Постанова

від 01.06.2017 по справі 916/4201/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2017 р.Справа № 916/4201/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Г.П. Разюк,

суддів : В.М. Головея, Н.М. Принцевської

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників учасників процесу :

від прокуратури - ОСОБА_1 за посвідченням №046053 від 15.12.2017;

від Міністерства обороні України - ОСОБА_2 за довіреністю №220/435/д від 24.12.2016;

від позивача 2 - ОСОБА_3 за довіреністю №11 від 10.01.2017;

від відповідача 1- ОСОБА_4 за посвідченням №С-814 від 23.02.2017;

від відповідача 2 - ОСОБА_5 за довіреністю б/н від 03.03.2017;

від Кабінету Міністрів України - ОСОБА_6 за довіреністю №861/9.1/32-17 від 31.01.2017;

/інші учасники процесу не використали законного права на участь у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлені належним чином (див. - реєстр на відправку рекомендованої пошти від 19.05.2017 та відомості про її вручення з сайту ДП «Укрпошта» )/

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати", смт. Тарутине Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 01.03.2017р.

у справі № 916/4201/14

за позовом заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини

до відповідачів:

1)Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області;

2) скаржника

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів:

1)Кабінету Міністрів України;

2)Оперативного командування "Південь"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Одеської обласної державної адміністрації

про визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки

/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України/.

встановив:

У жовтні 2014р. заступник Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області (далі по тексту - Тарутинська РДА, відповідач - 1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - ТОВ, відповідач - 2 ) "Карпати" (з урахуванням заяви про зміну підстав позову -т. 1 а.с. 96-101) про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного від 28.04.2008 за №б/н - об'єкт оренди - земельна ділянка загальною площею 160 га. (кадастрові номери 5124780700:01:002:0026; 5124780700:01:002:0027; 5124780700:01:002:0028), укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області з ТОВ "Карпати" та зобов'язати повернути Міністерству оборони України зі складенням акту прийому-передачі зазначену земельну ділянку загальною площею 160 га та вартістю 2 962 981,68 грн.

В обґрунтування вимог позивач послався на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р., якою скасовано розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області "Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону" від 05.05.2005р. та п.1 Розпорядження від 14.12.2005р. № 386/А-2005 "Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями" як такі, що не відповідають вимогам закону. Даними розпорядженнями Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області припинено право користування земельною ділянкою площею 23 253,17 га, на якій розташовано земельні ділянки щодо яких укладено оспорювані договори оренди з ТОВ "Карпати" і яка надавалась в користування ВЧ А1366 для організації загальновійськового полігону і розташована на території Веселодолинської сільської ради та переведено її до остаточного вирішення земельних суперечок в землі запасу Веселодолинської сільської ради. Прокурор вважає, що Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області укладаючи спірні договори оренди землі не мала жодних повноважень на володіння, користування та розпорядження земельними ділянками та розпоряджалась самовільно і незаконно землями оборони, всупереч вимогам ЗУ "Про ренду землі" та Земельного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.03.2017р. (суддя Оборотова О.Ю.) позовну заяву Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району задоволено повністю.

Під час розгляду в Господарському суді Одеської області, ухвалою від 26.11.2014р. було залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського,12/2) та на стороні відповідача: Одеську обласну державну адміністрацію (65032, вул. Пр. Шевченка 4, м. Одеса).

Також ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.03.2016р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Оперативне командування „Південь» (65012, м. Одеса, провулок Штабний, 1).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.03.2017р. (суддя Оборотова О.Ю.) позовну заяву Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району задоволено повністю: визнано недійсним договір оренди № б/н від 28.04.2008р., року - об'єкту оренди - земельна ділянка загальною площею 160,00 га (кадастрові номери 5124780700:01:002:0026; 512478700:01:002:0027; 5124780700:01:002:0028), укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області (68500, Одеська область смт. Тарутино, вул. Котовського, 1) та ТОВ "Карпати" (68500, Одеська обл., смт. Тарутине, вул. Гагаріна, 1 «А» код ЄДРПОУ: 30818163). Також місцевий суд постановив витребувати у ТОВ "Карпати" (68500, Одеська обл., смт. Тарутине, вул. Гагаріна, 1 «А» ЄДРПОУ: 30818163) та повернути Міністерству оборони України (ЄДРПОУ:00034022) зі складенням акту прийому - передачі, земельну ділянку передану Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області (68500, Одеська область смт. Тарутино, вул. Котовського, 1) площею 160,00 га вартістю 2 962 981,68 грн. за договором оренди № б/н від 28.04.2008 року, крім того стягнуто з ТОВ "Карпати" та Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області по 22831,37грн. з кожного на користь Державного бюджету судовий збір. Вказане рішення прийнято з мотивів, викладених заступником прокурора у позовній заяві.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Карпати" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким повністю відмовити в задоволенні позову заступника військового прокурору Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону Україну.

Скаржник вважає, що згадане рішення господарського суду Одеської області від 01.03.2017р. є незаконним, оскільки ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема скаржник наголошує на тому, що господарський суд, розглядаючи справу, визнав недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 28.04.2008р., який відповідачами ніколи не укладався, та є відсутній в матеріалах справи. Докази які б свідчили про зайняття відповідачем займаних земельних ділянок із земель оборони, за будь-якими іншими договорами, в т.ч. оренди, в матеріалах справи відсутні. В даному випадку відповідач - 2, вважає що місцевий суд, через відсутність предмету спору у відповідності до ст. 80 ГПК України повинен був припинити провадження у справі.

Також товариство зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу того, що спірні земельні ділянки надавались Міністерству оборони України чи закріплялись за юридичними особами Збройних Сил України у встановленому законом порядку.

Скаржник зазначає, що на його думку місцевий суд ухвалюючи рішення, не врахував того, що Міністерство оборони України не може бути позивачем у спорі за вимогою витребування земельної ділянки з незаконного володіння ТОВ "Карпати" з огляду на аналіз правових норм визначених п. 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. за №406/2011 та приписами Земельного кодексу України.

На думку ТОВ "Карпати" позивачами не надано жодного документу, за яким було б можливим встановити правонаступництво Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини за Одеським військовим округом Збройних Сил СРСР, який припинив своє існування в 1991р. Крім того скаржник вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення безпідставно не застосовано строки позовної давності.

У поясненнях на апеляційну скаргу Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області зазначила, що вона підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі та вважає, що рішення місцевого суду прийняте з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема відповідач - 1 вказав, що висновки Господарського суду Одеської області, викладені у рішенні від 01.03.2017р. по даній справі про те, що Тарутинська РДА Одеської області не є суб'єктом наділеним правом здійснювати будь-які дії від імені держави щодо даної земельної ділянки та приналежності цієї землі до земель Міністерства оборони України є передчасними та зробленими без належного з'ясування всіх обставин у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району вважає її необґрунтованою та просить залишити рішення Господарського суду Одеської області від 01.03.2017р. без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Карпати" Одеської області - без задоволення.

Зазначене підтримано у запереченнях на апеляційну скаргу представниками Кабінету Міністрів України та Міністерства обороні України.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія прийшла до висновку про наявність підстав для скасування оскарженого рішення, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Ради народних комісарів УРСР за №2002/063 від 18.12.1945р. відведено на території Бородинського, Тарутинського та Саратського районів Ізмаїльської області під окружний Артилерійський полігон Одеського військового округу /далі-ОДВО/ 20000 га. землі в межах згідно схеми. Ізмаїльський облвиконком зобов'язувався встановити межі земельної ділянки, що відводиться в натурі /т. 1 а.с.115-116/.

12.02.1946р. Ізмаїльським обласним виконавчим комітетом та Бюро обкому КП(б)У прийнято постанову №53/9-ОП "О порядке передачи в натуре земель Одесскому военному округу, для учебного артилерийского лагеря под полигон, согласно постановлению СНК УССР от 18.ХІІ.1945 за №2002/063" /т. 1 а.с.117-118/.

10.06.1946р. обласною комісією по передачі земель ОДВО складено акт передачі земельної ділянки, що відводиться під учбовий артилерійський полігон ОДВО на площі 23600 га. Згідно акту земельну ділянку в натурі відведено за рахунок земель Саратського, Тарутинського, Бородинського, Староказачанського та Арцизького районів та відвід меж оформлено відповідними актами. У зазначеному акті значилось, що при відводі земель в натурі виявилося, що у зв'язку з рельєфом місцевості (з метою включення деяких висотних пунктів) площу артполігону необхідно збільшити, у зв'язку з чим фактично відведено під полігон на 3600 га. більше, ніж було передбачено проектом, що було узгоджено районними організаціями. Схема фактичного відводу земель є додатком до акту /т. 1 а.с. 120/.

Рішенням Ізмаїльського обласного виконавчого комітету №7 від 10.06.1946р. «Об утверждении акта областной комиссии по передаче земель под артилерийский полигон Одесскому Военному Округу» було затверджено вказаний акт обласної комісії від 10.06.1946р. про передачу земельної ділянки площею 23600 га під учбовий артилерійський полігон Одеського військового округу /т. 1 а.с.119/.

У наступному Одеський військовий округ було реорганізовано (перейменовано) згідно з Директивою Міністра оборони України від 01.07.1997р. № 115/1/0220 у Південне оперативне командування, а в 2015 року згідно із спільною Директивою Міністра оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 01.02.2015 № Д-322/1/4дск найменування «Південне оперативне командування» було змінено на Оперативне командування «Південь» .

Відповідно до акту інвентаризації земель Міністерства оборони України на території Тарутинського району Одеської області (інвентаризація проводилась на підставі розпорядження районної державної адміністрації від 22.02.1993 № 11), членами комісії фіксувалась належність земельної ділянки площею 23943,4 га до Тарутинського загальновійськового полігону.

Відповідно до наказу командувача військами ордена Червоного прапора Південного оперативного командування від 11.08.2004р. № 401 "Про закріплення земельних ділянок за військовими радгоспами Південного оперативного командування в тимчасове користування на період 2004-2009 роки" земельні ділянки полігонів, що тимчасово не використовуються і придатні для сінокосіння, випасу скота та посіву сільськогосподарських культур передали у тимчасове користування військовим радгоспам Південного оперативного командування: Військовому радгоспу „Чорноморський» . Актом прийому-передачі земель Тарутинського полігону від військової частини А1366 військовому радгоспу „Чорноморський» від 26.08.2004 року вказаному радгоспу були передані землі площею 23944 га.

Згідно індивідуальної картки №95 зазначені землі перебувають на обліку Білгород-Дністровської КЕЧ району (яка відповідно до Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок ) для потреб Збройних Сил України та основних правил користування наданими земельними ділянками і Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, затверджених наказом Міністра оборони України №483 від 22.12.1997р., є повноважним органом державної влади з обліку земель оборони /т. 1 а.с. 23-24/.

Тарутинською районною державною адміністрацією 05 травня 2005р. прийнято розпорядження №101/А-2005, яким вилучено земельну ділянку площею 23943 га, що була надана в користування військовій частині А-1366 для організації загально-військового полігону і розташована на території Веселодолинської сільської ради, та переведено її у землі запасу Веселодолинської сільської ради.

Розпорядженням Тарутинської райдержадміністрації Одеської області від 26.03.2007 р. № 80/А-2007 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Карпати» с.м.т. Тарутине, Одеська область на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради» та затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Карпати» с.м.т. Тарутине, Одеська область площею 160 га в довгострокову оренду строком на 49 років із земель запасу Веселодолинської сільської ради.

У відповідності до виданого розпорядження за №80/А-2007 від 26.03.2007р. між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області («орендодавець» ) та ТОВ "Карпати" («орендар» ) був укладений договір оренди землі від 28.04.2007р., за умовами яких орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Веселодинської сільської ради земельну ділянку площею по 160га. Даний договір зареєстрований у Тарутинському районному відділі Одеської регіональної філії „Центр ДЗК» , про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено записи від 03.05.2008р. за №040853400002 /т. 1 а.с. 18-19, 20-22/.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р. у справі №2-а-3436/08/1570 визнано протиправним та скасовано розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області від 05.05.2005р. за №101/А-2005 „Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону" та п. 1 розпорядження від 14.12.2005р. №368/А-2005 „Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями" /т. 1 а.с.14-17/.

Задовольняючи апеляційні скарги Міністерства оборони України та військового прокурора Болградського гарнізону адміністративний суд зазначив, що приймаючи оскаржувані розпорядження Тарутинська РДА перевищила межі наданих їй повноважень, незаконно розпорядилася вказаною земельною ділянкою, наданою свого часу для потреб оборони, чим порушила право постійного користування Міністерства оборони України на вказані землі, оскільки право постійного землекористування у Одеського військового округу виникло згідно з постановою Ради народних комісарів УРСР від 1945 року та на підставі рішення Ізмаїльського облвиконкому від 1946 року. Прийнятими у подальшому Земельними кодексами (1970 року, 1990 року) було встановлено, що право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельних ділянок на місцевості та видачі державного акта, що посвічує відповідне право. Але, з урахуванням принципу дії законів у часі, вказані нормативно-правові акти поширювали свою дію на відносини, що виникли після набрання ними чинності. Як Земельний кодекс УРСР 1970р., так і Земельний кодекс України 1990р. серед підстав припинення прав користування земельними ділянками не передбачали неоформлення або не переоформлення раніше наданих прав. Поряд з цим апеляційний адміністративний суд послався на рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 у справі №1-17/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками), в якому зазначено, що юридичні особи з підстави непереоформлення права постійного землекористування на право власності або право користування землею не можуть втрачати раніше наданого їм права постійного користування земельною ділянкою.

Крім того, адміністративним судом зазначалося, що відсутність асигнувань з Державного бюджету України на належне оформлення землевпорядної документації має наслідком неоформлення державних актів на право постійного користування земельною ділянкою, однак у жодному випадку не припиняє зазначене право Міністерства оборони України на раніше надані йому земельні ділянки.

З огляду на викладене та керуючись приписами ст.35 ГПК України, судова колегія вважає, що оскільки спірна земельна ділянка відносилась до земель оборони, то повноваження по розпорядженню цією земельною ділянкою не належали Тарутинській райдержадміністрації, яка видала розпорядження та уклала спірний договір з перевищенням власних повноважень, у звязку з чим у відповідача-1 були відсутні підстави для укладення спірного договору оренди.

Зазначеного цілком достатньо для визнання договору недійсним на підставі ст.ст.203,215 ЦК України у зв'язку з порушенням норм чинного на час його укладання законодавства.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності пропущення позивачами строку позовної давності та недоведеності початку його перебігу, оскільки суд не врахував положення ч.1ст.261 Цивільного кодексу України та висновки Верховного Суду України щодо застосування вищевказаних норм права, зокрема, правові позиції, зафіксовані в постановах ВГСУ від 30.09.2015 року у справі № 910/4626/14 та від 23 грудня 2014 року у справі №916/2414/13, відповідно до яких про прийняття Тарутинською райдержадміністрацією розпорядження 05 травня 2005р №101/А-2005, яким вилучено земельну ділянку площею 23943 га, що була надана в користування військовій частині А-1366 для організації загально-військового полігону і розташована на території Веселодолинської сільської ради, та переведено її у землі запасу Веселодолинської сільської ради, розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області від 26.03.2007 р. № 80/А-2007 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Карпати» с.м.т. Тарутине, Одеська область на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради» та укладення оспорюваного договору оренди від 28.04.2007 року, прокуратура Тарутинського району Одеської області довідалася або могла довідатися у зв'язку із здійсненням прокурором району своїх повноважень, а відповідно, є обізнаними всі інші органи прокуратури, оскільки вони становлять єдину централізовану систему відповідно до ст. 6 Закону України "Про прокуратуру". Крім того, у 2008 році прокуратура, як і позивачі, довідалася про порушення права позивачів через розгляд спору у справі №2- а-3436/08/1570, що доводиться копією журналів судових засідань від 28.05.08р. та від7.07.09р., листа Південного оперативного командування на адресу прокурора Тарутинського району, отриманого останнім 11.07.2008р., а також копією листа Тарутинської РА від 15.07.2008р. про надання інформації щодо орендарів земельних ділянок земель запасу станом на 01.07.2008 р. з наданням копій договорів, з яких вбачається про обізнаність, як Міністерства оборони України в особі Південного оперативного командування так і прокуратури про наявність договору оренди, який є предметом позову (т.2 а.с. 9-29,63-65).

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2007-2017 років ТОВ "Карпати" здійснює відкрите користування земельною ділянкою, яку отримало за оспорюваним договором та, як свідчать матеріали справи, здійснило її засадження багаторічними рослинними культурами, зокрема заклало виноградники, тому Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційна частина, як власник, не могла бути не обізнаною про перебування відповідача на земельній ділянці, щодо якої укладено оспорюваний договір.

Згідно приписів ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Ч. 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Прокурор звернувся до місцевого господарського суду з даним позовом 15.10.2014 року, у лютому 2016р. ТОВ "Карпати" подало до суду заяву про застосування строку позовної давності

У відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п.570 рішення від 20.09.2011р. за заявою №14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» ; п.51 рішення від 22.10.1996р. за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» ).

Колегії суддів зазначає, що норми закону про початок перебігу позовної давності, встановлені для особи, права або інтереси якої порушено, поширюються й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення помилково не застосовано строки позовної давності та цілком погоджується з доводом апеляційної скарги в цій частині.

Стосовно позовних вимог про витребування та повернення відповідачем-2 земельної ділянки, судова колегія зазначає, що такі вимоги є похідними від вимог про визнання недійсним договору оренди, з огляду на що в їх задоволенні також слід відмовити.

Інші доводи апеляційної скарги судовою колегією розглянуті та відхилені як такі, що спростовуються матеріалами справи та вищевикладеними висновками суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія доходить висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ "Карпати" підлягає задоволенню, а оскаржене рішення Господарського суду Одеської області від 01.03.2017р. - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові з підстав пропуску строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати" задовольнити, рішення Господарського суду Одеської області від 01.03.2017 року у справі №916/4201/14 скасувати, у позові відмовити.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до ст. 110 ГПК України може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 02.06.2017 р .

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя В.М. Головей

Суддя Н.М. Принцевська