Рішення

від 30.05.2017 по справі 910/5457/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2017Справа №910/5457/17 За позовом Приватного підприємства Торговий Дім Поляков

до Товариства з обмеженою відповідальністю Парітет-Про

про стягнення 33 210,10 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача Іванченко І.М. (дов. №313 від 03.10.2016);

від відповідача не з'явився.

встановив :

04.04.2017 Приватне підприємство Торговий Дім Поляков звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Парітет-Про про стягнення 33 210,10 грн., з яких: основного боргу у розмірі 24 388,45 грн., 20% річних - 1 505,11 грн., 10% штрафу - 2 438,85 грн., 20% штрафу - 4 877,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №2526 від 05.05.2011 щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2017 порушено провадження у справі №910/5457/17, розгляд справи призначено на 04.05.2017.

04.05.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.05.2017 у зв'язку із витребуванням додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 30.05.2017.

30.05.2017 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, витребуваних ухвалою господарського суду м. Києва від 04.05.2017.

Представник позивача в судове засідання 30.05.2017 з'явився, надав усні пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судове засідання 30.05.2017 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України

В судовому засіданні 30.05.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

05.05.2011 між Приватним підприємством Торговий Дім Поляков (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Парітет-Про (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки №2526 (далі - договір), відповідно до умов п. 1.1 постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукти харчування та інші товари (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного договору, відповідно до виписаних накладних.

Сума товару, що передається покупця, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження, визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною даного договору. Доставка товару здійснюється за рахунок постачальника у зазначені у заявці терміни (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору замовлення на придбання товару здійснюється покупцем шляхом подачі заявки через торгівельного представника постачальника.

За умовами п. 3.3 договору прийом товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до накладної постачальника за участю експедитора постачальника. Датою одержання товару вважається дата зазначена у накладній. При отриманні товару покупець засвідчує факт прийняття товару, його якість та кількість. Після прийняття товару - товар поверненню та обміну не підлягає.

При прийомі товару оформлюється накладна, що підписується представниками сторін. Накладна засвідчує: факт поставки товару, його якість та кількість (п. 3.5 договору).

Згідно з п. 4.1 договору ціна на товар є вільною та встановлюється постачальником. Ціна товару визначається в національній валюті - гривні.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника, на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Товар вважається оплаченим покупцем при надходженні коштів на поточний рахунок або до каси постачальника (п. 4.4 договору).

За погодженням сторін, покупець може проводити розрахунок через торгових представників постачальника, діючих на підставі договору доручення, шляхом отримання готівкових коштів за поставлену продукцію та здачу їх в касу постачальника, після отримання коштів від покупця, торговий представник ставить свій підпис на корінці договору-доручення, пр. цьому другий екземпляр вказаного документа залишається у покупця, що є підтвердженням оплати (п. 4.5 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору при порушенні покупцем п. 4.2 даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1996, крім цього збитки від інфляції та 20% річних від суми боргу за весь час прострочення.

За умовами п. 5.3 договору при порушенні покупцем умов п. 4.2 договору на строк 30 днів, на покупця покладається відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10% від простроченої суми.

Згідно з п. 5.4 договору при порушенні покупцем умов п. 4.2 договору на строк 45 днів, на покупця покладається відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20% від простроченої суми.

Даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011, а в частині зобов'язань до повного їх виконання. В разі, якщо жодна із сторін не пізніше ніж за 15 календарних днів до закінчення його дії не повідомила іншу сторону про розірвання договору, він вважається щорічно пролонгованим на той же час на тих же умовах (п. 6.1 договору).

Позивачем на виконання умов договору було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 32 639,53 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками товариств, а саме: №АКФ-226865 від 15.11.2016 на суму 7 360,68 грн., №АЦБ-187830 від 06.12.2016 на суму 631,98 грн., №АКФ-249896 від 06.12.2016 на суму 5963,52 грн., №АКФ-249892 від 06.12.2016 на суму 8792,59 грн., №АКФ-250175 від 06.12.2016 на суму 3952,26 грн., №АКФ-250228 від 06.12.2016 на суму 5938,50 грн.

Доказів сплати вказаної суми за поставлений товар відповідачем матеріали справи не містять.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач частково оплатив за поставлений товар лише на суму 8 251,08 грн., у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 24 388,45 грн., яка заявлена позивачем до стягнення з останнього, а також нараховано та заявлено до стягнення 20% річних - 1 505,11 грн., 10% штрафу - 2 438,85 грн., 20% штрафу - 4 877,69 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати товару, одержаного за договором поставки №2526 від 05.05.2011.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника, на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару.

При прийомі товару оформлюється накладна, що підписується представниками сторін. Накладна засвідчує: факт поставки товару, його якість та кількість (п. 3.5 договору).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, а відповідачем не спростовано факт поставки позивачем обумовленого договором товару на загальну суму 32 639,53 грн. за видатковими накладними, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками товариств, а саме: №АКФ-226865 від 15.11.2016 на суму 7 360,68 грн., №АЦБ-187830 від 06.12.2016 на суму 631,98 грн., №АКФ-249896 від 06.12.2016 на суму 5963,52 грн., №АКФ-249892 від 06.12.2016 на суму 8792,59 грн., №АКФ-250175 від 06.12.2016 на суму 3952,26 грн., №АКФ-250228 від 06.12.2016 на суму 5938,50 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач частково оплатив за поставлений товар лише на суму 8 251,08 грн., у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 24 388,45 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем матеріали справи не містять.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що заборгованість відповідача за поставлений товар складає 24 388,45 грн., яка підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Крім того, у зв'язку із простроченням сплати заборгованості за договором поставки, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 20% річних - 1 505,11 грн., 10% штрафу - 2 438,85 грн., 20% штрафу - 4 877,69 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Так, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 5.2 договору при порушенні покупцем п. 4.2 даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1996, крім цього збитки від інфляції та 20% річних від суми боргу за весь час прострочення.

За умовами п. 5.3 договору при порушенні покупцем умов п. 4.2 договору на строк 30 днів, на покупця покладається відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10% від простроченої суми.

Згідно з п. 5.4 договору при порушенні покупцем умов п. 4.2 договору на строк 45 днів, на покупця покладається відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20% від простроченої суми.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Крім того, за приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 20% річних, 10% штрафу та 20% штрафу, суд дійшов висновку, що він виконаний вірно, в межах заявленого позивачем періоду, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 20% річних у розмірі 1 505,11 грн., 10% штрафу у розмірі 2 438,85 грн., 20% штрафу у розмірі 4 877,69 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Парітет-Про (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 35127188) на користь Приватного підприємства Торговий Дім Поляков (18030, м. Черкаси, вул. Чехова, 41, код 32268131) суму основного боргу у розмірі 24 388 (двадцять чотири тисячі триста вісімдесят вісім) грн. 45 коп., 20% річних у розмірі 1 505 (одна тисяча п'ятсот п'ять) грн. 11 коп., 10% штрафу у розмірі 2 438 (дві тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 85 коп., 20% штрафу у розмірі 4 877 (чотири тисячі вісімсот сімдесят сім) грн. 69 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене та підписане 06.06.2017.

Суддя В.О. Демидов