Постанова

від 18.05.2017 по справі 817/514/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 травня 2017 р.Р і в н е 817/514/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Холод Т.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Поліссяхліб" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Поліссяхліб" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001981401 та №0001971401 від 04.04.2017 року.

Матеріалами справи стверджено, що Публічне акціонерне товариство Поліссяхліб зареєстроване як юридична особа; взяте на облік як платник податків Державною податковою інспекцією у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області; зареєстроване платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідком проведення Головним управлінням ДФС у Рівненській області(далі по тексту - відповідач) позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ Поліссяхліб (далі по тексту - позивач) було складено Акт № 129/17-00-14-01/04310507 від 21.03.2017 року Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Публічного акціонерного товариства Поліссяхліб код ЄДРПОУ 04310507 з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ «Скілур-Торг» (код ЄДРПОУ 39211359) та ТОВ «Тілар» (код за ЄДРПОУ 36650591) за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. (далі по тексту - акт перевірки).

В ході обумовленої перевірки встановлено обставини щодо: завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 19947 грн., в т.ч. за жовтень 2014р. - 19947 грн. та завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта на загальну суму 1108грн., в т.ч. за 2014р. - 1108 грн. по операціям з ТОВ СКІЛУР-ТОРГ ; завищений податковий кредит на загальну суму ПДВ 29383 грн., в т.ч. за квітень 2014р. - 29383 грн. та завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта на загальну суму 1632грн., в т.ч. за 2014р. - 1632 грн. по операціям з ТОВ Тілар .

Як наслідок контролюючим органом зроблено висновок про заниження ПАТ Поліссяхліб податку на додану вартість на суму 49330 грн., в т.ч. за квітень 2014р. - 29383 грн., за жовтень 2014р. - 19947 грн.; заниження ПАТ Поліссяхліб податку на прибуток в сумі 493 грн., в т.ч. за 2014р. - 493 грн.

Не погоджуючись із вказаним актом перевірки ПАТ Поліссяхліб було подано до податкового органу заперечення № 117-р від 27.03.2017 року. 04.04.2017 року відповідачем було вручено ПАТ Поліссяхліб відповідь № 1261/10/17-00-14-01-07 від 03.04.2017 року на заперечення товариства.

На підставі вказаного Головним управлінням ДФС у Рівненській області були прийняті податкові повідомлення-рішення: форма Р № НОМЕР_1 від 04.04.2017р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 61 663,00 грн., з яких: 49330,00 грн. - за основним платежем та 12333,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення форма Р № НОМЕР_2 від 04.04.2017р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 740,00 грн. з яких: 493,00 грн. - за основним платежем та 247,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 04.04.2017р., та № НОМЕР_2 від 04.04.2017р. в адміністративному порядку позивачем не оскаржувались.

Не погоджуючись з винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, подав письмове заперечення.

Надаючи правову оцінку доводам позовної заяви та обставинам справи судом враховано наступне:

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності.

Пунктом 138.8 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а зокрема, амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п.3.2. статуту ПАТ Поліссяхліб предметом діяльності товариства (з поміж переліку інших) є: виготовлення, реалізація та перевезення хлібобулочних, кондитерських, сухарних виробів та інших продуктів харчування.

1. Що стосується завищення ПАТ Поліссяхліб податкового кредиту на загальну суму ПДВ 19947 грн., в т.ч. за жовтень 2014р. - 19947 грн. та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 1108грн., в т.ч. за 2014р. - 1108 грн. за результатами співпраці з ТОВ СКІЛУР-ТОРГ .

30.09.2014 року між ПАТ Поліссяхліб (по договору - покупець) та ТОВ Скілур-Торг (по договору - постачальник) був укладений договір поставки обладнання у відповідності до якого постачальник зобов'язується передати у власність Покупця обладнання для харчової промисловості, у подальшому Обладнання, а саме: пальник KAVOTPA 400кВт 2014 року випуску, а Покупець зобов'язується прийняти це обладнання та своєчасно здійснити його оплату на умовах Договору.

Відповідно до п.2.1. вказаного договору орієнтована сума Договору визначається загальною вартістю обладнання, що постачається згідно умов даного Договору і становить: 120 000грн. Остаточна сума договору встановлюється вартістю поставленого обладнання та курсом валют на момент його поставки згідно рахунку, товарно-транспортної чи видаткової накладної на товар. (п.2.2. договору).

Згідно до п.2.3. укладеного договору розрахунки між Постачальником і Покупцем за поставлене обладнання здійснюються в безготівковому порядку, шляхом попереднього переведення коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Пунктом 3.1. зазначеного договору встановлено, що Постачальник зобов'язується поставити обладнання Покупцю. Датою поставки вважається дата підписання уповноваженим представником Покупця чи перевізника товарно-транспортної чи видаткової накладної на товар.

Право власності на поставлене на умовах Даного договору обладнання переходить від Постачальника до Покупця з моменту передачі обладнання та підписання видаткової або товаротранспортної накладної уповноваженим представником Покупця чи перевізника (п.3.6. Договору).

На виконання вказаного договору ПАТ Поліссяхліб оплатило ТОВ Скілур-Торг грошові кошти у розмірі 119680 грн. в.т.ч. ПДВ 19946,66 грн., підтвердженням чого слугують платіжні доручення № 3386 від 01.10.2014 року та № 3387 від 02.10.2014 року.

Пунктом 3.2. згаданого договору визначено, що прийняття обладнання здійснюється Покупцем на складі покупця (м.Рівне, вул. Макарова 14) по кількості і якості відбувається відповідно до прикладеної супроводжувальної документації, а також відповідно до інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання, затверджених Постановами державного Арбітражу при ОСОБА_3 СРСР № П-6 і № П-7 (зі змінами).

На виконання п.3.2. згаданого вище договору ПАТ Поліссяхліб було отримано від ТОВ Скілур-Торг за адресою м.Рівне, вул.Макарова, 14 (у відповідності до п.3.2. договору поставки обладнання) пальник загальною вартістю 119680 грн. в.т.ч. ПДВ 19946,66 грн., підтвердженням чого слугує видаткова накладна № 84 від 09.10.2014 року.

Як встановлено судом товарно-матеріальні цінності були отримані від імені ПАТ Поліссяхліб уповноваженою особою за довіреністю № 574 від 09.10.2014 року, яка зареєстрована в журналі реєстрації довіреностей ПАТ Поліссяхліб .

У бухгалтерському обліку ПАТ «Поліссяхліб» операції з придбання (оприбуткування) пальника відображено записами: Дт-10 Кт-15, Дт-15 Кт-631, Дт-64 Кт-631.

Вартість отриманих від ТОВ Скілур-Торг товарно-матеріальних цінностей ПАТ Поліссяхліб було віднесено до витрат з придбання основних засобів, що дають право для нарахування амортизації.

Податкова декларація ПАТ Поліссяхліб за 2014 рік з податку на прибуток підприємства була складена з урахуванням господарської діяльності з ТОВ Скілур-Торг .

Крім того, на вказану операцію ТОВ Скілур-Торг виписано для ПАТ Поліссяхліб податкові накладні: № 2 від 01.10.2014 року на суму 59900,00 грн.; № 3 від 02.10.2014 року на суму 59780,00 грн.

Податкові накладні, за якими сформовано спірні суми податкового кредиту (19946,66 грн.), відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, претензії щодо її форми та змісту у перевіряючих відсутні.

Відповідно до інформації, що міститься на Офіційному сайті Державної фіскальної служби України: дата реєстрації платником ПДВ ТОВ Скілур-Торг 26.06.2014 року, а дата анулювання реєстрації платником ПДВ 20.04.2015 року. Таким чином, в жовтні місяці 2014 року ТОВ Скілур-Торг був належним чином зареєстрований платником ПДВ.

Вказані податкові накладні, що не заперечується представником відповідача, включені до реєстру отриманих податкових накладних, сума ПДВ по них включена ПАТ Поліссяхліб до складу податкового кредиту за жовтень 2014 року, відповідно до декларації № НОМЕР_3 від 20.11.2014 року.

Наявність придбаного у ТОВ Скілур-Торг пальника підтверджується актом внутрішнього переміщення (введення в експлуатацію) від 16.10.2014 року; інвентаризаційним описом основних засобів позивача № 2 від 01.12.2014 року та протоколом засідання інвентаризаційної комісії ПАТ Поліссяхліб від 12.01.2015 року, що був складений під час проведення інвентаризації майна ПАТ Поліссяхліб на підставі наказу ПАТ Поліссяхліб № 121 від 19.09.2014 року Про проведення річної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, розрахунків, грошових коштів, основних засобів і необоротних активів .

Згідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.09.2014 року (на момент укладення договору) ТОВ Скілур-Торг було та залишається діючою юридичною особою, керівник ОСОБА_4.

Використання отриманого ПАТ Поліссяхліб пальника було спрямоване на отримання прибутку, у фінансово-господарських операціях, що оподатковуються податком на додану вартість, підтверджується видатковими та податковими накладними, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631, платіжними дорученнями щодо оплати.

Всі проаналізовані вище документи бухгалтерського обліку ПАТ Поліссяхліб , якими оформлено спірні господарські операції, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів ПАТ Поліссяхліб та використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Таким чином, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Придбання ПАТ Поліссяхліб товарів за вказаною господарською операцією відповідає основному виду господарської діяльності товариства та спрямоване на одержання прибутку в результаті реалізації виробленої продукції кінцевому споживачу, а їх реальність підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.89 Цивільного Кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. ОСОБА_5 державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

Згідно до ст.1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору, єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до ст. 16 вказаного закону Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Частиною 2 статті 17 згаданого закону визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості (з-поміж інших) щодо юридичної особи, а саме: перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

З огляду на вказані норми законодавства судом, при розгляді даної справи, врахований наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_4 від 24.03.2017 року. Вказаний витяг стосується відомостей про ТОВ Скілур-Торг станом на 30.09.2014 року, тобто на дату укладення спірного договору з ПАТ Поліссяхліб . Так, в переліку засновників (учасників) ТОВ Скілур-Торг зазначено одну фізичну особу: ОСОБА_4. Крім того, згаданий витяг містить інформацію осіб, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами: ОСОБА_4 - керівник з 13.05.2014 року.

Наведені обставини дають підстави для висновку, що на час вчинення господарських операцій з позивачем відомості про ТОВ Скілур-Торг були внесені до Єдиного державного реєстру, що визнається сторонами у справі.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Також, виходячи із вказаної норми закону суд критично оцінює посилання відповідача на облікові відомості ДФС, які містять інформацію про інший склад учасників ТОВ Скілур-Торг та відомості про іншого директора вказаного товариства, а також на наявні в матеріалах справи письмові пояснення як на підтвердження фіктивності договору з ПАТ Поліссяхліб . Вказані висновки були зроблені судом з огляду на те, що надані представником відповідача документи не мають офіційного характеру та не підтверджують того, що операції з позивачем носили фіктивний характер, надані представником відповідача документи не є належними і допустимими доказами в розумінні ст.70 КАС України, оскільки не містять інформацію щодо предмету доказування. В силу вимог ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Що стосується посилань відповідача в акті перевірки на те, ТОВ Скілур-Торг в період 2014-2015 років укладались фіктивні господарські угоди з іншими суб'єктами підприємницької діяльності реального сектору економіки щодо псевдо постачання товарів (робіт, послуг), а також посилань на те, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також за фактом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.1 ст.209 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що операції ПАТ Поліссяхліб з ТОВ Скілур-Торг відповідно до договору поставки обладнання від 30.09.2014 року являються фіктивними. Крім того, суд звертає увагу на вимогу ч.1. ст.70 кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Також, суд зазначає, що на момент проведення перевірки та на даний час вирок по вказаному кримінальному провадженні, що набрав законної сили, відсутній, а податковий орган покликається лише на існування кримінального провадження, що перебуває на стадії досудового слідства, причому не надаючи при цьому жодного доказу фіктивності обумовлених операцій з поставки обладнання. За таких обставин твердження податкового органу про безтоварність правочину ПАТ Поліссяхліб та ТОВ Скілур-Торг та його фіктивність є передчасними та необґрунтованими.

Підпунктом 2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за № 1300/27745, визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії (його законного представника), та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки, а факт відсутності або порушення правильності ведення податкового та/або бухгалтерського обліку фіксується в описовій частині акта документальної перевірки.

Незважаючи на наявність первинних документів та їх дослідження, під час перевірки перевіряючими зроблений висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства. Проте, в акті перевірки відсутні належним чином оформлені висновки про порушення податкового законодавства, допущені позивачем з посиланням як на доказ на відповідні первинні документи, що підтверджують ці порушення. Вказане не відповідає вимогам Порядку № 727, який регламентує порядок складення Актів за наслідком перевірок.

Жодного належного доказу того, що договір з ТОВ Скілур-Торг , був укладений позивачем без мети їх здійснення перевіряючим в акті перевірки не зазначено.

Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

В силу приписів ст.ст.44,83 Податкового кодексу України посадові особи податкового органу під час проведення перевірки були зобов'язані врахувати надані ПАТ Поліссяхліб первинні документи. У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. Однак, в акті перевірки належно підтверджені висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що на момент перевірки суми податкового кредиту та витрат за операціями ПАТ Поліссяхліб з ТОВ Скілур-Торг не підтверджені товарно-транспортними накладними то відповідно до положень пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати підтверджуються виключно розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В даному випадку вищевказані господарські операції підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а саме договором, видатковою накладною, податковими накладними, а також платіжними документами - платіжними дорученнями ПАТ Поліссяхліб на оплату вартості придбаного товару.

Судом встановлено, що у відповідності до умов договору поставка пальника здійснювалась ТОВ Скілур-Торг за місцем знаходження покупця у зв'язку з чим ПАТ Поліссяхліб не замовлялися та не оплачувалися послуги з перевезення товарів (тобто не було понесено витрат на доставку такого товару). Відтак платник податків не міг обліковувати та зберігати первинні документи (товарно-транспортні накладні) за операціями яких він не здійснював.

Відносно висновків відповідача зробленихв акті перевірки про відсутність у ТОВ Скілур-Торг основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів для виконання господарських зобов'язань перед ПАТ Поліссяхліб . Судом було встановлено, що вказана господарська операція була разовою, не потребувала наявності технічного персоналу та складських приміщень. Крім того, ТОВ Скілур-Торг як господарюючий суб'єкт не було позбавлене можливості залучати для виконання даної господарської операції юридичних та фізичних осіб, які мають трудові ресурси, засоби, техніку, обладнання, необхідні для виконання договірних зобов'язань.

Крім того, відповідач здійснюючи позапланову виїзну перевірку ПАТ Поліссяхліб у відповідності до ст.73 Податкового кодексу України та Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, який затверджений постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 27.12.2010 р. за N 1232, був наділений всіма необхідними повноваженнями для проведення зустрічної звірки ТОВ Скілур-Торг з метою зіставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів, а також підтвердження відносин між контрагентами, їх виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Однак з контролюючий орган не скористався вказаним правом, а лише зробив посилання на матеріали кримінального провадження.

За таких обставин висновки відповідача, що відображені в акті перевірки про завищення ПАТ Поліссяхліб податкового кредиту на загальну суму ПДВ 19947 грн., в т.ч. за жовтень 2014р. - 19947 грн. та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта на загальну суму 1108грн., в т.ч. за 2014р. - 1108 грн. за результатами співпраці з ТОВ СКІЛУР-ТОРГ не відповідають дійсності та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

2. Що стосується завищення ПАТ Поліссяхліб податкового кредиту на загальну суму ПДВ 29383 грн., в т.ч. за квітень 2014р. - 29383 грн. та завищення витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 493 грн., в т.ч. за 2014р. - 491 грн. за результатами співпраці з ТОВ Тілар суд зазначає наступне.

03.04.2014 року між ПАТ Поліссяхліб (по договору - покупець) та ТОВ Тілар (по договору - постачальник) був укладений договір поставки обладнання № 03-04/14 у відповідності до якого постачальник зобов'язується передати у власність Покупця обладнання для харчової промисловості, у подальшому Обладнання, а саме: тістоділительна машина PARTA-U 2006 року випуску, а Покупець зобов'язується прийняти це обладнання та своєчасно здійснити його оплату на умовах Договору.

Відповідно до п.2.1. вказаного договору орієнтована сума Договору визначається загальною вартістю обладнання, що постачається згідно умов даного Договору і становить: 200 000грн. Остаточна сума договору встановлюється вартістю поставленого обладнання та курсом валют на момент його поставки згідно рахунку, товарно-транспортної чи видаткової накладної на товар (п.2.2. договору).

Згідно до п.2.3. укладеного договору розрахунки між Постачальником і Покупцем за поставлене обладнання здійснюються в безготівковому порядку, шляхом попереднього переведення коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Пунктом 3.1. зазначеного договору встановлено, що Постачальник зобов'язується поставити обладнання Покупцю. Датою поставки вважається дата підписання уповноваженим представником Покупця чи перевізника товарно-транспортної чи видаткової накладної на товар.

Право власності на поставлене на умовах Даного договору обладнання переходить від Постачальника до Покупця з моменту передачі обладнання та підписання видаткової або товаротранспортної накладної уповноваженим представником Покупця чи перевізника (п.3.6. Договору).

На виконання вказаного договору ПАТ Поліссяхліб оплатило ТОВ Тілар грошові кошти у розмірі 176 300 грн. в.т.ч. ПДВ 29383,33 грн., підтвердженням чого слугує платіжне доручення № 1109 від 03.04.2014 року та рахунок № 6 від 03.04.2014 року.

Пунктом 3.2. згаданого договору визначено, що прийняття обладнання здійснюється Покупцем на складі Постачальника (м.Могілів-Подільський Віницької області) по кількості і якості відбувається відповідно до прикладеної супроводжувальної документації, а також відповідно до інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання, затверджених Постановами державного Арбітражу при ОСОБА_3 СРСР № П-6 і № П-7 (зі змінами).

На виконання п.3.2. згаданого вище договору ПАТ Поліссяхліб було отримано від ТОВ Тілар за адресою м.Могилів-Подількілький Вінницької області (у відповідності до п.3.2. договору поставки обладнання) тістодільну машину (дільник) PARTA-U загальною вартістю 176300 грн. в.т.ч. ПДВ 29383,33 грн., підтвердженням чого слугує видаткова накладна № 22 від 03.04.2014 року.

Товарно-матеріальні цінності були отримані від імені ПАТ Поліссяхліб уповноваженою особою за довіреністю № 178 від 03.04.2014 року, яка зареєстрована в журналі реєстрації довіреностей ПАТ Поліссяхліб .

Придбана тістодільна машина (дільник) PARTA-U була доставлена з місця її придбання до місця розташування ПАТ Поліссяхліб власним автомобільним транспортом Volksvagen LT-35 д.н. НОМЕР_5 (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САК 491385; дата реєстрації: 10.02.2012 року), що підтверджується шляховим листом вантажного автомобіля № 3 від 03.04.2014 року; розпорядженням ПАТ Поліссяхліб про відрядження № 02 від 02.04.2014 року.

У бухгалтерському обліку ПАТ «Поліссяхліб» операції з придбання (оприбуткування) тістодільної машини (дільника) PARTA-U відображено записами: Дт-10 Кт-15, Дт-15 Кт-631, Дт-64 Кт-631.

Вартість отриманих від ТОВ Тілар товарно-матеріальних цінностей ПАТ Поліссяхліб було віднесено до витрат з придбання основних засобів, що дають право для нарахування амортизації.

Податкова декларація ПАТ Поліссяхліб за 2014 рік з податку на прибуток підприємства була складена з урахуванням господарської з ТОВ Тілар .

Крім того, на вказану операцію ТОВ Тілар виписано для ПАТ Поліссяхліб податкову накладну № 1 від 03.04.2014 року на суму 176300,00 грн.

Податкова накладна, за якою сформовано спірну суму податкового кредиту (29383,33 грн.), відповідає вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, претензії щодо її форми та змісту у перевіряючих відсутні.

Відповідно до інформації, що міститься на Офіційному сайті Державної фіскальної служби України: дата реєстрації платником ПДВ ТОВ Тілар 12.10.2009 року, а дата анулювання реєстрації платником ПДВ 06.05.2014 року. Таким чином, в квітні місяці 2014 року ТОВ Тілар був належним чином зареєстрований платником ПДВ.

Вказана вище податкова накладна включена до реєстру отриманих податкових накладних, сума ПДВ по них включена ПАТ Поліссяхліб до складу податкового кредиту за квітень 2014 року, відповідно до декларації № НОМЕР_6 від 20.05.2014 року.

Наявність придбаного у ТОВ Тілар дільника підтверджується актом внутрішнього переміщення (введення в експлуатацію) від 20.10.2014 року; інвентаризаційним описом основних засобів позивача № 3 від 01.12.2014 року та протоколом засідання інвентаризаційної комісії ПАТ Поліссяхліб від 12.01.2015 року, що був складений під час проведення інвентаризації майна ПАТ Поліссяхліб на підставі наказу ПАТ Поліссяхліб № 121 від 19.09.2014 року Про проведення річної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, розрахунків, грошових коштів, основних засобів і необоротних активів .

Згідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.04.2014 року (на момент поставки товару ПАТ Поліссяхліб ) ТОВ Тілар зареєстровано, керівник ОСОБА_5.

Використання отриманого ПАТ Поліссяхліб тістодільної машини (дільника) PARTA-U було спрямоване на отримання прибутку, у фінансово-господарських операціях, що оподатковуються податком на додану вартість, підтверджується видатковими та податковими накладними, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631, платіжними дорученнями щодо оплати.

Всі проаналізовані вище документи бухгалтерського обліку ПАТ Поліссяхліб , якими оформлено спірні господарські операції, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів ПАТ Поліссяхліб та використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Таким чином, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Придбання ПАТ Поліссяхліб товарів за вказаною господарською операцією відповідає основному виду господарської діяльності товариства та спрямоване на одержання прибутку в результаті реалізації виробленої продукції кінцевому споживачу, а їх реальність підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.89 Цивільного Кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. ОСОБА_5 державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

Згідно до ст.1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору, єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до ст. 16 вказаного закону Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Частиною 2 статті 17 згаданого закону визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості (з-поміж інших) щодо юридичної особи, а саме: перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

З огляду на вказані норми законодавства судом, при розгляді даної справи, врахований наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_7 від 24.03.2017 року. Вказаний витяг стосується відомостей про ТОВ Тілар станом на 03.04.2014 року, тобто на дату укладення спірного договору з ПАТ Поліссяхліб . Так, в переліку засновників (учасників) ТОВ Тілар зазначено одну фізичну особу: ОСОБА_5. Крім того, згаданий витяг містить інформацію осіб, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами: ОСОБА_5 - керівник з 28.03.2013 року.

Наведені обставини дають підстави для висновку, що на час вчинення господарських операцій з позивачем відомості про ТОВ Тілар були внесені до Єдиного державного реєстру, що визнається сторонами у справі.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Разом з тим, суд критично оцінює посилання відповідача на облікові відомості ДФС, які містять інформацію про інший склад учасників ТОВ Тілар та відомості про іншого директора вказаного товариства, а також на наявні в матеріалах справи письмові пояснення як на підтвердження фіктивності договору з ПАТ Поліссяхліб . Вказані висновки були зроблені судом з огляду на те, що надані представником відповідача документи не підтверджують того, що операції з позивачем носили фіктивний характер за таких обставин надані представником відповідача документи не є належними і допустимими доказами в розумінні ст.70 КАС України, оскільки не містять інформацію щодо предмету доказування. В силу вимог ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Що стосується посилань відповідача в акті перевірки на те, ТОВ Тілар в період 2014-2015 років укладались фіктивні господарські угоди з іншими суб'єктами підприємницької діяльності реального сектору економіки щодо псевдо постачання товарів (робіт, послуг), а також посилань на те, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також за фактом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.1 ст.209 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що операції ПАТ Поліссяхліб з ТОВ Тілар відповідно до договору поставки обладнання № 03-04/14від 03.04.2014 року являються фіктивними. Крім того, суд звертає увагу на вимогу ч.1. ст.70 кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Також, суд зазначає, що на момент проведення перевірки та на даний час вирок по вказаному кримінальному провадженні, що набрав законної сили, відсутній, а податковий орган покликається лише на існування кримінального провадження, що перебуває на стадії досудового слідства, причому не надаючи при цьому жодного доказу фіктивності обумовлених операцій з поставки обладнання. За таких обставин твердження податкового органу про безтоварність правочину ПАТ Поліссяхліб та ТОВ Тілар та його фіктивність є передчасними та необґрунтованими.

Підпунктом 2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за № 1300/27745, визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії (його законного представника), та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки, а факт відсутності або порушення правильності ведення податкового та/або бухгалтерського обліку фіксується в описовій частині акта документальної перевірки.

Незважаючи на наявність первинних документів та їх дослідження під час перевірки перевіряючими зроблений висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства. В акті відсутній взаємозв'язок щодо зазначення які саме порушення податкового законодавства допущені позивачем з посиланням як на доказ на відповідні первинні документи, які підтверджують ці порушення, що не відповідає вимогам Порядку № 727.

Жодного належного доказу того, що договір з ТОВ Тілар , був укладений позивачем без мети їх здійснення перевіряючим в акті перевірки не зазначено.

Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

В силу приписів ст.ст.44,83 Податкового кодексу України посадові особи податкового органу під час проведення перевірки були зобов'язані врахувати надані ПАТ Поліссяхліб первинні документи. У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. Однак, в акті перевірки належно підтверджені висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні.

Щодо доводів податкового органу стосовно того, що на момент перевірки суми податкового кредиту та витрат за операціями ПАТ Поліссяхліб з ТОВ Тілар не підтверджені товарно-транспортними накладними то відповідно до положень пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати підтверджуються виключно розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В даному випадку всі вищевказані господарські операції підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а саме договором, видатковою накладною, податковими накладними, а також платіжними документами - платіжними дорученнями ПАТ Поліссяхліб на оплату вартості придбаного товару.

У відповідності до умов договору поставка дільника здійснювалась ПАТ Поліссяхліб власним автомобільним транспортом у зв'язку з чим товариством не замовлялися та не оплачувалися послуги з перевезення товарів, а відтак платник податків не зобов'язаний обліковувати та зберігати первинні документи (товарно-транспортні накладні) за операціями яких він не замовляв.

Відносно висновків відповідача в акті перевірки про відсутність у ТОВ Тілар основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів для виконання господарських зобов'язань перед ПАТ Поліссяхліб . Судом було встановлено, що вказана господарська операція була разовою, не потребувала наявності технічного персоналу та складських приміщень. Крім того, ТОВ Тілар як господарюючий суб'єкт не було позбавлене можливості залучати для виконання даної господарської операції юридичних та фізичних осіб, які мають трудові ресурси, засоби, техніку, обладнання, необхідні для виконання договірних зобов'язань.

Крім того, відповідач здійснюючи позапланову виїзну перевірку ПАТ Поліссяхліб у відповідності до ст.73 Податкового кодексу України та Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, який затверджений постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 27.12.2010 р. за N 1232. Відповідач бу наділений всіма необхідними повноваженнями для проведення зустрічної звірки ТОВ Тілар з метою зіставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів, а також підтвердження відносин між контрагентами, їх виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Однак не скористався вказаним правом, а лише зробив посилання на матеріали кримінального провадження, при цьому на які саме матеріали та якого провадження не уточнив, не обґрунтував неможливість здійснення поставки позивачу.

За таких обставин висновки відповідача, що відображені в акті перевірки про завищення ПАТ Поліссяхліб податкового кредиту на загальну суму ПДВ 29383 грн., в т.ч. за квітень 2014р. - 29383 грн. та завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта на загальну суму 493 грн., в т.ч. за 2014р. - 491 грн. за результатами співпраці з ТОВ Тілар не відповідають дійсності та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відтак покладення на платника податків відповідальності за наслідки господарської діяльності третіх осіб є прямим порушення норм Конституції України. Можливі порушення контрагентами чи іншими особами податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на витрати та податковий кредит з ПДВ, які сформовані у встановленому порядку та підтверджені належними первинними документами.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії" зазначив, що у разі, якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Крім того, судом було враховано, що 10.07.2015 року Державною податковою інспекцією у м.Рівному за результатами проведення планової виїздної перевірки перевірки ПАТ Поліссяхліб за період з 01.04.2012 року по 31.12.2014 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства був складений акт № 210/17-16-22-02/04310507. Вказаний акт не містить жодних відомостей про порушення ПАТ Поліссяхліб податкового законодавства в 2014 році за результатами співпраці з ТОВ Скілур-Торг та ТОВ Тілар .

В судовому засіданні представником відповідача не доведено факту обізнаності посадових осіб позивача чи їх можливості отримати інформацію про недобросовісну діяльність контрагента. З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, бухгалтерської документації, податкової звітності, пояснень представників сторін та в іх сукупності та логічному зв'язку суд робить висновок про реальну поставку товарно матеріальних цінностей контрагентами позивача, при цьому суд звертає увагу на характеристики ( обсяг, кількість яка не є значною), та номенклатуру придбаного товару, яка могла замовлятись, зберігатись та поставлятись від ТОВ «Скілур-Торг» та ТОВ «Тілар» позивачу і при цьому не потребувалось значних кадрових,транспортних, складських ресурсів вказаних суб'єктів господарювання. На момент розгляду даної адміністративної справи, вироків судів в кримінальних справах чи постанов про закриття таких справ не постановлено, відповідно відсутні підстави беззаперечно стверджувати про фіктивну діяльність вказаних суб'єктів господарювання.

Вирішуючи спір суд виходить із гарантованої Конституцією України та Європейською Конвенцією з прав людини та основоположних свобод- статтею 1 Першого протоколу до конвенції принципу поваги та захисту державою права приватної власності.

Суд застосовує практику Європейського суду з прав людини в справі в аналогічних податкових спорах. В Справі "Інтерсплав проти України" (Заява N 803/02) Європейський суд в своєму рішенні вказав наступне: Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов'язок сплачувати цей ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не мав би нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності, які здійснювались податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б обґрунтувати свої відмови. .... Суд нагадує, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі "Lithgow and Others v. the United Kindom" від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50-51, пп. 121-122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Зважаючи на принцип законності, згідно до якого органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, гарантований ст.19 Конституції України, суд вважає, що висновки, викладені податковим органом в акті перевірки та прийняті за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення є протиправними, а відтак підлягають скасуванню.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Результати судового розгляду справи дають суду підстави для висновку, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області № НОМЕР_1 від 04.04.2017р., та № НОМЕР_2 від 04.04.2017р.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення форма Р № НОМЕР_1 від 04.04.2017р. Головного управлінням державної фіскальної служби у Рівненській області, яким ПАТ Поліссяхліб збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 61 663,00 грн., з яких: 49330,00 грн. - за основним платежем та 12333,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення форма Р № НОМЕР_2 від 04.04.2017р. Головного управлінням державної фіскальної служби у Рівненській області, яким ПАТ Поліссяхліб збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 740,00 грн. з яких: 493,00 грн. - за основним платежем та 247,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити на користь ПАТ Поліссяхліб за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області судовий збір у розмірі 1600 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Махаринець Д. Є.