Рішення

від 31.05.2017 по справі 910/4907/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2017Справа №910/4907/17 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БАУ - ЄВРОТЕХ до про Приватного підприємства ВОЛИНЬ - СІЧ витребування майна з чужого незаконного володіння

Представники сторін:

від позивача: Мельниченко Н.О. (представник за довіреністю);

від відповідача: Рудь А.І. (керівник);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю БАУ - ЄВРОТЕХ (надалі також - Позивач ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства ВОЛИНЬ-СІЧ (надалі також - Відповідач ) про витребування шляхом вилучення з чужого незаконного володіння у Приватного підприємства ВОЛИНЬ-СІЧ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БАУ - ЄВРОТЕХ будівельне обладнання, а саме: будівельні люльки ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (230713) у кількості 10 шт. та будівельну люльку ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (271211106) у кількості 1 шт.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.03.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вірамакс Україна" (орендодавець) та Приватним підприємством ВОЛИНЬ-СІЧ (орендар) укладено договір оренди обладнання № А/214/38, відповідно до якого орендодавець надає орендарю в тимчасове платне користування обладнання, кількість, характеристики, ідентифікуючі ознаки і оціночна вартість якого зазначаються в додатках (специфікаціях) до даного договору і Актах приймання-передачі обладнання в оренду. Крім того, 28.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вірамакс Україна" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю БАУ - ЄВРОТЕХ (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, умовами якого передбачено, що первісний кредитор відступив новому кредиторові права вимоги до Приватного підприємства ВОЛИНЬ-СІЧ за договором оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014. Як зазначає Позивач, оскільки, Відповідач по закінченню строку дії договору оренди не повернув об'єкт оренди, Позивач просить Суд витребувати у Приватного підприємства ВОЛИНЬ-СІЧ будівельне обладнання, а саме: будівельні люльки ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (230713) у кількості 10 шт. та будівельну люльку ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (271211106) у кількості 1 шт., переданого за договором оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2017 року порушено провадження у справі № 910/4907/17, судове засідання призначено на 12.04.2017 року.

12.04.2017 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 28.03.2017 року не виконав.

В судовому засіданні представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 28.03.2017 року.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження повернення майна з оренди за Договором №А/214/38 від 18.03.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2017 року відкладено розгляд справи на 10.05.2017 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

10.05.2017 року в судове засідання з'явились представники сторін. Представник відповідача вимоги ухвали суду не виконав.

В судовому засіданні представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.

Суд, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представника позивача про продовження строків розгляду спору, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 31.05.2017 року, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду.

10.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій Позивач просить Суд розірвати договір № А/214/38 оренди обладнання, що укладений 18.03.2014 між ТОВ "Вірамакс Україна" та ПП ВОЛИНЬ-СІЧ , та зобов'язати Відповідача повернути Позивачу будівельне обладнання ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (230713) у кількості 10 шт. та будівельну люльку ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (271211106) у кількості 1 шт.

В судовому засіданні 31 травня 2017 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, розглянувши подану Позивачем заяву про уточнення позовних вимог від 10.05.2017 року, зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову (п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

В даному випадку Заява Товариства з обмеженою відповідальністю БАУ - ЄВРОТЕХ про уточнення позовних вимог, фактично є заявою про зміну предмета позову.

Як роз'яснено в п. 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК) відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Враховуючи наведене, оскільки Суд не перейшов до розгляду справи по суті, Суд визнає подану заяву про уточнення позовних вимог такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, у зв'язку з чим приймає її до розгляду.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 31.05.2017 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вірамакс Україна" (орендодавець) та Приватним підприємством ВОЛИНЬ-СІЧ (орендар) укладено договір оренди обладнання № А/214/38, умовами якого передбачено, що орендодавець надає орендарю в тимчасове платне користування (оренду) обладнання, кількість, характеристики, ідентифікуючі ознаки і оціночна вартість якого зазначаються в додатках (специфікаціях) до даного договору і Актах приймання-передачі обладнання в оренду.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди, передача обладнання здійснюється на підставі акта приймання-передачі обладнання в оренду, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п. 3.1. договору, повернення обладнання з оренди, в т.ч. в разі розірвання договору, оформляється актом прийому-передачі (повернення) обладнання, який підписується уповноваженими представниками сторін.

У відповідно до п. 4.2. договору розмір орендної плати (орендна ставка) становить 3 200. 00 коп. в місяць за 1 одиницю обладнання, що орендується, а тому числі ПДВ 533, 33 грн.

Положеннями п. 4.5 договору встановлено, що орендодавець може передати свої права по даному договору третім особам без погодження з орендарем. Орендар може передати свої права та обов'язки по даному договору лише за письмовою згодою орендодавця.

Відповідно до п. 5.2.8 договору орендар зобов'язаний повернути обладнання протягом 10 календарних днів після закінчення строку дії договору або з моменту письмової вимоги орендодавця у випадках, передбачених даним договором, належним чином упаковане, в справному стані з урахуванням природного зносу, очищений від будівельних сумішей та фарби.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 року, а в частині виконання зобов'язань - до моменту їх повного виконання (п. 8.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв будівельні люльки ZLP 630-6 м (краска+цинк) (230713) у кількості 10 шт. та будівельну люльку ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (271211106) у кількості 1 шт., що підтверджується Актом приймання-передачі від 19.03.2014 року.

28.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вірамакс Україна" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бау-Євротех" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, умовами якого передбачено, що первісний кредитор відступає новому кредитору права вимоги, які належать первісному кредитору по відношенню наступних боржників, зокрема, Приватного підприємства ВОЛИНЬ-СІЧ .

Відповідно до п. 1.2 договору, права вимоги первісного кредитора базуються на основі договорів, укладених між первісним кредитором та боржником, зокрема, договір оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014.

Положеннями п. 1.3 договору встановлено, що загальний розмір боргового зобов'язання боржника перед первісним кредитором, що виник внаслідок неналежного виконання зобов'язань боржника складає 117 647 грн. 92 коп.

Пунктом 1.4. договору передбачено, що первісний кредитор відступає право вимоги новому кредитору в порядку і на умовах, передбачених цим договором. Право на укладення цього договору також передбачено в п. 4.5. договору оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014. У зв'язку з тим, що договір поруки від 18.03.2014 є способом забезпечення основного зобов'язання - договору оренди № А/214/38 вид 18.03.2014, при зміні кредитора за основним договором (договором оренди) заміна кредитора в договорі поруки здійснюється з моменту підписання цього договору про відступлення права вимоги.

Згідно з п. 1.5 договору відступлення, новий кредитор заміняє первісного кредитора як уповноважену сторону, у зобов'язаннях, що виникли, в розмірі вимог, вказаних в п. 1.3 договору, тобто набуває всі права, що передбачені чинним законодавством, у відношенні до боржника, а первісний кредитор ці права втрачає з моменту підписання даного договору.

Умовами п. 1.6. договору визначено, що сторони підтверджують, що первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв всі акти наданих послуг за договорами, зазначеним в додатку № 1, а також податкові накладні та іншу бухгалтерську документацію.

Відповідно до п. 2.1 договору, відступлення права вимоги по даному договору не тягне за собою будь-яких інших змін умов договорів, крім тих, які пов'язані з заміною первісного кредитора новим кредитором та/або передбачених цим договором.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що до нового кредитора переходять права вимоги за договорами оренди обладнання в об'ємі і на умовах, які існували на момент переходу таких прав.

03.03.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Вірамакс Україна" направлено Відповідачу повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 03.03.2017 року та копією службового чеку від 03.03.2017 року.

Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на підставі Договору відступлення права вимоги від 28.12.2016 року до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача про повернення останнім будівельного обладнання, а саме: будівельні люльки ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (230713) у кількості 10 шт. та будівельну люльку ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (271211106) у кількості 1 шт., переданого за договором оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014.

03.03.2017 року Позивач звернувся до Відповідача із вимогою про повернення орендованого обладнання за договором № А/214/38 від 18.03.2014 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 03.03.2017 року та копією службового чеку від 03.03.2017 року, однак вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач по закінченню строку дії договору оренди не повернув об'єкт оренди, у зв'язку з чим Позивач просить Суд розірвати договір оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014 та зобов'язати Приватне підприємство ВОЛИНЬ-СІЧ повернути Товариству з обмеженою відповідальністю БАУ - ЄВРОТЕХ будівельне обладнання, а саме: будівельні люльки ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (230713) у кількості 10 шт. та будівельну люльку ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (271211106) у кількості 1 шт. переданого за договором обладнання № А/214/38 від 18.03.2014 року з урахуванням Заяви про зміну предмета позову від 10.05.2017 року, яка прийнята Судом до розгляду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю БАУ - ЄВРОТЕХ підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено Судом, 18.03.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вірамакс Україна" (орендодавець) та Приватним підприємством ВОЛИНЬ-СІЧ (орендар) укладено договір оренди обладнання № А/214/38, умовами якого передбачено, що орендодавець надає орендарю в тимчасове платне користування (оренду) обладнання, кількість, характеристики, ідентифікуючі ознаки і оціночна вартість якого зазначаються в додатках (специфікаціях) до даного договору і Актах приймання-передачі обладнання в оренду.

На виконання умов Договору оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Вірамакс Україна" було передано, а Відповідачем в свою чергу прийнято будівельне обладнання, а саме: будівельні люльки ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (230713) у кількості 10 шт. та будівельну люльку ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (271211106) у кількості 1 шт., що підтверджується Актом приймання - передачі від 19.03.2014 до договору оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

28.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вірамакс Україна" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бау-Євротех" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, умовами якого передбачено, що первісний кредитор відступає новому кредитору права вимоги, які належать первісному кредитору по відношенню до боржника - Приватного підприємства ВОЛИНЬ-СІЧ за договором оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014.

Положеннями п. 4.5 договору оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014 встановлено, що орендодавець може передати свої права по даному договору третім особам без погодження з орендарем. Орендар може передати свої права та обов'язки по даному договору лише за письмовою згодою орендодавця.

Таким чином, на підставі Договору відступлення права вимоги від 28.12.2016 року до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача про повернення останнім будівельного обладнання, а саме: будівельні люльки ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (230713) у кількості 10 шт. та будівельну люльку ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (271211106) у кількості 1 шт. переданого за договором оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014.

За умовами частин 1, 2 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Відповідно до п. 8.1. договору оренди обладнання № А/214/38, договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 року, а в частині виконання зобов'язань - до моменту їх повного виконання.

Всі зміни та доповнення до вказаного Договору оформлюються у письмовій формі у вигляді додатків або додаткових угод, які підписуються зі скріпленням печатками уповноваженими представниками Сторін й є його невід'ємними частинами. (п.8.4 Договору)

Договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено (ст. 291 Господарського кодексу України).

Таким чином, оскільки у Договорі оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014 року встановлений строк його дії до 31.12.2014 року, а матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження укладення між сторонами угоди про продовження строку дії договору оренди відповідно до п.8.4 договору, Суд приходить до висновку, що Договір оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014 року припинив свою дію 31.12.2014 року у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Позивача в частині розірвання Договору оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014 року не підлягають задоволенню, оскільки станом на дату звернення Позивача до суду з даним позовом Договір оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014 року припинив свою дію.

Стосовно вимоги Позивача про зобов'язання Приватного підприємства ВОЛИНЬ-СІЧ повернути Товариству з обмеженою відповідальністю БАУ - ЄВРОТЕХ будівельне обладнання, а саме: будівельні люльки ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (230713) у кількості 10 шт. та будівельну люльку ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (271211106) у кількості 1 шт. переданого за договором обладнання № А/214/38 від 18.03.2014, Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з п. 3.1. договору № А/214/38 від 18.03.2014 року повернення обладнання з оренди, в т.ч. в разі розірвання договору, оформляється актом прийому-передачі (повернення) обладнання, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 5.2.8 договору № А/214/38 від 18.03.2014, орендар зобов'язаний повернути обладнання протягом 10 календарних днів після закінчення строку дії договору або з моменту письмової вимоги орендодавця у випадках, передбачених даним договором, належним чином упаковане, в справному стані з урахуванням природного зносу, очищений від будівельних сумішей та фарби.

Таким чином, враховуючи положення ст. 785 Цивільного кодексу України та умови п. 3.1, 5.2.8. Договору оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014 року, приймаючи до уваги, що Договір оренди обладнання припинив свою дію 31.12.2014 року, Суд приходить до висновку, що Відповідач зобов'язаний повернути Позивачу будівельне обладнання, а саме: будівельні люльки ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (230713) у кількості 10 шт. та будівельну люльку ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (271211106) у кількості 1 шт.

Однак, Суд зазначає, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до норм ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Приватним підприємством ВОЛИНЬ - СІЧ Позивачу будівельного обладнання, переданого на виконання умов Договору оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014 року.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив повернення обладнання, переданого на підставі Договору оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014 року, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.

Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача в частині зобов'язання Приватного підприємства ВОЛИНЬ - СІЧ повернути Товариству з обмеженою відповідальністю БАУ - ЄВРОТЕХ будівельне обладнання, а саме: будівельні люльки ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (230713) у кількості 10 шт. та будівельну люльку ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (271211106) у кількості 1 шт., які передані за договором оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю БАУ - ЄВРОТЕХ - задовольнити частково.

2. Зобов'язати Приватне підприємство ВОЛИНЬ - СІЧ (01133, м.Київ, ВУЛИЦЯ КОМАНДАРМА КАМЕНЄВА, будинок 6-А, ідентифікаційний код юридичної особи 34881684) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю БАУ - ЄВРОТЕХ (65005, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ БУГАЇВСЬКА, будинок 21, ідентифікаційний код юридичної особи 39965449) будівельне обладнання, а саме: будівельні люльки ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (230713) у кількості 10 шт. та будівельну люльку ZLP 630, 6 м (краска+цинк) (271211106) у кількості 1 шт., які передані за Договором оренди обладнання № А/214/38 від 18.03.2014 року.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства ВОЛИНЬ - СІЧ (01133, м.Київ, ВУЛИЦЯ КОМАНДАРМА КАМЕНЄВА, будинок 6-А, ідентифікаційний код юридичної особи 34881684) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БАУ - ЄВРОТЕХ (65005, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ БУГАЇВСЬКА, будинок 21, ідентифікаційний код юридичної особи 39965449) судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 02 червня 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин