Постанова

від 16.05.2017 по справі 804/403/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 р. Справа № 804/403/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріГончаровій В.Г. за участю: представника позивача представника відповідача представника третьої особи ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до відповідача 1 Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідача 2 Дніпропетровської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Обухівська селищна рада Дніпровського району про визнання протиправними дій та скасування наказів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача 1 Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідача 2 Дніпропетровської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Обухівська селищна рада Дніпровського району про визнання протиправними дій та скасування рішень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок порушення норм земельного законодавства та порядку погодження проекту відведення щодо надання земельної ділянки відповідачем було протиправно затверджено документацію із землеустрою, а тому як наслідок підлягає скасуванню державна реєстрація права власності на земельні ділянки в Державному реєстрі прав.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач 1 позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області було дотримано процедуру погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, а тому відповідач 1 діяв правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. Представник відповідача 1 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у запереченнях на позов, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач 2 до суду не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомив, заяв або клопотань не надав, у зв'язку з чим керуючись частинами 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив проводити розгляд справи без його участі.

Треті особи про слухання справи повідомлялись належним чином, у судове засідання не прибули. Згідно відомостей від Відділів державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_10 та ОСОБА_11 померли. Від Обухівської селищної ради Дніпровського району надійшли пояснення, в який третя особа просила задовольнити вимоги позивача.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В 2001 році ОСОБА_6 Кіровською селищною радою виділено земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства в розмірі 4000 кв.м.

Між Кіровською селищною радою та позивачем укладено договір від 25.03.2001 року на довгострокове користування земельною ділянкою загальною площею 4000 кв.м. Термін дії договору встановлено на строк 20 років з 25.03.2001 року по 25.03.2021 року. Дана земельна ділянка межує з земельною ділянкою, яка належить позивачу на праві власності по АДРЕСА_1. Вказаний договір зареєстрований в Кіровській селищній раді 25.03.2001 року за № 11.

В липні 2016 року позивач дізнався, що на місці його орендованої земельної ділянки відображаються п'ять земельних ділянок (чотири ділянки по 0,12 га та одна ділянка - 0,1 га), яким присвоєні кадастрові номера.

Так, 25 лютого 2014 року Головним управлінням Держземагенства у Дніпропетровській області прийнято наказ № ДН/1221455400:02:001/00000726 про надання дозволу ОСОБА_7 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, орієнтовний розмір якої становить 0,1200 га, із цільовим призначенням (01.05) - для ведення індивідуального садівництва.

24 травня 2016 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва на території Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, надано ОСОБА_7 у власність земельну ділянку площею 0,1200 га, в тому числі пасовища площею 0,1200 га (кадастровий номер НОМЕР_1) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, розташовану на території Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

26 травня 2016 року Дніпропетровською районною державною адміністрацією проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_7.

Також Головним управлінням Держземагенства у Дніпропетровській області прийнято наказ від 25.02.2014 року № ДН/1221455400:02:001/00000724 про надання дозволу ОСОБА_13 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, орієнтовний розмір якої становить 0,1200 га, із цільовим призначенням (01.05) - для ведення індивідуального садівництва.

24 травня 2016 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва на території Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Надано ОСОБА_13 у власність земельну ділянку площею 0,1200 га, в тому числі пасовища площею 0,1200 га (кадастровий номер НОМЕР_2) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, розташовану на території Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

26 травня 2016 року Дніпропетровською районною державною адміністрацією проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_14.

25 лютого 2014 року Головним управлінням Держземагенства у Дніпропетровській області прийнято наказ № ДН/1221455400:02:001/00000725 про надання дозволу ОСОБА_10 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, орієнтовний розмір якої становить 0,1200 га, із цільовим призначенням (01.05) - для ведення індивідуального садівництва.

26 лютого 2014 року Головним управлінням Держземагенства у Дніпропетровській області прийнято наказ № ДН/1221455400:02:001/00000797 про надання дозволу ОСОБА_11 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, орієнтовний розмір якої становить 0,1200 га, із цільовим призначенням (01.05), для ведення індивідуального садівництва.

07 травня 2014 року Головним управлінням Держземагенства у Дніпропетровській області прийнято наказ № ДН/1221455400:01:007/00000958 про надання дозволу ОСОБА_9 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, орієнтовний розмір якої становить 0,1200 га, із цільовим призначенням (01.05), для ведення індивідуального садівництва.

24 травня 2016 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва на території Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Надано ОСОБА_9 у власність земельну ділянку площею 0,1200 га, в тому числі пасовища площею 0,1200 га (кадастровий номер НОМЕР_3) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, розташовану на території Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

26 травня 2016 року Дніпропетровською районною державною адміністрацією проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_9.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (частина перша статті 116 Земельного кодексу України).

За правилами частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених статтею 122 цього Кодексу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 Земельного кодексу України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина третя статті 123 Земельного кодексу України).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 Земельного кодексу України).

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування (оренду) громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання, які передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у користування (оренду) зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені в статті 123 Земельного кодексу України органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду).

Отже, при прийнятті рішення про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду відповідач здійснював владні управлінські функції, оскільки в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові від 07 червня 2016 року у справі № 21-1341а16, який згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Механізм порядку реалізації головними управліннями Держземагентства в областях, містах Києві та Севастополі повноважень з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на безконкурентних засадах) для всіх потреб визначений Методичними рекомендаціями щодо порядку реалізації головними управліннями Держземагентства в областях, містах Києві та Севастополі повноважень з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на безконкурентних засадах) для всіх потреб, затвердженими наказом Держземагентства України № 72 від 28.02.2013 року (далі - Методичні рекомендації № 72 від 28.02.2013 року).

Так, в силу пункту 2.1 Методичних рекомендацій № 72 від 28.02.2013 року при надходженні до територіального органу клопотання громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації, або клопотання особи, зацікавленої в одержанні у користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності відповідному територіальному органу безпосередньо в момент звернення рекомендується здійснити реєстрацію такого клопотання у відповідності до вимог Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1242 від 30.11.2011 року (далі - Інструкція № 1242 від 30.11.2011 року), а також рекомендується вносити відомості про реєстрацію клопотання (дату реєстрації та вхідний номер) до програмного забезпечення.

Згідно пункту 2.2 Методичних рекомендацій № 72 від 28.02.2013 року після реєстрації клопотання відповідний територіальний орган зобов'язаний у строк, що не перевищує двадцяти днів, перевірити: у разі якщо земельна ділянка передається у власність у межах норм безоплатної приватизації: наявність викопіювання з кадастрової карти (плану) або інших графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства); відсутність передачі земельної ділянки безоплатно у власність відповідному громадянину по зазначеному виду використання (Наказ № 142) частина четверта (п'ята) статті 116 Земельного кодексу України); чи відносяться землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки, до земель сільськогосподарського призначення державної власності; відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки схемі землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку; відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки містобудівній документації (у разі її надання для містобудівних потреб); чи не порушуватиме бажане місце розташування земельної ділянки вимог раціональної організації території (шляхом створення черезсмужжя) та компактності землекористування (у разі розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки).

У разі дотримання вимог, зазначених у пункті 2.2 Методичних рекомендацій № 72 від 28.02.2013 року, відповідному територіальному органу у строк, що не перевищує п'яти днів, рекомендується готувати за допомогою програмного забезпечення проект наказу про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою.

За пунктом 1.2 Методичних рекомендацій № 72 від 28.02.2013 року рішення територіальних органів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою чи про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність або користування рекомендується приймати у вигляді наказу. Наказ рекомендується приймати по кожній земельній ділянці окремо.

Наказ територіальних органів має бути виданий з урахуванням вимог Інструкції (пункт 1.3 Методичних рекомендацій № 72 від 28.02.2013 року).

У відповідності до пункту 161 Інструкції № 1242 від 30.11.2011 року реєстрація документів полягає у веденні запису облікових даних про документ за встановленою реєстраційною формою, яким фіксується факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ. Реєстрація документів провадиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації.

Пунктом 168 Інструкції № 1242 від 30.11.2011 року передбачено, що під час реєстрації документу надається умовне позначення - реєстраційний індекс, який оформлюється відповідно до п. 34 цієї Інструкції.

Згідно пункту 34 Інструкції № 1242 від 30.11.2011 року індексація документів полягає у присвоєнні їм умовних позначень - індексів, які надаються документам під час їх реєстрації. Реєстраційний індекс складається з порядкового номера документа у межах групи документів, що реєструються, який доповнюється індексами, що застосовуються в установі, зокрема індексами за номенклатурою справ, структурного підрозділу, кореспондентів, посадових осіб, які розглядають або підписують документ, виконавців, питань діяльності яких стосується документ, тощо. Складові частини реєстраційного індексу відокремлюються одна від одної правобічною похилою рискою. Послідовність написання складових частин реєстраційного індексу може змінюватися залежно від того, який документ реєструється, - вхідний чи такий, що створений в установі. Для вхідних документів реєстраційний індекс складається з порядкового номера та індексу за номенклатурою справ або іншого індексу, що застосовується в установі, наприклад: 845/01-10, де 845 - порядковий номер, 01-10 - індекс справи за номенклатурою.

Відповідно до пункту 6 статті 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

За приписами статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки:

природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об'єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, а земельної ділянки, розташованої у зоні відчуження або зоні безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища;

розташованої на території пам'яток культурної спадщини національного значення, їх охоронних зон та охоронюваних археологічних територіях, підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини;

розташованої на території земель історико-культурного призначення, пам'яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цієї частини, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини;

лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства;

водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV (надалі Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі визначено що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (стаття 19 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на момент правовідносин).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сторони договору на довгострокове користування земельною ділянки від 25.03.2001 року: ОСОБА_6 та Кіровська селищна рада користуючись свободою договору самостійно визначили термін дії договірних відносин з 25.03.2001 року до 25.03.2021 року. Таким чином, за згодою сторін кінцевим терміном дії права оренди позивача на означену земельну ділянку є 25.03.2021 рік.

У відповідності до статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно із частиною 4 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 11.02.2010 року № 1878-VІ Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Частиною 1 статті 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень закріплено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

З огляду на викладене після отримання від ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_9 заяв про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки із необхідним пакетом документів, відповідач 2, зокрема, мав встановити факт відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

З метою виконання своїх повноважень та з метою запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку державний реєстратор повинен був зобов'язаний запитати інформацію відносно земельної ділянки в організації, яка відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводила таку реєстрацію.

Задля реалізації повноважень державного реєстратора та з метою усунення можливих випадків реєстрації заявлених прав, які вже були раніш зареєстровані, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень визначені умови взаємодії органу державної реєстрації прав та органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру.

Встановлені обставини свідчать про те, що державним реєстратором не було вжито визначених Законом заходів щодо встановлення можливих суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, що призвело до прийняття неправомірного рішення, яким порушено права позивача як орендаря земельної ділянки (аналогічна позиція з цього питання висловлена в постанові Верховного Суду України від 29.09.2015 у справі №802/37191, №ЄДРСР 52620797).

При цьому судом відхиляються доводи відповідача 1 та представника третьої особи ОСОБА_9 стосовно того, що вищевказаний договір не може створювати правових наслідків для позивача з підстав відсутності деяких реквізитів, відсутності реєстрації у Книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею, а також того, що відсутні відомості про реєстрацію речових прав на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства за позивачем.

Так, частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте ані відповідачами, ані іншими особами, які беруть участь у справі, не було надано доказів, що договір на довгострокове користування земельною ділянки від 25.03.2001 року є нечинним, припинив свою дію або визнаний судом недійсним. Отже, судом встановлено, що позивач набув право користування зазначеною земельною ділянкою відповідно до цільового призначення.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр визначено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння кадастрового номеру.

Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр документи, якими було посвідчено право власності чи право користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

За таких обставин суд дійшов висновку, що укладений між позивачем та Кіровською селищною радою договір оренди спірної земельної ділянки не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, а отже цей договір є чинним.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивач на підставі вказаного договору користування земельною ділянкою має право на її використання згідно цільового призначення, передбаченого договором оренди, проте оскільки відповідачі безпідставно перешкоджають позивачеві використовувати надану йому міською радою в оренду земельну ділянку, тому вимоги позивача є обґрунтованими.

При цьому суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій відповідачів у прийнятті наказів, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту, так як саме результат реалізації повноважень суб'єкта владних повноважень, а не процес реалізації його повноважень може бути об'єктом судового оскарження.

Також суд зауважує, що в силу частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За підсумком наведеного суд вважає за необхідне викласти позовні вимоги в іншій редакції, враховуючи, що накази щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та накази про затвердження документації із землеустрою прийняті з порушенням норм земельного законодавства, а тому як наслідок підлягають скасуванню записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію спірних земельних ділянок.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В ході судового розгляду правомірність спірних рішень відповідачами не підтверджено, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_6 до відповідача 1 Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідача 2 Дніпропетровської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Обухівська селищна рада Дніпровського району про визнання протиправними дій та скасування рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 25.02.2014 року №ДН/1221455400:02:001/00000726, №ДН/1221455400:02:001/00000724, №ДН/1221455400:02:001/00000725, від 26.02.2014 року №ДН/1221455400:02:001/00000797, від 07.03.2014 року №ДН/1221455400:01:007/00000958.

Визнати протиправними та скасувати записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_6 від 26.05.2016 року №14765489, земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 від 26.05.2016 року №14766450 та земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 від 26.05.2016 року №14767048.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 17 травня 2017 року.

Суддя В.В. Степаненко