Рішення

від 31.05.2017 по справі 328/1160/17

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/1160/17

31.05.2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Курдюкова В.М., при секретарі судового засідання Ладики М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Токмацького районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області про поновлення договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду яким просить:

1.Визнати поновленим на той же строк і на тих самих умовах договір оренди землі № 169-р., укладений 10 жовтня 2006 року між Токмацькою районною державною адміністрацією Запорізької області та ОСОБА_1, відповідно до умов якого позивачу передано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 17.1401 га на території Балківської сільської ради Токмацького району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 2325280400:01:001:0053.

2. Визнати укладеною між ОСОБА_1, ІНН: НОМЕР_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки № 469-р від 10 жовтню 2006 року (зареєстрований у Токмацькому районному відділі Запорізької регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель 23.02.2007 року вчинено записи за № 040728000015 ) у наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі № 469-р від 10 жовтня 2006 року Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код 39820689) в особі уповноваженого керівника, в.о. начальника ОСОБА_2, який діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, іменований у подальшому Орендодавець , з однієї сторони, та фізична особа - ОСОБА_1, ІНН НОМЕР_1, іменований в подальшому Орендар , з іншої сторони, а разом сторони, уклали додаткову угоду про наступне:

1. Поновити строк дії договору оренди землі № 469-р від 10 жовтня 2006 року (зареєстрований у Токмацькому районному відділі Запорізької регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель 23.02.2007 року вчинено записи за № 040728000015 ) на десять років ( п. 8 договору).

2. Інші умови договору оренди землі № 469-р від 10 жовтня 2006 року (зареєстрований зареєстрований у Токмацькому районному відділі Запорізької регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державвному реєстрі земель 23.02.2007 року вчинено записи за № 040728000015 ) є незмінними.

3. Дана додаткова угода є невідємною частиною договору оренди землі № 469-р від 10 жовтня 2006 року (зареєстрований у Токмацькому районному відділі Запорізької регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель 23.02.2007 року вчинено записи за № 040728000015 ).

4. Угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в "Орендодавця", другий - в "Орендаря", третій - у реєстраційному органі.

Реквізити сторін

ОРЕНДОДАВЕЦЬ

69095, Головне управління

Держгеокадастру у Запорізькій області

ідентифікаційний код 39820689,

вул. Українська, 50 м. Запоріжжя, телефон:

(061) 787 45 24. Електронна

пошта: zaporizhya gu@dazru.ua

Офіційний веб-сайт:http://.zp.ua

ОРЕНДАР

ОСОБА_1 зареєстрований 717119, село Балкове,

Токмацького району, Запорізької області,

ІНН НОМЕР_1 , паспорт серії СА № 093279,

виданий Токмацьким МРВ УМВС України в Запорізькій області 21.02.1996 року, тел.098 414 47 19

ПІДПИСИ СТОРІН

Орендодавець Орендар

Позов обґрунтовує наступним.

10 жовтня 2006 року між Токмацькою районною державною адміністрацією Запорізької області та позивачем ОСОБА_1 укладено договір оренди № 469-р (надалі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 22,0000 га на території Балківської сільської ради Токмацького району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 2325280400:01:001:0053.

Договір підписаний представниками сторін та зареєстрований у Токмацькому районному відділі Запорізької регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель 23.03.2007 року вчинено записи за № 040728000015.

Укладений між сторонами Договір набув чинності 23.03.2007 року. Пунктом 8 Договору передбачено, що договір укладено на 10 років. Тобто орендар набув право користування зазначеною в Договорі земельною ділянкою протягом десяти років - до 23.03.2017 року.

Невід'ємними частинами Договору є схема розташування земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, акт приймання - передачі об'єкта оренди, акт визначення меж земельної ділянки в натурі.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про оренду землі" передача об'єкта оренди орендарю здійснюється Орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Згідно пункту 20 Договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Про факт передачі орендарю обумовленої договором земельної ділянки (кадастровий номер 2325280400:01:001:0053) свідчить підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі об'єкта оренди.

22.04.2008 року та 18.01.2011 року до зазначеного договору вносилися зміни що стосувалися розміру орендної плати та площі орендованої земельної ділянки, які були оформлені відповідними додатковими угодами. Площа орендованої земельної ділянки з урахуванням внесених змін на сьогодні становить 17,1401 га.

Всі обов'язки за умовами Договору позивач, як Орендар, виконував належним чином. Між сторонами договору на протязі всього строку його дії спору щодо питань внесення і бази нарахування орендних платежів, а також щодо дотримання інших істотних умов договору жодного разу не виникало.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, регулюються актами земельного законодавства, ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Пунктом 8 зазначеного Договору передбачено, що після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Так, частинами першою - п'ятою статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має не Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів:

- орендар належно виконує свої обов'язки за договором;

- орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк;

- до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди;

- орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Із наведеної норми вбачається, що законодавчо закріплено право на укладення договору оренди на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 13.04.2016 року у справі № 6-2027цс15 та постанові від 23.03.2016 року у справі № 6-146цс16, висновки якого мають враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права відповідно до ст. 360-7 ЦПК України.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року по справах № 6-219цс14 , 6-10цс15; від 23 березня 2016 року по справі № 6-146цс16 та інших.

Враховуючи положення договору оренди землі № 469-р від 10.06.2006 року та норми чинного законодавства, позивач спрямував на адресу відповідача лист-повідомлення від 02.03.2016 року б/н про поновлення договору оренди землі, додавши необхідний пакет документів, який отримано відповідачем 12.03.2016 р., про що свідчить вхідний штамп № М-1655/0/5-16.

З посиланням на статтю 33 Закону України Про оренду землі , повідомив відповідача про існування наміру поновити договір оренди земельної ділянки на новий строк. До листа-повідомлення додав проект додаткової угоди у двох екземплярах, в якій просив поновити договір оренди землі на тих самих умовах.

22.03.2016 року за № 1655-1530/6-16 позивачу направлено лист, в якому відповідач на його повідомлення відповів, що його звернення є передчасним.

Через півроку, а саме 23.09.2016 року на адресу відповідача він вдруге направив лист-повідомлення б/н про поновлення договору оренди землі, який отримано відповідачем 30.09.2016 року, про що свідчить вхідний штамп № м-8147/0/5-16.

13.10.2016 року за № 8147-4720/6-16 позивачу направлено лист, в якому відповідач на повідомлення позивача запропонував звернутися до нього у строк, визначений договором.

По суті зазначені листи - повідомлення позивача з проектами додаткових угод про поновлення дії договору оренди Відповідачем не розглядалися.

16 січня 2017 року позивач втретє звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області по вул. Українській, 50 м. Запоріжжя з листом - повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк.

20.02.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області за № 31-8-06-1009/2-17 направило на адресу позивача лист-повідомлення, в якому зазначило, що не погоджується із запропонованими умовами, викладеними в проекті додаткової угоди про поновлення договору оренди, в зв'язку з чим договір оренди землі буде вважатися припиненим 24.03.2017 року.

Відповідач не зазначив, які саме умови його не задовольняють, не запропонував позивачу будь які інші умови укладання додаткової угоди не став узгоджувати з позивачем жодних істотних умов договору, про строк дії договору, разом з тим не заперечував, що земля знову передається в оренду.

По телефону, а в наступному і на особистому прийомі у керівництва ГУ Держгеокадастру у Запорізькій, позивач з'ясував у відповідача, що листом Держгеокадастру України від 14.12.2015 року № ДС-22-28-0.13-17122/23-15 Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області надано рекомендації по встановленню ставки орендної плати на рівні не нижче 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та зі строком оренди не більше 7 років.

Згідно із частиною четвертою статті 33 Закону України Про оренду землі у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди.

Позивач, прагнучи досягти домовленості між сторонами в цей же день 20.02.2017 року, враховуючи приписи листа Держгеокадастру України від 14.12.2015 року в черговий раз звернувся до відповідача з листом - повідомленням про поновлення строку договору оренди земельної ділянки від 10.10.2006 року № 469-р та надав проект додаткової угоди, відповідно до якої строк оренди поновлювався на 7 (сім) років до 23 березня 2024 року із орендною платою на рівні 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які відповідач отримав 11.03.2017 року вх. № 31-2637/0/1-17.

Зазначений лист-повідомлення Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області розцінило як пропозицію про зміну істотних умов договору в частині строку його дії та розміру орендної плати, і розглянуло його як просте звернення , яке за своєю юридичною природою не є листом-повідомленнями в розумінні ч. 3 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

В листі від 10.04.2017 року № 31-8-0.61-2219/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області зробило посилання на свою попередню відповідь від 20.02.2017 року № 31-8-0,6-1009/2-17 щодо втрати позивачем переважного права поновлення договору оренди землі і необхідність повернення орендованої земельної ділянки.

Відповідач уник будь яких домовленостей щодо поновлення договору оренди, орендної плати та інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 Закону України Про оренду землі . Максимально вигідні запропоновані позивачем умови були проігноровані.

Відповідач фактично не направив у місячний термін після закінчення строку договору на адресу орендаря листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору.

Частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів:

- орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою;

- орендар належно виконує свої обов'язки за договором;

- відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди;

- сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Таку правову позицію висловлював Верховний Судом України у постанові від 10.06.2015 року у справі № 6-70цс15, постанові від 13.04.2016 року у справі № 6-2027цс15 та постанові від 23.03.2016 року у справі № 6-146цо16, висновки якого мають враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права відповідно до статті 360-7 ЦПК України.

Після закінчення терміну дії Договору (з 23.03.2017 року) позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та належно виконує свої обов'язки за Договором, зокрема, сплачує орендну плату, здійснює належне оброблення земельної ділянки тощо.

Нормами законодавства України, які були чинними під час виникнення спірних правовідносин, прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренду землі для оформлення факту його поновлення і виникнення за мною, як орендарем права оренди (стаття 640 Цивільного кодексу України, стаття 125 Земельного кодексу України).

Угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (частина 8 ст.33). У частині першій статті 777 ЦК України законодавці закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договорам, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Виходячи з приписів статей 319,626 ЦК України реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Із аналізу відповідей (22.03.2016 року за № 1655-1530/6-16 , 13.10.2016 року за № 8147-4720/6-16, 20.02.2017 року за № 31-8-0.6-1009/2-17, від 10.04.2017 року) наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області слідує, що відмови у пролонгації договору оренди землі позивач по суті не отримав.

Таким чином позивачем виконані вимоги передбачені ст. 33 Законом України Про оренду землі для поновлення договору оренди а відповідачем, у свою чергу, не здійснено дій, які б сприяли такому поновленню, дій направлених на узгодження з орендарем (за необхідності) істотних умов договору, додаткову угоду не підписано.

Вважає, що необхідно дійти до висновку, що договір оренди землі № 469-р від 06.10.2006 року є поновленим на тих самих умовах, викладених у договорі, на наступні десять років.

Згідно з ст.ст. 10,60 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на обгрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вважає, що позивачем надані необхідні докази в обгрунтування заявлених позовних вимог щодо поновлення строку дії договору оренди землі.

З 01.01.2013 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 р. № 5245-17, відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів.

З 01.01.2013 відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб належать центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

На території Запорізької області до таких органів відноситься, зокрема, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Земельна ділянка, яка є предметом Договору, розташована на території Запорізької області, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, а тому повноваження по розпорядженню такою земельною ділянкою відноситься до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (відповідач у справі). В розумінні ст. 33 ЗУ Про оренду землі , саме з уповноваженим керівником ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновленню договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) має укладатися додаткова угода про поновлення договору оренди землі.

Частиною дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відмова, а також наявне зволікання в укладені додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Відповідач, зволікаючи з поновленням договору оренди, порушує його права на поновлення договору оренди землі на новий строк, відтак передбаченим законом способом захисту права позивача є прийняття судом рішення про поновлення договору (визнання права за позивачем).

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Законодавством, чинним на час виникнення спірних правовідносин, передбачена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення. А відтак, способом захисту порушеного права є укладення додаткової угоди.

Правовідносини, що склались між сторонами, пов'язані та витікають з виконання договору оренди землі, тобто, відповідач у спірних правовідносинах не здійснював владних повноважень відносно позивача, у зв'язку з чим в силу положень статті 3 ЦПК України, вказаний спір розглядається в порядку цивільного судочинства.

У відповідності до ч.8 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися за місцем виконання договорів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та обставини, якими їх обгрунтовано в позовній заяві, додавши, що позивач згоден розглянути більш вигідні для відповідача умови додаткової угоди, зокрема більший розмір орендної плати, менший строк дії договору.

Представник відповідача головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області позов в судовому засіданні позов не визнав. Надав заперечення наступного змісту.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області вважає, що в задоволенні вказаного позову необхідно відмовити повністю, виходячи з наступних підстав та обставин.

По-перше, 10.10.2006 між Токмацькою районною державною адміністрацією та громадянин ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Токмацькому районному відділі Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 23.03.2007 за № 040728000015.

Предметом вищевказаного договору оренди землі є надання в строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Балківської сільської ради, кадастровий номер: 2325280400:01:001:0053.

Розділ Строк дії договору (п. 8) містить інформацію, що вищевказаний договір укладено на 10 років.

Крім того, у вказаному розділі обумовлено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж на 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово про намір подовжити його дію.

Розділ Орендна плата (п. 9) містить інформацію орендна плата вноситься один раз на рік у розмірі: рілля - 151 грн. за 1(один) га, що становить 3327,06 грн.

22.04.2008 між Токмацькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 469-р від 10.10.2006, якою було змінено орендну плату, так орендна плата сплачується у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки та змінено останній строк звернення для поновлення договору - не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору.

18.01.2011 між Токмацькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 040728000015 від 23.03.2007, якою було змінено площу земельної ділянки, рілля - 17,1401 га.

У березні 2016 року ОСОБА_1 на адресу Головного управління звернувся з листом - повідомленням, про продовження терміну договору оренди земельної ділянки від 10.10.2006 № 469-р (вх. № М-1655/0/5-16 від 12.03.2016).

Головне управління листом від 22.03.2016 № М-1655-1530/6-16 (вх. № М-8147/0/5-16 від 30.09.2016) повідомило, що ОСОБА_1 необхідно звернутись до розпорядника землі по закінченню строку дії договору, але не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору.

23.09.2016 року ОСОБА_1 повторно звернувся з листом -повідомленням, про продовження терміну договору оренди земельної ділянки від 10.10.2006 № 469-р.

Головне управління листом від 13.10.2016 № М-8147-4720/6-16 повідомило, що ОСОБА_1 звернувся з листом-повідомлення про поновлення договору оренди передчасно, необхідно звернутись у строк визначений договором.

16.01.2017 ОСОБА_1 втретє звернувся до Головного управління з листом - повідомленням, про продовження терміну договору оренди земельної ділянки від 10.10.2006 № 469-р (вх. № М-411/0/5-17 від 22.01.2017) та додав до листа проект додаткової угоди в якому позивач зазначає:

- розмір орендної плати складає 3% від нормативно-грошової оцінки;

- строк дії договору 20 років.

Головне управління листом від 20.02.2017 № 31-8-0.6-1009/2-17 повідомило, що не погоджується із запропонованими умовами, які зазначені у додатковій угоді від 16.01.2017, у зв'язку з чим Договір оренди від 10.10.2006 № 469-р буде вважатись припиненим 24.03.2017.

Вважають дану відповідь обгрунтованою виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 93 ЗКУ право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької діяльності.

Згідно ч. 8 даної статті відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом. Таким законом на сьогоднішній день є Закон України Про оренду землі . В ст. 1 вказаного закону зазначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк.

Однією з істотних умов договору оренди землі в розумінні Закону України Про оренду землі (ст. 15) є строк дії договору оренди.

Частиною 4 статті 33 Закону України Про оренду землі визначено, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Наряду з цим, нормами вказаної статті передбачено, що поновлення договору оренди землі відбувається на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором.

Отже, законодавець розмежовує дії, пов'язані з поновленням договору оренди землі та зміною умов договору.

В описовій частині даного заперечення зазначалося, що основний договір укладався строком на 10 років, отже, приписами ст. 33 Закону України Про оренду землі , при поновленні договору оренди землі строк його дії має залишатися незмінним.

Натомість, п. З проекту Додаткової угоди доданої до вищевказаного листа - повідомлення передбачається викладення п. 8 основного договору в наступній редакції, цитую: Договір укладено строком на 20 (двадцять років) .

Вишенаведені обставини свідчать, що листа - повідомлення ОСОБА_1 від 16.01.2017 б/н (вх. № М-411/0/5-17 від 22.01.2017) за своєю юридичною природою є листом - повідомленням в розумінні ч. З ст. 33 Закону України Про оренду землі з пропозицією про зміну умов вказаного договору в частині зміни строку його дії:

Відповідно до ст. 30 Закону України Про оренду землі зміна умов) договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Станом на момент направлення листа - повідомлення про прийняте Головним управлінням рішення, управління не вбачало підстав для зміни істотних умов договору в частині збільшення його строку, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про оренду землі при передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.

Проте, орендарем в обгрунтування необхідності зміни умов вказаного договору не додано проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, який мав би довести таку необхідність.

Зміна умов договору в частині збільшення строку оренди землі за умови відсутності вищевказаного проекту не давало б гарантій ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, забезпечення раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покрашення природних ландшафтів.

Всі вище наведені підстави та обставини переконливо свідчать, що:

1. Між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та ОСОБА_1 не досягнуто домовленості щодо зміни істотних умов договору.

2. З моменту недосягнення домовленості щодо зміни істотних умов договору переважне право орендаря ( ОСОБА_1В.) на укладення договору оренди землі припинилося.

3. Станом на момент розгляду Головним управлінням Держгеокадасту у Запорізькій області повторного листа - повідомлення ОСОБА_1 від 20.01.2017 року (вх. № 31-2637/0/1-17 від 11.03.2017) переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) припинилося.

По-друге, Головне управління поділяє правову позицію, яка була сформована під час розгляду чисельних судових справ, в частині, що положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо переважного права орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов'язок на переукладення договору оренди, враховуючи при цьому статті 6, 203, 316, 317, 319, 321, 651 ЦК України щодо свободи договору, укладення його за наявності вільного волевиявлення особи, непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору.

Зокрема, з точки зору управління, вищезазначена правова позиція в першу чергу базується на наступних фундаментальних засадах цивільного законодавства:

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (стаття 203 ЦКУ);

- правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (стаття 316 ЦКУ);

- власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 317 ЦКУ);

- власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 319 ЦКУ).

По-третє, статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Отже, нормами вказаної статті передбачено, що розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності належить до виключних повноважень органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин.

На думку відповідача, у разі задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та визнання договору оренди землі від 10.10.2006 реєстраційний номер за № 040728000015 поновленим на новий строк на тих самих умовах між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та гр. ОСОБА_1 суд першої інстанції візьме на себе невластиві йому функції суб'єкта владних повноважень та порушить норми матеріального права, а саме ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України.

По-четверте, на думку Головного управління, твердження позивача, що до спірних правовідносин можна затасувати норму матеріального права, викладену в частині 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , є хибним та безпідставним, з огляду на таке.

Так, відповідач поділяє правову позицію, яка випливає із судової практики та полягає у наступному.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі , яка унормовує питання поновлення договору оренди землі, містить дві самостійні конструкції щодо поновлення договору на новий строк, перша закріплена в частині 1 цієї статті, друга закріплена у ч. 6 цієї ж норми.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (на поновлення договору оренди землі).

Частина 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" до спірних правовідносин не застосовується з наступних підстав:

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, лише у разі якщо орендар не звертався до орендодавця з листом - повідомленням про поновлення договору оренди і відповідно не надсилав орендодавцю додаткову угоду, а просто мовчки продовжував користуватися земельною ділянкою після того, як закінчився строк договору оренди, і за умови що орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку"договору не надіслав орендарю лист повідомлення про заперечення у поновлені договору оренди землі.

В даному ж випадку орендар (позивач по справі) надіслав до орендодавця додаткову угоду, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав орендарю лист повідомлення про заперечення у поновлені договору оренди землі.

За таких підстав, в даному випадку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" до спірних правовідносин не може бути застосована.

До спірних правовідносин застосовуються частини 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Крім того, слід зазначити, що аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд України по судовим справам, де розглядаються ідентичні правовідносини.

Зокрема, така позиція висвітлена Верховним Судом в постанові від 25 лютого 2015 року по справі 6-10цс15 (копія, роздрукована з офіційного веб-сайту Верховного Суду України, додається). З огляду на об'ємність вказаної позиції та її однотипність з позицією, викладеною в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, в цих письмових поясненнях вона не дублюватиметься.

Натомість, слід дослідити невелику по об'єму позицію Верховного Суду, викладену у згаданій постанові, яка дозволяє встановити обставину неможливості застосування до спірних правовідносин у справі №328/1160/17 норми матеріального права, яка висвітлена в ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже для застосування згаданої норми матеріального права повинні мати місце лише події, пов'язані з продовженням користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди та відсутністю листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Проте у спірних правовідносинах, які розглядаються по справі № 328/1160/17, серед інших, мали місце такі події: орендар до закінчення строку дії договору звертався до Головного управління з додатковою угодою: орендарю направлено лист-повідомлення від (20.02.2017 № 31-8-0.6-1009/2-17) про прийняте орендодавцем рішення в частині заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі.

Таким чином, враховуючи наявність обставин, викладених у попередньому абзаці цих письмових пояснень, на думку Головного управління до спірних правовідносин по справі № 328/1160/17 не можна застосувати норми матеріального права, викладені в ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Окремо слід зосередити увагу на ключовому моменті, який полягає в тому, що під час поновлення договору оренди землі можуть мати місце лиш події, передбачені або ч.ч.1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" або ч. 6 цієї ж статті закону. Одночасна наявність цих подій є взаємно виключеною. Відповідно, і застосування до спірних правовідносин норм матеріального права викладених в ч.ч.1-5 та в ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", судових справах може відбуватись лише шляхом їх взаємно виключення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, протии задоволення позову не заперечує.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

10.10.2006 між Токмацькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Токмацькому районному відділі Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 23.03.2007 за № 040728000015.

Предметом зазначеного договору оренди землі є надання в строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Балківської сільської ради, кадастровий номер: 2325280400:01:001:0053.

Розділ Строк дії договору (п. 8) містить інформацію, що вищевказаний договір укладено на 10 років.

Крім того, у вказаному розділі обумовлено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж на 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово про намір подовжити його дію.

22.04.2008 між Токмацькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 469-р від 10.10.2006, якою було змінено орендну плату, так орендна плата сплачується у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки та змінено останній строк звернення для поновлення договору - не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору.

18.01.2011 між Токмацькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 040728000015 від 23.03.2007, якою було змінено площу земельної ділянки, рілля - 17,1401 га.

У березні 2016 року ОСОБА_1 на адресу Головного управління звернувся з листом - повідомленням, про продовження терміну договору оренди земельної ділянки від 10.10.2006 № 469-р (вх. № М-1655/0/5-16 від 12.03.2016).

Головне управління листом від 22.03.2016 № М-1655-1530/6-16 (вх. № М-8147/0/5-16 від 30.09.2016) повідомило, що ОСОБА_1 необхідно звернутись до розпорядника землі по закінченню строку дії договору, але не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору.

23.09.2016 року ОСОБА_1 повторно звернувся з листом - повідомленням, про продовження терміну договору оренди земельної ділянки від 10.10.2006 № 469-р.

Головне управління листом від 13.10.2016 № М-8147-4720/6-16 повідомило, що ОСОБА_1 звернувся з листом-повідомлення про поновлення договору оренди передчасно, необхідно звернутись у строк визначений договором.

16.01.2017 ОСОБА_1 втретє звернувся до Головного управління з листом - повідомленням, про продовження терміну договору оренди земельної ділянки від 10.10.2006 № 469-р (вх. № М-411/0/5-17 від 22.01.2017) та додав до листа проект додаткової угоди в якому позивач зазначає:

- розмір орендної плати складає 3% від нормативно-грошової оцінки;

- строк дії договору 20 років.

Головне управління листом від 20.02.2017 № 31-8-0.6-1009/2-17 повідомило, що не погоджується із запропонованими умовами, які зазначені у додатковій угоді від 16.01.2017, у зв'язку з чим Договір оренди від 10.10.2006 № 469-р буде вважатись припиненим 24.03.2017.

Однією з істотних умов договору оренди землі в розумінні Закону України Про оренду землі (ст. 15) є строк дії договору оренди.

Частиною 4 статті 33 Закону України Про оренду землі визначено, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Наряду з цим, нормами вказаної статті передбачено, що поновлення договору оренди землі відбувається на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором.

Отже, законодавець розмежовує дії, пов'язані з поновленням договору оренди землі та зміною умов договору.

Основний договір укладався строком на 10 років, отже, приписами ст. 33 Закону України Про оренду землі , при поновленні договору оренди землі строк його дії має залишатися незмінним.

Натомість, п. 3 проекту Додаткової угоди доданої до вищевказаного листа - повідомлення передбачається викладення п. 8 основного договору в наступній редакції: Договір укладено строком на 20 (двадцять років) .

Вишенаведені обставини свідчать, що лист - повідомлення ОСОБА_1 від 16.01.2017 б/н (вх. № М-411/0/5-17 від 22.01.2017) за своєю юридичною природою є листом - повідомленням в розумінні ч. 3 ст. 33 Закону України Про оренду землі з пропозицією про зміну умов вказаного договору в частині зміни строку його дії.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про оренду землі зміна умов) договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Станом на момент направлення листа - повідомлення про прийняте Головним управлінням рішення, управління не вбачало підстав для зміни істотних умов договору в частині збільшення його строку.

Статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо переважного права орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов'язок на переукладення договору оренди, враховуючи при цьому статті 6, 203, 316, 317, 319, 321, 651 ЦК України щодо свободи договору, укладення його за наявності вільного волевиявлення особи, непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Нормами вказаної статті передбачено, що розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності належить до виключних повноважень органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин.

Підстави для визнання поновленим договору оренди земельної ділянки відсутні. Відповідач у встановлений законом строк надав позивачу заперечення на запропоновані умови поновлення договору оренди земельної ділянки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області про поновлення договору оренди земельної ділянки відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: