Ухвала

від 22.08.2017 по справі 328/1160/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №328/1160/17 Головуючий у 1 інстанції: Курдюков В.М.

Провадження № 22-ц/778/2968/17 Суддя-доповідач: Кримська О.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Кримської О.М.,

суддів: Маловічко С.В.

Подліянової Г.С.,

секретаря Фесенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 31 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа: Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області про поновлення договору оренди земельної ділянки.

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про поновлення договору оренди земельної ділянки .

В позові зазначено, що 10 жовтня 2006 року між Токмацькою районною державною адміністрацією Запорізької області та ним укладено договір оренди № 469-р відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 22,0000 га на території Балківської сільської ради Токмацького району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № НОМЕР_1.

Договір підписаний представниками сторін та зареєстрований у Токмацькому районному відділі Запорізької регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель 23.03.2007 року вчинено записи за № 040728000015.

Укладений між сторонами Договір набув чинності 23.03.2007 року.

Пунктом 8 Договору передбачено, що договір укладено на 10 років. Тобто орендар набув право користування зазначеною в Договорі земельною ділянкою протягом десяти років -до 23.03.2017 року. Про факт передачі орендарю обумовленої договором земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) свідчить підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі об'єкта оренди.

22.04.2008 року та 18.01.2011 року до зазначеного договору вносилися зміни що стосувалися розміру орендної плати та площі орендованої земельної ділянки, які були оформлені відповідними додатковими угодами.

Площа орендованої земельної ділянки з урахуванням внесених змін на сьогодні становить 17,1401 га. Всі обов'язки за умовами Договору позивач, як Орендар, виконував належним чином.

Між сторонами договору на протязі всього строку його дії спору щодо питань внесення і бази нарахування орендних платежів, а також щодо дотримання інших істотних умов договору жодного разу не виникало.

Враховуючи положення договору оренди землі № 469-р від 10.06.2006 року та норми чинного законодавства, він спрямував на адресу відповідача лист-повідомлення від 02.03.2016 року б/н про поновлення договору оренди землі, додавши необхідний пакет документів, який отримано відповідачем 12.03.2016 р., про що свідчить вхідний штамп № М-1655/0/5-16. 22.03.2016 року за № 1655-1530/6-16 йому направлено лист, в якому відповідач на його повідомлення відповів, що його звернення є передчасним.

23.09.2016 року на адресу відповідача він вдруге направив лист-повідомлення б/н про поновлення договору оренди землі, який отримано відповідачем 30.09.2016 року, 13.10.2016 року за № 8147-4720/6-16 йому направлено лист, в якому відповідач запропонував звернутися до нього у строк, визначений договором.

16 січня 2017 року він втретє звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з листом - повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк. 20.02.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області за № 31-8-06-1009/2-17 направило на адресу позивача лист-повідомлення, в якому зазначило, що не погоджується із запропонованими умовами, викладеними в проекті додаткової угоди про поновлення договору оренди, в зв'язку з чим договір оренди землі буде вважатися припиненим 24.03.2017 року.

Він з'ясував у відповідача, що листом Держгеокадастру України від 14.12.2015 року № ДС-22-28-0.13-17122/23-15 Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області надано рекомендації по встановленню ставки орендної плати на рівні не нижче 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та зі строком оренди не більше 7 років.

20.02.2017 року, враховуючи приписи листа Держгеокадастру України від 14.12.2015 року в черговий раз звернувся до відповідача з листом - повідомленням про поновлення строку договору оренди земельної ділянки від 10.10.2006 року № 469-р та надав проект додаткової угоди, відповідно до якої строк оренди поновлювався на 7 (сім) років до 23 березня 2024 року із орендною платою на рівні 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які відповідач отримав 11.03.2017 року вх. № 31-2637/0/1-17.

В листі від 10.04.2017 року № 31-8-0.61-2219/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області зробило посилання на свою попередню відповідь від 20.02.2017 року № 31-8-0,6-1009/2-17 щодо втрати позивачем переважного права поновлення договору оренди землі і необхідність повернення орендованої земельної ділянки.

Посилаючись на ці обставини, просив визнати поновленим договір оренди земельної ділянки та визнати укладеною додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки № 469-р від 10.10.2006 року.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 31 травня 2017 року відмовлено у задоволені позову.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Особи, що беруть участь у справі, повідомлені про місце та час розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштою судової повістки (а.с.114-122).

ОСОБА_3, представник Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області не з'явилися до апеляційного суду, причини неявки в судове засідання не повідомили, будь - яких письмових клопотань від них не надходило.

ОСОБА_3 приймає участь в судовому засіданні суду апеляційної інстанції через свого представника.

З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності учасників апеляційного розгляду, які не прибули в судове засідання.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 та представника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Встановлено, що 10.10.2006 року між Токмацькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Токмацькому районному відділі Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 23.03.2007 року за № 040728000015(а.с.12-14).

Предметом зазначеного договору оренди землі є надання в строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Балківської сільської ради кадастровий номер НОМЕР_1

22.04.2008 року між Токмацькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 469-р від 10.10.2006 року, якою було змінено орендну плату, так орендна плата сплачується у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки ( а.с.22).

18.01.2011року між Токмацькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 040728000015 від 23.03.2007, якою було змінено площу земельної ділянки, рілля - 17,1401 га ( а.с.23).

Згідно пункту 8 договору сторони погодили, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

01.01.2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 року № 5245-17, відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

Наказом від 25.01.2013 року № 40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з пунктом 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до пунктів 2 та 5 частини першої постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Запорізькій області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 року № 294-р "Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв'язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також пункт 4 підпункт 13 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області суд дійшов вірного висновку, що розпорядником земель за договором оренди землі від 10.10.2006 року та відповідачем у справі нас час вирішення даного спору є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об'єднує два випадки пролонгації такого договору.

Відповідно до частин першої - п'ятої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист- повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Таким чином, відповідно до ст. ст. 319, 626 ЦК України реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст..3 ЦК України матиме місце при укладенні договору оренди:

- з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у разі недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах і укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб. ( Правовий висновок, викладений у Постанові Верховного Суду України усправі № 6-219цс14 від 25.02.2015 року).

Крім того, частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстави, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди: орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді (Правовий висновок, викладений у Постанові Верховного Суду України у справі № 6-146цс16 від 23.03.2016 року).

Частиною 4 статті 33 Закону передбачено, що при поновлені договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Наряду з цим, нормами вказаної статті передбачено, що поновлення договору оренди землі відбувається на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором.

Отже, законодавець розмежовує дії, пов'язані з поновленням договору оренди землі та зміною умов договору.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України Про оренду землі строк дії договору є істотною умовою договору оренди землі.

З матеріалів справи вбачається, що в зв'язку з наближенням терміну закінчення строку дії договору та з метою реалізації свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк позивач на адресу відповідача направив заяву від 16.01.2017 року та додаткову угоду, в якій просив поновити на 20 років договір оренди землі на земельну ділянку площею 22.0 га, кадастровий № НОМЕР_1 ( а.с. 32).

20.02.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області за № 31-8-06-1009/2-17 направило на адресу позивача лист-повідомлення, в якому зазначило, що не погоджується із запропонованими умовами, викладеними в проекті додаткової угоди про поновлення договору оренди, в зв'язку з чим договір оренди землі буде вважатися припиненим 24.03.2017 року (а.с.34)

Враховуючи приписи листа Держгеокадастру України позивач звернувся до відповідача з листом - повідомленням про поновлення строку договору оренди земельної ділянки від 10.10.2006 року № 469-р та надав проект додаткової угоди, відповідно до якої строк оренди поновлювався на 7 (сім) років до 23 березня 2024 року із орендною платою на рівні 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які відповідач отримав 11.03.2017 року вх. № 31-2637/0/1-17 ( а.с.35).

Станом на момент направлення листа-повідомлення про прийняте Головним управлінням рішення, управління не вбачало підстав для зміни істотних умов договору в частині збільшення його строку на 20 років, як просив в додатковій угоді позивач.

Отже, між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та позивачем не було досягнуто домовленості щодо зміни істотних умов договору в частині збільшення строку дії договору оренди землі.

В листі від 10.04.2017 року № 31-8-0.61-2219/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області зробило посилання на свою попередню відповідь від 20.02.2017 року № 31-8-0,6-1009/2-17 щодо втрати позивачем переважного права поновлення договору оренди землі і необхідність повернення орендованої земельної ділянки. (а.с.37)

Таким чином, направивши позивачу лист-повідомлення про не бажання змінювати істотні умови договору оренди землі в частині збільшення строку дії договору оренди землі терміном на 20 років, при цьому повідомивши позивача, що дія договору припиниться 24.03.2017 року, у зв'язку з чим необхідно виконати обов'язок щодо повернення об'єкта оренди, відповідач скористався своїм правом вільно розпоряджатися своєю власністю, а продовження позивачем користування орендованою земельною ділянкою та його повідомлення про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди за наявності заперечень орендодавця не є підставою для поновлення договору оренди землі.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, врахував положення ст. ст.3, 316, 317, 319, 626 ЦК України та ст. 33 Закону України "Про оренду землі", що у разі недосягнення домовленості між сторонами щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється та дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач правомірно відмовив позивачу в поновленні договору оренди землі.

Фактично всі доводи заявника зводяться до переоцінки доказів.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів для спростування висновків суду першої інстанції, передбачених статтями 57,58,59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст.309 ЦПК України, апеляційна скарга не містить.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, надано їм вірну правову оцінку, тому рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 317 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 31 травня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.М. Кримська

Судді: С.В. Маловічко

Г.С. Подліянова