Ухвала

від 01.06.2017 по справі 754/3939/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Грегуль О.В.

№ 22-ц/796/6872/2017 Доповідач - Борисова О.В.

справа № 754/3939/17-ц

м. Київ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

при секретарі: Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 29 березня 2017 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2017 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом та із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 29.03.2017 року у межах ціни позову в сумі 2383872,79 грн. накладено арешт на все майно, що належить:

-ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), в тому числі (але не виключно) на:

квартиру АДРЕСА_1, площею, 106,50 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 25605680000);

земельну ділянку площею 1,1200 га, кадастровий номер НОМЕР_6, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Качалівська сільська рада;

право на 100% частку у статутному капіталі ПП ТВІТ (код ЄДРПОУ 19118879);

автомобіль AUDIQ7, державний номерний знак НОМЕР_2;

автомобіль RANGEROVER, державний номерний знак НОМЕР_3;

-ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4), в тому числі (але не виключно) на:

житловий будинок, жилою площею 25,3 кв.м, який знаходиться за адресою: Київська область, АДРЕСА_2;

земельну ділянку площею 0,31 га, призначення: обслуговування жилого будинку, господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Васильківської міської ради, АДРЕСА_2 (державний акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_7) від 15.04.1998 року, кадастровий номер не присвоєно);

майно, що належало за життя померлій ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5), в тому числі (але не виключно) на:

нежилі приміщення з №1 по №5 (групи приміщень №14) (в літ. А , загальною площею 74,50 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3;

житловий будинок з господарським будівлями та спорудами загальною площею 1679,0 кв.м, житловою площею 235,6 кв.м, реєстраційний номер майна 32313761;

земельну ділянку, площею 0,5484 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу про забезпечення позову.

В обґрунтування вимог посилалася на те, що постановляючи ухвалу про забезпечення позову суд не з'ясував питання про співмірність заходів забезпечення позову з позовними вимогами. Вказувала, що предметом спору у даній справі є стягнення з відповідачів 2383872,79 грн., в той час як вартість майна на яке судом було накладено арешт в десятки разів перевищує зазначену суму. Крім того, зазначала, що доказів того, що автомобіль RANGE ROVER, належить саме відповідачу ОСОБА_1 в матеріалах справи немає.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.

Позивач та його представники заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили її відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у її відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову та накладаючи арешт на майно суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заяви про забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, колегія суддів в повній мірі з таким висновком суду не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п.п.1,4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом з тим, задовольняючи заяву про забезпечення позову в повному обсязі та накладаючи арешт на вказане вище майно суд першої інстанції не врахував роз'яснення викладені в п.п.1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову та вимоги ч.3 ст.152 ЦПК України, застосував заходи забезпечення позову які не є співмірними із заявленими позовними вимогами, при цьому суд не визначив обсяг позовних вимог до відповідача ОСОБА_1, а також не перевірив належність транспортних засобів AUDIQ7, державний номерний знак НОМЕР_2 та RANGEROVER, державний номерний знак НОМЕР_3 відповідачу ОСОБА_1

Відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні булопомилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції в частині накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_1, а саме на:

право на 100% частку у статутному капіталі ПП ТВІТ (код ЄДРПОУ 19118879);

автомобіль AUDIQ7, державний номерний знак НОМЕР_2;

автомобіль RANGEROVER, державний номерний знак НОМЕР_3,

та в частині накладення арешту на майно, що належало померлій ОСОБА_7, а саме на:

нежилі приміщення з №1 по №5 (групи приміщень №14) (в літ. А , загальною площею 74,50 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3;

житловий будинок з господарським будівлями та спорудами загальною площею 1679,0 кв.м, житловою площею 235,6 кв.м, реєстраційний номер майна 32313761;

земельну ділянку, площею 0,5484 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.

В іншій частині ухвала суду про забезпечення позову є законною та обґрунтованою.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 29 березня 2017 року в частині накладення арешту на:

100% частки у статутному капіталі ПП ТВІТ (код ЄДРПОУ 19118879);

автомобіль AUDIQ7, державний номерний знак НОМЕР_2;

автомобіль RANGEROVER, державний номерний знак НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1

та в частині накладення арешту на:

нежилі приміщення з №1 по №5 (групи приміщень №14) (в літ. А , загальною площею 74,50 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3;

житловий будинок з господарським будівлями та спорудами загальною площею 1679,0 кв.м, житловою площею 235,6 кв.м, реєстраційний номер майна 32313761;

земельну ділянку, площею 0,5484 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, що належало за життя померлій ОСОБА_5

- скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу, якою в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 про забезпечення позову в цій частині відмовити.

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: