Постанова

від 11.01.2010 по справі 2-93/2010

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новоодеський районний суд Миколаївської області

м. Нова Одеса, вул. Центральна, 190, 56600, (05167) 2-13-62

Справа №2 а -1507/2009

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 січня 2010 року

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Гажі О.П.

при секретарі Міріченко О.М.

з участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Миколаївської області про визнання протиправним дій інспектора ДАІ та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

12.10.2009 року позивач звернувся в Новоодеський районний суд з вищевказаним адміністративним позовом до відповідача.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 04.10.2009 року інспектором ВДАІ Новоодеського району УДАІ УМВС України в Миколаївській області Довженком О.В. на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, а саме за порушення ним п.п. 11.5 ПДР України, тобто за те, що він, 04.10.2009 року, близько 10 години 30 хвилин, в м. Нова Одеса, по вул. Леніна, керуючи автомобілем ВАЗ 2110 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на автодорозі, яка має дві смуги руху в одному напрямку, рухався в крайній лівій смузі при вільній правій смузі. На підставі цього протоколу, постановою інспектора ДПС ВДАІ Новоодеського району УДАІ УМВС України в Миколаївській області Довженка О.В. від 04.10.2009 року, за скоєння цього порушення його було піддано покаранню у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Не заперечуючи факту керування автомобілем, позивач в своєму позові зазначив, що зазначене в постанові правопорушення він не скоював, у видачі йому на руки копії протоколу і копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності на місці цього правопорушення йому було відмовлено.

Посилаючись на те, що порушень ПДР України він не скоював, що діяв у відповідності до п.п.10.4, 11.5 ПДР України і рухався по крайній лівій смузі для того, щоб здійснити поворот ліворуч, а також посилаючись на незаконність і безпідставність накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень, допущення працівником ДАІ процесуальних порушень позивач просить суд визнати дії інспектора ДАІ незаконними і скасувати постанову ВЕ №053283 від 04.10.2009 року та стягнути з відповідача всі судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги. Позивач, посилаючись на свою невинність в порушені правил дорожнього руху, безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення на нього штрафу, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

По суті заявлених позовних вимог пояснив, що він 04.10.2009 року, рухаючись до дорозі в м. Нова Одеса в напрямку м. Миколаєва мав намір повернути ліворуч на вул.. Червоних партизан, а тому завчасно зайняв ліву смугу для руху, так як правий був зайнятий автомобілем, який повернув на вул. Шмідта до ТОВ Шисхол . Дії працівника ДАІ вважає незаконними, заявивши, що не допускав порушення ПДР, а також посилається на те, що коли він відмовився визнати свою вину і підписувати протокол, то працівник ДАІ відмовився видати йому копію цього протоколу.

Представник відповідача - УДАІ УМВС України в Миколаївській області в судове засідання вдруге, повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду справи про що свідчать його листи, які надійшли на адресу суду по вказаній справі.

Представник УДАІ УМВС України в Миколаївській області в своїй заяві - відзиві на адміністративний позов, посилаючись на факт допущення позивачем при керуванні автомобілем порушень вимог п.11.5 ПДР України та на правомірність дій працівника ДАІ, додержання ним всіх вимог законодавства при винесені постанови, на законність і правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 425 гривень, просить суд в задоволені позову відмовити.

Справа у відповідності до вимог ч.4 ст.128 КАС України розглянута у відсутність представника відповідача - суб'єкта владних повноважень, на підставі його письмової заяви та наявності в матеріалах справи достатніх доказів про права та взаємовідносини сторін.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, показання свідка, дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. Цей висновок суду грунтується на наступному:

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні обставин справи, 04 жовтня 2009 року інспектором ВДАІ Новоодеського району УДАІ УМВС України в Миколаївській області Довженком О.В. на позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, а саме за порушення ним п.п. 11.2, 11.5 ПДР України, тобто за те, що останній, 04.10.2009 року, близько 10 години 30 хвилин, в м. Нова Одеса, по вул. Леніна, керуючи автомобілем ВАЗ 2110 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на автодорозі, яка має дві смуги руху в одному напрямку, рухався в крайній лівій смузі при вільній правій смузі.

Позивач в своїх поясненнях в суді зазначив, що з протоколом не згодний і пояснив, що рухався у лівому ряду, так як збирався повертати ліворуч на вул. Червоних партизан.

На підставі цього протоколу, постановою інспектора ДПС ВДАІ Новоодеського району УДАІ УМВС України в Миколаївській області Довженка О.В. від 04.10.2009 року, за скоєння цього порушення позивача було піддано покаранню у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Зокрема в цій постанові зазначено, що ОСОБА_1, 04.10.2009 року, о 10.30 годині, в м. Нова Одеса, по вул. Леніна, керуючи автомобілем ВАЗ 2110 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на автодорозі, яка має дві смуги руху в одному напрямку, рухався в крайній лівій смузі при вільній правій смузі.

З обставин викладених в позові і пояснень позивача, які він дав в судовому засіданні вбачається, що позивач не визнає своєї провини в інкримінованому йому в провину правопорушенні.

Крім того, згідно з позовом, позивач посилається на порушення працівником ДАІ цілого ряду норм і положень чинного законодавства при складані протоколу і винесені постанови. Свої дії по здійсненню руху у крайній лівій смузі позивач пояснює завчасним перестроюванням у відповідності до вимог п.10.4,11.5 ПДР України для здійснення повороту ліворуч.

Відповідно до п.п.11.2, 11.5 ПДР України, на що робиться посилання в постанові у відношенні ОСОБА_1 від 04.10.2009 року, як на порушення Правил дорожнього руху, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїжджої частини, а на дорогах із двостороннім рухом, які мають по дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки(стоянки).

Пунктом 10.4 ПДР України передбачено обов'язок водія перед поворотом завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїжджій частині дороги.

Дослідивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що працівником

ІДПС ВДАІ Новоодеського району УДАІ УМВС України в Миколаївській області не зазначено доказів , які б підтверджували факт скоєння водієм цього правопорушення.

Наявність одного лише протоколу про адміністративне правопорушення, де зазначено порушення ПДР України, при заперечені своєї вини водієм, за відсутності інших належних та допустимих доказів, не може бути доказом скоєного позивачем порушення ПДР.

Посилання представника відповідача на пояснення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 свідчать тільки про факт невизнання позивачем своєї вини в скоєні правопорушенні і його відмови підписати протокол про адміністративне правопорушення. Вказані свідки не були свідками скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ст..122 ч.2 КУпАП.

За таких обставин, суд не бере до уваги один лише протокол як доказ вини водія.

З пояснень позивача вбачається, що він свої дії мотивує тим, що завчасно перестроївся, у відповідності до вимог п.10.4,11.5 ПДР України, для здійснення повороту ліворуч.

Ці твердження позивача, представником відповідача не спростовані і ніяких доказів в їх заперечення суду не надано.

Тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що працівником ДАІ, в порушення ст.256 КУпАП, при виявлені цього правопорушення не було здійснено заходів по збиранню доказів вини водія в скоєні ним правопорушення, передбаченого п.11.5 ПДР України.

Також суд не бере до уваги письмові пояснення представника відповідача і його посилання, як на доказ вини позивача на фото зображення і відеозапис цього правопорушення.

Ці фото зображення і відеозапис, які долучені представником відповідача до письмових пояснень на думку суду не можуть бути допустимими доказами по даній справі з наступних підстав.

Відповідно до вимог КУпАП та також Інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС Державтоінспекції МВС , затвердженої наказом МВС України №111 від 27.03.2009 року, зареєстрованої в МЮУ 26.06.2009 року за №576/16592 (п.20.2) працівникам ДАІ забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки…

З досліджених обставин справи вбачається, що фото зображення ділянки дороги, на якій ніби-то було скоєно правопорушення позивачем працівником ДАІ було здійснено за допомогою мобільного телефону.

Про факт фіксації правопорушення за допомогою мобільного телефону зазначається і в письмових запереченнях відповідача на адміністративний позов.

З досліджених в судовому засіданні фото зображень, перенесених на папір формату А-4 та відеозапису не вбачається однозначно, що працівником ДАІ було знято саме автомобіль ВАЗ 2110 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував позивач.

Крім того, як було зазначено вище, в силу закону, вказані матеріали не можуть бути належними і допустимими доказами по даній справі.

Тому, аналізуючи та оцінуючи в судовому засіданні обставини викладені в позові, пояснення позивача, порівнюючи їх з обставинами, викладеними в постанові про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що постанова винесена без всебічного, об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, без надання цим обставинам належної правової оцінки, без з'ясування вини позивача, і без наявності достатніх доказів цієї вини, а тому ця постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути законною(ст.245 КУпАП).

Позивач в позові і в своїх поясненнях в судовому засіданні обґрунтував свої дії, як водія автомобіля і його аргументи відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, суд зазначає, що позивач на своєму автомобілі наближався до перехрестя вул. Леніна і Червоних партизан в м. Нова Одеса, де можливе виконання повороту ліворуч, а тому в цій частині пояснення позивача в тій частині, що він заздалегідь перестроївся і рухався в крайній лівій смузі, так як мав намір виконати поворот ліворуч заслуговують на увагу, як такі, що відповідають фактичним обставинам справи.

Разом з тим, відповідачем ці доводи позивача ніякими доказами в судовому засіданні не спростовані.

Суд зазначає, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Обов'язок доведення вини особи у скоєнні правопорушення, інших обставин події правопорушення, що мали місце, покладено на суб'єкта владних повноважень. Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь обвинуваченого.

З матеріалів справи вбачається, що вини позивача у скоєні ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП не доведено і, в судовому засіданні відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано доказів правомірності свого рішення в заперечення позовних вимог.

Тому, проаналізувавши та оцінивши дослідженні в судовому засіданні фактичні обставини справи, в тому числі і той факт, що позивач не визнав своєї вини у скоєні цього правопорушення, суд приходить до висновку, що докази вини позивача в порушенні ним п.п.11.2, 11.5 ПДР України відсутні.

Крім того, суд зазначає, що справа про адміністративне правопорушення у відношенні позивача розглянута у його відсутності, так як в протоколі зазначено, що вона буде розглядатися 04.10.2009 року 0 10 годині 50 хвилин в Новоодеському ВДАІ і разом з тим в тому ж протоколі зазначено, що ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків отримувати копію протоколу і постанови, що свідчить про те, що один і той же час ці дії не можуть бути виконанні.

Також заслуговують на увагу пояснення позивача, як такі, що відповідають фактичним обставинам справи про те, що працівником ДАІ йому було відмовлено у видачі копій протоколу і постанови.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що вимагав їх від працівника ДАІ, з метою подальшого оскарження в суді.

Факт отримання вказаних документів тільки 09.10.2009 року, а не в день їх складання, підтверджується відповідними записами в цих документах.

За таких вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що позивач діяв в межах і на виконання приписів правил дорожнього руху, в зв'язку з чим постанова, якою його визнано винним за ч.2 ст.122 КУпАП і піддано штрафу в розмірі 425 гривень, в урахуванням вищевикладених обставин, являється незаконною, а дії інспектора ДАІ по притягненню позивача до адміністративної відповідальності являються протиправними.

Виходячи з вимог і приписів ст.ст.105ч.3-4, 162 КАС України, суд приходить до висновку, що постанова інспектора ДПС ВДАІ Новоодеського району УДАІ УМВС України в Миколаївській області Довженка О.В. від 04.10.2009 року, якою ОСОБА_1, за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, було піддано покаранню у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, через її незаконність - підлягає скасуванню.

Врахувати, що відповідно до ч.5 ст.288 КУпАп особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративні правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по справі в сумі 400 гривень витрат на правову допомогу, надавши в підтвердження цих витрат відповідні письмові документи.

Враховуючи обставини справи, характер правового спору, в тому числі нескладність цієї справи, роль та участь представника позивача в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме відповідно до вимог ст.ст.87,94 КАС України судові витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 200 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-11, 15, 158-163 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Миколаївської області про визнання незаконною постанови про накладення адміністративного стягнення та її скасування, - задовольнити частково.

2. Визнати дії інспектора ВДАІ з обслуговування території Новоодеського району УДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_5 в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП протиправними.

3. Скасувати постанову інспектора ДПС ВДАІ Новоодеського району УДАІ УМВС України в Миколаївській області Довженка О.В. ВЕ №053283 від 04.10.2009 року, якою ОСОБА_1, за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, було піддано покаранню у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Стягнути з відповідача УДАІ УМВС України в Миколаївській області (м. Миколаїв, вул. Новозаводська,1Б) на користь позивача ОСОБА_1 200 гривень судових витрат на надання правової допомоги.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду

через Новоодеський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду в 10 (десяти) денний строк після проголошення рішення, або протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним направленням її копії до апеляційного суду.

Головуючий :