Постанова

від 24.05.2017 по справі 925/67/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2017 р. Справа№ 925/67/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: Беленкова В.В. - за довіреністю оформленою належним чином;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Геращенко М.В. - за довіреністю оформленою належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой-3"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.02.2017р.

у справі №925/67/17 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Ацтека Мілінг Україна"

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Старт"

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой-3"

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтера Ацтека Мілінг Україна" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Старт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой-3" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 01.11.2014р.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.02.2017р. у справі №925/67/17 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним з моменту укладення договір про відступлення права вимоги від 01.11.2014р., що укладений між ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна", ТОВ "Агро-Старт", ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" та стягнуто судові витрати.

Не погодившись з вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой-3" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

На думку апелянта, рішення судом першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням ст.ст. 203, 215, 512, 514 ЦК України.

Скаржник стверджував, що оспорюваний договір відповідає вимогам закону, не порушує прав та інтересів сторін, не суперечить правовим висновкам Верховного суду України, наведеними у постанові від 19.08.2014р. по справі №3-56гс14, оскільки договірні сторони не здійснили самостійної заміни стягувача, а лише створили підставу для здійснення такої заміни у визначеному законом порядку, оформивши своє рішення у договорі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2017р. апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой-3" прийнято до провадження, у визначеному складі колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 19.04.2017р.

19.04.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшов відзив, в якому його представник вказував на необґрунтованість апеляційної скарги, також надав клопотання про долучення судової практики за аналогічного спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017р. розгляд справи відкладено на 24.05.2017р.

15.05.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

Відповідач-1 до судового засідання, що відбулось 24.05.2017р., не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представника відповідача-1 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи є можливим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.03.2014р. у справі №925/125/14 стягнуто з ТОВ "Агро-Старт" на користь ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" 2 899 996,00 грн. попередньої оплати товару, 78 299,89 грн. пені та 59565,92 грн. судового збору.

На виконання рішення, яке набрало законної сили, 31.03.2014р. господарським судом виданий наказ, а 21.10.2014р. за заявою стягувача - ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" видано дублікат наказу.

27.10.2014р. відкрите виконавче провадження з примусового виконання наказу від 31.03.2014р. у справі № 925/125/14.

01.11.2014р. між ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" (первісний кредитор) та ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" (новий кредитор) укладено договір, поіменований про відступлення права вимоги, за пунктом 1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові, що виникло на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 13.03.2014р. по справі № 925/125/14 (далі- рішення), відповідно до якого було стягнуто з Боржника на користь Первісного кредитора 2 899 996,00 грн., заборгованість з повернення суми попередньої оплати, 78 299,89 грн. пені та 59 565,92 грн. судового збору, у зв'язку з чим господарським судом був виданий виконавчий документ - наказ господарського суду Черкаської області від 31.03.2014р. по справі № 925/125/14, що виданий на виконання рішення господарського суду Черкаської області від 31.03.2014р. по справі № 925/125/14, надалі по тексту - основне зобов'язання.

Пунктом 1.3 договору зазначено, що після підписання цього договору Новий кредитор отримує всі права стягувача, що мав Первісний кредитор у виконавчому провадженню по виконанню наказу господарського суду Черкаської області від 31.03.2014р. по справі №925/125/14, що виданий на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 13.03.2014р. по справі №925/125/14 в тому числі право на погашення заборгованості в повному обсязі за рахунок будь якого майна Боржника.

Згідно до пункту 1.4 договору первісний кредитор вибуває як стягувач із виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Черкаської області від 31.03.2014р. по справі №925/125/14, що виданий на виконання рішення, а Новий кредитор стає правонаступником Первісного кредитора у виконавчому провадженню по виконанню наказу та стає стягувачем по вказаному виконавчому провадженню.

Договір є підставою для проведення заміни стягувача у виконавчому провадженню по виконанню основного зобов'язання (п. 5.7 договору).

З угоди про порядок проведення розрахунку за отримання права вимоги від 01.11.2014р. вбачається, що відповідно до п. 2.1 договору про відступлення права вимоги від 01.11.2014р. сторони домовились про наступний порядок проведення розрахунку: протягом трьох місяців, з моменту підписання сторонами даної угоди, відповідач-2 здіснює поставку позивачу зерна кукурудзи у загальній кількості 1 534,27т. Для розрахунку кількості кукурудзи що буде поставлена на виконання даної угоди, сторонами була взята ціна 1 тони зерна кукурудзи, зазначена на офіційному сайті команії Нібулон , станом на день підписання цієї угоди.

Угода підписана та скріплена печатками первісного кредитора та нового кредитора.

19.11.2014р. ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" подало до Господарського суду Черкаської області заяву, у якій просило замінити стягувача ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" на заявника, посилаючись на умови Договору про відступлення права вимоги від 01.11.2014р.

Позивач стверджував, що дізнався про договір від 01.11.2014р. та угоду від 01.11.2014р. з іншого судового засідання, вказані документи ним не підписувались та не скріплювались печаткою. Крім цього, у договорі уступки права вимоги мала місце заміна стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

На думку позивача, договір про відступлення права вимоги від 01.11.2014р. порушує права позивача та суперечить нормам законодавства, що стало підставою звернення до господарського суду.

Судова колегія вважає правомірними вимоги позивача.

Зазвичай, в силу частини 1 та 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором і законом.

Поряд з цим відповідно до правової позиції Верховного суду України заміна стягувача на стадії виконавчого провадження і заміна особи, на користь якої присуджено виконання, не допускається без заміни кредитора у цивільно-правовому зобов'язанні, спір щодо якого вирішувався судом.

Проте, виходячи зi змiсту оспорюваного договору, його предметом є передача права вимоги виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 13.03.2014р. по справі № 925/125/14 і новому кредитору надано право вимагати від боржника належного виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Оскільки, виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Інститут заміни сторони у зобов'язанні до правовідносин з приводу виконання судового рішення та заміни стягувача його правонаступником не застосовується.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Питання заміни сторони її правонаступником, в тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають і управненою стороною в цих відносинах виступає не кредитор, а стягувач. (Постанова ВСУ від 19.08.2014р. по справі №923/945/13).

Відповідно до приписів статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для відступлення від зазначеної правової позиції Верховного Суду України, оскільки обставини даної справи є аналогічними обставинам справи, по якій Верховним Судом України надані вказані висновки.

Таким чином, при укладанні спірного договору уступки права вимоги від 01.11.2014р., сторони, не змінюючи кредитора в зобов'язанні в установленому порядку новим кредитором, замінили стягувача на стадії виконання рішення суду, без дотримання і належного виконання процесуальних норм виконавчого провадження.

Посилання скаржника на те, що сторони не здійснили самостійно заміну стягувача, а створили підставу для здійснення такої заміни на підставі договору відступлення права вимоги, судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки заміна кредитора допускається саме у зобов'язанні, підставами виникнення яких, є зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Дослідивши зміст оспорюваного правочину, апеляційний суд дійшов до висновку, що вчинений правочин суперечить вимогам чинного законодавства, а тому є недійсним.

Твердження позивача про необізнаність зі змістом правочин та не підписання його тексту уповноваженою на це особою спростовується висновком №2272/2273 комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів від 02.03.2015р., згідно з яким експертом встановлено, що підписи від імені позивача на договорі відступлення виконано генеральним директором позивача Усічено А.С., яка мала повноваження на укладання таких угод. Також експертами встановлено факт одночасного використання позивачем двох екземплярів власної печатки.

Інші твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не впливають на висновки суду першої інстанції.

З огляду на встановлене, судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції законного рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой-3" на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.02.2017р. у справі №925/67/17 слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой-3" на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.02.2017р. у справі №925/67/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.02.2017р. у справі №925/67/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/67/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко