Ухвала

від 01.06.2017 по справі 431/3324/16-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2017 року м. Київ К/800/5195/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 28 листопада 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Половинкинської сільської ради про визнання нечинним рішення Половинкинської селищьної ради в частині перейменування вулиці,

в с т а н о в и л а:

У липні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до Старобільського районного суду Луганської області з позовом до Половинкинської сільської ради Старобільського району Луганської області, в якому з врахуванням уточнень, просила визнати протиправним та скасувати рішення Половинкинської сільської ради від 20.11.2015 року № 02/01 Про перейменування вулиць, площ, провулків села Половинкине, назви яких підпадають під дію Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону їхньої символіки в частині перейменування вулиці Ворошилова у вулицю ім. Т. Якуби.

Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 28 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено. Визнано незаконним рішення Половинкинської сільської ради сьомого скликання від 20.11.2015 року № 02/01 Про перейменування вулиць, площ, провулків села Половинкине, назви яких підпадають під дію Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону їхньої символіки в частині перейменування вулиці Ворошилова у вулицю ім. Т. Якуби.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Старобільського районного суду Луганської області від 28 листопада 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

ОСОБА_3 подано заперечення на касаційну скаргу, в яких вона просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Рішенням сорок сьомої сесії шостого скликання Половинкинської сільської ради від 22 червня 2015 року № 47/07 Про виконання Закону України Про засудження комуністичного та національно-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки вирішено провести інвентаризацію пам'ятників, пам'ятних знаків, написів та надати пропозиції щодо обговорення про перейменування вулиць, скверів, провулків, площ, тощо, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.

Відповідно до протоколу загальних зборів жителів вулиці Ворошилова села Половинкине від 15 листопада 2015 року, на яких були присутні 15 осіб, внесено пропозицію щодо перейменування вулиці Ворошилова за трьома варіантами: Лугова, Зарічна, ім. Т. Якуби.

Рішенням другої сесії сьомого скликання Половинкинської сільської ради від 20 листопада 2015 року № 02/01 Про перейменування вулиць, площ, провулків села Половинкине, назви яких підпадають під дію Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону їх символіки вирішено перейменувати, зокрема, вулицю Ворошилова в вулицю ім. Т. Якуби. Дане рішення оприлюднене в газеті Вісник Старобільщини 04 грудня 2015 року.

Верховною Радою України 09 квітня 2015 року прийнято Закон України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки , яким засуджено комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначено правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлено порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки визначено, що Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку здійснити демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов'язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, а також в установленому порядку перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об'єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об'єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки , символіка комуністичного тоталітарного режиму - символіка, що включає: зокрема, назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з'їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).

Згідно із статтею 5 Закону України Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій питання про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій порушується суб'єктами, зазначеними у статті 7 цього Закону, шляхом підготовки ними подання про присвоєння імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій. Пропозиції щодо присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій можуть також вноситися на розгляд суб'єктів, зазначених у статті 7 цього Закону, іншими державними органами, трудовими колективами, об'єднаннями громадян та окремими громадянами.

Пунктом 1 статті 7 Закону України Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій визначено, що подання про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події готується у разі: зокрема, присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам - сільським, селищним, міським головою.

Згідно із статтею 6 Закону України Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій , подання про присвоєння юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події - письмовий документ, що містить пропозицію про присвоєння конкретно визначеній юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та вноситься на розгляд суб'єктів, уповноважених присвоювати імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій.

Подання про присвоєння юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події повинно містити:

1) найменування суб'єкта, якому вноситься таке подання (стаття 8 цього Закону);

2) найменування суб'єкта, який підготував подання, із зазначенням його місцезнаходження (стаття 7 цього Закону);

3) зміст порушеного питання та обґрунтування необхідності присвоєння юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події із зазначенням підстав та умов присвоєння відповідно імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події згідно з підставами та умовами, визначеними у статті 3 цього Закону.

До подання про присвоєння юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події також додаються:

1) інформаційна довідка про фізичну особу, ім'я якої пропонується присвоїти, ювілейну, святкову чи історичну дату або назву історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі або об'єкту права власності;

2) розрахунки та кошторис витрат, пов'язаних з присвоєнням юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події;

3) узагальнені зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

У разі якщо у фізичної особи, ім'я якої пропонується присвоїти юридичній особі або об'єкту права власності, є родичі (діти, вдова, вдівець, а якщо їх немає - батьки, рідні брати та сестри), додається також їх письмова згода на присвоєння імені.

На виконання Закону України Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій від 24 жовтня 2012 року № 989 (далі - Порядок № 989).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 989, громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення. Участь у громадському обговоренні можуть брати фізичні та юридичні особи, а також громадські об'єднання, що не є юридичними особами.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 989, організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація) виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей.

Пунктами 5, 6 Порядку № 989 визначено, рішення про проведення громадського обговорення приймається його організатором з урахуванням вимог, установлених Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", і повинно містити питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб.

Строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці.

Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення іншими суб'єктами оприлюднюється ними на власному офіційному веб-сайті або в інший прийнятний спосіб.

Пропозиції (зауваження) учасників громадського обговорення подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, у строк, передбачений в інформаційному повідомленні про проведення громадського обговорення, але не менш як протягом 30 днів з дати опублікування повідомлення про його проведення.

Пропозиції (зауваження) реєструються організатором громадського обговорення.

Юридичні особи подають пропозиції (зауваження) у письмовій чи електронній формі із зазначенням їх найменування та місцезнаходження.

Анонімні пропозиції (зауваження) не реєструються і не розглядаються.

Згідно із пунктом 9 Порядку № 989, організатор громадського обговорення протягом 14 днів після закінчення строку подання пропозицій (зауважень) узагальнює їх та готує звіт, у якому зазначаються найменування організатора, зміст питання, що виносилося на громадське обговорення, інформація про осіб, які взяли участь в обговоренні порушеного питання, а також узагальнений аналіз пропозицій (зауважень), що надійшли під час проведення громадського обговорення.

Пропозиції (зауваження), отримані в ході проведення громадського обговорення, оприлюднюються у спосіб, за допомогою якого було оприлюднене інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що письмовий документ, що містить пропозицію про присвоєння вулиці назви імені фізичної особи, а також подання відповідачем не вносилося. Факт проведення загальних зборів мешканців вулиці Ворошилова 15.11.2015 року підтверджений, але кількість учасників зборів 15 осіб й пропозиції не відображають за яку ж конкретно пропозицію (назву вулиці) проголосувала більшість мешканців.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем при прийняті оскаржуваного рішення порушено вимоги частини 1, 2 статті 6 Закону України Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та Порядку № 989 проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єкти права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв та дат історичних подій.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Старобільського районного суду Луганської області від 28 листопада 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Половинкинської сільської ради про визнання не чинним рішення Половинкинської селищьної ради в частині перейменування вулиці - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: