Ухвала

від 25.05.2017 по справі 631/1877/14-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2017 року місто Київ К/800/20304/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Мороза В.Ф.,

Донця О.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою приватного підприємства Нововодолазький ринок на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2016 року у справі № 631/1877/14-а за позовом приватного підприємства Нововодолазький ринок до Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області про визнання незаконними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ПП Нововодолазький ринок звернулось до суду з позовом до Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило:

визнати незаконним та скасувати рішення Нововодолазької селищної ради XLVI сесії VI скликання від 25 липня 2014 року № 1822 Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по площі Кооперативній, 24 в межах населеного пункту смт. Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області приватному підприємству Нововодолазький ринок ;

визнати незаконним та скасувати рішення Нововодолазької селищної ради XLVI сесії VI скликання від 25 липня 2014 року № 1833 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по площі Кооперативна, 24 селища Нова Водолага територіальної громади селища Нова Водолага та села Новоселівка в особі Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області ;

зобов'язати відповідача розглянути заяву (клопотання), подану приватним підприємством Нововодолазький ринок № 35 від 23 липня 2014 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по полощу Кооперативній в оренду на черговій сесії Нововодолазької селищної ради в порядку та строки, визначені чинним законодавством України, та надати мотивовану відповідь.

Судами встановлено, що 23 липня 2014 року позивач звернувся до Нововодолазької селищної ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,1747 га (орієнтовно) в межах населеного пункту Нова Водолага по площі Кооперативній для здійснення торгівельної діяльності для подальшого оформлення договору оренди земельної ділянки, до якої додав необхідні документи.

Рішенням Нововодолазької селищної ради XLVI сесії VI скликання від 25 липня 2014 року № 1822 відмовлено у задоволенні зазначеної заяви.

Згідно рішення Нововодолазької селищної ради LІ сесії VI скликання від 23 січня 2015 року № 2255 вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1762 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по площі Кооперативна, 24 селища Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, розроблений ПП АБРИС у 2014 році.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, Нововодолазький районний суд Харківської області дійшов висновку про безпідставність заявленого позову та постановою від 23 травня 2016 року відмовив у його задоволенні.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2016 року постанову Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 травня 2016 року скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що спір у цій справі заявлений з підстав порушення права позивача на оренду земельної ділянки, тобто спір стосується не оскарження рішення органу виконавчої влади, пов'язаного з реалізацією його компетенції у сфері управління, а права користування земельною ділянкою, тобто цивільного права, а тому, відповідно, не належить до юрисдикції адміністративних судів.

У поданій касаційній скарзі ПП Нововодолазький ринок , із посиланням на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи питання підсудності цього спору, колегія суддів суду касаційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 зазначеного Кодексу).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (частина перша статті 116 Земельного кодексу України).

За правилами частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених статтею 122 цього Кодексу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 Земельного кодексу України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина третя статті 123 Земельного кодексу України).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 зазначеного Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 Земельного кодексу України).

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Аналіз наведених норм права у взаємозв'язку дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування (оренду) та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у користування (оренду) зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені в статті 123 Земельного кодексу України органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 07 червня 2016 року у справі № 820/3507/15.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається, предметом якої є рішення органу місцевого самоврядування про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, про те, що відповідач при його винесенні не здійснював владні управлінські функції, ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права, оскільки в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, що тягне за собою обов'язкове скасування судового рішення з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу приватного підприємства Нововодолазький ринок задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2016 року у справі № 631/1877/14-а скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: