Постанова

від 17.10.2019 по справі 328/1160/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 328/1160/17

провадження № 61-27472 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Кривцової Г. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3 ,

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області,

третя особа - Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області у складі судді

Курдюкова В. М. від 31 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області у складі колегії суддів: Кримської О. М., Маловічко С. В., Подліянової Г. С. від 22 серпня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України

у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа - Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області, про поновлення договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 10 жовтня 2006 року

між ним та Токмацькою районною державною адміністрацією Запорізької області було укладено договір оренди землі № 469-р, відповідно до якого він прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 22,0000 га, розташованої на території Балківської сільської ради Токмацького району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір набрав чинності 23 березня 2007 року після державної реєстрації

у Токмацькому районному відділі Запорізької регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України

по земельних ресурсах (реєстраційний запис № 040728000015).

Пунктом 8 вказаного договору передбачено, що його укладено на 10 років, тобто до 23 березня 2017 року. Про факт передачі орендарю обумовленої договором земельної ділянки свідчить підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі по договору оренди

від 10 жовтня 2006 року.

У квітні 2008 року та січні 2011 року до зазначеного договору вносилися зміни, які стосувалися розміру орендної плати та площі орендованої земельної ділянки й були оформлені відповідними додатковими угодами.

02 березня 2016 року він направив відповідачу лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, додавши необхідний пакет документів. Однак листом від 22 березня 2016 року відповідач на його повідомлення відповів, що таке звернення є передчасним.

23 вересня 2016 року він вдруге направив на адресу відповідача лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, проте листом

від 13 жовтня 2016 року відповідач запропонував звернутися до нього

у строк, визначений договором.

16 січня 2017 року він втретє звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк.

20 лютого 2017 року відповідач направив на його адресу лист, у якому зазначив, що не погоджується із запропонованими умовами, викладеними в проекті додаткової угоди про поновлення договору оренди, у зв`язку з чим договір оренди землі буде вважатися припиненим 24 березня 2017 року.

20 лютого 2017 року він у черговий раз звернувся до відповідача

з листом-повідомленням про поновлення строку договору оренди земельної ділянки та надав проект додаткової угоди, відповідно до якої строк оренди поновлювався на 7 років, тобто до 23 березня 2024 року, із орендною платою на рівні 8 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку відповідач отримав 11 березня 2017 року.

У листі від 10 квітня 2017 року Головне управління Держгеокадастру

у Запорізькій області зробило посилання на свою попередню відповідь

від 20 лютого 2017 року.

З урахуванням вищевикладеного ОСОБА_3 просив суд визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2006 року

№ 469-р та визнати укладеною додаткову угоду до вказаного договору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанцій

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 31 травня 2017 року у задоволені позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, лист-повідомлення позивача від 16 січня 2017 року за своєю юридичною природою є пропозицією про зміну істотних умов вказаного договору в частині зміни строку його дії. Оскільки договір оренди землі укладався строком на 10 років, то в силу положень статті 33 Закону України Про оренду землі при його поновленні строк дії договору має залишатися незмінним. При цьому підстав для переважного права орендаря на укладення договору перед іншими особами немає, а власника не можна проти його волі зобов`язати укласти договір.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 22 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 31 травня

2017 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи

та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що відповідач правомірно відмовив позивачу в поновленні договору оренди землі, а намір останнього реалізувати своє переважне право на поновлення такого договору за наявності обґрунтованих заперечень орендодавця, не є підставою для його поновлення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу

№ 328/1160/17 із Токмацького районного суду Запорізької області.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.

У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що ОСОБА_3 продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою, сплачує орендну плату та виконує інші обов`язки, передбачені договором оренди землі від 10 жовтня 2006 року № 469-р. При цьому орендодавець не заперечував проти користування орендованою земельною ділянкою орендарем.

Таким чином, договір оренди землі слід вважати поновленим в силу положень частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі .

Вказує, що в додатковій угоді до договору оренди землі не передбачалося жодних змін щодо строку дії договору.

Відзив (заперечення) на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати

або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк,

а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Дія такого договору припиняється, у тому числі, у разі закінчення строку, на який його було укладено (частина перша статті 31 Закону України Про оренду землі ).

10 жовтя 2006 року між Токмацькою районною державною адміністрацією Запорізької області та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі

№ 469-р, за яким останній прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 22,0000 га на території Балківської сільської ради Токмацького району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 2325280400:01:001:0053 (а. с. 12-14).

Договір оренди землі укладено на 10 років (пункт 8 договору).

Договір набрав чинності 23 березня 2007 року після державної реєстрації

у Токмацькому районному відділі Запорізької регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України

по земельних ресурсах (реєстраційний запис № 040728000015).

Таким чином, строк дії договору оренди землі - до 23 березня 2017 року.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначені статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договоруоренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення

з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і,

за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає

з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури

і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою, третьою, четвертою та п`ятою цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк;

до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення

у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Тлумачення зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України 2004 року, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Встановлено, що 16 січня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк,

до якого додав додаткову угоду, в якій просив поновити на 20 років строк оренди земельної ділянки.

20 лютого 2017 року відповідач направив на адресу позивача лист, у якому зазначив, що не погоджується із запропонованими умовами, викладеними

в проекті додаткової угоди про поновлення договору оренди, у зв`язку з чим договір оренди землі буде вважатися припиненим 24 березня 2017 року.

20 лютого 2017 року ОСОБА_3 знову звернувся до відповідача

з листом-повідомленням про поновлення строку договору оренди земельної ділянки та надав проект додаткової угоди, відповідно до якої строк оренди землі поновлювався на 7 років - до 23 березня 2024 року, із орендною платою на рівні 8 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідач отримав даного листа-повідомлення 11 березня 2017 року, вхідний номер 31-2637/0/1-17.

У відповідь на вказане звернення від 10 квітня 2017 року Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило заявника про те, що договір оренди землі закінчився, а також про обов`язок орендаря повернути орендодавцеві вказану земельну ділянку.

Таким чином, направивши позивачу лист-повідомлення про не бажання змінювати істотні умови договору оренди землі в частині збільшення строку дії договору оренди землі терміном на 20 років, при цьому повідомивши позивача, що дія договору припиниться 24 березня 2017 року, у зв`язку з чим необхідно виконати обов`язок щодо повернення об`єкта оренди, відповідач скористався своїм правом вільно розпоряджатися своєю власністю, а продовження позивачем користування орендованою земельною ділянкою та його повідомлення про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди за наявності заперечень орендодавця не є підставою для поновлення договору оренди землі.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позову, оскільки домовленості щодо зміни істотних умов договору в частині збільшення строку дії договору оренди землі між сторонами не було досягнуто, позивача було повідомлено про строк закінчення дії вказаного договору та необхідність повернення об`єкта оренди, а тому переважне право ОСОБА_3 на укладення договору оренди землі припинилося.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які на думку заявника мають істотне значення для вирішення справи, разом з тим, вони були предметом перевірки і оцінки судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 31 травня

2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова