Ухвала

від 30.05.2017 по справі 820/3125/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 р.Справа № 820/3125/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної установи "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2017р. по справі № 820/3125/13-а

за позовом Державної установи "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії"

до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державної установи Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 002332201 від 23.11.2012 року про збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 26 774,00 грн за основним платежем та 6 694,00 грн за штрафними санкціями.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 року по справі № 820/3125/13-а у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що оскаржувана постанова не відповідає нормам чинного законодавства, що полягає у порушенні норм матеріального та процесуального права, постанова є необґрунтованою та незаконною, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, Державна установа Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії , пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ: 00209740, (місцезнаходження: вул. Мироносицька, буд. 25, м. Харків, Харківська область, 61002). Основними видами діяльності за КВЕД - 2010 є: 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 46.69 оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.20 технічні випробування та дослідження; 72.19 дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

З 26.07.1993 року за № 12 позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби, станом на день складання акту перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС.

На підставі направлень: № 1164 від 20.09.2012 року, № 1168 від 20.09.2012 року, № 1167 від 20.09.2012 року, № 1166 від 20.09.2012 року, № 1162 від 20.09.2012 року, № 1163 від 20.09.2012 року, виданих ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 2 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, відповідно до наказів ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 1093 від 0.09.2012 року, № 1267 від 17.10.2012 року, фахівцями податкового органу проведена документальна планова виїзна перевірка Державної установи Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії , код за ЄДРПОУ 00209740 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 2466/22-106/00209740 від 07.11.2012 року яким встановлено наступні порушення, допущені позивачем при здійсненні господарської діяльності:

- п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 159.1.2 п. 159.1 ст. 159 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 364 226,00 грн, у тому числі за півріччя 2012 р. - 364 226,00 грн;

- п.п. 153.3.1, 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено авансовий внесок при виплаті дивідендів в періоді, що перевірявся, на загальну суму 118 681,00 грн, у тому числі за півріччя 2011 року - 49 945,00 грн, за три квартали 2011 року - 91 907,00 грн, за півріччя 2012 року - 26 774,00 грн;

- п. 150.1 ст.150 Податкового кодексу України з врахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 5 084 550,00 грн, у тому числі за 2-4 квартали 2011 року на 4 916 151 грн, за півріччя 2012 року на 168 399,00 грн;

- п. 4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20228, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 9 114,00 грн, у тому числі за травень 2011 року - 9 114,00 грн;

- п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 розділу ІV Податкового кодексу України, а саме: перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб позивачем здійснювалися не у повному обсязі та з порушенням строків за січень 2012 року, за лютий 2012 року, за квітень 2012 року, за травень 2012 року;

- п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 41/10320), що призвело до перевищення встановленого ліміту каси в перевіряємому періоді на загальну суму 11 748,26 грн;

- п. 2.11 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 41/10320), а саме: відсутність первинного документу, який би підтверджував сплату підзвітною особою позивача готівкових коштів на суму 496,00 грн;

- ст. 1 ЗУ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті по Контракту № 1509П від 21.09.2009 року.

За наслідками акту перевірки акту перевірки № 2466/22-106/00209740 від 07.11.2012 року, ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1 від 23.11.2012 року, згідно якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4 916 151,00 грн за 2-4 кв. 2011 року; зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 168 399,00 грн за півріччя 2012 року. Податковим органом було допущено друкарську помилку та помилково перенесено до податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 23.11.2012 року суму 4 916 151,00 грн. Ця помилка виправлена направленням в адресу позивача листа № 834/10/22.1-13 від 23.01.2013 року;

- № НОМЕР_2 від 23.11.2012 року, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 580 658,00 грн, з яких за основним платежем - 482 907,00 грн та за штрафними санкціями 97 751,00 грн;

- № НОМЕР_3 від 23.11.2012 року, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 9 115,00 грн, з яких за основним платежем-9 114,00 грн та за штрафними санкціями 1,00 грн;

- № НОМЕР_4 від 23.11.2012 року, згідно якого до позивача застосовано суму штрафних санкцій у сумі 23 992,52 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, рішенням ДПС у Харківській області, прийнятим за розглядом первинної скарги, зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін. Рішенням Міністерства доходів і зборів України, прийнятим за розглядом скарги № юр-174 від 05.02.2013 року, зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Предметом розгляду в межах даної справи є саме правомірність винесення податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 002332201 від 23.11.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 26 774,00 грн за основним платежем та 6 694,00 грн за штрафними санкціями.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №002332201 від 23.11.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 26 774,00 грн за основним платежем та 6 694,00 грн за штрафними санкціями, винесені відповідачем без порушення вимог чинного законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законодавством України, з використанням повноважень, з метою, якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Як визначено п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності до п.п. 153.3.1, 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України, у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу, чи ні.

Крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої п. 151.1 ст. 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

З огляду на факт прийняття позивачем рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), останній був зобов'язаний нарахувати авансовий внесок із податку, незалежно від дати фактичної виплати девідендів.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною п. 151.1 ст. 151 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в п. 151.1 ст. 151 цього Кодексу. Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб'єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку згідно з розділом XIV цього Кодексу.

При цьому, якщо будь-який платіж будь-якою особою називається дивідендом, то такий платіж оподатковується при такій виплаті згідно з нормами, визначеними в першому, другому та третьому абзацах цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку, чи ні (п.п. 153.3.2).

Платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з п.п. 153.3.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим п. 156.1 ст. 156 цього Кодексу (п.п. 153.3.3).

Отже, сплата авансового внеску є обов'язком, а не правом позивача і зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.03.2017 року по справі № К/800/51597/13 та № К/800/51207/13 касаційну скаргу Державної установи Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року у справі № 820/3125/13-а в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 002332201 від 23.11.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 26 774,00 грн за основним платежем та 6 694,00 грн за штрафними санкціями скасовано. Справу у відповідній частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року у справі № 820/3125/13-а залишено в силі.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07.03.2017 року зазначено, що судами попередніх інстанцій не встановлено обставин щодо фактичної виплати дивідендів, від чого залежить обов'язок платника податку щодо сплати авансових внесків у відповідному періоді.

Відповідно до виписки з банку АТ УкрСиббанк за особовим рахунком 26006387390500 Державної установи Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року, позивачем 01.10.2012 року була сплачена частина чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету (як дивіденди) за півріччя 2012 року у сумі 159 609,52 грн.

При цьому, з пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні в суді першої інстанції вбачається, що в наступних податкових періодах сума авансового внеску в розмірі 26 774,00 грн у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з п.п. 153.3.2 п. 153. за півріччя 2012 року була перекрита за уточнюючими податковими деклараціями у зв'язку з зменшенням нарахованого податку на прибуток, що підтверджується актами звіряння з ДНІ у Київському районі м. Харкова з податку на прибуток за 04.04.2013 року, який відображає позитивне сальдо розрахунків з бюджетом на 0,21 грн.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було дотримано вимог п. 151.1 ст. 151 Податкового кодексу України щодо внесення авансового внеску до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. Факт подальшого зменшення нарахованого податку на прибуток за уточнюючими податковими деклараціями не звільняє платника податку від обов'язку щодо сплати авансових внесків у відповідному періоді та не спростовує висновку податкового органу щодо наявності порушень, встановлених актом перевірки № 2466/22-106/00209740 від 07.11.2012 року.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо, а тому позовні вимоги Державної установи Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії задоволенню не підлягають.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано відмовив в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної установи "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2017р. по справі № 820/3125/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 06.06.2017 р.