Ухвала

від 10.03.2017 по справі 490/11628/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №490/11628/16-к 10.03.2017

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря: ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою дочірнього підприємства «Компанія Укренергосервіс-М» ТОВ «Компанія «Укренергосервіс» на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 січня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_5 про арешт майна.

Учасники судового провадження.

прокурор: ОСОБА_6

представник скаржника: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

Скаржник просить скасувати ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.01.2017 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволені клопотання слідчого СУ ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_5 про арешт майна.

Провадження № 11-сс/784/80/17 Головуючий у першій інстанції:

Категорія: арешт майна ОСОБА_9

Доповідач апеляційного суду:

ОСОБА_1

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.01.2017 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_5 та накладено арешт на грошові кошти, що перебувають на р/р № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , №26008053208446 МФО 326610 ПАТ КБ «Приватбанк».

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляцію:

Дочірнє підприємство «Компанія Укренергосервіс-М» ТОВ «Компанія «Укренергосервіс» в особі в.о. директора ОСОБА_8 вважає ухвалу слідчого судді про накладання арешту на грошові кошти, що перебувають на р/р № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 МФО 326610 ПАТ КБ «Приватбанк» протизаконною, упередженою, та такою, що підлягає скасуванню.

Апелянт зазначає, що в ухвалі взагалі не наведено законодавчого обґрунтування арешту. Так на його думку слідчий суддя не навів підстав накладання арешту передбачених ст.170 КПК України та, в супереч вимогам ч.3 ст.170 КПК України, не надав жодного обґрунтування щодо статусу грошових коштів і їх відповідності критеріям речового доказу, зазначеним у ст.98 КПК України.

Також апелянт звертає увагу, що оскаржувана ухвала слідчого судді не містить конкретної суми, яка підлягає арешту, як передбачено ч.8 ст.170 КПК України.

Крім того в апеляційний скарзі вказано, що арешт всіх коштів які містяться на зазначених рахунках унеможливлює нормальну роботу підприємства, через що на підприємстві не можуть виплачувати заробітну плату та податки і дочірнє підприємство «Компанія Укренергосервіс-М» ТОВ «Компанія «Укренергосервіс» підпадає під штрафні санкції.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

ОСОБА_10 повідомлено про підозру в скоєні злочину передбаченому ч.5 ст.191 КК України. Згідно вказаної підозри ОСОБА_10 , шляхом зловживання службовим становищем, здійснив розтрату грошових коштів ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» та безпідставно перерахував їх на рахунок ТОВ «Компанія Укренергосервіс».

Крім того в матеріалах кримінального провадження містяться дані щодо подальшого перерахування грошових коштів на рахунки ТОВ «Євротепломонтаж_Сервіс» та ДП «Компанія Укренергосервіс-М» ТОВ «Компанія Укранерегосервіс».

22.12.2016 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти ДП «Компанія Укренергосервіс-М» ТОВ «Компанія Укранерегосервіс», що перебувають на р/р № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 МФО 326610 ПАТ КБ «Приватбанк», як на майно на яке був спрямований злочин.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Суд заслухав пояснення представників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 які просивли задовольнити апеляційну скаргу, прокурора який вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою та просив залишити її без зміни, обговорив доводи апеляційної скарги і прийшов до таких висновків.

При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя відповідно до вимог ч.2 ст. 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати що воно відповідає критеріям зазначеним у ст.98 КПК України.

Ст. 98 КПК України передбачає, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Так у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_10 шляхом зловживання службовим становищем, та складанням завідомо неправдивих документів, перерахував належні ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» грошові кошти на рахунки ТОВ «Компанія Укренергосервіс». Як вбачається з довідки головного управління ДФС у Миколаївській області, власником дочірнього підприємства «Компанія Укренергосервіс-М» ТОВ «Компанія «Укренергосервіс» є підозрюваний ОСОБА_10 . Таким чином ці данні дають достатні підстави вважати, що вищезазначені грошові кошти, які перебувають на р/р № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 МФО 326610 ПАТ КБ «Приватбанк» є предметом, що були об`єктом кримінально протиправних дій і відповідають критеріям ст. 98 КПК України.

Отже суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вищевказані грошові кошти, на які ухвалою суду накладено арешт, можуть бути використані в якості речових доказів під час здійснення досудового розслідування за ст.191 КК України, і є підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту.

Доводи апелянта про відсутність в рішенні суду першої інстанції законодавчого обґрунтування накладання арешту та відсутність процесуального статусу грошей є безпідставними оскільки суд першої інстанції зазначив, що кошти, які містяться на рахунках ДП «Компанія Укренергосервіс-М» ТОВ «Компанія Укранерегосервіс», є майном на які був спрямований злочин, а за такого вказані грошові кошти відповідають критерію речового доказу.

Апеляційний суд, з`ясувавши всі обставини, про які органу досудового розслідування відомо на даний час, та з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, з метою перешкодити відчуженню, знищенню та втрати предметів, які мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин у кримінальному провадженні та може бути використане як доказ по справі, вважає рішення слідчого судді вмотивованим та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.98, 170, 177, 405 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Компанія Укренергосервіс-М» ТОВ «Компанія «Укренергосервіс» залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3