Постанова

від 07.06.2017 по справі 819/507/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/507/17

07 червня 2017 р.м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

при секретарі судового засідання Порплиці Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Дочірнє підприємство "Благоустрій-1" Приватного підприємства "Благоустрій" до ОСОБА_1 Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування постанов, припису, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Благоустрій-1" приватного підприємства "Благоустрій" звернулося у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до ОСОБА_1 Держпраці у Тернопільській області, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 24.04.2017 № 48 просить визнати протиправними та скасувати постанови від 14.02.2017 № ТЕ24/19-01-40/013, № ТЕ24/1/19-01-40/013.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 16.01.2017 по 17.01.2017 працівником ОСОБА_1 Держпраці у Тернопільській області проведено планову перевірку з питань додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування ДП "Благоустрій-1" ПП "Благоустрій". За результатами перевірки складено акт від 17.01.2017 № 19-01-40/013, у якому встановлено низку порушень законодавства про працю. На підставі акта перевірки відповідач 14.02.2017 виніс постанови № ТЕ24/19-01-40/013 про накладення до позивача штрафу в розмірі 9600 грн., № ТЕ24/1/19-01-40/013 про накладення до позивача штрафу в розмірі 3200 грн.

Винесені відповідачем зазначені постанови позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки в ході проведення зазначеної перевірки позивач надав всі необхідні документи та письмові пояснення щодо відсутності порушень законодавства про працю, які були зафіксовані перевіркою. Однак, при складанні акта перевірки, відповідач відповідні документи та пояснення без жодних пояснень не взяв до уваги, внаслідок чого безпідставно виніс оскаржені постанови.

В судовому засіданні представник позивача дочірнього підприємства "Благоустрій-1" приватного підприємства "Благоустрій" позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві та додаткових пояснень, просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 Держпраці у Тернопільській області, заперечуючи проти позову, суду пояснила, що оскаржені дії відповідача щодо винесення на підставі акта перевірки від 17.01.2017 № 19-01-40/013 постанов від 14.02.2017 № ТЕ24/19-01-40/013, № ТЕ24/1/19-01-40/013, здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та посилаючись на пояснення викладені у письмовому запереченні, просила у задоволені позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін по справі, суд встановив такі обставини.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96) основними завданнями Держпраці, зокрема є здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Абзацом третім ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно зі частинами першою та другою ст. 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Як випливає з матеріалів справи, що з 16.01.2017 р. по 17.01.2017 р. працівником ОСОБА_1 Держпраці у Тернопільській області згідно наказу № 484 від 30.11.2016 р. та на підставі направлення № 377 від 26.12.2016 р. проведено планову перевірку з питань додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування ДП "Благоустрій-1" ПП "Благоустрій". Перевірка проводилась в присутності директора ПП "Благоустрій" ОСОБА_2 та головного бухгалтера ПП "Благоустрій" ОСОБА_3

За результатами перевірки складено акт від 17.01.2017 р. № 19-01-40/013, у якому встановлено наступні порушення:

- частини другої ст. 30 Закону України "Про оплату праці" № 108/95-ВР від 24.03.1995 (далі - Закон № 108/95-ВР), а саме норма тривалості робочого часу при шестиденному робочому тижні (тривалістю 40 годин) з одним вихідним днем становила у жовтні 2016 року 164 години (25 робочих днів) і у грудні 2016 року 178 годин (27 робочих днів). Однак у табелях обліку використання робочого часу МОП за зазначені місяці відображено: у жовтні 25 роб. днів та 159 годин, а у грудні 27 роб. днів та 176 годин;

- всупереч вимогам ст. 76 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) не надається додаткова відпустка працівникам, що працюють у несприятливих умовах на посадах, а саме електрогазозварювальнику, слюсарю - сантехніку, монтажнику внутрішніх санітарно - технічних систем і обладнання;

- всупереч вимогам частини п'ятої ст. 79 КЗпП, працівники не повідомляються письмово про дату початку відпустки за два тижні до встановленого графіком терміну. Згідно графіку відпусток працівників ДП "Благоустрій-1" на 2016 рік прибиральниці сходових кліток ОСОБА_4 щорічна відпустка була запланована на вересень, а наказом від 01.09.2016 № 89-к їй було надано щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні з 01.09.2016 за її заявою від 01.09.2016 ;

- ст. 100 КЗпП, а саме не проводиться доплата за роботу у несприятливих умовах праці працівникам, що працюють на посадах: електрогазозварювальнику, слюсарю - сантехніку, монтажнику внутрішніх санітарно - технічних систем і обладнання;

- всупереч вимогам частини першої та другої ст. 115 КЗпП, частини першої ст. 24 Закону № 108/95-ВР, упродовж жовтня - грудня 2016 року заробітна плата виплачувалась по мірі поступлення коштів, не регулярно, без виплати авансу та пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

- всупереч вимогам частини четвертої ст. 115 КЗпП та частини першої ст. 21 Закону України "Про відпустки" № 504/96-ВР від 15.11.1996 (далі - Закон № 504/96-ВР) заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до її початку. Оскільки, згідно графіку відпусток на 2016 рік прибиральниці сходових кліток ОСОБА_4 щорічна відпустка тривалістю 24 календарних дні була надана 01.09.2016, а відпускні їй було виплачено 12.10.2016;

- частини п'ятої ст. 97 КЗпП та частини третьої ст. 15 Закону № 108/95-ВР, а саме оплата праці працівників підприємства упродовж жовтня - грудня 2016 року в першочерговому порядку не здійснювалась. В той же час підприємство проводило інші платежі;

- всупереч вимогам частин перших ст. 47, ст. 116 КЗпП виплата належних звільненому працівникові сум у день звільнення не проводиться. Так, згідно поданої 29.11.2016 заяви, наказом від 30.11.2016 № 110-к ОСОБА_5 звільнений з роботи за власним бажанням 30.11.2016, однак виплата належних йому від підприємства сум, була здійснена не у день звільнення, а 22.12.2016.;

- частини першої ст. 117 КЗпП, а саме звільненому ОСОБА_5 не виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку;

- ст. 7 Закону України "Про охорону праці" № 2694-XII від 14.10.1992 (далі - Закон № 2694-XII), ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII), ст. 7 Закону України "Про відпустки" № 504/96-ВР від 15.11.1996 (далі - Закон № 504/96-ВР) та Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442), а саме на підприємстві не проведена атестація робочих місць за умовами праці для встановлення права працівників на здорові й безпечні умови праці на робочих місцях: "електрогазозварювальник", "слюсар-сантехнік", "монтажник внутрішніх санітарно-технічних систем і обладнання", внаслідок чого безпідставно позбавлено пільг та компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці.

На підставі акта перевірки відповідач 14.02.2017 виніс постанови № ТЕ24/19-01-40/013 про накладення до позивача штрафу в розмірі 9600 грн., № ТЕ24/1/19-01-40/013 про накладення до позивача штрафу в розмірі 3200 грн.

Не погоджуючись із оскарженими постановами позивач звернувся з позовом у суд.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо встановленого порушення частини другої статті 30 Закону № 108/95-ВР, суд зазначає, що в ході проведення зазначеної перевірки бухгалтер ДП "Благоустрій-1" ПП "Благоустрій" ОСОБА_6 надала письмові пояснення, в яких зазначила, що при оформлені табеля обліку використання робочого часу допустила технічну помилку (описку). Водночас, зазначена описка не призвела до відхилень при розрахунку заробітної плати працівникам, оскільки заробітна плата працівників була розрахована та виплачена відповідно до фактично відпрацьованого часу та згідно штатного розпису. Також, допущена технічна помилка не призвела до порушень встановленого на підприємстві режиму робочого часу. Таким чином, у даному випадку мало місце лише допущення позивачем помилки (описки) при ведені табеля обліку робочого часу, яке не мало наслідком порушення трудового законодавства та прав працівників.

Проте, що технічна описка мала лише формальний характер свідчать і матеріали зазначеної перевірки, а саме у пунктах 3.1.1. - 3.1.4., 5.1.1. акта перевірки від 17.01.2017 № 19-01-40/013 відповідач зафіксував, що "тривалість робочого часу не перевищує 40 годин на тиждень", "тривалість роботи на передодні святкових та неробочих днів скорочена на 1 год.", "на передодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не перевищує 5 годин", та "заробітна плата виплачується працівнику за виконану ним роботу", тощо.

Таким чином, відповідач безпідставно дійшов висновку, що позивач порушив частину другу статті 30 Закону № 108/95-ВР, оскільки бухгалтером ДП "Благоустрій-1" ПП "Благоустрій" ОСОБА_6 при оформлені табеля обліку використання робочого часу було допущено технічну помилку (описку) яка не призвела до порушень встановленого на підприємстві режиму робочого часу, а також заробітна плата працівників була розрахована та виплачена відповідно до фактично відпрацьованого часу та згідно штатного розпису.

Як випливає з пояснень представника позивача, що працівники письмово повідомляються про дату відпустки за два тижні до встановленого графіком терміну у формі письмового повідомлення, яке надається особисто працівнику під розписку у журналі. Однак в ході проведення перевірки відповідач не вимагав від позивача про надання відповідних документів, які підтверджують зазначений факт, а тому висновки відповідача про те, що позивач порушив частину п'яту ст. 79 КЗпП є безпідставними.

Щодо встановленого порушення статей 76, 100 КЗпП та ст. 7 Закону № 504/96-ВР, суд зазначає, що згідно штатного розпису ДП "Благоустрій-1" ПП "Благоустрій" на підприємстві передбачено посади електрогазозварювальника та слюсаря - сантехніка, які обіймають відповідні особи.

Однак, посада монтажника внутрішніх санітарно - технічних систем і обладнання відповідно до наказу Держкомітету України по житлово - комунальному господарству № 59 від 04.08.1997 (додаток Д-І) на підприємстві не передбачена. Зазначена посада залишалася вільною, а з 01.01.2017 в штатний розпис внесено зміни і дана штатна одиниця є виключеною.

Водночас, позивач згідно ст. 76 КЗпП та Додатку № 15 Колективного договору від 01.02.2013 надає додаткові щорічні відпустки працівникам, а саме: електрогазозварювальнику (3 дн.) та слюсарю - сантехніку (1 дн.) та відповідно до ст. 100 КЗпП здійснює нарахування і виплату премій в розмірі до 50% від заробітної плати.

Таким чином, відповідач безпідставно дійшов висновку, що позивач порушив статті 76, 100 КЗпП та ст. 7 Закону № 504/96-ВР, оскільки позивач надає додаткові щорічні відпустки відповідним працівникам та здійснює нарахування і виплату премій в розмірі до 50% від заробітної плати, а посада монтажника внутрішніх санітарно - технічних систем і обладнання за період охоплення перевіркою залишалася вільною та з 01.01.2017 зазначена посада була виключеною зі штатного розпису.

Щодо встановленого порушення частин перших ст. 47, ст. 116, ст. 117 КЗпП, суд зазначає, що відповідно до частини першої ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Частиною першою ст. 116 КЗпП визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі частиною першою ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що обов'язковою умовою для притягнення ДП "Благоустрій-1" ПП "Благоустрій" до відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні у строки, зазначені в статті 116 КЗпП є наявність вини підприємства.

Як випливає з матеріалів справи та не заперечується позивачем у справі, що ОСОБА_5 на підставі поданої заяви від 29.11.2016 та згідно наказу № 110-к звільнений з роботи за власним бажанням 30.11.2016, а виплата належних при звільненні сум здійснена 22.12.2016.

Суд звертає увагу на те, що виплата заробітної плати та інших належних працівникам платежів на ДП "Благоустрій-1" ПП "Благоустрій" здійснюється шляхом перерахування коштів на відповідні карткові рахунки відкриті працівниками в установах банку, відповідно, з урахуванням вимог ст. 47 КЗпП, підприємством в день звільнення було видано вказаним працівникам належно оформлену трудову книжку та повідомлено останніх про нараховані суми, належні їм при звільненні до здійснення такого перерахування коштів на відповідні зарплатні рахунки працівників, з метою недопущення та врегулювання у разі виникнення, спору про розмір належних до виплати сум.

Проте, в той же час, зазначеним працівником підприємства було подано позивачу письмову заяву з проханням не здійснювати перерахування належних йому при звільненні сум у день звільнення у зв'язку з переїздом та проживанням у сільську місцевість, у якій відсутні банківські термінали, обслуговування яких проводиться банком з яким працівник уклав зарплатний договір, а також з клопотанням здійснити таку виплату іншого календарного дня.

Відповідно до параграфу другого Конвенції 132 про оплачувані відпустки (переглянута у 1970 році), ратифікованої Законом України від 29.05.2001 № 2481-III (далі - Конвенція 132) суми, що належать до виплати згідно з параграфом 1 цієї статті, виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.

Таким чином, відповідач безпідставно дійшов висновку, що позивач порушив частини перші ст. 47, ст. 116, ст. 117 КЗпП, оскільки останній здійснив перерахування належних всіх сум при звільненні ОСОБА_5 у день зазначений працівником, а саме після 20.12.2016 на підставі поданої зазначеної заяви, тобто не з вини позивача.

Щодо встановленого порушення ст. 7 Закону № 2694-XII, ст. 13 Закону № 1788-XII та Порядку № 442, суд зазначає, що позивач відповідно до Порядку № 442 на ДП "Благоустрій-1" ПП "Благоустрій" провів атестацію робочих місць.

Зокрема, згідно наказу про проведення атестації робочих місць № 25 від 29.02.2016 та висновку щодо проведеної атестації робочих місць за умовами праці, уповноваженим органом віднесено робоче місце "електрогазозварника", "слюсара - сантехніка" на ДП "Благоустрій-1" ПП "Благоустрій" до робочих місць з допустимими умовами праці.

Окрім цього, згідно штатного розпису підприємства для електрогазозварювальника передбачена ставка у розмірі 0,2. Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 та Додатку 1 Методичних рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою від 01.09.92 р. № 41 дані умови праці відносяться до категорії непостійного робочого місця, на якому працівник перебуває меншу частину (менше 50 % або 2 год. безперервно) свого робочого часу.

Враховуючи те, що на ДП "Благоустрій-1" ПП "Благоустрій" проведено атестацію робочих місць, що підтверджується висновком щодо проведеної атестації робочих місць за умовами праці, суд вважає, що відповідач безпідставно дійшов висновку про порушення позивачем ст. 7 Закону № 2694-XII та Порядку № 442.

Щодо порушення позивачем ст. 13 Закону № 1788-XII, а саме "позбавлено пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах", то такі твердження відповідача є безпідставними, сформульовані на припущеннях, оскільки, відповідач стверджує про порушення позивачем прав працівників які не існували на час проведення перевірки (права на пільги і компенсацій за роботу в несприятливих умовах) і які невідомо чи виникнуть в майбутньому, а отже безпідставними є висновки про порушення підприємством норм законодавства направлених на захист та реалізацію такого права громадянами.

Щодо встановленого порушення частин першої, другої, четвертої ст. 115 КЗпП, частини першої ст. 21 Закону № 504/96-ВР, частини п'ятої ст. 97 КЗпП, частини першої ст. 24 Закону № 108/95-ВР та частини третьої ст. 15 Закону № 108/95-ВР, суд зазначає, що у акті не зафіксовано, а отже в ході перевірки не виявлено факту існування на підприємстві заборгованості з виплати заробітної плати чи інших пов'язаних платежів, а також щодо здійснення (чи нездійснення) нарахувань компенсації (індексації) у зв'язку з затримкою виплати заробітної плати (пункт 5.8. акта перевірки), а навпаки, зазначено, що такі не вимагаються від підприємства.

Крім того, у пункті 5.2.1. акта перевірки зафіксовано, що на підприємстві не встановлено фактів прийняття власником або уповноваженим органом в односторонньому порядку рішень з питань оплати праці, що погіршують умови встановлені законодавством, угодами, колективним договором. Крім того, не виявлено нецільове використання коштів, призначених саме для виплати заробітної плати.

Водночас суд звертає увагу на те, що працівнику ОСОБА_7 на підставі поданої заяви позивач виплатив відпускні у день зазначений працівником відповідно до Конвенції 132.

Таким чином, відповідач безпідставно дійшов висновку, що позивач порушив частину першу, другу, четверту ст. 115 КЗпП, частину першу ст. 21 Закону № 504/96-ВР, частину п'яту ст. 97 КЗпП, частину першу ст. 24 Закону № 108/95-ВР та частину третю ст. 15 Закону № 108/95-ВР, оскільки у акті перевірки не зафіксовано заборгованості з виплати заробітної плати чи інших пов'язаних платежів, а також щодо здійснення (чи нездійснення) нарахувань компенсації (індексації) у зв'язку з затримкою виплати заробітної плати.

Як випливає з матеріалів справи, в тому числі з акта перевірки від 17.01.2017 № 19-01-40/013, що позивач надав під час перевірки відповідачу всі необхідні документи, які підтверджували про відсутність зазначених порушень. Однак відповідач проігнорував зазначені документи та безпідставно виніс оскаржені постанови.

Крім того, судом встановлено, що в акті перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №19-01-40/013 дочірнього підприємства "Благоустрій -1" вказано, що перевірка проведена на підставі наказу №484 від 30.11.2016 р. в період з 16.11.2017 року по 17.11.2017 року, тобто дата видання наказу не відповідає термінам вказаним у акті перевірки, крім того, цим наказом лише було затверджено план перевірок суб'єктів господарювання на 2017 рік.

Сама ж перевірка ДП "Благоустрій - 1" проведена на підставі наказу № 538 від 28 грудня 2017 року, яким затверджено склад комісії з проведення перевірки "дотримання вимог законодавства з охорони праці, про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування у ДП "Благоустрій - 1".

При цьому представник відповідача посилається на наказ, який виданий уже після закінчення перевірки у позивача, а саме 02 лютого 2017 року, яким лише в лютому 2017 року змінено предмет перевірки на: " дотримання вимог законодавства з охорони праці, про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Як вбачається із змісту повідомлення про проведення планової перевірки виробничих об'єктів №377 від 26 грудня 2016 року , яке відповідач надіслав позивачу у ньому вказано зовсім інший предмет перевірки і воно адресовано і направлено не позивачу, якого перевіряли, а власнику, а саме ПП "Благоустрій".

Теж саме стосується і направлення на проведення перевірки №377 від 26 грудня 2016 року на ім'я ПП "Благоустрій", яке є власником ДП "Благоустрій - 1".

Крім того у самих оскаржуваних постановах про накладення штрафу та у акті перевірки відповідачем вказано, як код ЄДРПОУ позивача: 314462954, хоча насправді у ДП "Благоустрій - 1" код 32079967.

Незважаючи на оскарження 23.03.2017 р. позивачем постанов про накладення штрафу до суду вказані постанови направлені відповідачем на виконання в Тернопільський міський відділ ДВС і 12.05.2017 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у зв'язку із цим Державною виконавчою службою 13.05.2017 р. накладено арешт на майно боржника по коду 314462954, який позивачу не належить, чим заблоковано роботу і спричинено шкоду іншій юридичній особі.

Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відповідно до статей 11, 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування постанов від 14.02.2017 № ТЕ24/19-01-40/013, № ТЕ24/1/19-01-40/013 підлягають задоволенню.

Згідно зі частиною першою ст. 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити. Постанови ОСОБА_1 Держпраці у Тернопільській області від 14.02.2017 року № ТЕ24/19-01-40/013 та від 14.02.2017 року № ТЕ24/1/19-01-40/013 визнати протиправними та скасувати.

Стягнути на користь дочірнього підприємства "Благоустрій - 1" Приватного підприємства "Благоустрій" понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 Держпраці у Тернопільській області .

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08 червня 2017 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.