Єдиний унікальний номер 227/915/14-ц Номер провадження 22-ц/775/891/2017
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 червня 2017 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Курило В.П.
суддів Канурної О.Д., Космачевської Т.В.
за участю секретаря Марченко Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Буханцова О.В., зобов'язання вчинити певні дії та визнання виконавчих листів такими, що видані помилково,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 березня 2017 року,-
В С Т А¬ Н О ¬В И В:
5 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - УДВС ГТУЮ). Під час розгляду справи ОСОБА_1 неодноразово уточнював свою скаргу(а.с. 48 том 3), (а.с.112-114 том 3) та (а.с. 35 том 4) і станом на час винесення судового рішення ОСОБА_1 в скарзі зазначав наступне:
11.03.2016 року він звернувся до начальника УДВС ГТУЮ в Донецькій області Буханцова О.В. із скаргою на дії державного виконавця Балдинюка М.Ю., який виніс постанови про відмову в відкритті виконавчого провадження № 50349454, № 50349477, № 50349434 від 01.03.2016р. в зв'язку із відсутністю в виконавчих документах ідентифікаційного коду боржника. Як зазначає ОСОБА_1 начальник УДВС ГТУЮ в Донецькій області Буханцов О.В. в порушення ст.19 Закону України Про звернення громадян , Закону України Про протидію корупції , Закону України Про виконавче провадження , Конституції України, ст.2 Загальної декларації прав людини надав йому відповідь від 23.03.2016р. № 578/1586, в якій зазначив недостовірну інформацію, неправомірно підтвердивши законність дій свого підлеглого державного виконавця Балдинюка М.Ю., грубо ігноруючи постанову ВСУ № 6-62цс14 від 25.06.2014р. З посиланням на вищевказані норми законодавства ОСОБА_1 просив суд:
1) визнати незаконною діяльність начальника УДВС ГТУЮ в Донецькій області Буханцова О.В. в частині надання скаржнику недостовірної інформації, що заборонено ст.60 Закону України Про протидії корупції ,
2) визнати незаконною бездіяльність начальника УДВС ГТУЮ в Донецькій області Буханцова О.В. в частині ігнорування його прав, гарантованих ст.2 Загальної декларації прав людини
3) визнати незаконними виконавчі листи від 17.02.2016 року № 227/915/14-ц про визнання неправомірними дій державного виконавця Бестик І.С. в частині стягнення 10% виконавчого збору в сумі 131,48грн. та про визнання неправомірними дій державного виконавця Бестик І.С. в частині стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 52,3 грн., та такими, що видані помилково.
4) зобов'язати начальника УДВС ГТУЮ в Донецькій області Буханцова О.В. скасувати постанову державного виконавця Балдинюк М.Ю. № 50349434 від 01.03.2016р., визнав її незаконною в частині відмови в відкритті виконавчого провадження з причини відсутності в виконавчому документі ідентифікаційного коду боржника та направити на адресу ОСОБА_1 відповідне рішення.
Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 березня 2017 року в задоволені скарги ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Буханцова О.В., зобов'язання вчинити певні дії та визнання виконавчих листів такими, що видані помилково - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали суду із задоволенням його скарги. Посилається на те, що суд, розглядаючи справу, порушив норми законодавства. Суд проігнорував той факт, що начальник відділу державної виконавчої служби порушуючи вимоги ст. 82 Закону України Про виконавче провадження дав відповідь на його скаргу на дії державного виконавця замість того, щоб винести відповідну постанову. Суд зробив безпідставний висновок про те, що він звертався до начальника відділу державної виконавчої служби з листом у порядку закону України Про звернення громадян . Його звернення носило характер скарги і Буханцов О.В. мав її сприймати саме так. Вважає, що начальник відділу виконавчої служби на його звернення із скаргою мав скасувати постанову державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження через те, що дії виконавця щодо цього як і його постанови були незаконними. Суд не врахував правову позицію Верховного суду України, викладену в його постанові №6-62цс14 від 25 червня 2014 року щодо питання про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, в якому не вказані ідентифікаційні номер боржника.
В засідання апеляційного суду заявник ОСОБА_1 не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений телефонограмою. В своїй письмовій заяві просив розглядати справу у його відсутність.
Представник Балдинюк М.Ю., який діє на підставі довіреності начальника Управ-лін¬ня дер¬жав¬ної ви¬ко¬нав¬чої служ¬би Го¬лов¬но¬го те¬ри¬то¬рі¬аль¬но¬го управ¬лін¬ня юс¬ти¬ції у До-не¬цькій об¬лас¬ті Буханцова О.В., просив апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, ухвалу суду - залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника Буханцова О.В. - Балдинюка М.Ю., дослідивши матеріали справи і, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду скасуванню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 28.07.2014р. у задоволенні позову Приватного підприємства Новодонецька ремонтно-експлуатаційна контора до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території та вивезення твердих побутових відходів - відмовлено.(а.с. 134-135, том 1).
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 10.02.2015р., залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 22.07.2015р., рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов Приватного підприємства Новодонецька ремонтно-експлуатаційна контора до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території та вивезення твердих побутових відходів задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь Приватного підприємства Новодонецька ремонтно-експлуатаційна контора заборгованість по утриманню будинку та прибудинкової території за період з жовтня 2012 року по лютий 2014 року у розмірі 1190,18 грн. та заборгованість за вивезення твердих побутових відходів за період з лютого 2013 року по лютий 2014 року у розмірі 124,62 грн.
На виконання вказаного рішення Добропільським міськрайонним судом Донецької області 25.03.2015р. видано виконавчий лист, на підставі якого 14.04.2015р. державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Добропільського МУЮ Бестик Іриною Сергіївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк добровільно виконати судове рішення до 21.04.2015р.(а.с. 7, том 2).
У зв'язку з невиконанням боржником добровільно рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, постановами державного виконавця Бестик І.С. від 21.04.2015р. стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 131,48 грн. та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 52,30 грн.
Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 19.10.2015 р. скаргу ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність та незаконні дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Добропільського МУЮ Бестик І.С. задоволено частково: визнано неправомірними дії державного виконавця Бестик І.С. при виконанні рішення Апеляційного суду Запорізької області від 10.02.2015р. про стягнення зі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь Приватного підприємства Новодонецька ремонтно-експлуатаційна контора заборгованості, в частині не направлення боржникові своєчасно постанови про відкриття виконавчого провадження №47633472 від 14.04.2015р., стягнення 10% виконавчого збору у сумі 131,48 грн. та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій у сумі 52,30 грн.
Стягнуто з Відділу Державної виконавчої служби Добропільського МУЮ на користь ОСОБА_1 витрати на проїзд до суду у розмірі 20,68 грн.
На виконання вказаної ухвали 17.02.2016р. видано виконавчі листи, які були направлені скаржником ОСОБА_1 до ВПВР УДВС Донецької області для примусового виконання.
Постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС Донецької області Балдинюка М.Ю. №50349434 від 01.03.2016р. було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з Відділу Державної виконавчої служби Добропільського МУЮ на користь ОСОБА_1 витрат на проїзд до суду у розмірі 20,68 грн .
11.03.2016р. ОСОБА_1 звернувся до начальника УДВС Буханцова О.В. із заявою про визнання неправомірною діяльність державного виконавця Балдинюка М.Ю. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження та вжиття до нього відповідних заходів (а.с. 4, том 3).
Листом начальника ВПВР УДВС Донецької області Буханцова О.В. №578/1586 від 23.03.2016р. в за¬до¬во¬лен¬ні вка¬за¬ної ви¬ще зая¬ви Ска¬ку¬на О.І. бу¬ло від¬мов¬ле¬но, ос¬кіль¬ки для юри¬дич¬них осіб (борж¬ни¬ка або стя¬гу¬ва¬ча), які за¬зна¬ча¬ю¬ть¬ся у ви¬ко¬нав¬чо¬му до¬ку¬мен¬ті обов'язковою є на¬яв¬ність ко¬ду за ЄД¬РПОУ(а.с. 5, том 3).
Звертаючись в суд зі скаргою на дії і бездіяльність начальника ВПВР УДВС Донецької області Буханцова О.В., ОСОБА_1 посилався на те, що підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження у державного виконавця не було. Буханцов О.В., направляючи йому листа на його скаргу, порушив закон та його права і інтереси.
Відмовляючи у задоволені скарги, суд першої інстанції виходив з того, що дії начальника відділу державної виконавчої служби Буханцова О.В. були правомірними тому підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 не встановлено.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції повністю погодитися не можливо.
Відповідно до ст.82 Закону України Про виконавче провадження в редакції, яка діяла станом на 09.03.2016р., рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії чи бездіяльність начальника відділу можуть бути оскаржені до вищестоящого органу державної виконавчої служби. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглядає виключно скарги на рішення, дії чи бездіяльність начальників управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до керівництва органів державної виконавчої служби, якщо їх оскарження передбачено цим Законом.
Скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має містити:
1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
2) повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
Скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".
З приведеної норми Закону видно, що за результатами розгляду скарги, поданої у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець,начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову. А якщо скарга подана без додержання вимог, викладених в цій статті, то вона розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Закон України "Про звернення громадян".
Розглядаючи справу, суд першої інстанції зробив висновок про те, що ОСОБА_1 звернувся до на¬чаль¬ни¬ка ВПВР УДВС До¬не¬цької об¬лас¬ті Бу¬хан¬цо¬ва О.В. 11.03.2016 року з заявою на дії державного виконавця Балдинюк М.Ю. звернувся (а.с. 4, том 3) і відповідно до ч.8 ст.82 ЗУ Про виконавче провадження началь¬ни¬к ВПВР УДВС До¬не-цької об¬лас¬ті Бу¬хан¬цо¬в О.В. мав право надати відповідь листом №578/1586 від 23.03.2016р. в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".
Зазначений лист скаржник ОСОБА_1 отримав 30.03.2016 року, що підтверджується довідкою Укрпошти № 05-01/162 від 09.02.2017р.(а.с. 47, том 4).
ОСОБА_1 стверджує, що його звернення до начальника відділу державної виконавчої служби мало місце не в порядку Закону України Про звернення громадян , а у порядку статті 82 Закону України Про виконавче провадження .
З такими твердженнями заявника не погодитися не можливо.
Вимоги до скарги на дії державного виконавця також викладені в частині 7 статті 82 Закону України Про виконавче провадження в редакції Закону, що діяла на час звернення заявника до начальника відділу державної виконавчої служби.
Аналіз вказаної норми Закону і зміст звернення ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Балдинюка М.Ю. дає підстави зробити висновок про те, що таке звернення відповідає вимогам частини 7 статті 82 Закону України Про виконавче провадження і тому відповідно до частини 8 цієї ж статті мала бути розглянута начальником відділу державної виконавчої служби шляхом винесення постанови про її задоволення чи відмову у її задоволенні.
Порушуючи вказані норми закону, Буханцов О.В. - начальник ВПВР УДВС До¬не-цької об¬лас¬ті на скаргу ОСОБА_1 дав відповідь листом №578/1586 від 23.03.2016р. в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян" замість того, щоб винести відповідну постанову.
Крім того, як вбачається із змісту постанови дер¬жав¬но¬го ви¬ко¬нав¬ця Бал¬ди¬нюка М.Ю. №50349434 від 01.03.2016р. у відкритті виконавчого провадження було відмовлено із двох підстав:1) зазначене су¬до¬ве рі¬шен¬ня має ви¬ко¬ну¬ва¬ти¬ся ор¬га¬ном, що здій¬снює ка-зна¬чей¬ське об¬слу¬го¬ву¬ван¬ня бю¬джет¬них кош¬тів (п.2 По¬ряд¬ку ви¬ко¬нан¬ня рі¬шень про стяг-нен¬ня кош¬тів дер¬жав¬но¬го та міс¬це¬во¬го бю¬дже¬тів або борж¬ни¬ків, за¬твер¬дже¬но¬го Пос¬та¬но-вою КМУ від 03.08.2011 №845),2) по¬да¬ний стя¬гу¬ва¬чем ви¬ко¬нав¬чий до¬ку¬мент не від¬по¬ві-дає ви¬мо¬гам ст.18 За¬ко¬ну Ук¬ра¬ї¬ни "Про ви¬ко¬нав¬че про¬ва¬джен¬ня", ос¬кіль¬ки не міс¬тить іден¬ти¬фі¬ка¬цій¬но¬го ко¬ду суб'єкта гос¬по¬дар¬ської ді¬яль¬но¬сті борж¬ни¬ка (юри¬дич¬ної осо¬би).
Згід¬но ч.2 ст.3 За¬ко¬ну Ук¬ра¬ї¬ни Про ви¬ко¬нав¬че про¬ва¬джен¬ня (в ре¬дак¬ції чин¬ній на час пра¬во¬від¬но¬син, да¬лі - За¬кон), рі¬шен¬ня про стяг¬нен¬ня кош¬тів з дер¬жав¬них ор¬га¬нів, дер-жав¬но¬го та міс¬це¬вих бю¬дже¬тів або бю¬джет¬них ус¬та¬нов ви¬ко¬ну¬ю¬ть¬ся ор¬га¬на¬ми, що здій-сню¬ють ка¬зна¬чей¬ське об¬слу¬го¬ву¬ван¬ня бю¬джет¬них кош¬тів. Оскільки борж¬ник за ви¬ко¬нав-чим до¬ку¬мен¬том - Від¬діл Дер¬жав¬ної ви¬ко¬нав¬чої служ¬би Доб¬ро¬піль¬сь¬ко¬го МУЮ є дер¬жав-ним ор¬га¬ном, від¬мо¬ва у від¬крит¬ті ви¬ко¬нав¬чо¬го про¬ва¬джен¬ня за вка¬за¬ним ви¬ко¬нав¬чим до-ку¬мен¬том з ті¬єї під¬ста¬ви, що вказане су¬до¬ве рі¬шен¬ня має ви¬ко¬ну¬ва¬ти¬ся ор¬га¬ном, що здій-снює ка¬зна¬чей¬ське об¬слу¬го¬ву¬ван¬ня бю¬джет¬них кош¬тів, є о᬴рун¬то¬ва¬ною та пра¬во¬мір¬ною.
Заявник ОСОБА_1 наполягав на визнанні вказаної постанови державного виконавця незаконною в частині відмови у відкритті виконавчого через не¬від¬по¬від¬ність ви¬ко¬нав¬чо¬го лис¬та ви¬мо¬гам ст. 18 За¬ко¬ну Ук¬ра¬ї¬ни Про ви¬ко¬нав¬че про¬ва¬джен¬ня , з огляду на від¬сут¬ні¬сть у ви¬ко¬нав¬чо¬му лис¬ті іден¬ти¬фі¬ка¬цій¬но¬го но¬ме¬ру борж¬ни¬ка. Саме з цієї підстави скаржник ОСОБА_1 просив начальника відділу державної виконавчої служби скасувати постанову державного виконавця Бал¬ди¬нюк М.Ю. №50349434 від 01.03.2016р.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
Як вбачається із ч.1 ст.18 За¬ко¬ну України Про виконавче провадження ( в редакції , що діяла на момент звернення ОСОБА_1 до виконавчої служби ) серед вимог, які пред'являються до ви¬ко¬нав¬чо¬го до¬ку¬мен¬та зазначено, що в виконавчому листі має бу-ти за¬зна¬че¬но іден¬ти¬фі¬ка¬цій¬ний код суб'єкта гос¬по¬дар¬ської ді¬яль¬но¬сті стя¬гу¬ва¬ча та борж¬ни-ка (для юри¬дич¬них осіб), а та¬кож ін¬ші да¬ні, як¬що во¬ни ві¬до¬мі су¬ду.
Згідно п.п. в п. 3.3. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р.( в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин) виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 18 Закону.
Від¬по¬від¬но до п.6 ч.1 ст.26 цьо¬го За¬ко¬ну у ра¬зі не¬від¬по¬від¬но¬сті змі¬сту ви¬ко¬нав¬чо¬го лис¬та ви¬мо¬гам ст. 18 дер¬жав¬ний ви¬ко¬на¬вець від¬мов¬ляє у від¬крит¬ті ви¬ко¬нав¬чо¬го про¬ва-джен¬ня.
В той же час відповідно до правової позиції, яка викладена в пос¬та¬но¬ві Верховного Суду України від 25 черв¬ня 2014 ро¬ку в спра¬ві № 6-62 цс14 зазначено, що п.3 ч.3 ст.11 За-ко¬ну на¬дає пра¬во дер¬жав¬но¬му ви¬ко¬нав¬цю при здій¬снен¬ні ви¬ко¬нав¬чо¬го про¬ва¬джен¬ня з ме-тою за¬хис¬ту ін¬те¬ре¬сів стя¬гу¬ва¬ча одер¬жу¬ва¬ти без¬оп¬лат¬но від ор¬га¬нів, ус¬та¬нов, ор¬га¬ні¬за¬цій, по¬са¬до¬вих осіб, сто¬рін та учас¬ни¬ків ви¬ко¬нав¬чо¬го про¬ва¬джен¬ня не¬об¬хід¬ні для про¬ве¬ден¬ня ви¬ко¬нав¬чих дій по¬яс¬нен¬ня, до¬від¬ки та ін¬шу ін¬фор¬ма¬цію, у то¬му чис¬лі й кон¬фі¬ден¬цій¬ну. То¬му, від¬сут¬ність у ви¬ко¬нав¬чо¬му лис¬ті іден¬ти¬фі¬ка¬цій¬но¬го но¬ме¬ра борж¬ни¬ка не є під¬ста-вою для від¬мо¬ви дер¬жав¬ним ви¬ко¬нав¬цем у від¬крит¬ті ви¬ко¬нав¬чо¬го про¬ва¬джен¬ня.
Розглядаючи скаргу ОСОБА_1 на дії і бездіяльність державного виконавця Балдинюка М.Ю., начальник відділу державної виконавчої служби Буханцов О.В. не звернув увагу на таку правову позицію Верховного Суду України і надавав заявнику відповідь без її врахування.
Такі дії начальника ВПВР УДВС До¬не¬цької об¬лас¬ті не відповідають вимогам ст. 82 Закону України Про виконавче провадження і у суду першої інстанції не було законних підстав для відмови у задоволені скарги ОСОБА_1 в наведеній частині.
Разом з тим, вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання Буханцова О.В. скасувати постанову державного виконавця Балдинюка М.Ю. №50349434 від 01.03.2016 року не можуть бути задоволені через те, що не ґрунтуються на законі.
Відповідно до частини 8 статті 82 Закону України Про виконавче провадження в редакції, що діяла на час розгляду Буханцовим О.В. скарги ОСОБА_1, скасування постанови державного виконавця у випадку оскарження її до начальника відділу державної виконавчої служби, відноситься до компетенції вказаної посадової особи. Тому, визнаючи дії начальника відділу державної виконавчої служби Буханцова О.В. неправомірними щодо розгляду скарги ОСОБА_1 в частині скасування постанови №50349434 від 01.03.2016 року, апеляційний суд вправі зобов'язати начальника відділу державної виконавчої служби заново розглянути скаргу ОСОБА_1 на дії і бездіяльність державного виконавця Балдинюка М.Ю., а ні відновити права заявника у спосіб, зазначений ним - шляхом зобов'язання Буханцова О.В. скасувати оскаржену постанову.
Що стосується скарги ОСОБА_1 в частині визнання незаконними виконавчих листів від 17.02.2016 року № 227/915/14-ц про визнання неправомірними дій державного виконавця Бестик І.С. в частині стягнення 10% виконавчого збору в сумі 131,48грн. та про визнання неправомірними дій державного виконавця Бестик І.С. в частині стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 52,3 грн., та такими, що видані помилково , то в цій частині ухвала суду відповідає вимогам закону.
Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Відповідно до ч.3 ст. 369 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за виконавчим листом, а також витребувати виконавчий лист.
Тобто, вирішення питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню проводиться не по скарзі на дії державного виконавця, а по заяві стягувача або боржника за їх участю в судовому засіданні.
За таких умов ухвала суду в наведеній частині відповідає вимогам закону і підстав для її скасування не має.
Відповідно до ст.388 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Відповідно до частини 1 статті 85 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Заявник ОСОБА_1 просив компенсувати йому витрати, понесені ним у зв'язку з переїздом до іншого населеного пункту. Проте, відповідно до приведеної норми закону вказані витрати компенсації за рахунок іншої сторони не компенсуються. Їх несе сторона по справі, тобто сам ОСОБА_1
Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України на користь ОСОБА_1 за рахунок відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області підлягають компенсації витрати, понесені заявником по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги в сумі 320 грн.
Керуючись ст. 303-315 ЦПК України ,апеляційний суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 березня 2017 року в частині скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Буханцова О.В. скасувати.
Визнати неправомірними дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Буханцова О.В. щодо способу і порядку розгляду скарги ОСОБА_1 від 11 березня 2016 року № С-11/03/16 на неправомірні дії та бездіяльність державного виконавця Балдинюка М.Ю.
Зобов'язати начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області повернутися до скарги ОСОБА_1 від 11 березня 2016 року № С-11/03/16 та розглянути її по суті з ухваленням відповідної постанови.
В задоволені скарги ОСОБА_1 про зобов'язання начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Буханцова О.В. скасувати постанову державного виконавця №50349434 від 01.03.2016 року відмовити.
Ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 березня 2017 року в частині відмови про визнання незаконними виконавчих листів від 17.02.2016 року № 227/915/14-ц про визнання неправомірними дій державного виконавця Бестик І.С. в частині стягнення 10% виконавчого збору в сумі 131,48грн. та про визнання неправомірними дій державного виконавця Бестик І.С. в частині стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 52,3 грн. такими, що видані помилково,- залишити без змін.
Стягнути з відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь ОСОБА_1 понесені ним і документально підтверджені витрати на оплату судового збору в сумі 320 грн.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу її проголошення у може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Судді:
Суд | Апеляційний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2017 |
Оприлюднено | 09.06.2017 |
Номер документу | 66946456 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Завгородня Ірина Миколаївна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Завгородня Ірина Миколаївна
Цивільне
Апеляційний суд Донецької області
Курило В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні