Постанова

від 01.06.2017 по справі 816/543/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/543/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - Гольдінова Ю.Л., Юременко Г.Б.,

представника відповідача - Чайки М.Г., Горай Л.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства "Червона калина" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобв'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

13 квітня 2017 року Селянське фермерське господарство "Червона калина" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого листом ГУ ДФС у Полтавській області від 03.04.2017 №4306/10/16-38-12-02-28 "Щодо неможливості застосування спрощеної системи оподаткування як платника єдиного податку четвертої групи"; зобов'язання внести до реєстру платників єдиного податку четвертої групи на 2017 рік Селянського (фермерського) господарства "Червона калина", код ЄДРПОУ 22550675, шляхом включення до реєстру платників єдиного податку та видати витяг з даного реєстру про підтвердження такого статусу у відповідності до п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив про незгоду із висновком відповідача про неможливість застосування спрощеної системи оподаткування позивача як платника єдиного податку четвертої групи у 2017 році та, відповідно, із рішенням-відмовою, викладеним у формі листа від 03.04.2017. Вказав, що дане рішення є протиправним, оскільки у позивача станом на 01.01.2017 відсутній податковий борг. Зазначав, що правила пп. 291.5 1 .3 статті 291.5 1ПК України стосуються порядку самостійного переходу суб'єкта господарювання на спрощену систему оподаткування, а тому вимоги пп. 291.5 1 .3 статті 291.5 1ПК України щодо відмови в такій реєстрації на послідуючий податковий період за наявності податкового боргу до спірних правовідносин не застосовуються.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що позивачем не підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік у зв'язку з тим, що відповідно до підпункту 291.5 1 .3 пункту 219.5 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), не може бути платником єдиного податку ІV групи, а станом на 01.01.2017 за СФГ "Червона калина" обліковувався податковий борг з податку на додану вартість сільськогосподарського підприємства за операціями із зерновими і технічними культурами у розмірі 94,59 грн.

Заслухавши представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, Селянське (фермерське) господарство "Червона калина" (ідентифікаційний код 22550675) зареєстроване юридичною особою, перебуває на обліку у Глобинському відділенні Кременчуцької ОДПІ ГУДФС у Полтавській області та зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Селянське (фермерське) господарство "Червона калина" з 01.01.2016 року є платником єдиного податку IV групи. З метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи, у лютому 2017 року позивач, у відповідності до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, подав до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку IV групи, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості про наявність земельних ділянок.

Проте, ГУ ДФС у Полтавській області повідомило СФГ Червона калина про неможливість застосування спрощеної системи оподаткування як платника єдиного податку ІV групи на 2017 рік у зв'язку з наявністю у останнього станом на 01.01.2017 року податкового боргу з в сумі 94,59 грн. (код платежу 14011001-суми ПДВ с/г підприємства за операціями із зерновими і технічними культурами згідно ст. 209 ПК України), про що позивачу було повідомлено листом від 03.04.2017 за №4306/10/16-31-12-02-28 /а.с. 15 т. 1/.

Позивач не погодився із вказаним та звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого листом ГУ ДФС у Полтавській області від 03.04.2017 №4306/10/16-38-12-02-28 "Щодо неможливості застосування спрощеної системи оподаткування як платника єдиного податку четвертої групи"; зобв'язання внести до реєстру платників єдиного податку четвертої групи на 2017 рік Селянського (фермерського) господарства "Червона калина", код ЄДРПОУ 22550675.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам СФГ "Червона калина", суд виходить з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спірні правовідносини сторін стосуються права позивача застосування спрощеної системи оподаткування.

Главою І розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються відповідно до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України на групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами у справі, що СФГ "Червона калина" на протязі 2016 року є платником єдиного податку четвертої групи.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 298.8.1. пункту 298.8. статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

На виконання зазначеного, позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2017 рік від 14.02.2017, у якій, зокрема зазначено категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, площа кожної земельної ділянки, нормативна грошова оцінка одиниці площі кожної земельної ділянки, ставка податку, річна сума податку, нарахованого на 2017 рік за кожну земельну ділянку; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік від 17.01.2017; додаток №1 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи від 14.02.2017, який включає відомості про наявність земельних ділянок, категорію земельних ділянок - сільськогосподарські угіддя, документи, які засвідчують/підтверджують право власності та/або користування земельними ділянками: право користування, у тому числі на умовах оренди, державну реєстрацію, кадастровий номер кожної земельної ділянки, місце розташування земельної (их) ділянки (ок) (код регіону, код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ), площу кожної земельної ділянки /а.с. 23-36 т.1/.

Як встановлено судом, ГУ ДФС у Полтавській області листом від 03.04.2017 за №4306/10/16-31-12-02-28 повідомило позивача про неможливість застосування спрощеної системи оподаткування як платника єдиного податку ІV групи на 2017 рік у зв'язку з наявністю у останнього станом на 01.01.2016 року податкового боргу з в сумі 94,59 грн. (код платежу 14011001-суми ПДВ с/г підприємства за операціями із зерновими і технічними культурами згідно ст. 209 ПК України) /а. с. 15 т.1/.

Однак, суд вважає необґрунтованою підставу для відмови позивачеві у переведенні на четверту групу платника єдиного податку з огляду на наступне.

Так, згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України групу платників єдиного податку запроваджено для сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до підпункту 291.5.-1.3 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Із інтегрованої картки платника податків СФГ "Червона калина" вбачається, що станом на 01.01.2017 за позивачем рахується борг по рахунку "ПДВ с/г підприємства за операціями із зерновими і технічними культурами" - пеня у розмірі 94,59 грн.

З пояснень представника відповідача в ході судового засідання судом встановлено, що заборгованість позивача з податку на додану вартість с/г підприємства за операціями із зерновими і технічними культурами в розмірі 94,59 грн. утворилася на підставі наступного.

Згідно платіжного доручення №740 від 28.12.2016 СФГ Червона калина зараховано до бюджету суми податків і зборів/єдиного внеску в розмірі 8177,97 грн., внаслідок чого утворилася переплата в розмірі 81 77,97 грн.

29 грудня 2016 року позивачем подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а саме:

уточнюючий розрахунок №9253638574 за квітень 2016 року (Додаток 10 Розрахунок сум податку на додану вартість по операціях з сільськогосподарськими товарами/ послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок (ДС10) №9253638574 за 01.04.2016), яким збільшено податкове зобов'язання по ПДВ на суму 1907 грн. Після перерахування по уточнюючому розрахунку наявна переплата в сумі 8177,97 грн. зменшилась та склала 6207,97грн.;

уточнюючий розрахунок №9253643510 за червень 2016 року (Додаток 10 Розрахунок сум податку на додану вартість по операціях сільськогосподарськими товарами/послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок (ДС10) №9253643510 за 01.06.2016), яким збільшено податкове зобов'язання по ПДВ на суму 5927 грн. Після перерахування по уточнюючому розрахунку наявна переплата в сумі 6207,97 грн. зменшилась та склала 343,97 грн.;

уточнюючий розрахунок №9253650959 за серпень 2016 року (Додаток 10 Розрахунок сум податку на додану вартість по операціях з сільськогосподарськими товарами/послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок (ДС10) N9253650959 за 01.08.2016), яким збільшено податкове зобов'язання по ПДВ на суму 17 грн. Після перерахування по уточнюючому розрахунку наявна переплата в сумі 343,97 грн. зменшилась та склала 326,97 грн.;

уточнюючий розрахунок №9253661166 за вересень 2016 року (Додаток 10 Розрахунок сум податку на додану вартість по операціях з сільськогосподарськими товарами/ послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок (ДС10) №9253661166 за 01.09.2016), яким збільшено податкове зобов'язання по ПДВ в розмірі 2604 грн. Після перерахування по уточнюючому розрахунку 29.12.16 утворилась недоїмка в розмірі 2277,03 грн.;

уточнюючий розрахунок №9253647939 за липень 2016 року (Додаток 10 Розрахунок сум податку на додану вартість по операціях з сільськогосподарськими товарами/послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок (ДС10) №9253647939 за 01.07.2016), яким зменшено суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1937 грн. На підставі зазначеного уточненого розрахунку контролюючим органом здійснено коригування та зменшено суму боргу позивача до 340,03 грн.;

уточнюючий розрахунок №9253668342 за жовтень 2016 року (Додаток 10 Розрахунок сум податку на додану вартість по операціях з сільськогосподарськими товарами/ послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок (ДС10) від 01.10.2016 за №9253668342), яким зменшено суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 943 грн., внаслідок чого виникла переплата в розмірі 602,97 грн.

Таким чином, станом на 29.12.2016 у зв'язку із самостійно виправленими помилками та враховуючи наявну переплату у платника податків в інтегрованій картці відсутній податковий борг, що підтверджено представником відповідача у судовому засіданні.

При цьому, представник відповідача у судовому засіданні наголосив на тому, що 29.12.2016 контролюючим органом нараховано пеню з дня настання строку погашення податкового зобов'язання до дня зарахування коштів на відповідний рахунок в розмірі 239,72 грн. на суми заниження податку на додану вартість в розмірі 1907,00 грн - подання уточнюючого розрахунку (ДС10) №9253638574 за 01.04.2016 (термін сплати 30.05.2016) та в розмірі 457,84 грн. на суми заниження податку на додану вартість в розмірі 5927,00 грн. - подання уточнюючого розрахунку (ДС10) №9253643510 від 01.06.2016 (термін сплати 30.07.2016) /т. 2 а.с. 103 зі звороту/.

Відповідно до підпункту 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пунктом 129.4 Податкового кодексу України встановлено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Отже, в даному випадку контролюючим органом пеню нараховано на виявлену платником податку суму заниження податкового зобов'язання та станом на 01.01.2017 залишок несплаченої пені складає 94,59 грн. (з урахуванням переплати в розмірі 602,97 грн.).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що фактично пеню в розмірі 94,59 грн. СФГ Червона калина сплачено 30.01.2017, що підтверджується платіжним дорученням від 30.01.2017 №759 /т. 1 а.с. 198/.

Разом з тим, з дослідженої в судовому засіданні інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість за операціями з сільськогоподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими та технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва) та таблиці 3 уточнюючого розрахунку суми ПДВ за листопад 2016 року /а.с. 193-196 т. 1, а.с. 122-123 т. 2/ вбачається про наявність станом на 31.12.2016 року у підприємства суми переплати ПДВ у розмірі 4456,00 грн., яка відображена в якості переплати з ПДВ по операціях з сільськогоподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими та технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва).

Обставини внесення позивачем зазначених сум відповідачем під час судового розгляду справ не оспорювались. При цьому відповідачем зазначено, що такі кошти вважаються контролюючим органом надмірно сплаченими.

Відповідно до приписів ст. 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість , та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) ; б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника, податковий та індивідуальний податковий номер платника та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету. Порядок формування та надсилання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики.

Таким чином, для зарахування надміру сплачених платежів у рахунок таких бюджетних платежів податкове законодавство не вимагає від платника податків здійснення будь-яких дій, і надає податковому органу право вчиняти дії по зарахуванню надміру сплачених сум такого податку на сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу.

Відповідач у запереченнях зазначає, що відповідно до Класифікації доходів бюджету, за кодом платежу - 14010901 сплачується податок на додану вартість за операціями з сільськогоподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими та технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва). За кодом платежу 14011001 сплачується податок на додану вартість за операціями із зерновими і технічними культурами

Оскільки за позивачем рахується переплата по коду платежу 14010901 на який сплачується ПДВ за операціями з сільськогоподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими та технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва), відповідач не міг зарахувати надміру сплачені суми такого платежу в рахунок сплати боргу по податку на додану вартість за операціями із зерновими і технічними культурами, тому по податку на додану вартість за даним видом операцій (код платежу 14011001) станом на 01.01.2017 року рахувалась заборгованість в сумі 94,59 грн.

Однак, суд не погоджується із такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону 71) - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі. Відповідно до п. 200 1 .1 ст. 200 1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1 .3 статті 200 1 Податкового кодексу України. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз.2 п. 201-1-2. ст. 201-1 ПК України для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Згідно з вимогами п. 200 1 .4 ст. 200 1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу; б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Пунктом 200 1 .5 ст. 200 1 ПК України передбачено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Відповідно до п. 200 1 .6 ст. 200 1 ПК України, за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню: а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку; б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника. Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов'язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, має право надсилати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коригуючі реєстри для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.

Відповідно до п. 200 1 .7 ст. 200 1 ПК України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200 1 .5 статті 200 1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість . Починаючи з лютого 2015 року перерахування сум податку до бюджету здійснюється у порядку, визначеному п. 200.2 ст. 200 Кодексу, лише з рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ. Платник податків не має права самостійно розпоряджатися коштами, які знаходяться на такому рахунку.

З наведених норм вбачається, що платники податків, які зареєстровані платниками ПДВ, з 1 січня 2015 року повинні сплачувати суми із зобов'язань з ПДВ на електронний рахунок, відкритий Державною казначейською службою України, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, суб'єкти спеціального режиму оподаткування та платники - сільськогосподарські підприємства, які відповідають вимогам пункту 209.18 статті 209 Податкового кодексу України, ведуть окремий податковий облік операцій: із сільськогосподарськими товарами/послугами, крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва, визначених у пункті 209.19 статті 209 Кодексу; із зерновими та технічними культурами, визначеними у пункті 209.19 статті 209 Кодексу; з продукцією тваринництва, визначеною у пункті 209.19 статті 209 Кодексу.

Відповідно до статті 209 Кодексу, від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду за операціями, зазначеними в абзацах другому - четвертому цього пункту, зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду окремо за кожним видом зазначених операцій.

Позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду за операціями, зазначеними в абзацах другому - четвертому цього пункту, підлягає перерахуванню окремо в межах кожного виду зазначених операцій в розмірах, визначених пунктом 209.2 статті 209 Кодексу, до державного бюджету та на: спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування; на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства, яке відповідає пункту 209.18 статті 209 Кодексу.

Отже, з метою визначення сум ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальні/поточні рахунки платників, суб'єкти спеціального режиму оподаткування та платники - сільськогосподарські підприємства, які відповідають вимогам пункту 209.18 статті 209 Кодексу, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду визначаються за кожним видом операцій .

Підпунктом 209.2.2. п.209.2 ст. 209 ПК України зазначено, що кошти, зараховані на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зазначені у п.п. 209.2.1 п. 209.2 ст.209 ПК України, автоматично протягом наступного операційного дня за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки, перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах:

а)з рахунків, зазначених у п.п. "а" п.п. 209.2.1 п. 209.2 ст.209 ПК України: 50 відсотків - на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

б)з рахунків, зазначених у п.п. "б" п. 209.2.1 п. 209.2 ст.209 ПК України: 85 відсотків - на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 209.2.3 п.209.2 ст.209 ПК України для перерахування до державного бюджету коштів, зарахованих на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість з рахунків платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зазначених у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету, зазначена у податковій декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування за звітний (податковий) період. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

Підпунктом 209.2.4. п.209.2 ст.209 ПК України передбачено, що сільськогосподарські підприємства суб'єкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, повинні забезпечити перерахування на їхні рахунки у системі електронного адміністрування податку, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, коштів у розмірі, достатньому для перерахування до державного бюджету та на спеціальний рахунок, на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

Матеріалами справи підтверджено, що для забезпечення розрахунків з бюджетом та перерахування коштів з ПДВ на спеціальні рахунки, підприємством у 2016 році було відкрито додаткові електронні рахунки для кожного з виділених у п. 209.2 ст. 209 ПК України видів операцій: 37514000027504 (основний - для розрахунків з бюджетом по ПДВ), 37533100027504 (додатковий (50%) - за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва, 37544100027504 (додатковий (85%) - за операціями із зерновими і технічними культурами).

Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу (п.6.1 ст.6 ПК України).

Податковим кодексом визначається, що сільськогосподарські підприємства суб'єкти спеціального режиму оподаткування ведуть окремий податковий облік операцій із сільськогосподарськими товарами/послугами, крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва; із зерновими та технічними культурами; з продукцією тваринництва, та повинні сплачувати податок на додану вартість до відповідно бюджету - Державного бюджету України, що позивачем і було зроблено.

Таким чином, вказані види операцій згідно вимог діючого законодавства є різновидами платежу податок на додану вартість та повинні сплачуватись як один платіж за всіма видами окремих операцій. Відповідно, передбачене зарахування надмірно сплаченої суми по податку на додану вартість за операціями з сільськогоподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими та технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва) в рахунок сплати боргу по податку на додану вартість за операціями із зерновими і технічними культурами. Таке зарахування можливе без наявності заяви позивача.

У ході розгляду справи, із даних інтегрованої картки платника податків судом встановлено, що у грудні 2016 року у позивача була наявна переплата з податку на додану вартість у достатньому розмірі для зарахування надміру сплачених платежів в рахунок сплати податкових зобов'язань зі сплати платежу з податку на додану вартість за операціями із зерновими і технічними культурами.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що дії платника податку цілком відповідають приписам податкового законодавства та не порушують встановлений статтею 87 Податкового кодексу України порядок погашення податкового боргу.

У той же час, в порушення вимог пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України з боку податкового органу зарахування надміру сплачених сум у рахунок такого платежу було ним проігноровано.

Таким чином, суд вважає протиправною відмову Головного управління ДФС у Полтавській області, що надана листом від 03.04.2017 за №4306/10/16-31-12-02-28, з питання застосування Селянським (фермерським) господарством "Червона калина" (ідентифікаційний код 22550675) спрощеної системи оподаткування як платника єдиного податку четвертої групи у 2017 році.

Відповідно до статті 299 Податкового кодексу України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Пунктом 299.6 статті 299 Податкового кодексу України встановлено, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4. пункту 298.1. статті 298 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 299.10. статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

Згідно з пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу ІІ цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач лише під час проведення документальної перевірки позивача, встановивши обставини, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), повинен прийняти рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Проте відповідачем не проводилась документальна перевірка позивача, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

На підставі вищевказаного, суд вважає позовні вимоги позивача про зобов'язання включити СФГ "Червона калина" до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2017 році обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача, при цьому, представником відповідача не доведено, що відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, визначених законом.

Отже, позовні вимоги СФГ "Червона калина" підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства "Червона калина" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління ДФС у Полтавській області, що надана листом від 03.04.2017 за №4306/10/16-31-12-02-28, з питання застосування Селянським (фермерським) господарством "Червона калина" (ідентифікаційний код 22550675) спрощеної системи оподаткування як платника єдиного податку четвертої групи у 2017 році.

Зобов'язати Головне управління ДФС в Полтавській області включити Селянське (фермерське) господарство "Червона калина" (ідентифікаційний код 22550675) до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2017 році, про що видати відповідну довідку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Полтавській області на користь Селянського (фермерського) господарства "Червона калина" (ідентифікаційний код 22550675) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3200,00 грн (три тисячі двісті гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 06 червня 2017 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва