Рішення

від 07.06.2017 по справі 904/5340/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.2017 Справа № 904/5340/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сизам-Техно", м. Дніпро

до Приватного підприємства "Авасто-Буд", м. Дніпро

про стягнення 1 228 332,87 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 05 травня 2017 року, представник

Від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сизам-Техно" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Приватного підприємства "Авасто-Буд" заборгованість у розмірі 1 228 332,87 грн., з яких:

- основна заборгованість у розмірі 849 000,00 грн.;

- пеня у розмірі 183 964,11 грн.;

- 3 % річних у розмірі 39 077,00 грн.;

- інфляційні збитки у розмірі 156 291,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 24-07/15 від 24.07.2015 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 05.10.2015 по 19.04.2017 у сумі 39 077,26 грн. та інфляційні збитки за період жовтень 2015 року - март 2017 року.

На підставі пункту 5.3 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений товар у розмірі 183 964,11 грн. за загальний період з 05.10.2015 по 02.04.2016.

Відповідач, Приватне підприємство "Авасто-Буд", у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

07.06.2017 до господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, продовження строку розгляду справи на 15 днів та застосування до вимоги позивача про стягнення пені позовної давності.

Клопотання відповідача мотивоване відсутністю у штаті підприємства юриста, а директор не має юридичної освіти та необхідної кваліфікації.

У судовому засіданні 30 травня 2017 року оголошено перерву на 07.06.2017.

У судовому засіданні 07 червня 2017 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сизам-Техно" (постачальник) та Приватним підприємством "Авасто-Буд" був укладений договір поставки №24-07/15, відповідно до умов якого (п.1.1.) за цим договором постачальник зобов'язався поставити покупцеві, а покупець прийняти та оплатити продукцію (товар) у відповідності зі Специфікаціями, які додаються до цього договору і є його невід'ємними частинами. Найменування товару, його кількість, вартість, умови та строки оплати і поставки, інші умови, вказуються в Специфікаціях до договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 8.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 24 липня 2016 року, але в будь-якому випадку даний договір не припиняє своєї дії до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Ціна договору та порядок розрахунків викладені у розділі 2 договору

Загальна сума договору визначається виходячи з цін, асортименту за загальної кількості продукції, поставленої відповідно до умов договору (п. 2.1 договору).

Покупець зобов'язується сплатити постачальнику загальну вартість товару в порядку, визначеному у Специфікації (п. 2.2. договору).

Всі розрахунки за цим договором здійснюються виключно в національній валюті України - гривні (п. 2.3 договору).

Оплата партії продукції, що поставляється за цим договором, здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника в строк і в порядку, що вказуються у відповідній специфікації на цю партію продукції, на підставі наданого постачальником рахунку (п. 2.4 договору).

Датою виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок та/або касу постачальника (п. 2.5 договору).

Згідно пункту 3.1 договору товар по цьому договору постачається постачальником покупцеві на умовах, зазначених у Специфікації на партію товару, що поставляється по договору.

Прийом-передача товару здійсниться представниками постачальника/перевізника та покупця в пункті його передачі, узгодженого сторонами і зазначеного у відповідній Специфікації на партію товару (п. 3.6 договору).

Одночасно з поставкою кожної партії товару постачальник зобов'язаний передати покупцеві наступні підписані документи: специфікацію на узгоджену партію товару; рахунок; видаткову накладну; паспорт якості виробника або інші документи, що підтверджують якість товару у відповідності з діючим законодавством (на вимогу покупця); сертифікат відповідності (у передбачених діючим законодавством України випадкам) (п. 3.7 договору).

Прийом товару за кількістю та якістю проводиться уповноваженим представником покупця в присутності уповноваженого представника постачальника/перевізника (п. 3.8 договору).

За умовами п. 3.11 право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної (товарно-супроводжуючого документа) та повної сплати за товар, при цьому покупець несе повну відповідальність за товар з моменту підписання видаткової накладної (товарно-супроводжуючого документа).

Так, сторонами було підписано Додаток №1 (Специфікацію) на поставку товару на загальну суму 3 000 000,24 грн. (а.с.17).

За умовами пунктів 2, 3 Специфікації покупець здійснює авансовий платіж у сумі 1 600 000 грн., в тому числі ПДВ 20% - 266 666,66 грн., що становить 50 % від вартості виробу, за цією Специфікацією на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання цієї Специфікації.

Подальша оплата у розмірі 50 % від вартості виробу здійснюється покупцем на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки товару.

Згідно п. 4 Специфікації строк виконання постачальником своїх зобов'язань щодо постачання товару 21 календарний день з моменту отримання від покупця оплати у розмірі встановленому п. 2 даної Специфікації.

На виконання умов договору поставки №24-07/15 та Специфікації від 24 липня 2015 року Приватне підприємство "Авасто-Буд" здійснило авансовий платіж у сумі 1 600 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №203 від 28 липня 2015 року (а.с. 20).

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сизам-Техно" поставило відповідачу продукцію на загальну суму 3 000 000,00 грн., що підтверджується відповідними накладними:

№100 від 31 липня 2015 року на суму 2 500 000,00 грн.;

№214 від 30 вересня 2015 року на суму 500 000,00 грн. (а.с. 18-19).

Приватне підприємство " Авасто-Буд " частково розрахувалося за поставлений товар у сумі 551 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 21-23):

№13 від 14 вересня 2015 року на суму 3 000,00 грн.;

№245 від 14 вересня 2015 року на суму 48 000,00 грн.;

№22 від 21 вересня 2015 року на суму 500 000,00 грн., залишок несплаченої суми становить 849 000,00 грн.

14 березня 2017 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №15 про сплату протягом п'яти робочих днів заборгованості у розмірі 849 000,00 грн. (а.с 27-28), яка останнім залишена без відповіді.

Позивач посилається на обставини несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань за договором в частині оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару, що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частино 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Враховуючи умови договору та специфікації, положення ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України строк оплати продукції, поставленої позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеними вище накладними, є таким, що настав:

за видатковою накладною від 31.07.2015 № 100 - строк оплати настав 04.08.2015;

за видатковою накладною від 30.09.2015 № 214 - строк оплати настав 02.10.2015;

Відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар, залишок несплаченої суми складає 849 000,00 грн.

Доказів оплати вартості поставленого товару у заявленій до стягнення сумі відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товару у сумі 849 000,00 грн. у встановленому порядку не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 849 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (cт.610 Цивільного кодексу України).

При цьому відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.343 Господарського кодексу України, що кореспондується з ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату за договором передбачена пунктом 5.3 договору. Так, за порушення строків оплати вартості товару, відповідно до Специфікації, покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Заявлена позивачем до стягнення пеня за несвоєчасну оплату поставленої продукції нарахована ним у сумі 183 964,11 грн. за загальний період прострочки з 05.10.2015 по 02.04.2016.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач подав до господарського суду клопотання про застосування строків позовної давності відносно заявленої у справі суми пені.

У спірних відносинах початок перебігу позовної давності визначається з 03.10.2015, позивач мав право звернутися з позовом до суду до закінчення позовної давності до 03.10.2016 включно.

Враховуючи дату звернення позивача з позовом до суду - 04 травня 2017 року, передбачений умовами Договору строк оплати вартості поставленої продукції 02.10.2015, позивач є таким, що звернувся до господарського суду з пропуском позовної давності.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Позивач нарахував та просить стягнути три відсотки річних у сумі 39 077,00 грн. за період прострочки з 05.10.2015 по 19.04.2017 та втрати від інфляції у сумі 156 291,76 грн. за період жовтень 2015 року - березень 2017 року.

При перевірці правильності розрахунку 3% річних судом встановлено правильність такого нарахування. У зв'язку з чим вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до абзацу 3 п.3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Позивачем при здійсненні розрахунку втрат від інфляції враховані рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., втрати від інфляції складають 156 291,76 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 1 044 368,76грн., з яких: заборгованість у сумі 849 00,00грн., три відсотки річних у сумі 39 077,00 грн., втрати від інфляції у сумі 156 291,76грн.

Відповідачем заявлене клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване відсутністю у штаті підприємства юриста та тим, що директор не має юридичної освіти та необхідної кваліфікації. Зважаючи на те, що про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, клопотання господарським судом відхилено.

Суд, з урахуванням положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на те, що матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті, відхиляє клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 15 665,53 грн. (1 044 368,76грн.х1,5%).

Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Авасто-Буд" (49033, місто Дніпро, вулиця Краснопільська, будинок 9, ідентифікаційний код 35164096) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сизам-Техно" (49000, місто Дніпро, вулиця Робоча, будинок 23К, ідентифікаційний код 39630117) заборгованість у сумі 849 000 (вісімсот сорок дев'ять тисяч) грн. 00 коп., три відсотки річних у сумі 39 077 (тридцять дев'ять тисяч сімдесят сім) грн. 00 коп., втрати від інфляції у сумі 156 291 (сто п'ятдесят шість тисяч двісті дев'яносто одна) грн. 76 коп., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 15 665 (п'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 53 коп., про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 08.06.2017