Ухвала

від 01.06.2017 по справі 139/1230/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/1230/16-ц Провадження № 22-ц/772/1263/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1 Категорія 19Доповідач Копаничук С. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої : Копаничук С.Г.

Суддів: Медвецького С.К. , Марчук В.С.

при секретарі: Агеєвій Г.В.

за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 (представник за довіреністю ОСОБА_2) до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокряж , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: публічне акціонерне товариство Миронівський Хлібопродукт та реєстраційна служба Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області про визнання недійсним договору, за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокряж" на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 24.03.2017 року,-

В с т а н о в и л а :

В грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом до СТОВ Агрокряж . Зазначала, що вона є власником земельної ділянки за кадастровим номером 0522886200:04:002:0027 площею 0,8100 га, яка розташована на території Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району. 25.07.2007 року нею укладено договір оренди земельної ділянки із ПП Ланцет строком на 10 років, який цього ж числа був зареєстрований у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства Центр ДЗК .

У листопаді 2015 року вона від представника СТОВ Агрокряж ОСОБА_5 дізналась, що існує договір оренди цієї ж земельної ділянки, укладений 02 .03.2015 року від її імені із СТОВ Агрокряж , а також, що за 2015 рік їй виплачено орендну плату в сумі 618 гривень.

Заперечуючи факт укладання і підписання договору оренди земельної ділянки із СТОВ Агрокряж від 02 березня 2015 року, посилаючись на ч. 3 ст. 203, ст. 207 ЦК України просила визнати його недійсним.

Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 24.03.2017 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,8100 га, яка знаходяться на території Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району, № 0522886200:04:002:0027 від 02 березня 2015 року, укладений від імені ОСОБА_4 із СТОВ Агрокряж . Стягнуто з СТОВ Агрокряж на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 551,20 грн.

В апеляційній скарзі СТОВ Агрокряж просить зазначене рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права ,а по справі ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Зазначило, що суд неповно встановив обставини справи що мають значення для вирішення для

Заслухавши доповідача , пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказане рішення зазначеним вимогам відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачка оспорюваний договір оренди земельної ділянки не підписувала, тобто відсутнє її волевиявлення щодо усіх істотних умов договору оренди землі, що є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України дійсним є договір, який відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, а сторони при його укладенні в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов.

Вважається, що правочин вчинено у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в документі та підписано сторонами (ст. 207 ЦК).

Статтями 14, 20 Закону України Про оренду землі , в редакції чинній на час укладення договору, передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі та підлягає державній реєстрації.

У разі невідповідності волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі, такий правочин, згідно з вимогами ч.1 ст. 215 та ч. 3 ст. 203 ЦК України, є недійсним.

Відповідно до ч.4 ст.203 ЦК України, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Відповідно ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно ч.1 ст.14 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі; ч.1 ст.6 ЗУ Про оренду землі - орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі; ч.2 ст.15 ЗУ Про оренду землі - відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6,11,17,19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Судом встановлено, що позивачці на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 154573 належить земельна ділянка, площею 0,8100 га, розташована на території Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району (а.с. 9-10).

25 липня 2007 року ОСОБА_4 уклала договір оренди землі із ПП Ланцет на належну їй земельну ділянку площею 0,81 га строком на 10 років. Договір 25 липня 2007 року зареєстрований у Вінницькій регіональній філії державного підприємства Центр ДЗК .

З копії реєстраційної справи державної реєстрації договору оренди земельної частки паю за № 0522886200:04:002:0027 (а.с. 15-29) 02.03.2015 року між ОСОБА_4 та СТОВ Агрокряж укладено договір оренди землі, а вона отримала 16 квітня 2015 року орендну плату у розмірі 618,08 грн. (а.с. 30).

Між тим, судом встановлено, що позивач не підписував оспорюваний договір оренди землі від 02.03.2015 року, тобто її волевиявлення на укладення договору за вказаних у ньому умов , відсутнє.

Зазначене підтверджується висновком експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 11047/11048/16-32 від 10 серпня 2016 року (а.с. 92-104).

Згідно вказаним висновком підписи від імені ОСОБА_4 у графі Орендодавець_Герасимів О.М. договору № 0522886200:002:0027 оренди земельної ділянки від 02 березня 2013 року, акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 02 березня 2015 року, акту прийому-передачі земельної ділянки, переданої в оренду СТОВ Агрокряж терміном на 10 років без дати, виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_4, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_4

Враховуючи встановлені у даній справі фактичні обставини та наведені вище норми законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про недійсність спірного договору оренди землі, оскільки цей договір не підписано однією з його сторін.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про недійсність оспорюваної угоди на підставі ч. 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України, оскільки на момент вчинення правочину було відсутнє волевиявлення сторони на досягнення згоди з усіх істотних умов договору .

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач належними та допустимими доказами не довів суду факт непідписання ним договору оренди землі, до ваги не приймаються, враховуючи наступне.

Стаття 59 ЦПК України, зокрема її частина 1, встановлює, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Дійсно, ч. 1 ст. 143 ЦПК України встановлено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Суд прийшов правильного висновку, що позивач (її представник) подала суду допустимий, тобто здобутий із законного джерела та із застосуванням законних методів і прийомів дослідження, і достатній, тобто такий, що дав однозначну відповідь на поставлене питання, доказ. Так, п. 6 ч. 1 ст. 13 Закону України Про судову експертизу , експерт незалежно від виду судочинства має право проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом; експертна установа, що провела таке дослідження, має відповідну ліцензію; дослідження проведено з дотриманням вимог Методики дослідження підписів та методики Почеркознавче дослідження підписів, виконаних за допомогою технічних прийомів .

Відповідно до ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Доказів, які б спростовували вказані обставини, матеріали справи не містять.

Відповідач не скористався своїми наданими йому законом правами довести заперечення проти позову,зокрема,клопотання про призначення судової експертизи не заявляв.

З врахуванням викладеного ,доводи апеляційної скарги відповідача на факт припинення ПП Ланцет не заслуговують на увагу та не мають правового значення. Крім того, воно було реорганізовано в ТОВ БІОЛЕНД ВІННИЦЯ (код ЄДРПОУ 32981794), яке є його повним правонаступником з одним і тим же реєстраційним кодом, керівником, місцем знаходження юридичної особи.

Суд першої інстанції всебічно і повно встановив обставини у справі, перевірив їх доказами в порядку ст.212 ЦПК України та вірно визначив ,що вимога позивача про визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Тому доводи апеляційної скарги щодо недоведеності позовних вимог не заслуговують на увагу. Крім того , відповідач в ході розгляду справи не надав суду будь-яких допустимих доказів ,що спростовували б їх.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що суд не врахував обставину отримання позивачкою від відповідача орендної плати необґрунтовані,оскільки позивачка пояснила підписання тиском на неї і вказані обставини відповідачем не спростовані. Крім того, ці обставини не пов'язані з фактом наявності волевиявлення при укладенні договору оренди. Інші доводи скарги також правильних висновків суду не спростовують і не є підставою для скасування правильного рішення суду.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Підстав для скасування колегія суддів не вбачає, рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідає вимогам закону ,а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 307,308,315 ЦПК України,-

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокряж" відхилити.

Рішення Мурованокуриловецького районного суду від 24.03.2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий: С.Г. Копаничук

Судді: В.С. Марчук

/підписи/

ОСОБА_6

Згідно з оригіналом: