Рішення

від 06.06.2017 по справі 189/141/17

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/141/17

2/189/185/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.06.2017 року Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Пустовар О.С.

при секретарі Комеристій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

02.02.2017 року ПАТ КБ ПРИВАТБАНК звернувся до Покровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 27858,17 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеної генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт від 05.06.2013 року відповідачці було надано кредит у розмірі 9607,86 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,96 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: з 1 по 25 число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими ПАТ КБ ПРИВАТБАНК Умовами та правилами, Тарифами складають між ним та Банком Кредитний договір, підтверджується підписом у заяві. Позивач зазначає, що в цьому випадку сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України , згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. ПАТ КБ ПРИВАТБАНК свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. Відповідно до п. 1.1.3.2.11 Умов і правил банк має право проводити договірне списання з усіх відкритих в банку рахунків клієнта з погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб, за кредитами, в яких клієнт є поручителем, а також будь якій іншій заборгованості, яка виникла у клієнта зважаючи невиконаних зобов'язань перед банком. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку з чим станом на 20.11.2016 року має заборгованість в розмірі 27858,17 грн., яка складається з наступного: 9607,86 грн. - заборгованість за кредитом; 3376,09 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 9607,75 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; а також 5266,47 грн. - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди. В зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 27858,17 грн. за кредитним договором від 05.06.2013 року та судові витрати в розмірі 1600,00 грн.

В судове засіданні представник позивача не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягаючи на задоволенні позовних вимог та, у разі неявки відповідачки, на заочному розгляді справи. Крім того, представником позивача додатково було надано суду пояснення, згідно яких при оформлені кредиту заява на отримання кредиту підписується повнолітньою, дієздатною особою, що підтверджує те, що позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами, позичальник підтвердив свою згоду на те, що заява, умови надання банківських послуг, правила користування платіжною карткою та тарифи складають між ним і банком договір про надання банківських послуг. Укладання договору здійснюється за принципом укладання між банком і клієнтом договору приєднання (ст.634 ЦК України). Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком умов та тарифів. Тобто в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, умовах надання банківських послуг, правилах користування платіжною карткою та тарифах. Таким чином, між банком та позичальником було укладено договір в письмовій формі, що не суперечить чинному законодавству України. Крім того, 05.06.2013 року банк та відповідач уклали генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання умов та правил надання банківських послуг за даним кредитним договором, якою сторони погодили всі істотні умови, розмір заборгованості, розмір відсоткової ставки, порядок і спосіб внесення платежів на погашення заборгованості. Відповідач особистим підписом засвідчив той факт, що генеральна угода з умовами надання банківських послуг та тарифами між ним і банком становить кредитний договір. В розрахунку заборгованості в колонці під назвою сума комісії та пені фактично зазначено лише пеню, оскільки нарахування комісії умовами кредитного договору не передбачено. Щодо строку позовної давності представником позивача вказано, що відповідно до п.1.7.31 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років. Згідно умов Генеральної угоди строк виконання зобов'язань спливає 30.06.2014 року.

Представник відповідачки у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, а також заперечення проти позову та заяву про застосування строку позовної давності, посилаючись на те, що у пред'явленому позові ПАТ КБ ПРИВАТБАНК крім іншого просить стягнути з ОСОБА_1 9607,76 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, однак, будь-якого договору комісії між ОСОБА_1 та ПАТ КБ ПРИВАТБАНК ніколи не укладалося, крім того, поняття комісія не використовується у цивільному кодексі у кредитних відносинах. Відповідно до доданих позивачем - ПАТ КБ ПРИВАТБАНК до матеріалів справи копій документів, ОСОБА_1 було підписано не кредитний договір, а Заяву. В порушення вимог ч.2 ст.11 Закону України Про захист прав споживачів ОСОБА_1 взагалі не було повідомлено про умови надання кредиту, додані до матеріалів справи Умови надання споживчого кредиту фізичним особам ОСОБА_1 не надавалися та нею не підписувалися. Крім того, будь-які копії документів, як-то копію договору чи навіть копії заяви позичальника ПАТ КБ ПРИВАТБАНК в порушення вимог ч.4 ст.11 Закону України Про захист прав споживачів їй не було надано. Для погашення суми заборгованості за основним тілом кредиту, а також процентами встановлено щомісячний платіж, тобто сторони договору встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору. Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості, прострочена заборгованість за кредитними зобов'язаннями у ОСОБА_1 виникла з 05.06.2013 року, у той час як з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом банк звернувся 02.02.2017 року. Аналізуючи умови договору сторін та зміст правових норм, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Таким чином, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - строк позовної давності сплинув 06.06.2014 року, а до інших вимог - 06.06.2016 року. В зв'язку з чим, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Так, відповідно до укладеної генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт від 05.06.2013 року відповідачці було надано кредит у розмірі 9607,86 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,96 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: з 1 по 25 число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими ПАТ КБ ПРИВАТБАНК Умовами та правилами, Тарифами складають між ним та Банком Кредитний договір, підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до п. 1.1.3.2.11 Умов і правил банк має право проводити договірне списання з усіх відкритих в банку рахунків клієнта з погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб, за кредитами, в яких клієнт є поручителем, а також будь якій іншій заборгованості, яка виникла у клієнта зважаючи невиконаних зобов'язань перед банком.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч.2 ст.205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

В спірному випадку договір в цілому не підписується, достатньо лише досягнення окремих істотних умов в заяві, де й містяться підписи сторін.

Ч.2 ст.642 ЦК України передбачає, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України , порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ст.1054 Цивільного кодексу України , за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, суд вважає, що у порушення норм закону та умов договору відповідачка свої зобов'язання за договором належним чином не виконувала і тому (відповідно до розрахунку заборгованості) заборгованість за кредитом складає 27858,17 грн., яка складається з наступного: 9607,86 грн. - заборгованість за кредитом; 3376,09 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 9607,75 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; а також 5266,47 грн. - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

Проте суд приймає рішення у відповідності до ч.3 ст.267 ЦК України , за якою позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Представник відповідачки по справі заявив про застосування позовної давності в своїй заяві.

Вирішуючи питання про застосування позовної давності, суд виходить з наступного.

Пунктом 1.1.1.45 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що кредитним лімітом (кредитом, кредитною лінією) є розмір грошових коштів, наданих банком клієнту на строк, визначений у договорі, на умовах платності та зворотності (повернення).

Відповідно Умов та правил надання банківських послуг строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць і рік) і вона дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця. Строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України ).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України ).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та пята статті 261 ЦК України ).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України ) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України ).

Автоматичне неодноразове продовження дії картки, при наявності, не змінює терміну виконання кредитного зобов'язання, отже продовження дії картки для настання кінцевого терміну повернення заборгованості значення немає.

Подальше продовження дії картки є способом виконання зобов'язання щодо повернення простроченого кредиту, процентів і неустойки.

Така правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом України, зокрема в постановах № 6-14цс14, 6-134цс14, 6-127цс14.

Посилання суду на зазначену практику регламентується ч.1 ст.360-7 ЦПК України , відповідно до приписів якої, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу , є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Так, з виписки по особовому рахунку, наданої позивачем, вбачається, що з 05.06.2013 року ОСОБА_1 взагалі не вносила ніяких сум для погашення заборгованості за кредитом, а так якумовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - строк позовної давності сплинув 06.06.2014 року, а до інших вимог - 06.06.2016 року.

Однак , банк звернувся до суду 02.02.2017 року, тобто зі спливом строку позовної давності, який просить застосувати представник відповідачки, а тому у зв'язку з цим в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У зв'язку з цим, згідно ст. 88 ЦПК України не підлягають й стягненню з відповідачки всі витрати по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205 , 257 , 258 , 261 , 264 , 610 , 625 , 634 , 642 , 1048-1050 , 1054 Цивільного кодексу України , ст.ст. 10 , 11 , 60 , 88 , 209 , 212 , 214-215 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі у зв'язку з пропуском строку позовної давності для звернення до суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Покровський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.С. Пустовар