Постанова

від 25.05.2017 по справі 911/2562/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2017 р. Справа№ 911/2562/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

представники сторін в судове засідання не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2016р.

по справі №911/2562/14 (суддя - Бацуца В.М.)

про задоволення скарги Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит на дії та постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ВП №51515479) у справі №911/2562/14

за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит

до Приватного підприємства Буддеталь-Сервіс

про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2016р. по справі №911/2562/14 скаргу б/н від 25.10.2016р. (вх. № 287/16 від 25.10.2016 р.) Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит на дії та постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено. Визнано незаконною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні ВП №51515479.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2016р. у справі № 911/2562/14, у задоволенні скарги відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017р. відновлено Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції, Публічне акціонерне товариство Банк Національний кредит та Приватне підприємство Буддеталь-Сервіс своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи обмежений процесуальний строк розгляду даної справи, за відсутності клопотання про продовження строку розгляду, справа розглядається у визначений ст. 102 Господарського процесуального кодексу України строк, за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до частини 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.07.2014р. у справі № 911/2562/14 за позовом ПАТ Банк Національний кредит до ПП Буддеталь-Сервіс про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави позов задоволено повністю.

26.08.2014р. на виконання вказаного рішення судом видано відповідні накази.

Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 30.06.2016р. відкрито виконавче провадження за №51515479 з виконання наказу №911/5262/14 від 26.08.2014р.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про виконавче провадження (у відповідній редакції) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження (у відповідній редакції) у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про виконавче провадження (у відповідній редакції) державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про виконавче провадження (у відповідній редакції) заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. повернуто виконавчий документ стягувачеві на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження .

Приймаючи зазначену постанову державний виконавець вказав, що відповідно до наказу боржник знаходиться в м. Ялта, Автономна Республіка Крим, а тому враховуючи ч. 5 ст. 11 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України наявна заборона з приводу вчинення правочинів щодо майна, а державний виконавець фізично позбавлений можливості провести опис й арешт майна боржника за місцем його знаходження.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (у відповідній редакції) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.

За статтею 11 Закону України Про виконавче провадження (у відповідній редакції) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). (ст. 1 Закону України Про виконавче провадження ).

Апелянт в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанції, не навів та не довів належними та допустимими доказами, виконання вимог Закону, вчинення та вжиття заходів щодо виконання судового рішення.

Акт щодо неможливості виконання рішення до суду не подано.

Також скаржником не подано до суду доказів щодо з'ясування місцезнаходження спірного рухомого майна (транспортні засоби) та обладнання.

Крім того, відповідно до п. 5 ст. 11 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України на тимчасово окупованій території будь-який правочин щодо нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок, вчинений з порушенням вимог цього Закону, інших законів України, вважається недійсним з моменту вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Проте у зазначеній нормі відсутня заборона щодо звернення стягнення на рухоме майно чи грошові кошти.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

За таких обставин, наявні підстави для задоволення скарги Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит на дії та постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що Господарським судом Київської області правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду Київської області від 14.12.2016р. у справі №911/2562/14.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2016р. у справі №911/2562/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №911/2562/14 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді М.Л. Яковлєв

В.Г. Суховий