Постанова

від 16.02.2010 по справі 4-5/10

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кагарлицький районний суд Київської області

м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3, 9200, (04453) 5-13-39

Справа № 4 - 5 /10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2010 року Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Закаблук О.В.

при секретарі - Гембар В.В.

з участю прокурора - Вдовенко Л.М.

адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в ОСОБА_2 подання старшого слідчого СВ Кагарлицького РВ ГУМВС України в Київській області, погоджене з Кагарлицьким міжрайонним прокурором про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, вдівця, не працюючого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого до затримання в АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Кагарлицького РВ звернувся до суду з поданням, погодженим з Кагарлицьким міжрайонним прокурором, про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту ОСОБА_3, який обвинувачується у незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні перевезенні та збуті наркотичних засобів, посилаючись на тяжкість даного злочину (ч.2 ст.307 КК України), а саме:

25 грудня 2009 року, близько 18 години, він, на узбіччі проїзджої частини автодороги Кагарлик-Пиї, неподалік населеного пункту с.Яблунівка Кагарлицького району, збув Кривов язу І.М., 76 г. рослинної маси зеленого кольору, яка згідно висновку спеціаліста №2553/х від 31.12.2009 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс.

Крім того, він, повторно, 11 січня 2010 року, близько 18 години, на узбіччі проїзджої частини автодороги Кагарлик-Пиї, неподалік населеного пункту с.Яблунівка Кагарлицького району, збув Кривов язу І.М., 67,5 г. рослинної маси зеленого кольору, яка згідно висновку спеціаліста №36/х від 13.01.2010 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс.

Крім того, він, повторно, 18 січня 2010 року, близько 11 години, на узбіччі проїзджої частини автодороги Кагарлик-Пиї, неподалік населеного пункту с.Яблунівка Кагарлицького району, збув Кривов язу І.М., 170 г. рослинної маси зеленого кольору, яка згідно висновку спеціаліста №65/х від 21.01.2010 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3, повторно, 18 січня 2010 року, близько 11 години, перевозив та незаконно зберігав в кишені куртки 12,8 г рослинної маси зеленого кольору, яка згідно висновку спеціаліста №65/х від 21.01.2010 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс.

Крім того, повторно, 18 січня 2010 року, близько 14 години, після огляду будинку в якому зареєстрований обвинувачений, що в с.Яблунівка Кагарлицького району, по вул.Шевченка,5, виявлено та вилучено 1025,98 г рослинної маси зеленого кольору, яка згідно висновку спеціаліста №64/х від 21.01.2010 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено -канабіс

Слідчий в своєму поданні вказує, що за місцем реєстрації не проживає, не працює, характеризується негативно, продовжив свою злочинну діяльність, що є підставами вважати, що ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини в кримінальні справі, продовжити свою злочинну діяльність та ухилятися від слідства та суду.

Вивчивши матеріали кримінальної справи, опитавши обвинуваченого, доводи захисника, вислухавши думку прокурора, думку слідчого, суд вважає, що подання слід задоволити, обґрунтовуючи своє рішення наступними обставинами.

Кримінальна справа щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України була порушена 18 січня 2010 року і того ж дня його затримано в порядку ст. 115 КПК України. Постановою Кагарлицького районного суду від 21 січня 2010 року строк затримання ОСОБА_3 продовжений до 10 діб. По окремих епізодах кримінальні справи щодо ОСОБА_3 порушувались 21 січня 2010 року, 25 січня 2010 року та 26 січня 2010 року, зазначені справи були об'єднані в одне провадження. 26 січня 2010 року ОСОБА_3 пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Постановою Кагарлицького районного суду від 28 січня 2010 року щодо ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді взяття під варту. Дане рішення Кагарлицький районний суд Київської області, як суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який характеризується великою суспільною небезпекою, не працює, негативно характеризується, не проживає за місцем реєстрації, перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню істини у справі, ухилитися від слідства і суду та продовжувати злочинну діяльність.

Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області від 05 лютого 2010 року апеляцію захисника ОСОБА_4 задовольнено частково, в зв язку з істотними порушеннями норм процесуального права, а постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 28 січня 2010 року про обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту скасовано, матеріали за поданням старшого слідчого СВ Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області про обрання щодо ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України запобіжного заходу у виді взяття під варту направити на новий судовий розгляд до Кагарлицького районного суду, іншим суддею.

В ухвалі Апеляційного суду Київської області вказано було на слідуючі недоліки, які були допущені судом першої інстанції при обранні міри запобіжного заходу.

Всупереч вимогам ст. 150 КПК України судом із неналежною повнотою були досліджені дані про особу обвинуваченого, зокрема: наявність на утриманні малолітньої дитини, фактичне існування сім ї, наявність непрацездатних батьків. Поза увагою суду залишились дані, які указують на наявність у обвинуваченого певних захворювань та наявність у нього тілесних ушкоджень, які були виявлені захисником під час знаходження обвинуваченого у ІТТ. Указавши у постанові те, що обвинувачений не проживає за місцем своєї реєстрації, суд із належною повнотою не дослідив те, чи має обвинувачений постійне місце проживання, зважаючи на те, що постійне місце проживання особи та місце реєстрації особи не є тотожними поняттями. Визнавши те, що обвинувачений негативно характеризується, про що свідчить відповідна характеристика, суд не дав належної оцінки іншим даним, що характеризують особу обвинуваченого у їх сукупності. Поза увагою суду залишилось також те, що ОСОБА_3 зареєстрований як приватний підприємець, а тому посилання суду на те, що обвинувачений не працює не можливо визнати достатньо обґрунтованим.

З метою винесення законної постанови про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту ОСОБА_3 судом були встановлені наступні обставини та перевірено їх доказами.

Так, дійсно на утриманні обвинуваченого ОСОБА_3 перебуває неповнолітня дитина, син, - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, що стверджується копією свідоцтва про народження серії 1 - БК № 160991, яке видано 07 грудня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Оболонського районного управління юстиції.

Про те, на думку суду сама лише обставина наявності неповнолітньої дитини в особи, яка скоїла тяжкий злочин, не є підставою у відмові у обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту. На даний час таких обмежень діюче кримінально - процесуальне законодавство не передбачає, напроти діє норма, передбачена ст. 159 КПК України, де зазначено, що коли в особи, відносно якої як запобіжний захід обрано взяття під варту, є неповнолітні діти, які залишаються без нагляду, слідчий зобов язаний негайно внести з цього приводу подання до служби для вжиття необхідних заходів до передачі зазначених неповнолітніх на піклування родичів або влаштування їх в дитячі установи.

Про прийняті заходи слідчий письмово повідомляє прокурора, а також заарештовану особу і копію листа приєднує до справи.

Що стосується фактичного існування сім ї, то дана обставина, яка підтверджується довідкою, виданою 04 лютого 2010 року директором КП Введенське , також не є перепоною, на думку суду для обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту за скоєння тяжкого злочину. Крім того, вищевказана довідка лише на погляд суду може бути оцінена як письмовий доказ. Про те вона складена з порушенням вимог закону щодо оформлення відповідних документів, що викликає сумнів сприймання її як доказу.

Що стосується наявності непрацездатних батьків, то, дійсно у обвинуваченого ОСОБА_3 є непрацездатні батьки, які хворіють, про те, як зазначив сам обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні, матеріально він батькам не допомагає, допомагає лише фізичною працею. Крім того, суд наголошує на тій обставині, що в матеріалах справи відсутній будь - який доказ на підтвердження тієї обставини, що батьки потребують сторонньої допомоги чи постійного нагляду. Тому на думку суду, вищевказана обставина не є перепоною для обрання обвинуваченому ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Що ж стосується стану здоров я обвинуваченого, то суд також критично відноситься до твердження адвоката ОСОБА_1 про поганий стан здоров я її підзахисного, так як наданий виписний епікриз в судовому засіданні датований ще 1998 роком, інших доказів щодо захворювання обвинуваченого адвокат не надав.

Що стосується тілесних ушкоджень, то судом в судовому засіданні було досліджено висновок експерта за № 7\1 від 15.02.2010 року, в якому зазначено, що нанесення виявлених у обвинуваченого тілесних ушкоджень сторонньою особою малоймовірна, тому по даному факту Кагарлицькою міжрайонною прокуратурою було прийнято процесуальне рішення у виді постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 16 лютого 2010 року за ст.ст. 365, 368 КК України стосовно осіб, на які вказує обвинувачений ОСОБА_3

Що ж стосується встановлення місця проживання обвинуваченого, то суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_3 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4, а фактично проживаючий до затримання з 2007 року, остання адреса, - в АДРЕСА_1.

Що стосується характеристики обвинуваченого, то останній характеризується негативно за місцем реєстрації, характеристики за місцем фактичного проживання судом не може бути встановлено, так як довідка, в якій обвинувачений характеризується позитивно, та яку подала адвокат обвинуваченого ОСОБА_4 не може бути розцінено як доказ, який характеризує особу обвинуваченого ОСОБА_3 Так, дана побутова довідка складена з порушеннями, взагалі відсутня дата видачі даної довідки, її вихідний номер, та інше.

Що ж стосується твердження обвинуваченого ОСОБА_3 про ту обставину, що він зареєстрований як приватний підприємець, також на думку суду не можу бути розцінено як обставину, на підставі якої слід відмовити в задоволенні подання, проти того, в матеріалах справи знаходиться довідка, видана 15.02.2010 року за № 616 Кагарлицькою об єднанню податковою інспекцією в Київській області, з якого видно, що обвинувачений ОСОБА_3 з 2007 по 2009 рік включно звітів про діяльність фізична особа - СПД не надавав, платежів до бюджету не сплачував. На думку суду це є підтвердженням того факту, що обвинувачений з 2007 року підприємницькою діяльністю не займається.

Що ж стосується застосувань норм процесуального права при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, то суд застосував наступні норми.

Згідно ст.ст. 148 і 155 КПК України запобіжний захід у виді взяття під варту застосовується в справах про злочини, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, з метою запобігти спробам ухилитись від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Згідно із вимогами ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу підлягають врахуванню: тяжкість злочину, вік особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, її стан здоров"я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до остаточного висновку щодо задоволення подання, так ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, що є тяжким злочином, який характеризується великою суспільною небезпекою і за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, фактично не працює, негативно характеризується за місцем реєстрації, перебуваючи на волі своїми умисними діями може перешкоджати встановленню істини по справі, ухилятися від слідства та суду та продовжувати злочинну діяльність.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 148-150,165-2 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Подання старшого слідчого СВ Кагарлицького РВ ГУМВС України в Київській області, погоджене з Кагарлицьким міжрайонним прокурором про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, вдівця, не працюючого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого до затримання в АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, - задоволити.

Обрати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, вдівцю, зареєстрованому ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючого до затримання АДРЕСА_2, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України, запобіжний захід у виді взяття під варту в СІЗО №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області терміном на 2 місяці, строк вираховувати з часу затримання - з 18 січня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом 3 діб.

Суддя: О.В. Закаблук