Ухвала

від 30.05.2017 по справі 490/11628/16-к

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 травня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 9 грудня 2016 року та ухвалу судді Апеляційного суду Миколаївської області від 14 грудня 2016 року.

Кримінальне провадження розглянуто за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

У касаційній скарзі ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 просять скасувати ухвали слідчого судді та апеляційного суду і призначити новий розгляд клопотання слідчого у суді першої інстанції. Вважає, що рішення слідчого судді суперечить вимогам ст.ст. 177, 193 КПК України, а рішення апеляційного суду не відповідає вимогам кримінально процесуального закону, оскільки судом апеляційної інстанції зроблено помилковий висновок про те, що апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, та необґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі ст. 399 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 9грудня 2016 року відмовлено слідчому СУ ГУ НП в Миколаївській області у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 22016150000000047 у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Обрано щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у сумі 320000 грн., які необхідно внести на відповідний рахунок ТУ ДСА в Миколаївській області протягом 5 днів.

На вказану ухвалу слідчого судді ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу, за результатом розгляду якої 14 грудня 2016 року суддя Апеляційного суду Миколаївської області виніс ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку прокурора, який не підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали, за результатом розгляду клопотання про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді арешту та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_5 та його захисника підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні.

Крім того, положення п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одну з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, і таким чином закріплює гарантії перевірки в апеляційному порядку судових рішень.

Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гофман проти Німеччини" від 11 жовтня 2001 року та п. 122 у справі "Кудла проти Польщі" від 26 жовтня 2000 року однією з гарантій, що містяться в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, є зокрема право на забезпечення ефективного доступу до судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх "прав та обов`язків".

Як убачається з матеріалів провадження за клопотанням про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу вигляді арешту, в апеляційній скарзі ставилося питання про скасування саме ухвали слідчого судді від 9 грудня 2016 року, якою було відмовлено слідчому у застосуванні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обрано йому запобіжний захід у виді застави.

З урахуванням вказаного та того, що оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 9 грудня 2016 року було відмовлено слідчому у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Таким чином, судом апеляційної інстанції було допущено таке порушення вимог кримінального процесуального закону, яке відповідно доч.1 ст. 412 КПК слід визнати істотним, оскільки воно перешкодило суду належним чином забезпечити права та законні інтереси учасників кримінального провадження й ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

З огляду на викладене оскаржувану ухвалу апеляційного суду необхідно скасувати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції під час якого слід урахувати наведене та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Керуючись ст.ст. 433, 434, 436 КПК України, п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2червня 2016 року, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу судді Апеляційного суду Миколаївської області від 14 грудня 2016 року скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3