 обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, підстав для її скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі №910/24269/14 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі №910/24269/14 залишити без змін.

Матеріали справи №910/24269/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.Г. Майданевич

І.М. Скрипка