Рішення

від 31.05.2017 по справі 910/24198/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2017Справа №910/24198/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ТУ ДЖЕСТ 2014 до 1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ЄВРОБАНК ОСОБА_2 2. Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ЄВРОБАНК за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю ТУ ДЖЕСТ 2. Товариства з обмеженою відповідальністю ЮЖТРАНЗИТ 3. Товариства з обмеженою відповідальністю АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ 4. Товариства з обмеженою відповідальністю ГРЕЇН-ЕКСПОРТ 5. ОСОБА_3 6. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб провизнання наказу недійсним Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_4 від відповідача 1: від відповідача 2: від третьої особи 1: від третьої особи 2: від третьої особи 3: від третьої особи 4: від третьої особи 5: від третьої особи 6:ОСОБА_5 не з'явився ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_6

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТУ ДЖЕСТ 2014 (позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Комерційному банку ЄВРОБАНК ОСОБА_2 №178/1-ОД від 25.07.2016 Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за накладними операціями .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність спірного наказу Уповноваженої особи Фонду, оскільки вчинені позивачем правочини є правомірними та відсутні підстави, передбачені п. п. 1, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Зокрема, за твердженнями позивача, грошові перекази, які Фонд визнав нікчемними правочинами без зазначення конкретних підстав, були здійснені на виконання правомірних чинних договорів, укладених з іншими суб'єктами господарювання. При цьому, банк стороною таких договорів не є, а лише здійснює технічну функцію по перерахуванню грошових коштів та не має права втручатися в господарську діяльність товариства, обмежувати право позивача на розпорядження власними грошовими коштами. Крім того, в силу ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб не можуть визнаватися нікчемними правочини, які вчинені не банком, а третіми особами. Позивач вказав, що права банка порушені не були, заборгованість за кредитним договором повністю сплачено, а чинним законодавством не встановлено обмежень того, за рахунок яких саме грошових коштів повинно відбуватися погашення заборгованості перед банком.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.01.2017 порушено провадження у справі за позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ЄВРОБАНК ОСОБА_2; до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю ТУ ДЖЕСТ (третя особа 1), Товариство з обмеженою відповідальністю ЮЖТРАНЗИТ (третя особа 2), Товариство з обмеженою відповідальністю АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ (третя особа 3), Товариство з обмеженою відповідальністю ГРЕЇН-ЕКСПОРТ (третя особа 4), ОСОБА_3 (третя особа 5), а також третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (третя особа 5) та Публічне акціонерне товариство Комерційний банк ЄВРОБАНК .

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив та зазначив, що погашення заборгованості відбулось за рахунок повернутої позивачу фінансової допомоги від третіх осіб 1, 2, 4 в межах одного банку, а не за рахунок нових (інших) коштів, що свідчить про відмову банка від власних майнових вимог. На думку відповідача 1, прийнявши погашення заборгованості за договором кредиту, банк передав третім особам 1, 2, 4 право вимоги до позичальника (в межах повернутих сум фінансової допомоги) - право на актив банку, а відтак таким особам надано переваги, що є ознакою нікчемності правочинів.

Третя особа 1 в письмових поясненнях від 31.01.2017 позовні вимоги підтримала, посилаючись на правомірність укладених з позивачем договорів фінансової допомоги №2508/15-Ф від 25.08.2015 та №0105/16-Ф від 01.05.2016, а також відсутність підстав для визнання грошових переказів від 16.06.2016 на суму 28 300 грн. та на суму 8 422 000 грн. нікчемними правочинами.

Третя особа 2 в письмових поясненнях від 31.01.2017 позовні вимоги підтримала, посилаючись на правомірність укладених з позивачем та третьою особо 3 договорів про переведення боргу №13 від 01.06.2016 та №14 від 01.04.2016, а також відсутність підстав для визнання грошових переказів від 15.06.2016 на суму 606 000 грн. та 6 987 600 грн. і від 16.06.2016 на суму 2 074 000 грн. нікчемними правочинами.

Третя особа 3 в письмових поясненнях від 31.01.2017 позовні вимоги підтримала, посилаючись на правомірність укладених з позивачем договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (позики) №1802/15 від 18.02.2015, №2302/15 від 23.02.2015 та договорів про переведення боргу №13 від 01.06.2016, №14 від 01.04.2016, а також відсутність підстав для визнання грошових переказів від 15.06.2016 на суму 606 000 грн. та 6 987 600 грн. і від 16.06.2016 на суму 2 074 000 грн. нікчемними правочинами.

Третя особа 4 в письмових поясненнях від 31.01.2017 позовні вимоги підтримала, посилаючись на правомірність укладеного з позивачем договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (позики) №3103/15Ф від 31.03.2015 та відсутність підстав для визнання грошового переказу від 16.06.2016 на суму 3 439 980 грн. нікчемним правочином.

Третя особа 5 в письмових поясненнях від 31.01.2017 позовні вимоги підтримав, посилаючись на припинення грошових зобов'язань позивача перед банком внаслідок погашення заборгованості у повному обсязі та, відповідно, припинення поруки за договором поруки, за яким ОСОБА_3 був поручителем.

Оскільки судове засідання 31.01.2017 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному, ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.2017 розгляд справи призначено на 14.03.2017.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва №05-23/851 від 13.03.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з закінченням терміну повноважень у судді Карабань Я.А.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2017 справу №910/24198/16 передано для розгляду судді Босому В.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2017 справу прийнято до свого провадження суддею Босим В.П. та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03.04.2017.

У відзиві на позовну заяву від 14.03.2017 Публічне акціонерне товариство Комерційний банк ЄВРОБАНК проти задоволення позову заперечило у повному обсязі.

14.03.2017 Публічним акціонерним товариством Комерційний банк ЄВРОБАНК подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Вказане клопотання про зупинення провадження розглянуто та залишено судом без задоволення в судовому засіданні 03.04.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2017 розгляд справи відкладено на 19.04.2017.

Відповідач 1 у клопотаннях від 14.03.2017 та 18.04.2017, а відповідач 2 у клопотаннях від 14.03.2017 та 07.04.2017 просили суд припинити провадження у справі у справі у зв'язку з підвідомчістю даного спору адміністративному суду.

У судовому засіданні 19.04.2017 судом розглянуті клопотання відповідачів 1, 2 про припинення провадження у справі та відмовлено у їх задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Згідно з п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Перелік справ, підвідомчих господарському суду, викладено у статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо: спір не є підвідомчим господарському суду, тобто, предмет спору не охоплюється статтею 12 Господарського процесуального кодексу України; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу, а її право чи інтерес не підлягають судовому захисту у господарському суді.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В силу вимог ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладені вище норми закону вбачається, що компетенція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, які виникають із правовідносин публічного характеру, а однією із сторін такого спору повинен бути суб'єкт владних повноважень, який виконує владні управлінські функції саме у спірних правовідносинах. Тобто, критеріями для віднесення спорів до юрисдикції адміністративних судів є сукупність двох ознак: суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин .

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відтак, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, якій можуть бути притаманні ознаки суб'єкта владних повноважень, але лише у правовідносинах, що за своїм характером є публічно-правовими.

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову у даній справі є вимоги про визнання недійсним наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Комерційному банку ЄВРОБАНК ОСОБА_2 №178/1-ОД від 25.07.2016 Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за накладними операціями .

Тобто, предметом спору є правомірність або неправомірність рішення відповідача 1 щодо віднесення господарських правочинів до нікчемних, а до предмету доказування, відповідно, входять обставини вчинення таких правочинів та відповідність їх змісту чинному законодавству.

При цьому, спір між сторонами у даній справі виник під час процедури припинення банку.

Частиною 3 статті 2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Статтею 1 Закону України Про банки і банківську діяльність передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

У пункті 6 статті 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України, що викладена у постановах від 15.06.2016 р. у справі №21-286а16 та від 16.02.2016 у справі №21-4846а15.

Доводи відповідача 1 про наявність у суду підстав відступити від правової позиції Верховного Суду України є необґрунтованими, оскільки і суб'єктний склад сторін, і зміст правовідносин свідчать про підвідомчість даного спору саме господарському суду. У даному випадку позивачем оскаржується рішення, яке прийнято Уповноваженою особою Фонду не як суб'єктом владних повноважень, а як розпорядником майна банку при здійсненні заходів щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку в порядку статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Таким чином, за висновками суду, спір у даній справі щодо правомірності рішення Уповноваженої особи Фонду про віднесення правочинів до нікчемних, якій виник на стадії ліквідації банку, не є публічно-правовим, у зв'язку з чим судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідачів 1, 2 про припинення провадження у справі.

12.04.2017 позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідачів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Євробанк . Вказане клопотання задоволено судом частково.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.04.2017 до участі у справі в якості іншого відповідача залучено Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Євробанк (відповідач 2), розгляд справи відкладено на 17.05.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва віл 17.05.2017 розгляд справи відкладено на 31.05.2017.

26.05.2017 позивачем подано до суду клопотання про витребування доказів, у задоволенні якого судом відмовлено, оскільки позивачем не було доведено наявності підстав, необхідних для витребування доказів в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача та третіх осіб 1, 2, 3, 4, 5 у судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судове засідання з'явився, проти задоволення позову надав заперечення.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився. При цьому, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Євробанк було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103042039016.

Представник третьої особи 6 в судове засідання з'явився, надав пояснення по справі.

При цьому, представником відповідача 1 було подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з перебуванням представника відповідача 2, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Євробанк , у відпустці.

Розглянувши клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи, господарський суд зазначає, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Як зазначено у п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Проте, відповідачем 1 не було доведено неможливості розгляду справи без участі відповідача 2 та неможливості заміни його представника. В свою чергу, від відповідача 2 жодних клопотань, у тому числі про відкладення розгляду справи, до суду не надходило.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом враховано, що справа №910/24198/16 розглядається з 04.01.2017, а отже, подальше відкладення розгляду справи може призвести до затягування строків розгляду спору та порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Протягом розгляду даної справи як позивач, так і відповідачі 1, 2 не були позбавлені права та можливості подати усі необхідні докази завчасно, у зв'язку з чим судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка відповідача 2 не перешкоджає вирішенню справи по суті.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях складались протоколи, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2015 між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком Євробанк (далі - ПАТ КБ Євробанк ) (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТУ ДЖЕСТ 2014 (далі - ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014) (клієнт) укладено договір №2600.6.19217.0001/ЄВРО КБ про відкриття банківського рахунку та його розрахункове обслуговування (далі - Договір банківського рахунку), відповідно до п. 2 якого банк відкриває клієнту поточний рахунок №26006192170001 в національній та/або іноземній валютах та надає можливість у порядку і на умовах, визначених в договорі та Правилах отримувати визначені послуги щодо своїх рахунків та здійснювати в порядку і на умовах, передбачених цим договором та Правилами операції за своїми рахунками, з урахуванням обмежень, передбачених договором, Правилами та чинним законодавством.

31.03.2015 між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком Євробанк (кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТУ ДЖЕСТ 2014 (позичальник) укладено договір кредиту №ЮЛ-46/2015-К (далі - Кредитний договір), згідно з умовами якого, враховуючи внесені до нього зміни та доповнення, банк надає позичальнику кредит у сумі 20 879 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 27,06 % річних.

В забезпечення виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором були укладені наступні договори:

- договір іпотеки від 31.03.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за №447, предметом іпотеки за яким є цілісний майновий комплекс будівель та споруд, розташований на земельній ділянці площею 2,57 га, за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, місто Стара Царичанка, вул. Комсомольська, буд. 24, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ (далі - ТОВ АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ ), заставною вартістю 2 194 300 грн.;

- договір іпотеки (з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя) від 31.03.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за №449, предметом іпотеки за яким є цілісний майновий комплекс будівель та споруд, розташований на земельній ділянці площею 2,0182 га, за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Руськоіванівка, вул. Нова, №51, що належить ТОВ АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ , заставною вартістю 1 905 800 грн.;

- договір застави рухомого майна №ЮЛ-46/2015/0-1 від 31.03.2015, предметом застави за яким є рухоме майно - обладнання, лінія розливу вина фірми GAI, що належить ТОВ АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ , заставною вартістю 1 574 217,40 грн.;

- договір застави рухомого майна №ЮЛ-46/2015/0-2 від 31.03.2015, предметом застави за яким є рухоме майно - ємкісний парк (в кількості 321 ємкостей), перелічене у додатку №1 до цього договору, що належить ТОВ АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ , заставною вартістю 6 151 838 грн.;

- договір застави рухомого майна ЮЛ-46/2015/ТО-1 від 31.03.2015, предметом застави за яким є товари в обороті згідно з додатком №1, що є невід'ємною частиною цього договору, які належать на праві власності ТОВ АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ , заставною вартістю 10 000 162,22 грн.;

- договір поруки №ЮЛ-46/2015/П-1 від 31.03.2015, укладений між ПАТ КБ Євробанк та ОСОБА_3 на суму 20 879 000 грн.,

- договір поруки №ЮЛ-46/2015/П-2 від 31.03.2015, укладений між ПАТ КБ Євробанк та ТОВ АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ на суму 20 879 000 грн.

Одночасно з цим, судом встановлено, що 18.02.2015 між ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 (позикодавець) та ТОВ АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ (позичальник) було укладено договір №1802/15 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (позики) (далі - Договір 1), відповідно до п. п. 1, 2, 4 якого позивач зобов'язався надати позичальнику безвідсоткову фінансову допомогу в сумі 2 750 000 грн. зі строком повернення до 30.06.2016.

Згідно з випискою з банківського рахунку позивача за 18.02.2015 ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 перерахувало ТОВ АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ 2 750 000 грн. з призначенням платежу безвідсоткова поворотна фінансова допомога згідно з договором №1802/15 від 18.02.2015, без ПДВ .

01.06.2016 між ТОВ АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ (первісний боржник), ТОВ ЮЖТРАНЗИТ (новий боржник) та ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 (кредитор) укладено договір про переведення боргу №13, за змістом п. п. 1, 2 яких первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 2 750 000 грн., що виник на підставі п. 2 договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №1802/15 від 18.02.2015.

На виконання умов договору про переведення боргу №13 від 01.06.2016, 15.06.2016 ТОВ ЮЖТРАНЗИТ перераховано на рахунок ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 у ПАТ КБ ЄВРОБАНК грошові кошти в сумі 606 000 грн. з призначенням платежу погашення безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором переуступки боргу від 01.06.2016, без ПДВ. , що підтверджуються випискою з банківського рахунку позивача №2600.6.19217.0001 від 15.06.2016. Наступного дня, 16.06.2016 ТОВ ЮЖТРАНЗИТ перераховано на рахунок ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 у ПАТ КБ ЄВРОБАНК грошові кошти в сумі 2 074 000 грн. з призначенням платежу погашення безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором переуступки боргу від 01.06.2016, без ПДВ. , що підтверджуються випискою з банківського рахунку позивача №2600.6.19217.0001 від 16.06.2016.

23.02.2015 між ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 (позикодавець) та ТОВ АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ (позичальник) укладено договір №2302/15 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (позики) (далі - Договір 2), відповідно до п. п. 1, 2, 4 якого позивач зобов'язався надати позичальнику безвідсоткову фінансову допомогу в сумі 15 162 233 грн. зі строком повернення до 30.06.2016.

Згідно з випискою з банківського рахунку позивача за 23.02.2015 ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 перерахувало ТОВ АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ 15 162 000 грн. з призначенням платежу безвідсоткова поворотна фінансова допомога згідно з договором №2302/15 від 23.02.2015, без ПДВ .

Повернення ТОВ АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ частини позики за договором №2302/15 від 23.02.2015 підтверджується наданими позивачем виписками з банківського рахунку ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 за період з 04.03.2015 по 24.12.2015, внаслідок чого залишок боргу склав 6 987 600 грн.

01.04.2016 між ТОВ АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ (первісний боржник), ТОВ ЮЖТРАНЗИТ (новий боржник) та ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 (кредитор) укладено договір про переведення боргу №14, за змістом п. п. 1, 2 яких первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 6 987 600 грн., що виник на підставі п. 2 договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №2302/15 від 23.02.2015.

На виконання умов договору про переведення боргу №14 від 01.04.2016, 15.06.2016 ТОВ ЮЖТРАНЗИТ перераховано на рахунок ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 у ПАТ КБ ЄВРОБАНК грошові кошти в сумі 6 987 600 грн. з призначенням платежу погашення безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором переуступки боргу від 01.04.2016, без ПДВ. , що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача №2600.6.19217.0001 від 15.06.2016.

31.03.2015 між ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 (позикодавець) та ТОВ ГРЕЇН-ЕКСПОРТ (позичальник) укладено договір №3103/15Ф про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (позики) (далі - Договір 3), відповідно до п. п. 1, 2, 4 якого позивач зобов'язався надати позичальнику безвідсоткову фінансову допомогу в сумі 9 582 376 грн. зі строком повернення до 30.06.2016.

Надання позивачем безвідсоткової фінансової допомоги ТОВ ГРЕЇН-ЕКСПОРТ за Договором 3 (декількома платежами) підтверджується виписками з банківського рахунку ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 за період з 31.03.2015.

На виконання умов Договору 3, за період з 31.03.2015 по 07.06.2016 ТОВ ГРЕЇН-ЕКСПОРТ перерахувало на рахунок ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 у ПАТ КБ ЄВРОБАНК грошові кошти на загальну суму 6 142 396 грн., а 16.06.2016 - грошові кошти в сумі 3 439 980 грн. з призначенням платежу повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором №3103/15Ф від 31.03.2015, без ПДВ. , що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача №2600.6.19217.0001 за період з 31.03.2015 по 16.06.2016.

25.08.2015 між ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 (позикодавець) та ТОВ ТУ ДЖЕСТ (позичальник) укладено договір фінансової допомоги №250815-Ф (далі - Договір 4), відповідно до п. п. 1, 5 якого позивач зобов'язався надати позичальнику безвідсоткову фінансову допомогу в сумі 67 300 грн. зі строком повернення до 30.06.2016.

Надання позивачем безвідсоткової фінансової допомоги ТОВ ТУ ДЖЕСТ за Договором 4 (декількома платежами) на загальну суму 67 300 грн. підтверджується виписками з банківського рахунку ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 за період з 25.08.2015 по 13.06.2016.

На виконання умов Договору 4, 25.03.2016 ТОВ ТУ ДЖЕСТ перерахувало на рахунок ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 у ПАТ КБ ЄВРОБАНК грошові кошти в сумі 39 000 грн., а 16.06.2016 - грошові кошти в сумі 28 300 грн. з призначенням платежу повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором №250815-Ф від 25.08.2015, без ПДВ. , що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача №2600.6.19217.0001 від 16.06.2016.

01.05.2016 між ТОВ ТУ ДЖЕСТ (позикодавець) та ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 (позичальник) укладено договір фінансової допомоги №0105/16-Ф (далі - Договір 5), згідно п. п. 1, 5 якого позикодавець передає позичальнику у користування грошові кошти в сумі 10 837 000 грн. зі строком повернення до 31.12.2017.

На виконання умов Договору 5, 16.06.2016 ТОВ ТУ ДЖЕСТ перераховано на рахунок ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 у ПАТ КБ ЄВРОБАНК грошові кошти в сумі 8 422 000 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача №2600.6.19217.0001 від 16.06.2016.

При цьому, з виписки з банківського рахунку позивача №2600.6.19217.0001 за період з 15.06.2016 по 16.06.2016 вбачається, що 15.06.2016 позивачем було переведено на рахунок ПАТ КБ Євробанк грошові кошти в сумі 7 603 000 грн. з призначенням платежу часткова оплата кредиту згідно з договором №ЮЛ-46/2015-К від 31.03.2015, без ПДВ , а 16.06.2016 здійснено два платежі на суму 213 316,98 грн. з призначенням платежу оплата відсотків згідно з договором №ЮЛ-46/2015-К від 31.03.2015, без ПДВ та на суму 13 751 630,90 грн. з призначенням платежу оплата кредиту згідно з договором №ЮЛ-46/2015-К від 31.03.2015, без ПДВ .

16.06.2016 ПАТ КБ Євробанк видано позивачу довідку вих.№01-10.1/2504БТ, якою повідомлено, що 16.06.2016 заборгованість ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 за кредитним договором №ЮЛ-46/2015-К від 31.03.2015 погашено у повному обсязі.

При цьому, 15.06.2016 Правлінням Національного Банку України прийнято рішення №70-рш/БТ, яким Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Євробанк віднесено до категорії проблемних та запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку.

17.06.2016 Правлінням Національного Банку України прийнято рішення №73-рш Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційного банку Евробанк до категорії неплатоспроможних , на підставі якого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1041 від 17.06.2016 розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17.06.2016 до 16.07.2016 включно, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ КБ Євробанк ОСОБА_2 на один місяць з 17.06.2016 до 16.07.2016 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №1183 від 07.07.2016 строки тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Євробанк продовжено з 17.07.2016 до 16.08.2016 включно.

На підставі наказу Уповноваженої особи Фонду №26 від 21.06.2016 у ПАТ КБ Євробанк створено комісію з перевірки договорів та проведено перевірку договорів (інших правочинів), укладених ПАТ КБ Євробанк за період з 17.06.2014 до 17.06.2016, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . За наслідками перевірки комісією з перевірки правочинів ПАТ КБ Євробанк складено акт №4 від 22.07.2016.

25.07.2016 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Євробанк ОСОБА_2 винесено наказ №178/1-ОД Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями , яким наказано застосувати наслідки нікчемності операцій (транзакцій) з перерахування коштів з поточних рахунків юридичних осіб - клієнтів банку, що є нікчемними з підстав, визначених п. п. 1, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а саме:

- правочин з переказу коштів в якості повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором №0105/16-Ф від 01.05.2016, здійснений банком 16.06.2016 в сумі 8 422 000 грн. (з рахунку ТОВ ТУ ДЖЕСТ на рахунок ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 );

- правочин з переказу коштів в якості повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором №2508/15-Ф від 25.08.2015, здійснений банком 16.06.2016 в сумі 28 300 грн. (з рахунку ТОВ ТУ ДЖЕСТ на рахунок ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 );

- правочин з переказу коштів в якості погашення безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором переуступки боргу від 01.06.2016, здійснений банком 16.06.2016 в сумі 2 074 000 грн. (з рахунку ТОВ ЮЖТРАНЗИТ на рахунок ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 );

- правочин з переказу коштів в якості повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором №3103/15-Ф від 31.03.2015, здійснений банком 16.06.2016 в сумі 3 439 980 грн. (з рахунку ТОВ ГРЕЇН-ЕКСПОРТ на рахунок ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 );

- правочин з переказу коштів в якості погашення безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором переуступки боргу від 01.04.2016, здійснений банком 15.06.2016 в сумі 6 987 600 грн. (з рахунку ТОВ ЮЖТРАНЗИТ на рахунок ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 );

- правочин з переказу коштів в якості погашення безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором переуступки боргу від 01.06.2016, здійснений банком 15.06.2016 в сумі 606 000 грн. (з рахунку ТОВ ЮЖТРАНЗИТ на рахунок ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 );

- правочин з переказу коштів (погашення заборгованості) за кредитом ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 , здійснений банком 16.06.2016 за договором кредиту №ЮЛ-46/2015-К від 31.03.2015 в частині перерахування коштів в сумі 13 751 630,90 грн.;

- правочин з переказу коштів (погашення заборгованості) за кредитом ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 , здійснений банком 16.06.2016 за договором кредиту №ЮЛ-46/2015-К від 31.03.2015 в частині перерахування коштів в сумі 213 316,98 грн.;

- правочин з переказу коштів (погашення заборгованості) за кредитом ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 , здійснений банком 15.06.2016 за договором кредиту №ЮЛ-46/2015-К від 31.03.2015 в частині перерахування коштів в сумі 7 603 000 грн.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду №1523 від 16.08.2016 Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ Євробанк та делегування повноважень ліквідатора банку запроваджено процедуру ліквідації ПАТ КБ Євробанк строком на два роки з 17.08.2016 по 16.08.2018 включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ КБ Євробанк ОСОБА_2 строком на два роки з 17.08.2016 по 16.08.2018 включно.

Спір у справі виник у зв'язку з неправомірним, на думку позивача, винесенням Уповноваженою особою Фонду наказу №178/1-ОД від 25.07.2016 Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями , у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для визнання вказаного наказу недійсним.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, а також ст. 20 Господарського кодексу України.

Зокрема, пунктом 10 частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку із прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.10.2000 р. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів (з подальшими змінами).

Статтею 1 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визначено, що цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою вказаного нормативно-правового акту є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Частиною 4 ст. 37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визначено, що на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; 3) звітує за результатами здійснення тимчасової адміністрації банку перед виконавчою дирекцією Фонду.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідають визначеним законом способам захисту порушеного права та з метою захисту та недопущення порушення прав суб'єкта господарювання підлягають розгляду судом.

У даному випадку судом враховано, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Натомість, заперечення відповідача 1 щодо обрання позивачем невірного способу захисту є необґрунтованими та спростовуються викладеним вище.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Частиною 2 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Як вбачається зі змісту акту перевірки №4 від 22.07.2016, на підставі якого винесено спірний наказ Уповноваженої особи Фонду, комісією з перевірки правочинів ПАТ КБ Євробанк було встановлено, що частину зобов'язань ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 за кредитним договором №ЮЛ-46/2015-К від 31.03.2015 було виконано за рахунок повернутої фінансової допомоги від ТОВ ЮЖТРАНЗИТ , ТОВ ТУ ДЖЕСТ , ТОВ ГРЕЇН-ЕКСПОРТ . Таким чином, як вказано в акті перевірки, банк не отримав нових грошових надходжень на погашення зобов'язань за договором кредиту, а фактично відмовився від власних майнових вимог до позичальника та/або заставодавця та/або поручителя на суму 21 557 880 грн., що зазначено у п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб як ознака нікчемності правочину. Крім того, за змістом акту перевірки, прийнявши погашення заборгованості за договором кредиту, банк передав ТОВ ЮЖТРАНЗИТ , ТОВ ТУ ДЖЕСТ та ТОВ ГРЕЇН-ЕКСПОРТ право вимоги до позичальника (в межах повернутих сум фінансової допомоги) - право вимоги на актив банк, надавши таким особам переваги, прямо не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами банку, що зазначено у п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб як ознака нікчемності правочину.

Згідно з частиною 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, у разі: якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (п. 1); банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п. 7).

Дослідивши зміст спірного наказу Уповноваженої особи Фонду та наявність підстав, визначених п. п. 1, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , для віднесення здійснених банком грошових переказів до нікчемних правочинів, господарський суд зазначає наступне.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як було встановлено судом, 13.02.2015 між ПАТ КБ Євробанк (банк) та ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014) (клієнт) було укладено договір №2600.6.19217.0001/ЄВРО КБ про відкриття банківського рахунку та його розрахункове обслуговування.

Одночасно, з матеріалів справи вбачається, що на підставі відповідних договорів банківського рахунку клієнтами ПАТ КБ Євробанк також є треті особи 1, 2 та 4, ТОВ ТУ ДЖЕСТ , ТОВ ЮЖТРАНЗИТ , ТОВ ГРЕЇН-ЕКСПОРТ .

За договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України).

За приписами Закону України Про банки і банківську діяльність банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі (п. 1.24 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні .

Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004, безготівкові розрахунки це - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Згідно зі статтею 5 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні суб'єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем. Відносини між суб'єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.

Матеріали справи свідчать, що грошові перекази ТОВ ТУ ДЖЕСТ , ТОВ ЮЖТРАНЗИТ та ТОВ ГРЕЇН-ЕКСПОРТ , які визнано відповідачем 1 нікчемними правочинами, були проведені банком за дорученням його клієнтів на виконання відповідних господарських договорів, стороною яких банк не є. Фактично суб'єкти господарювання розпорядились власними грошовими коштами при здійсненні своєї господарської діяльності, втручання в яку не допускається.

Так, оплату в сумі в сумі 8 422 000 грн. було здійснено 16.06.2016 ТОВ ТУ ДЖЕСТ на користь ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 на виконання договору фінансової допомоги №0105/16-Ф від 01.05.2016. Оплату в сумі 28 300 грн. здійснено 16.06.2016 ТОВ ТУ ДЖЕСТ на користь ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 на виконання договору фінансової допомоги №2508/15-Ф від 25.08.2015. Оплату в сумі 2 074 000 грн. здійснено 16.06.2016 ТОВ ЮЖТРАНЗИТ на користь ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 на виконання договору переуступки боргу від 01.06.2016. Оплату в сумі 3 439 980 грн. здійснено 16.06.2016 ТОВ ГРЕЇН-ЕКСПОРТ на користь ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 на виконання договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (позики) №3103/15-Ф від 31.03.2015. Оплату в сумі 6 987 600 грн. було здійснено 15.06.2016 ТОВ ЮЖТРАНЗИТ на користь ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 на виконання договору переуступки боргу від 01.04.2016. Оплату в сумі 606 000 грн. було здійснено 15.06.2016 ТОВ ЮЖТРАНЗИТ на користь ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 на виконання переуступки боргу від 01.06.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вказані вище договори в силу презумпції правомірності правочинів, встановленої статтею 204 Цивільного кодексу України, є чинними та створюють взаємні цивільні права та обов'язки для їх сторін, а саме для позивача та третіх осіб 1, 2, 4.

Частиною 1 статті 341 Господарського кодексу України визначено, що розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин , а також інших розрахунків у фінансовій сфері.

Натомість, банком було здійснено розрахунково-касове обслуговування рахунків клієнтів та проведено зарахування грошових коштів на відповідні рахунки суб'єктів господарювання. Тобто, правочини зі сплати грошових коштів, які розглядаються, були вчинені, відповідно, юридичною особою, яка такі кошти сплатила, проте не банком. Будь-які цивільні права та обов'язки в результаті здійснення таких правочинів у банка не виникли, не змінились, не були припинені.

Разом з цим, положення статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визначають порядок перевірки правочинів, які вчинено саме банком . У тому числі, пункт 1 частини 3 вказаної статті Закону відносить до нікчемних правочинів ті, внаслідок яких банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; а пункт 7 - укладені банком правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Таким чином, Уповноваженою особою Фонду було безпідставно, всупереч вимогам статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , віднесено до нікчемних правочинів, правочини, які банк не вчиняв, а саме: правочин зі сплати коштів в якості повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором №0105/16-Ф від 01.05.2016, здійсненої 16.06.2016 в сумі 8 422 000 грн. (з рахунку ТОВ ТУ ДЖЕСТ на рахунок ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 ); правочин зі сплати коштів в якості повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором №2508/15-Ф від 25.08.2015, здійсненої 16.06.2016 в сумі 28 300 грн. (з рахунку ТОВ ТУ ДЖЕСТ на рахунок ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 ); правочин зі сплати коштів в якості погашення безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором переуступки боргу від 01.06.2016, здійсненої 16.06.2016 в сумі 2 074 000 грн. (з рахунку ТОВ ЮЖТРАНЗИТ на рахунок ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 ); правочин зі сплати коштів в якості повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором №3103/15-Ф від 31.03.2015, здійсненої 16.06.2016 в сумі 3 439 980 грн. (з рахунку ТОВ ГРЕЇН-ЕКСПОРТ на рахунок ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 ); правочин зі сплати коштів в якості погашення безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором переуступки боргу від 01.04.2016, здійсненої 15.06.2016 в сумі 6 987 600 грн. (з рахунку ТОВ ЮЖТРАНЗИТ на рахунок ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 ); правочин зі сплати коштів в якості погашення безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором переуступки боргу від 01.06.2016, здійсненої 15.06.2016 в сумі 606 000 грн. (з рахунку ТОВ ЮЖТРАНЗИТ на рахунок ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 ).

Щодо віднесення до нікчемних правочинів грошових переказів з погашення позивачем кредитної заборгованості господарський суд зазначає наступне.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з виписок з банківського рахунку позивача, 15.06.2016 ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 було переведено на рахунок ПАТ КБ Євробанк грошові кошти в сумі 7 603 000 грн. з призначенням платежу часткова оплата кредиту згідно з договором №ЮЛ-46/2015-К від 31.03.2015, без ПДВ , а 16.06.2016 здійснено два платежі на суму 213 316,98 грн. з призначенням платежу оплата відсотків згідно з договором №ЮЛ-46/2015-К від 31.03.2015, без ПДВ та на суму 13 751 630,90 грн. з призначенням платежу оплата кредиту згідно з договором №ЮЛ-46/2015-К від 31.03.2015, без ПДВ .

При цьому, на момент проведення вказаних операцій грошові кошти у необхідній сумі обліковувались на рахунку позивача, а отже, останній мав право здійснювати розпорядження власними коштами, в тому числі, шляхом їх направлення в рахунок погашення кредитної заборгованості.

Безпідставними є твердження відповідача 1 про те, що внаслідок вчинення вказаних правочинів банк відмовився від власних майнових вимог (що є ознакою нікчемності згідно з п. 1 ч. 7 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ), оскільки, всупереч ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростовано факту сплати позивачем грошових коштів та не доведено відсутності на його рахунку необхідної грошової суми.

Доводи про погашення кредитної заборгованості за рахунок не власних коштів позивача, а за рахунок грошових коштів ТОВ ТУ ДЖЕСТ , ТОВ ЮЖТРАНЗИТ , ТОВ ГРЕЇН-ЕКСПОРТ є необґрунтованими, оскільки грошові кошти, які до того ж наділені родовими ознаками, були зараховані на рахунок позивача на виконання чинних господарських договорів. З метою повного та всебічного розгляду справи судом було досліджено обставини укладення таких договорів та встановлено, що факт існування договірних відносин між позивачем та третіми особами 1-4 підтверджується не лише наданими суду копіями текстів відповідних договорів, а й діями вказаних осіб, які були спрямовані на їх виконання. Зокрема, з виписок з рахунків позивача та третіх осіб 1-4 вбачається, що позивачем неодноразово надавалась контрагентам безвідсоткова фінансова допомога (шляхом перерахування на рахунки позичальників), яка (після повернення на рахунок позикодавця) ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 була спрямована на погашення кредитної заборгованості.

При цьому, як зазначено в акті перевірки правочинів №4 від 22.07.2016, та як вказує Уповноважена особа Фонду у відзиві на позовну заяву, прийнявши погашення заборгованості за договором кредиту, банк передав ТОВ ЮЖТРАНЗИТ , ТОВ ТУ ДЖЕСТ та ТОВ ГРЕЇН-ЕКСПОРТ право вимоги до позичальника (в межах повернутих сум фінансової допомоги) - право вимоги на актив банку, надавши таким особам переваги, прямо не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами банку, що зазначено у п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб як ознака нікчемності правочину.

Однак, такі твердження не відповідають дійсним обставинам справи. Жодних прав вимоги до позивача як позичальника за кредитним договором треті особи 1, 2 та 4 не набули. Будь-яких правових відносин, які ґрунтуються на умовах кредитного договору, між третіми особами 1, 2, 4 та банком, а також між третіми особами 1, 2, 4 та позивачем, внаслідок повернення фінансової допомоги, не виникло.

За таких обставин, судом не було встановлено ознак нікчемності правочинів з переказів коштів (погашення заборгованості) за кредитом ТОВ ТУ ДЖЕСТ 2014 , здійснених банком 16.06.2016 за договором кредиту №ЮЛ-46/2015-К від 31.03.2015 в частині перерахування коштів в сумі 13 751 630,90 грн. та в сумі 213 316,98 грн., а також 15.06.2016 - в сумі 7 603 000 грн.

Крім того, пунктом 8 розділу ІІ Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №826 від 26.05.2016, передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом двох робочих днів з дня подання відповідного акта перевірки розглядає пропозиції й висновки, викладені у ньому, та у разі згоди з висновками готує та підписує відповідний розпорядчий документ та вчиняє інші необхідні дії. У розпорядчому документі зазначається інформація про наявність/відсутність обґрунтованих підстав нікчемності правочинів (договорів) та обов'язково додається перелік нікчемних правочинів (договорів) із зазначенням номера рахунку/договору, назви операції, підстави нікчемності (норма закону) щодо кожного правочину (договору).

Проте відповідачем 1 вказані вимоги дотримано не було. Так, наказ №178/1-ОД від 25.07.2016 містить лише перелік правочинів, які віднесено до нікчемних, та посилання на ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб без зазначення конкретного пункту. Обґрунтованих підстав нікчемності правочинів у спірному наказі не вказано.

Також матеріали справи не містять доказів направлення Уповноваженою особою Фонду повідомлення позивачу про нікчемність правочину відповідно до приписів частини 4 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

З огляду на наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що наказ Уповноваженої особи Фонду №178/1-ОД від 25.07.2016 Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за накладними операціями було винесено з порушенням прав позивача та всупереч вимогам чинного законодавства, зокрема статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для застосування наслідків нікчемності правочинів.

Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

За таких обставин, з метою відновлення порушених прав позивача, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТУ ДЖЕСТ 2014 про визнання недійсним наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Комерційному банку ЄВРОБАНК ОСОБА_2 №178/1-ОД від 25.07.2016 Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за накладними операціями підлягають задоволенню у повному обсязі.

При здійсненні розподілу судових витрат господарським судом враховано наступне.

За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відшкодовує судовий збір стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок другої сторони.

Статтею 5 Закону України Про судовий збір передбачено пільги від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Оскільки відповідно до чинної редакції Закону України Про судовий збір Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, судовий збір розподіляється судом на загальних засадах.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТУ ДЖЕСТ 2014 задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати недійсним наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Комерційному банку ЄВРОБАНК ОСОБА_2 №178/1-ОД від 25.07.2016 Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за накладними операціями .

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку Євробанк (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 35; ідентифікаційний код 33305163) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТУ ДЖЕСТ 2014 (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, буд. 3; ідентифікаційний код 39562697) судовий збір у розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ЄВРОБАНК ОСОБА_2 (04053, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТУ ДЖЕСТ 2014 (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, буд. 3; ідентифікаційний код 39562697) судовий збір у розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.06.2017.

Суддя В.П. Босий