Постанова

від 30.05.2017 по справі 910/21302/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2017 р. справа№ 910/21302/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Мартюк А.І.

Зеленіна В.О.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників:позивача - Мороз Д.А.

відповідача-1 - Бондар Г.Д.

відповідача-2 - не з'явилися

третьої особи-1 - Мороз Д.А.

третьої особи-2 - не з'явилися

третьої особи-3 - не з'явилися

третьої особи-4 - не з'явилися

третьої особи-5 - Мороз Д.А.

третьої особи-6 - не з'явилися

третьої особи-7 - не з'явилися

третьої особи-8 - Жовнер М.С.

розглянувши апеляційну скаргу Компанії "Vuldi (UK) Limited"

на рішення Господарського суду м. Києва від 06.02.2017 р.

у справі № 910/21302/16 (суддя - Сівакова В.В.)

за позовом Компанії "Vuldi (UK) Limited"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Центр-Інвест"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент груп"

треті особи 1. Підприємство "Валді-Україна"

2. Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції міста Києва

3. Публічне акціонерне товариство "Київська міжнародна фондова біржа"

4. Публічне акціонерне товариство "Бердичівська фабрика одягу"

5. Компанія "Vuldi Clothing Limited"

6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Барська швейна фабрика"

7. ОСОБА_6

8. Товариство з обмеженою відповідальністю "ZIGY"/ZIGY Kft

про визнання недійсними прилюдних торгів від 18.12.2000 р.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Компанія "Vuldi (UK) Limited" (далі - позивач) звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Центр-Інвест" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент груп" (далі - відповідач-2) про визнання недійсними прилюдних торгів від 18.12.2000 р. на Київській міжнародній фондовій біржі з примусової реалізації пакетів акцій:

- 56,229778% акцій Відкритого акціонерного товариства "Бердичівська фабрика одягу", ідентифікаційний код 00309105, номінальною вартістю 0,25 грн у кількості 3 565 034 штуки, загальною номінальною вартістю 891 258,50 грн;

- 75,075396% акцій Відкритого акціонерного товариства "Барська швейна фабрика", ідентифікаційний код 00308577, номінальною вартістю 0,25 грн у кількості 1 327 333 штуки, загальною номінальною вартістю 331 833,25 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2016 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Підприємство "Валді-Україна" (далі - третя особа-1).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2016 р. було залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції міста Києва (далі - третя особа-2) та Публічне акціонерне товариство "Київська міжнародна фондова біржа" (далі - третя особа-3).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2017 р. було залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Бердичівська фабрика одягу" (далі - третя особа-4), Юридичну особу Великобританії - компанію "Vuldi Clothing Limited"(далі - третя особа-5), Товариство з обмеженою відповідальністю "Барська швейна фабрика"(далі - третя особа-6), ОСОБА_6 (далі - третя особа-7) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ZIGY"/ZIGY Kft (далі - третя особа-8).

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/21302/16 від 06.02.2017 р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/21302/16 від 06.02.2017 р., Компанія "Vuldi (UK) Limited" подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що при проведенні спірних торгів не було дотримано вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999 р., оскільки акції Відкритого акціонерного товариства "Бердичівська фабрика одягу" та Відкритого акціонерного товариства "Барська швейна фабрика" були продані за стартовою ціною, а не за найвищою ціною, запропонованою одним з учасників торгів. Також, позивач зазначає, що аукціон від 18.12.2000 р. є нікчемним правочином як такий, що не відповідає вимогам закону. Посилаючись на відсутність складеного акту про проведений аукціон, як це передбачено п. 16 Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1448 від 22.12.1997 р., позивач вказав, що спірні торги є неукладеним правочином.

Крім того, за твердженнями скаржника, право власності на акції Відкритого акціонерного товариства "Бердичівська фабрика одягу" та Відкритого акціонерного товариства "Барська швейна фабрика", які є предметом спірних торгів, перейшли до юридичної особи Великобританії - компанії "Vuldi (UK) Limited", як засновника Підприємства "Валді-Україна" внаслідок винесення Господарським судом міста Києва ухвали від 27.06.2003 р. про ліквідацію юридичної особи-банкрута Підприємства "Валді-Україна".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2017 р. апеляційну скаргу Компанії "Vuldi (UK) Limited" на рішення Господарського суду м. Києва від 06.02.2017 р. у справі № 910/21302/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Скрипка І.М. (головуюча), Михальська Ю.Б., Гончаров С.А.

На підставі службової записки секретаря судової палати та розпорядження керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/151/17 від 06.03.2017 р. у зв'язку з перебуванням головуючої судді Скрипки І.М. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/21302/16. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2017 р. для розгляду апеляційної скарги Компанії "Vuldi (UK) Limited" визначено колегію суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 р. апеляційну скаргу Компанії "Vuldi (UK) Limited" на рішення Господарського суду м. Києва від 06.02.2017 р. у справі № 910/21302/16 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 06.04.2017 р.

На підставі службової записки головуючого судді Буравльова С.І. та розпорядження Київського апеляційного господарського суду № 09-53/1430/17 від 05.04.2017 р. у зв'язку з відрядженням судді Шапрана В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), для роботи до Вищої ради правосуддя призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/21302/16. Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.04.2017 р. для розгляду апеляційної скарги Компанії "Vuldi (UK) Limited" визначено колегію суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий), Андрієнко В.В., Власов Ю.Л.

03.04.2017 р. через канцелярію суду від третьої особи-4 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких останній просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 06.02.2017 р. та залишити позов Компанії "Vuldi (UK) Limited" без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 р. апеляційну скаргу Компанії "Vuldi (UK) Limited" на рішення Господарського суду м. Києва від 06.02.2017 р. у справі № 910/21302/16 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

У судовому засіданні 06.04.2017 р. представником Компанії "Vuldi (UK) Limited", Компанії "Vuldi Clothing Limited" та Підприємства "Валді-Україна" Морозом Д.А. подано заяву про відвід суддів Андрієнка В.В. та Власова Ю.Л. від розгляду даної справи.

25.04.2017 р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній просив суд витребувати у Міністерства юстиції України (Головного територіального управління юстиції у м. Києві) як держателя ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повного інформаційного витягу про юридичну особу Дочірнє підприємство Валді-Виробництво , а також залучити до участі у справі Дочірнє підприємство Валді-Виробництво в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 р. розгляд справи відкладено до 25.04.2017 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 р. у задоволенні заяви представника Компанії "Vuldi (UK) Limited", Компанії "Vuldi Clothing Limited" та Підприємства "Валді-Україна" Мороза Д.А. про відвід суддів Андрієнка В.В. та Власова Ю.Л. від розгляду справи № 910/21302/16 відмовлено.

Водночас, у судовому засіданні 25.04.2017 р. суддями - членами колегії Андрієнком В.В. та Власовим Ю.Л. подано письмові заяви про самовідвід від розгляду справи № 910/21302/16 на підставі ст. 20 ГПК України.

У зв`язку з цим, ухвалою від 25.04.2017 р. заяви суддів Андрієнка В.В. та Власова Ю.Л. про самовідвід від розгляду справи № 910/21302/16 задоволено, а зазначену справу передано для визначення автоматизованою системою документообігу суду суддів-учасників колегії.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-53/1741/17 від 27.04.2017 р. у зв'язку із задоволенням заяв про самовідвід суддів Андрієнка В.В. та Власова Ю.Л. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/21302/16. Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.04.2017 р. для розгляду апеляційної скарги Компанії "Vuldi (UK) Limited" визначено колегію суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий), Мартюк А.І., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 р. було прийнято апеляційну скаргу Компанії "Vuldi (UK) Limited" на рішення Господарського суду м. Києва від 06.02.2017 р. у справі № 910/21302/16 до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду, розгляд справи призначено на 30.05.2017 р.

В засідання суду, призначене на 30.05.2017 р., представники відповідача-2, третьої особи-2, третьої особи-3, третьої особи-4, третьої особи-6 та третьої особи-7 не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, третьої особи-1, третьої особи-5 та третьої особи-8, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Станом на 15.04.1999 р. Підприємство "Валді-Україна" було власником простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Бердичівська фабрика одягу" (код 00309105) в кількості 3 565 034 штуки, номіналом 0,25 грн, що підтверджується випискою з реєстру власників іменних цінних паперів № 110 від 15.04.1999 р., виданої реєстратором Закритим акціонерним товариством "Трансферт".

Згідно з випискою з реєстру власників іменних цінних паперів № 3 від 13.06.2000 р., виданої реєстратором Товариством з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська реєстраційна компанія "Корта", станом на 13.06.2000 р. Дочірньому підприємству "Валді-Виробництво" належали прості іменні акції Відкритого акціонерного товариства "Барська швейна фабрика" (код 00308577) в кількості 1 327 333 штуки, номіналом 0,25 грн.

Рішенням Арбітражного суду міста Києва від 08.08.2000 р. у справі № 22/253 задоволено позов Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" до Дочірнього підприємства "Валді-Виробництво", Підприємства "Валді-Україна" та Дочірнього підприємства "Валді-Нерухомість"; розірвано кредитний договір № 22/98 від 19.10.1998 р., укладений між банком "Україна" та Дочірнім підприємством "Валді-Виробництво"; визнано заборгованість Дочірнього підприємства "Валді-Виробництво", Дочірнього підприємства "Валді-Нерухомість" та Підприємства "Валді-Україна" перед Акціонерним комерційним агропромисловим банком "Україна" в розмірі 2 682 983,81 доларів США, в тому числі 312,56 доларів США - державного мита; звернуто стягнення на майно Дочірнього підприємства "Валді-Виробництво", Дочірнього підприємства "Валді-Нерухомість" та Підприємства "Валді-Україна" на суму 2 682 983,81 доларів США, зокрема: акції Відкритого акціонерного товариства "Бердичівська фабрика одежі" - реєстратор Закрите акціонерне товариство "Трансферт"; акції Відкритого акціонерного товариства "Барська швейна фабрика" - реєстратор Товариство з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська реєстраційна компанія "Корта".

08.08.2000 р. Арбітражним судом міста Києва видано наказ про примусове виконання рішення від 08.08.2000 р. у справі № 22/253.

29.11.2000 р. між Відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції міста Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шелтон Брок" (далі - організатор) укладено договір про реалізацію арештованого майна на аукціоні № 375К.

Відповідно до п. 2.4.1 цього договору організатор зобов'язався від свого імені, за дорученням та за рахунок Відділу виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києва реалізувати вказані у пункті 1.2 акції за ціною, що буде складена на аукціоні, але не нижче початкової ціни, що вказана в пункті 1.3.

Як передбачено п. 1.3 вказаного договору, початкова ціна пакетів акцій визначена відповідно до експертної оцінки та складає: пакету акцій Відкритого акціонерного товариства "Бердичівська фабрика одягу" - 1 011 412,45 грн, пакету акцій Відкритого акціонерного товариства "Барська швейна фабрика" - 462 166,75 грн.

Відповідно до звіту про реалізацію арештованого майна Державного підприємства "Валді-Виробництво" і Підприємства "Валді-Україна", який складено 18.12.2000 р. до договору комісії № 375К від 29.11.2000 р. та додаткової угоди № 1 від 30.11.2000 р., на аукціоні 18.12.2000 р. Київської міжнародної фондової біржі комісіонером в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Шелтон Брок" були здійснені дії по реалізації простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Бердичівська фабрика одягу" в кількості 3 565 034 штуки, номіналом 0,25 грн (загальна сума реалізації 1 011 412,45 грн) та простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Барська швейна фабрика" в кількості 1 327 333 штуки, номіналом 0,25 грн (загальна сума реалізації 462 166,75 грн).

За наслідками аукціону було складено протокол № 1 від 18.12.2000 р. підсумків продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства "Бердичівська фабрика одягу" та протокол № 2 підсумків продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства "Барська швейна фабрика", у яких покупцем цінних паперів вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "Менеджмент Груп" (код 24733322).

18.12.2000 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шелтон Брок" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Менеджмент груп" (далі - покупець) було укладено договори купівлі-продажу № 383Т та № 384Т (далі - договори купівлі-продажу).

Відповідно до п. 1 договорів купівлі-продажу продавець зобов'язався передати у власність, а покупець - прийняти і оплатити прості іменні акції Відкритого акціонерного товариства "Бердичівська фабрика одягу" в кількості 3565034 штуки, номіналом 0,25 грн, за ціною 1 011 412,45 грн та прості іменні акції Відкритого акціонерного товариства "Барська швейна фабрика" в кількості 1327333 штуки, номіналом 0,25 грн, за ціною 462 166,75 грн.

20.12.2000 р. Відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві, як організатором аукціону, та реєстраторами складено передавальні розпорядження про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Менеджент Груп" прав на акції Відкритого акціонерного товариства "Бердичівська фабрика одягу" та Відкритого акціонерного товариства "Барська швейна фабрика" на підставі договорів купівлі-продажу № 383Т та № 384Т від 18.12.2000 р.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1001736296 від 23.11.2016 р. та п. 1.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Центр-Інвест", Товариством з обмеженою відповідальністю "Шелтон Брок" (код 21653380) було змінено повне найменування юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Центр-Інвест".

13.08.2007 р. було припинено діяльність Відкритого акціонерного товариства "Барська швейна фабрика", про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Барська швейна фабрика" є Товариство з обмеженою відповідальністю "Барська швейна фабрика", засновником якого є ОСОБА_6.

Відповідно до витягу з Державного реєстру застав рухомого майна № 179827 від 27.11.2000 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. було внесено запис № 76-394 про заставу простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Барська швейна фабрика" в кількості 1327333 штуки, номіналом 0,25 грн, на суму 331 833,25 грн та простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Бердичівська фабрика одягу" в кількості 3565034 штуки, номіналом 0,25 грн, на суму 891 258,50 грн в забезпечення виконань зобов'язань Підприємства "Валді-Україна" перед фірмою "Валді Клоузінг Лімітед".

08.06.2011 р. у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі договору застави від 22.02.1999 р. здійснено запис № 11269770 про повторну державну реєстрацію застави контрольного пакету простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Бердичівська фабрика одягу" (56,229778% статутного фонду) в кількості 3565034 штуки, номіналом 0,25 грн, на суму 891 258,50 грн та контрольного пакету простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Барська швейна фабрика" (75,075396% статутного фонду) в кількості 1327333 штуки, номіналом 0,25 грн, на суму 331 833,25 грн, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 38658740 від 07.11.2012 р.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрацію змін) № 48941673 від 11.02.2016 р. до запису про обтяження № 11269770 внесено зміни, а саме продовжено термін дії обтяження до 11.02.2021 р.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, при проведенні спірних торгів було порушено порядок продажу заставленого майна. Також позивач посилається на наявність у Юридичної особи Великобританії - компанії "Vuldi (UK) Limited", як засновника ліквідованого Підприємства "Валді-Україна", з 27.06.2003 р. права власності на цінні папери, які є предметом спірних торгів.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно з п. 3.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" з урахуванням правової процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та особливостей, передбачених законодавством щодо проведення прилюдних торгів, у тому числі складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів, слід мати на увазі, що складання такого акта є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку. Предметом спору може бути як протокол відповідних торгів із зазначенням сторін та істотних умов, так і договір купівлі-продажу, якщо він укладався.

За змістом постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Як було встановлено вище, 18.12.2000 р. на Київській міжнародній фондовій біржі було проведено аукціон з реалізації простих іменних акцій ВАТ "Бердичівська фабрика одягу" в кількості 3 565 034 штуки, номіналом 0,25 грн та простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Барська швейна фабрика" в кількості 1 327 333 штуки, номіналом 0,25 грн, за наслідками проведення якого між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договори купівлі-продажу № 383Т та № 384Т від 18.12.2000 р.

На момент проведення аукціону 18.12.2000 р. порядок реалізації арештованого майна визначався, зокрема, Законом України "Про виконавче провадження" у відповідній редакції та Порядком реалізації арештованого майна.

Згідно з ч. 1 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції чинній на дату проведення спірних торгів, реалізація арештованого майна, за винятком майна, виключеного за законом з обігу, здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу через торговельні організації, відповідні структури Міністерства фінансів, на прилюдних торгах, аукціонах, якщо інше не передбачено законом, у двомісячний строк з дня накладення арешту.

Як передбачено п. 2.3 Порядку реалізації арештованого майна, аукціоном є продаж майна, за яким його власником стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до п. п. 2.8, 2.9 Порядку реалізації арештованого майна стартовою ціною лоту є ціна, яка формується, виходячи з ціни аукціонного майна, з урахуванням витрат на підготовку та проведення аукціону. Продажною ціною лоту є фактична ціна реалізації лота на аукціоні.

Пунктами 4.3-4.7 вказаного Порядку було передбачено, що лот виставляється на торги за наявності не менше двох покупців. Якщо протягом трьох хвилин після триразового оголошення стартової ціни учасники не виявляють бажання придбати запропонований ліцитатором лот, то об'єкт продажу знімається з торгів і аукціон за даним лотом не проводиться. У ході торгів учасники аукціону повідомляють про готовність придбати заявлений лот за оголошену ліцитатором ціну, піднімаючи квиток учасника з номером, повернутим до ліцитатора, або одночасно піднімають квиток з номером і пропонують свою ціну. Якщо ціна, запропонована учасником аукціону, який першим підняв квиток з номером, є більшою за ціну, запропоновану ліцитатором, то останній називає номер учасника й запропоновану ним ціну. Якщо протягом трьох хвилин після триразового повторення останньої ціни не буде запропоновано вищої ціни, то ліцитатор одночасно з ударом молотка оголошує про продаж лота, називає продажну ціну і номер переможця, під яким він зареєстрований як учасник аукціону.

Тобто, придбати лот, виставлений на аукціон, можливо і за ціною, оголошеною ліцитатором, у тому числі і за стартовою ціною, у разі відсутності пропозицій більшої ціни від інших учасників (іншого учасника).

Доводи скаржника про нікчемність аукціону від 18.12.2000 р., судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки Цивільний кодекс УРСР, який був чинним на дату проведення спірного аукціону, не передбачав поняття нікчемного правочину. Разом з тим, позивачем не вказано норми закону, які діяли на момент проведення аукціону від 18.12.2000 р., на підставі якої спірний правочин є нікчемним.

Безпідставними також є твердження позивача про неукладеність спірного правочину, оскільки внаслідок проведення аукціону від 18.12.2000 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шелтон Брок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Менеджмент груп" було укладено договори купівлі-продажу № 383Т та № 384Т від 18.12.2000 р, що свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах.

Так, зі змісту вказаних договорів вбачається, що продавцем та покупцем було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору (строк, ціна, предмет) та дотримано встановлені Порядком вимоги до оформлення результатів аукціону з реалізації арештованого майна.

Вимоги скаржника про вихід суду за межі позовних вимог, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, шляхом застосування наслідків недійсності правочину, також задоволенню не підлягають враховуючи те, що в позові про визнання правочину недійсним було відмовлено.

Щодо заяв відповідача-1 та третьої особи-4 про застосування наслідків спливу позовної давності, судова колегія його відхиляє, оскільки правила про позовну давність мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Так, відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки, судом встановлено самостійні обставини для відмови у позові по суті, заяви відповідача-1 та третьої особи-4 про застосування наслідків спливу позовної давності задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем не було доведено факту недотримання встановленого законодавством порядку проведення спірних торгів та порушення прав і інтересів Компанії "Vuldi (UK) Limited", вимоги позивача про визнання недійсними прилюдних торгів від 18.12.2000 р. на Київській міжнародній фондовій біржі з примусової реалізації пакетів акцій: 56,229778% акцій Відкритого акціонерного товариства "Бердичівська фабрика одягу", ідентифікаційний код 00309105, номінальною вартістю 0,25 грн у кількості 3 565 034 штуки, загальною номінальною вартістю 891 258,50 грн; 75,075396% акцій Відкритого акціонерного товариства "Барська швейна фабрика", ідентифікаційний код 00308577, номінальною вартістю 0,25 грн у кількості 1 327 333 штуки, загальною номінальною вартістю 331 833,25 грн, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

Крім того, як вбачається з тексту апеляційної скарги, позивач просив суд:

- витребувати з архіву Господарського суду м. Києва справи № 10/189-2001 та № 10/190-2001 для встановлення факту заявлення Компанією "Vuldi Clothing Limited" кредиторських вимог у цих справах, визначення розміру кредиторських вимог Компанії "Vuldi Clothing Limited" до Підприємства Валді-Україна та Дочірнього підприємства Валді-Виробництво станом на проведення оскаржуваних прилюдних торгів;

- витребувати від Київської Міжнародної фондової біржи відомості про обслуговуючу установу банку у грудні 2000 року, а також відомості про осіб, які перераховували до Міжнародної фондової біржи гарантійні та реєстраційні внески у грудні 2000 року, із зазначенням розмірів цих внесків;

- витребувати у Київської міської митниці Державної фіскальної служби України оригінали вантажно-митних декларацій, зазначених в розшифровках кредиторської заборгованості між Підприємством Валді-України ДП Валді-Виробництво та Компанією "Vuldi Clothing Limited".

Також, 25.04.2017 р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній просив суд витребувати у Міністерства юстиції України (Головного територіального управління юстиції у м. Києві), як держателя ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повного інформаційного витягу про юридичну особу Дочірнє підприємство Валді-Виробництво .

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 38 ГПК України у клопотанні про витребування господарським судом доказів повинно бути зазначено, зокрема, обставини, які може підтвердити цей доказ.

Колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, оскільки позивачем не було зазначено обставин, які можуть підтвердити вказані ним докази, а також не зазначено, як неподання даних документів може вплинути на розгляд справи по суті.

Стосовно клопотання представника позивача про залучення до участі у справі Дочірнє підприємство Валді-Виробництво в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Як передбачено ч. 5 п. 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , стосовно юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Враховуючи те, що позивач, звертаючись із вказаним клопотанням, не обгрунтував, яким саме чином прийняте у даній справі рішення вплине на права та обов'язки Дочірнього підприємства Валді-Виробництво , колегія судів приходить до висновку про відмову у його задоволенні.

Стосовно клопотання третьої особи-4 про залишення без розгляду позову Компанії "Vuldi (UK) Limited", судова колегія зазначає наступне.

Так, обґрунтовуючи вказане клопотання, ПАТ Бердичівська фабрика одягу посилається на п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України та вказує на те, що рішенням суду Англії позивача було обмежено у діях, які він може вчиняти і на порушення зазначеного рішення та відповідно на порушення права, за яким зареєстрований позивач, було подано даний позов, що, на думку третьої особи-4, є незаконним та суперечить законодавству, в якому позивач заснований.

Однак у матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про наявність правових підстав для залишення без розгляду позову Компанії "Vuldi (UK) Limited".

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 06.02.2017 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Компанії "Vuldi (UK) Limited" задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Компанії "Vuldi (UK) Limited" залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 06.02.2017 р. у справі № 910/21302/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/21302/16 повернути до Господарського суду м. Києва

3. Копію постанови надіслати сторонам та третім особам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді А.І. Мартюк

В.О. Зеленін