Ухвала

від 19.09.2017 по справі 631/1877/14-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 р.Справа № 631/1877/14-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представника позивача - Петрової О.В.

представника відповідача - Єфіменко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Нововодолазький ринок" на постанову Нововодолазького районного суду Харківської області від 23.05.2016р. по справі № 631/1877/14-а

за позовом Приватного підприємства "Нововодолазький ринок"

до Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області

про визнання незаконним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Нововодолазький ринок" (далі - позивач, ПП "Нововодолазький ринок") звернулось до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просило суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Нововодолазької селищної ради XLVI сесії VI скликання від 25 липня 2014 року № 1822 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по площі Кооперативній, 24 в межах населеного пункту смт. Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області приватному підприємству "Нововодолазький ринок";

- визнати незаконним та скасувати рішення Нововодолазької селищної ради XLVI сесії VI скликання від 25 липня 2014 року № 1833 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по площі Кооперативна, 24 селища Нова Водолага територіальної громади селища Нова Водолага та села Новоселівка в особі Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області";

- зобов'язати відповідача розглянути заяву (клопотання), подану приватним підприємством "Нововодолазький ринок" № 35 від 23 липня 2014 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по площі Кооперативній в оренду на черговій сесії Нововодолазької селищної ради в порядку та строки, визначені чинним законодавством України, та надати мотивовану відповідь.

Постановою Нововодолазького районного суду Харківської області від 23.05.2016 відмовлено у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Нововодолазький ринок".

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Нововодолазького районного суду Харківської області від 23.05.2016 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 92, ч. 5 ст. 116, ч. ч. 2, 3 ст. 123 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що позивач з 1996 року був постійним землекористувачем земельної ділянки по площі Кооперативній, 24 в межах населеного пункту смт. Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області згідно Державного акту на право постійного користування землею серія ХР-21-57-0001398, виданого ПП "Нововодолазький ринок" 06.09.1996 року. У зв'язку з тим, що у статті 92 Земельного кодексу України до переліку підприємств та організацій , які мають знаходитися на праві постійного землекористування не входить організаційно-правова форма позивача, позивач вважає, що має право надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час судового розгляду справи встановлено, що 23 липня 2014 року позивач звернувся до Нововодолазької селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,1747 га (орієнтовно) в межах населеного пункту Нова Водолага по площі Кооперативній для здійснення торгівельної діяльності для подальшого оформлення договору оренди земельної ділянки, до якої додав необхідні документи.

Рішенням Нововодолазької селищної ради XLVI сесії VI скликання від 25 липня 2014 року № 1822 відмовлено у задоволенні зазначеної заяви.

Крім того, 25 липня 2014 року Нововодолазькою селищною радою XLVI сесії VI скликання прийнято рішення № 1833 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по площі Кооперативна, 24 селища Нова Водолага територіальної громади селища Нова Водолага та села Новоселівка в особі Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області".

Згідно рішення Нововодолазької селищної ради LІ сесії VI скликання від 23 січня 2015 року № 2255 вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1762 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по площі Кооперативна, 24 селища Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, розроблений ПП "АБРИС" у 2014 році.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності зазначена земельна ділянка зареєстрована 03.02.2015 за Нововодолазькою селищною радою з цільовим призначенням - землі громадської забудови, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Перевіривши рішення суду першої інстанції та надаючи оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про оренду землі", об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до статті 6 вказаного вище Закону, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду передбачений статтею 124 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (частина перша статті 116 Земельного кодексу України).

За правилами частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених статтею 122 цього Кодексу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 Земельного кодексу України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина третя статті 123 Земельного кодексу України).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 зазначеного Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 Земельного кодексу України).

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Як свідчать матеріали справи, спірне рішення щодо відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки в оренду для здійснення торгівельної діяльності площею 0,1747 га, розташованої за адресою: площа Кооперативна, 24, смт. Нова Водолага, прийнято на підставі п. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, через невідповідність вимогам порядку передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Частиною 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України передбачено випадки, коли не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них.

Так, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій);використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 60 відсотків;надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);створення озеленених територій загального користування;будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;надання земельних ділянок особам взамін тих, що були викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування;розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції;надання земельних ділянок суб'єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб'єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим;надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;надання земельної ділянки взамін викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику або його спадкоємцю (правонаступнику) у разі, якщо така потреба відпала;поновлення договорів оренди землі;використання земельних ділянок для здійснення концесійної діяльності;передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків;надання земельних ділянок в інших випадках, визначених законом.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.

Отже, чинним на час спірних правовідносин законодавством було встановлено обов'язковість проведення земельних торгів при передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності. Виключний перелік обставин, за яких земельні торги не проводяться, визначено Земельним кодексом України.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вважає, що ПП "Нововодолазький ринок" має право на отримання вищезазначеної земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів в порядку, визначеному ст. 123 Земельного кодексу України, з посиланням на ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, згідно якої не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них в інших випадках, визначених законом, а також на п. 1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, яким визначено, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Так, позивач вказує, що ПП "Нововодолазький ринок" є правонаступником реорганізованого СП "Нововодолазький ринок", якому було надано земельну ділянку по пл. Кооперативній, 24 у користування рішенням IV сесії ХІІ скликання від 26.05.1996 року, від 23.01.1996 № 16 Нововодолазької селищної ради, № 640 від 09.07.1996. З 1996 року цільове призначення земельної ділянки не змінювалося, та на сьогоднішній день відповідає вимогам рішення Нововодолазької селищної ради народних депутатів від 0.07.1996 № 640, а саме: для ведення торгівельної діяльності. Усі права та обов'язки з основними засобами Спільного підприємства "Нововодолазький ринок" перейшли до його правонаступника перейменованого у ПП "Нововодолазький ринок" - позивача у справі. Зазначає, що на вищезазначеній земельній ділянці по пл. Коопертивній, на якій розміщений торгівельний майданчик ринку з асфальтовим настилом, розташовані також торгівельні об'єкти ринку (основні засоби) підприємства. Також, згідно робочого проекту від 07.02.2007 було проведено реконструкцію діючого ринку на земельній ділянці на площі Кооперативній на суму 39291,20 грн., було проведено комунікації, щорічно за власний рахунок ринку проводилися ремонтні роботи.

Колегія суддів з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 11 червня 2014 року по справі № 922/503/14, припинено право користування земельними ділянками Приватного підприємства "Нововодолазький ринок" (63200, Харківська область, смт. Нова Водолага, вул. Кооперативна, 24, код ЄДРПОУ 01562591) відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія ХР-21-57-0001398, виданого ПП "Нововодолазький ринок" 06.09.1996 року та скасовано Державний акт на право постійного користування землею, серія ХР-21-57-0001398, виданого Спільному підприємству "Нововодолазький ринок" 06.09.1996 року для ведення торгівельної діяльності, відповідно до рішення Нововодолазької селищної ради народних депутатів від 09 липня 1996 року № 640.

Вказане рішення набрало законної сили, а тому обставини встановлені у даній справі в силу ч. 1 ст. 72 КАС України не потребують додатковому доказуванню в межах даної справи.

В межах розгляду справи № 922/503/14 судом встановлено, що відповідно до рішення Нововодолазької селищної ради народних депутатів від 09 липня 1996 року № 640, Нововодолазькою селищною радою народних депутатів Нововодолазького району Харківської області України було надано у постійне користування 0,3424 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для ведення торгівельної діяльності спільному підприємству "Нововодолазький ринок", та виданий 06 вересня 1996 року Державний акт на право постійного користування землею серія ХР-21-57-001398, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 20.

Відповідно до матеріалів справи, постановою правління Харківської спілки споживчих товариств від 28.01.2003 року 42 "Про реорганізацію спільного підприємства "СП Н.Водолазький ринок" було реорганізоване спільне підприємство "Н.Водолазький ринок" шляхом приєднання його до облспоживспілки.

Постановою правління Харківської спілки споживчих товариств від 29 січня 2003 року № 71 було створене підприємство Нововодолазький ринок Харківської облспоживспілки. 21 березня 2003 року був зареєстрований Статут Підприємства Харківської облспоживспілки Нововодолазький ринок, реєстраційна справа № 04059645Ю001е0220, включений в ЄДР 29.11.2004 року № 14671200000000042.

Відповідно до протоколу загальних зборів засновників № 7 від 16 травня 2012 року було створене Приватне підприємство "Нововодолазький ринок".

Приймаючи рішення у справі № 922/503/14 суд, з посиланням на норми чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, виходив з того, що після реорганізації, юридичним особам, які використовували земельні ділянки на праві постійного користування, необхідно звернутися до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування для переоформлення права користування земельними ділянками на умовах оренди землі. Отже, з моменту створення відповідача, як приватного підприємства та зміни його організаційно-правової форми, у нього виникли зобов'язання укласти з позивачем договір оренди спірної земельної ділянки.

Судом встановлено, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не звертався до землевпорядних організацій з метою зміни до державного акту на право користування землею щодо меж, площі спірної земельної ділянки та користувача не вносилися, документу на право користування землею не оформлено та не зареєстровано. Також відповідач не звертався до відповідних органів з питання замовлення та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо переоформлення державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого до його реорганізації. Право користування зазначеною земельною ділянкою відповідно до вимог чинного законодавства відповідачем на час розгляду справи не оформлено та не зареєстровано.

Таким чином, в межах розгляду справи № 922/503/14 судом встановлено, що Приватне підприємство "Нововодолазький ринок" станом на червень 2014 року не оформлено в установленому законодавством порядку право користування земельними ділянками відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія ХР-21-57-0001398, виданого 06.09.1996 року, та припинення права користування земельними ділянками Приватним підприємством "Нововодолазький ринок" відповідно до Державного акту на право постійного користування землею виданого спільному підприємству Нововодолазький ринок 06.09.1996р.

За таких обставин, посилання позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України та п. 1 розділу Х Прикінцевих положень Земельного кодексу є безпідставними. В ході розгляду даної справи ПП "Нововодолазький ринок" не доведено суду свого права на отримання заявленої ним земельної ділянки у порядку статті 123 Земельного кодексу України та поширення на нього норми частин другої та третьої статті 134 Земельного кодексу України- існування обставин, які виключають необхідність проведення земельних торгів щодо вказаної земельної ділянки.

Таким чином, оскільки на земельну ділянку, на яку претендував позивач, виключення, передбачені статтею 134 Земельного кодексу України, не розповсюджуються, колегія суддів приходить до висновку, що передача в оренду позивачу цієї земельної ділянки можлива лише за результатами проведення земельних торгів, а тому, відмовивши у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки в оренду позивачу, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносно позовних вимог щодо скасування рішення Нововодолазької селищної ради XLVI сесії VI скликання від 25 липня 2014 року № 1833 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по площі Кооперативна, 24 селища Нова Водолага територіальної громади селища Нова Водолага та села Новоселівка в особі Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області", колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, 25 липня 2014 року Нововодолазькою селищною радою XLVI сесії VI скликання прийнято рішення № 1833 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по площі Кооперативна, 24 селища Нова Водолага територіальної громади селища Нова Водолага та села Новоселівка в особі Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області", яким вирішено:

1. Дозволити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування площею 0,1724 га (орієнтовно) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по площі Кооперативна, 24 селища Нова Водолага територіальної громади селища Нова Водолага та села Новоселівка в особі Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області.

2. Після виготовлення та погодження проекту землеустрою подати його на розгляд і затвердження до Нововодолазької селищної ради для прийняття рішення про передачу вищезазначеної земельної ділянки у постійне користування.

3. Остаточне узгодження межі та площі вищезазначеної земельної ділянки буде проведено при оформленні відповідною організацією проекту землеустрою щодо відведення її.

4. Контроль за виконання рішення покласти на виконавчий комітет Нововодолазької селищної ради.

Вказане рішення прийнято за результатами розгляду клопотання голови Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області на підставі ст.ст. 12, 92, 122, 123, 186 Земельного кодексу України, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій", враховуючи висновки постійної комісії з питань житлово-комунального господарства навколишнього середовища та з земельних питань. (т. 1 а.с. 31)

Згідно висновку постійної депутатської комісії з питань житлово-комунального господарства, навколишнього середовища та земельних питань Нововодолазької селищної ради від 23.07.2014, земельна ділянка, щодо якої Нововодолазька селищна рада звернулася із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у постійному користуванні чи у власності інших осіб відповідно до вимог чинного законодавства не перебуває, надання дозволу Нововодолазькій селищній раді на розробку проекту землеустрою права та інтереси інших осіб не порушить. Надані документи до заяви відповідають вимогам ст. 123 ЗК України. Виходячи з норм чинного земельного законодавства, з метою формування нової земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, беручи до уваги, що земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї, постійна депутатська комісія з питань житлово-комунального господарства, навколишнього середовища та земельних питань дійшла висновку пропонувати Нововодолазькій селищній раді надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по площі Кооперативна, 24, селища Нова Водолага. (т. 2 а.с. 103).

В подальшому, рішенням Нововодолазької селищної ради LI сесії VI скликання від 23січня 2015 року № 2251, Нововодолазька селищна рада вирішила внести зміни і доповнення до рішення XLVI сесії VI скликання Нововодолазької селищної ради від 25 липня 2014 року № 1833"Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по площі Кооперативна, 24 селища Нова Водолага територіальної громади селища Нова Водолага та села Новоселівка в особі Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області" та у назві рішення слова "у постійне користування" викласти в редакції "у власність". (т. 1 а.с. 63)

Крім того, рішенням Нововодолазької селищної ради LІ сесії VI скликання від 23 січня 2015 року № 2255 вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1762 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по площі Кооперативна, 24 селища Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, розроблений ПП "АБРИС" у 2014 році. (т. 1 а.с. 64)

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності зазначена земельна ділянка зареєстрована 03.02.2015 за Нововодолазькою селищною радою з цільовим призначенням - землі громадської забудови, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. (т. 1 а.с. 65)

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК) передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (частина 1 статті 116 ЗК).

За правилами частини 1 статті 123 ЗК надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених статтею 122 цього Кодексу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина 2 статті 123 ЗК).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина 3 статті 123 ЗК).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина 6 статті 123 ЗК).

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Крім того, Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини рішення від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти.

До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування або відповідного органу виконавчої влади в т.ч. щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом його виконання.

Відтак, у разі прийняття органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, задоволення позову, предметом якого є виключно спірне рішення відповідного органу, із-за обрання позивачем саме такого способу захисту порушених прав, не забезпечить їх реального захисту.

Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, зазначеними в постанові від 11.11.2014 у справі N 21-405а14.

Колегія суддів зазначає, що оскаржене рішення відповідача від 25 липня 2014 року № 1833 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по площі Кооперативна, 24 селища Нова Водолага територіальної громади селища Нова Водолага та села Новоселівка в особі Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області" вичерпало свою дію фактом його виконання - розробленням відповідного проекту землеустрою, який був в подальшому затверджений рішенням органу місцевого самоврядування та оформлено право власності на спірну земельну ділянку.

При цьому, колегія суддів зауважує, що, як вбачається з висновку постійної депутатської комісії з питань житлово-комунального господарства, навколишнього середовища та земельних питань Нововодолазької селищної ради від 23.07.2014, метою надання відповідачу дозволу на розробку проекту землеустрою є формування нової земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, що, в свою чергу, не позбавляло позивача права на отримання вказаної земельної ділянки у користування (оренду) у встановленому законодавством порядку з дотриманням процедури визначеної Земельним кодексом України.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За змістом статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

З системного аналізу вказаних норм та висновку Конституційного Суду України слідує, що адміністративний суд, під час розгляду справи, повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача.

Виходячи зі змісту ст. ст. 2, 3, 104 Кодексу адміністративного судочинства України, судовому захисту підлягає лише порушене право особи. До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

В даному випадку, що рішення Нововодолазької селищної ради XLVI сесії VI скликання від 25 липня 2014 року № 1833 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по площі Кооперативна, 24 селища Нова Водолага територіальної громади селища Нова Водолага та села Новоселівка в особі Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області" не порушує прав та законних інтересів позивача у спірних правовідносинах, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов'язання Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області розглянути заяву (клопотання), подану приватним підприємством "Нововодолазький ринок" № 35 від 23 липня 2014 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по площі Кооперативній в оренду на черговій сесії Нововодолазької селищної ради в порядку та строки, визначені чинним законодавством України, та надати мотивовану відповідь, оскільки вказана була розглянута відповідачем у встановленому законодавством порядку та за результатами її розгляду було прийнято рішення від 25 липня 2014 року № 1822 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по площі Кооперативній, 24 в межах населеного пункту смт. Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області приватному підприємству "Нововодолазький ринок", правова оцінка якому була надана судом в межах розгляду даної справи.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ПП "Нововодолазький ринок" у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Нововодолазький ринок" - залишити без задоволення.

Постанову Нововодолазького районного суду Харківської області від 23.05.2016р. по справі № 631/1877/14-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 25.09.2017 р.