Рішення

від 29.05.2017 по справі 920/258/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.05.2017 Справа № 920/258/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Біопрепарат , м. Глобине, Полтавська область;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Угроїдський цукровий завод м. Суми;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут сої , м. Глобине, Полтавська область;

про стягнення 447 300 грн. 14 коп.

Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №2ТД/Б від 03.03.2017;

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: не з'явились

При секретарі судового засідання Нестеренко О.В.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 447 300 грн. 14 коп., з яких: 250 000 грн. 00 коп. основного боргу, 39 241 грн. 06 коп. пені, 91 200 грн. 00 коп. штрафу, 16 737 грн. 70 коп. інфляційних збитків, 50 121 грн. 38 коп. - 36% річних, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу насіння №160428/2ТД від 28.04.2016, а також судові витрати по справі.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В письмовому відзиві №16/05 від 16.05.2017 не заперечує проти факту існування заборгованості за отриманий товар в розмірі 250 000 грн. 00 коп., пояснив, що несвоєчасна сплата заборгованості була спричинена скрутним фінансовим становищем. Крім того, просить суд зменшити розмір пені до 1 000 грн. 00 коп., застосувавши вимоги ст. 233 ГК України.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, в клопотанні №13НІ від 18.04.2017 просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності її представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

28 квітня 2016 р. між ТОВ Науково-дослідний інститут сої (власник майнових прав), ТОВ Торговий дім Біопрепарат і ТОВ Угроїдський цукровий завод було укладено договір купівлі-продажу насіння №160428/2ТД (далі за текстом - Договір ), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, позивач зобов'язувався поставити відповідачу сертифіковане насіння Сорту сої, а відповідач в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язувався прийняти, оплатити та використовувати насіння, відповідно до умов цього Договору - для сівби у 2016 році з метою отримання товарної (не посівної) сої

Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна та загальна вартість насіння визначаються сторонами у специфікації, що є додатком до цього Договору і становить його невід'ємну частину (п. 1.3. Договору).

Згідно п. 2.3. Договору факт поставки насіння вважається сторонами таким, що відбувся, а насіння вважається прийнятим відповідачем за кількістю з моменту завантаження відповідачем насіння на транспортні засоби, надані відповідачем в місці поставки, що підтверджується накладною на поставку насіння (видатковою накладною), підписаною уповноваженим представником відповідача.

Відповідно до п. 3.2. Договору оплата по договору здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позивача, який зазначений в Договорі або рахунку на наступних умовах: до 15.10.2016 року.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що на виконання умов Договору 12.05.2016 р. відвантажив відповідачу сертифіковане насіння сої Хорол в кількості 20 тон загальною вартістю 298 000 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №407 від 12.05.2016 р. та 16.05.2016 р. 18 тон сертифікованого насіння сої вартістю 268 200 грн. 00 коп. згідно видаткової накладної №419 від 16.05.2016 р.

16 травня 2016 року сторони підпади Додаткову угоду №1 до Договору про надання відповідачу знижки в сумі 110 200 грн. 00 коп.

В свою чергу, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань по Договору отриманий товар оплатив лише частково, перерахувавши позивачу 50 000 грн. 00 коп. 07.12.2016 р., 106 000 грн. 00 коп. - 14.12.2016 р., 50 000 грн. 00 коп. - 14.02.2017, а всього здійснив оплату в розмірі 206 000 грн. 00 коп., таким чином станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за отриманий товар становить 250 000 грн. 00 коп., що також не заперечується відповідачем.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Враховуючи те, що відповідачем не подано суду доказів сплати боргу або обґрунтованих заперечень, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 250 000 грн. 00 коп. основного боргу є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 39 241 грн. 06 коп. пені, нарахованої за період з 17.10.2016 р. по 09.03.2017 у відповідності до вимог п. 7.3. Договору, яким передбачено, що у разі прострочення строків оплати товару відповідно до п. 3.2. Договору відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки до повного виконання стороною своїх зобов'язань.

Відповідач просить суд зменшити розмір пені до 1 000 грн. 00 коп., посилаючись на складну економічну ситуацію в аграрній сфері та недостатністю фінансування посівної компанії.

Зі змісту п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України вбачається, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст. 233 ГК України передбачено, що якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи те, що під час укладення Договору сторони прийшли до згоди щодо надання відповідачу відстрочки платежу, а в подальшому у Додатковій угоді відповідачу було надано знижку в сумі 110 200 грн. 00 коп., суд приходить до висновку про те, що відповідачем не подано належних та допустимих доказів в обґрунтування клопотання про зменшення штрафних санкцій, а отже відмовляє в його задоволенні в повному обсязі.

Враховуючи те, що судом встановлено факт порушення з боку відповідача грошового зобов'язання суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 39 241 грн. 06 коп. пені, нарахованої за період з 17.10.2016 р. по 09.03.2017.

Крім того, враховуючи те, що відповідач допустив прострочення оплати товару більш ніж на один місяць, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 91 200 грн. 00 коп. - 20% штрафу обґрунтованими, оскільки згідно п. 7.3. Договору сторони домовились про те, що у випадку прострочення більш як на один місяць відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20% від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п. 7.3. Договору сторони домовились про те, що у разі прострочення строків оплати товару відповідно до п. 3.2. Договору відповідач сплачує 36% річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення, а отже вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 16 737 грн. 70 коп. інфляційних збитків та 50 121 грн. 38 коп. - 36% річних правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства за періоди, визначені в розрахунку до позовних вимог.

Згідно Закону України Про судовий збір та ст. 44 - 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Угроїдський цукровий завод про зменшення розміру пені відмовити.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Угроїдський цукровий завод (40021, АДРЕСА_1, код 37053194) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Біопрепарат (39000, Полтавська область, м. Глобине, вул. Леніна, 181/14, код 39498056) 250 000 грн. 00 коп. основного боргу, 39 241 грн. 06 коп. пені, 91 200 грн. 00 коп. штрафу, 16 737 грн. 70 коп. інфляційних збитків, 50 121 грн. 38 коп. - 36% річних, 6 709 грн. 50 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 02.06.2017 р.

Суддя ОСОБА_2