Рішення

від 01.06.2017 по справі 910/4589/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2017Справа №910/4589/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" Пантіної Л.О.

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУРМАН 2014"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ДЕРЖАВНА ОРГАНІЗАЦІЯ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) "ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Приватне підприємство Мале приватне підприємство "ВІАС"

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_5

третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_6

третя особа 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_7

третя особа 6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова Олена Ярославівна

третя особа 7, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний банк України

про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та зобов'язання повернути документи

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Бондаренко М.Г. (довіреність), Шабліовська В.В. (довіреність)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи 1: Голік О.А. (довіреність), Шевченко П.В. (довіреність)

від третьої особи 2: не з'явився

від третьої особи 3: ОСОБА_12 (довіреність)

від третьої особи 4: не з'явився

від третьої особи 5: не з'явився

від третьої особи 6: не з'явився

від третьої особи 7: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" Пантіної Л.О. (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" (відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУРМАН 2014" (відповідач 2) з позовом у якому просить суд задовольнити позовні вимоги про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. 28.05.2015 за № 1617, укладеного між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" шляхом відновлення становища, яке існувало до укладення договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015, визнавши наявність у ПАТ "УПБ" права майнової вимоги до Приватного підприємства Малого приватного підприємства "ВІАС" за договором про надання кредиту №357 від 28.12.2010 та договорами забезпечення та повернути оригінали документів згідно Акту приймання-передачі від 28.05.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що укладений між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК Аурум Фінанс" договір відступлення права вимоги від 28.05.2015 є нікчемним в силу приписів п .п. 1, 2, 3, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку з чим позивач просить суд застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 за вищевказаним позовом порушено провадження по справі № 910/4589/17, призначено розгляд справи на 13.04.2017 та залучено до участі у справі третю особу 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ДЕРЖАВНУ ОРГАНІЗАЦІЮ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) "ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ", третіх осіб 2, 3, 4, 5, 6, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Приватне підприємство мале приватне підприємство "ВІАС", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смолянінову Олену Ярославівну.

06.04.2017 через відділ діловодства суду від третьої особи 6 надійшла копія договору відступлення від 28.05.2015, зареєстрованого в реєстрі за № 1617.

13.04.2017 через відділ діловодства суду від третьої особи 1 надійшли пояснення по справі, в яких Фонд гарантування вкладів фізичних осіб підтримав заявлені позивачем вимоги.

13.04.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

13.04.2017 через відділ діловодства суду від третьої особи 2 надійшло клопотання відкладення розгляду справи.

13.04.2017 через відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшло клопотання відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 13.04.2017 представник третьої особи 1 заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2017 залучено до участі у справі № 910/4589/17 як третю особу 7, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний банк України та відкладено розгляд справи на 18.05.2017.

24.04.2017 через відділ діловодства суду від третьої особи 6 надійшла заява про розгляд справи без її участі.

15.05.2017 через відділ діловодства суду від третьої особи 2 надійшли письмові заперечення по справі, в яких третя особа проти позовних вимог заперечила. В обґрунтування своїх заперечень третя особа 1 посилається на: неможливість витребування майнових прав у добросовісного набувача; припинення зобов'язань за кредитним договором; наявність заперечень щодо проведеної оцінки майнових прав, оскільки на час її проведення ні банк, ні Фонд не були володільцями та розпорядниками прав вимоги.

17.05.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд:

- визнати недійсним нікчемний правочин - договір про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. 28.05.2015 за № 1617, укладений між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС";

- визнати недійсним нікчемний правочин - договір про відступлення прав вимоги від 02.07.2015 та договір відступлення права вимоги за іпотечними договорами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. від 20.07.2015 за № 2290 укладені між ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" та ТОВ "ГУРМАН 2014";

- застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів - договору про відступлення прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. 28.05.2015 за № 1617, укладеного між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС", договору відступлення права вимоги від 02.07.2015 та договору відступлення права вимоги за іпотечними договорами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. 20.07.2015 за № 2290 укладених між ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" та ТОВ "ГУРМАН 2014" шляхом відновлення становища, яке існувало до укладення договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015 у тому числі відновлення статусу ПАТ "УПБ" як іпотекодержателя та/або обтяжувача - визнавши наявність у ПАТ "УПБ" права майнової вимоги до Приватного підприємства Малого приватного підприємства "ВІАС" за договором про надання кредиту № 357 від 28.12.2010 та договорами забезпечення;

- зобов'язати ТОВ "ГУРМАН 2014" повернути ПАТ "УПБ" оригінали документів отриманих згідно акту приймання-передачі від 28.05.2015.

18.05.2017 через відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 просив суд припинити провадження у справі.

Враховуючи те, що третьою особою 1 заявлено клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису, у відповідності до п. 7 ст. 81-1 ГПК України, при розгляді справи №910/4589/17 здійснюється фіксування судового процесу.

В судовому засіданні 18.05.2017 судом було прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову, у зв'язку із чим, подальший розгляд справи №910/4589/17 здійснюється щодо вимог, що викладені позивачем в заяві про зміну предмету позову.

Також представник позивача в судовому засіданні 18.05.2017 заявив клопотання про продовження строку вирішення спору у справі № 910/4589/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/4589/16 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 01.06.2017.

29.05.2017 через відділ діловодства суду від третьої особи 6 надійшли витребувані судом копії договору відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 20.07.2017 та договору відступлення права вимоги від 02.07.2015.

30.05.2017 через відділ діловодства суду від третьої особи 7 надійшли пояснення, в яких Національний банк України підтримав позовні вимоги ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" та зазначив про правомірність віднесення Уповноваженою особою Фонду договору про відступлення права вимоги від 28.05.2015 до нікчемних в силу приписів п. 3, 7, ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушення внаслідок укладення вказаного правочину спеціальних обмежень щодо порядку розрахунків, введених постановою Правління Національного банку України від 30.04.2015 №293/БТ.

01.06.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли витребувані судом документи та пояснення по суті заявлених вимог.

01.06.2017 через відділ діловодства суду від третьої особи 1 надійшли пояснення по справі.

В судове засідання 01.06.2017 з'явились представники позивача, третіх осіб 1, 3.

Представник відповідача 1 в судове засідання 01.06.2017 не з'явився, про розгляд даної справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 42778390.

Представник відповідача 1 в судове засідання 01.06.2017 не з'явився, про розгляд даної справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 42778390.

Представники третіх осіб 2, 4, 5, 6, 7 не з'явились, про розгляд даної справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 18.05.2017.

В судовому засіданні 01.06.2017 суд розглянувши заявлене у відзиві клопотання відповідача 1 про припинення провадження у справі, відмовив в його задоволенні з огляду на наступне.

Так, в обґрунтування свого клопотання відповідач 1 посилається на помилкове порушення провадження у даній справі, посилаючись на те, що раніше за позовом позивача з аналогічними вимогами ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2016 по справі №910/4200/16, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2016, було повернуто позивачу позовну заяву про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору відступлення права вимоги від 28 травня 2015 року, укладеного між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК Аурум Фінанс" без розгляду на підставі п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; 1-1) відсутній предмет спору; 2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; 5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Однак, судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для припинення провадження у справі згідно із приписами статті 80 ГПК України. Відомостей щодо наявності таких обставин відповідачем суду не надано.

При цьому, оцінка судом обставин щодо об'єднання в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами та вирішення питання щодо сумісного розгляду таких вимог, вирішується виключно судом при прийнятті позовної заяви, а не за клопотанням сторони у справі.

Окрім того, згідно із ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

За таких обставин подання позивачем позову про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору відступлення права вимоги від 28 травня 2015 року, укладеного між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК Аурум Фінанс"; зобов'язання відповідачів повернути на користь позивача права вимоги, отримані за договором відступлення права вимоги від 28 травня 2015 року, укладеним між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК Аурум Фінанс", та за договором відступлення права вимоги від 02 липня 2015 року, укладеним між ТОВ "ФК Аурум Фінанс" та ТОВ "Гурман 2014" і повернути оригінали документів, передані банком за актом приймання-передачі від 28 травня 2015 року, згідно з наведеним в позовній заяві переліком; внесення запису про реєстрацію обтяжень та іпотеки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо майнових прав на нерухоме майно, та повернення судом вказаного позову без розгляду на підставі ст. 63 ГПК України не перешкоджає повторному зверненню позивачем з відповідними вимогами до суду.

З урахуванням вищенаведеного суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача 1 про припинення провадження у справі.

Представники позивача в судовому засіданні надали пояснення по суті позову та надаючи пояснення щодо нормативного обґрунтування вимоги про зобов'язання ТОВ "ГУРМАН 2014" повернути ПАТ "УПБ" оригінали документів отриманих згідно акту приймання-передачі від 28.05.2015 зазначили, що відповідні документи підлягають поверненню на підставі приписів ст. 216 та 388 ЦК України.

Представники третьої особи 1 підтримали заявлені позивачем вимоги.

Представник третьої особи 2 проти позовних вимог заперечив, надав пояснення по суті своїх заперечень.

В судовому засіданні 01.06.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, третіх осіб 1, 2, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2010 між Публічним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" (позивач) та Приватним підприємством Малим приватним підприємством "ВІАС" (позичальник, третя особа 1) було укладено договір про надання кредиту № 357, відповідно до п. 1.1 якого банк надає позичальнику кредит на суму 1 000 000,00 грн., терміном до 25 грудня 2015 року для оплати приватизації нежилого приміщення з щомісячним зменшенням кредитної заборгованості, починаючи з січня 2011 року, в сумі 16 666,00 грн. Остаточне погашення кредиту, в сумі 16 706,00 грн. здійснюється не пізніше 25.12.2015.

Забезпеченням виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором стала застава власного майна Приватного підприємства МПП "ВІАС" (іпотечний договір від 28.12.2010 реєстраційний № 1726), майнова порука ОСОБА_14 (договір поруки № 357-1 від 28.12.2010) та іпотечний договір від 28.12.2010 за реєстровим №1728), майнова порука ОСОБА_6 (договір поруки №357-2 від 28.12.2010 та іпотечний договір від 28 грудня 2010 року за реєстровим №1728), майнова порука ОСОБА_7 (договір поруки №357-3 від 28.12.2010 та іпотечний договір від 28.12.2010 за реєстровим №1728).

28.05.2015 між Публічним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" (кредитор) було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого банк відступив кредитору належні банку майнові права за договором про надання кредиту №357 від 28.12.2010, з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього; договором поруки № 357-1 від 28.12.2010 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього, який був укладений між банком та ОСОБА_14; договором поруки № 357-2 від 28.12.2010 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього, який був укладений між банком та ОСОБА_6; договором поруки № 357-3 від 28.12.2010 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього, який був укладений між банком та ОСОБА_7; іпотечним договором від 28.12.2010, укладеним між банком та Приватним підприємством малим приватним підприємством "ВІАС", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюком А.В. за реєстровим № 1726; та іпотечним договором від 28.12.2010, укладеним між Банком та іпотекодавцями ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюком А.В за реєстровим №1728.

Згідно із п. 3 договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015, заборгованість за кредитним договором складає 907889,26 грн.

У відповідності до п. 5 договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015, за відступлені права вимоги за кредитним договором новий кредитор сплачує первісному кредитору кошти в українських гривнях в розмірі 30000,00 грн. без ПДВ, які сплачуються новим кредитором первісному кредитору протягом 2 банківських днів з дня укладення цього договору. Ціна продажу сплачується шляхом перерахування грошових коштів на рахунок первісного кредитора за наступними реквізитами: отримувач платежу - Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК"; банк отримувача - Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК"; № рахунку: 37393625360002; ідентифікаційний код: 19019775; МФО 300205; призначення платежу - "оплата за договором відступлення права вимоги від 28.05.2015".

Пунктом 6 договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015 передбачено, що права вимоги за кредитним договором є такими, що передані новому кредитору з моменту підписання акта приймання-передачі права вимоги. Акт приймання-передачі права вимоги підписується виключно після отримання первісним кредитором ціни продажу в повному обсязі (п. 6 договору).

28.05.2015 за актом приймання-передачі ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" передало, а ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" прийняло документацію, в тому числі, правоустановлюючу щодо об'єктів нерухомості, а саме:

договір про надання кредиту № 357 від 28.12.2010;

додатковий договір від 24.05.2011 до договору про надання кредиту №357 від 28.12.2010;

додатковий договір від 31.05.2011 до договору про надання кредиту №357 від 28.12.2010;

додатковий договір від 31.05.2011 про внесення змін до договору про надання кредиту №357 від 28.12.2010;

додатковий договір від 28.09.2012 про внесення змін до договору про надання кредиту № 357 від 28.12.2010;

договір поруки № 357-1 від 28.12.2010;

додатковий договір від 24.05.2011 до договору поруки № 357-1 від 28.12.2010;

договір поруки № 357-2 від 28.12.2010;

додатковий договір від 24.05.2011 до договору поруки № 357-2 від 28.12.2010;

договір поруки № 357-3 від 28.12.2010;

додатковий договір від 24.05.2011 до договору поруки № 357-3 від 28.12.2010;

іпотечний договір від 28.12.2010, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюком А.В. за реєстровим номером 1726;

іпотечний договір від 28.12.2010 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюком А.В. за реєстровим номером 1728;

договір купівлі-продажу приміщення шляхом викупу від 29.10.2010, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюком А.В. за реєстровим номером 1460;

акт приймання-передачі приміщення від 30.12.2010;

витяг з Державного реєстру правочинів № 9184758;

витяг про державну реєстрацію прав, виданий Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 30.02.2011 за № 28886308;

витяг про державну реєстрацію прав № 28366522;

свідоцтво про право власності на житло від 04.02.2005;

технічний паспорт (інвентаризаційна справа 6493).

28.05.2015 постановою Правління Національного банку України № 348 ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 107 від 28.05.2015 з 29.05.2015 в банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Відповідно до протоколу №4 від 30.06.2015 засідання комісії з перевірки договорів (інших правочинів) на виконання наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації за №26/ТА від 29.05.2015, договір відступлення прав вимоги від 28.05.2015 було віднесено до нікчемних у розумінні п. 2, п. 3, п. 7 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Також за результатами перевірки встановлено, що вказаний договір укладений з порушенням вимог постанови Національного банку України №293/БТ від 30.04.2015 "Про віднесення ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку", яка забороняє банку передавати в забезпечення третім особам майно та активи. Прийнявши виконання за договором відступлення від кредитора з його поточного рахунку, банком було порушено вимоги вказаної постанови Національного банку України, відповідно до якої всі розрахунки в національній валюті повинні проводитися через кореспондентський рахунок банку, відкритий в Національному банку України.

Уповноваженою особою Фонду на адресу ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" було надіслано повідомлення вих. №01-10/2871 від 21.07.2015 про нікчемність договору про відступлення права вимоги від 28.05.2015.

02.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГУРМАН 2014" було укладено договір відступлення права вимоги за договором про надання кредиту № 357 від 28.12.2010.

20.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГУРМАН 2014" було укладено договір відступлення права вимоги за іпотечними договорами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за № 2290 від 28.12.2010, відповідно до умов якого ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" передано, а ТОВ "ГУРМАН 2014" прийнято права вимоги за іпотечним договором від 28.12.2010, укладеним між банком та Приватним підприємством малим приватним підприємством "ВІАС", який є іпотекодавцем, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюком А.В. за реєстровим № 1726, з усіма змінами та доповненнями та за іпотечним договором від 28.12.2010 року, укладеним між Банком та іпотекодавцями ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюком А.В за реєстровим № 1728, з усіма змінами та доповненнями.

Оскільки договір про відступлення права вимоги від 28.05.2015 є нікчемним на підставі положень п.п. 2, 3, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та вказаний договір укладений з порушенням обмежень, встановлених постановою правління НБУ №293/БТ від 30.04.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" (що свідчить про наявність ознаки нікчемності правочину визначену у п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), позивачем заявлено про визнання нікчемного договору про відступлення права вимоги від 28.05.2015 недійсним.

Посилаючись на те, що укладені на підставі нікчемного правочину договір про відступлення прав вимоги від 02.07.2015 та договір відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 20.07.2015 є також нікчемними, позивачем заявлено про визнання вказаних договорів недійсними.

Посилаючись на приписи статті 216 ЦК України позивач просить суд застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів - договору про відступлення прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. 28.05.2015 за № 1617, укладеного між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС", договору відступлення права вимоги від 02.07.2015 та договору відступлення права вимоги за іпотечними договорами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. 20.07.2015 за № 2290 укладених між ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" та ТОВ "ГУРМАН 2014" шляхом відновлення становища, яке існувало до укладення договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015 у тому числі відновлення статусу ПАТ "УПБ" як іпотекодержателя та/або обтяжувача - визнавши наявність у ПАТ "УПБ" права майнової вимоги до Приватного підприємства Малого приватного підприємства "ВІАС" за договором про надання кредиту № 357 від 28.12.2010 та договорами забезпечення.

Також посилаючись на приписи статті 216 ЦК України та статті 388 ЦК України (з урахуванням нормативних обґрунтувань наведених у судовому засіданні 01.06.2017) позивачем заявлено вимогу про зобов'язання ТОВ "ГУРМАН 2014" повернути ПАТ "УПБ" оригінали документів отриманих згідно акту приймання-передачі від 28.05.2015.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Як зазначено судом вище, між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір про відступлення права вимоги від 28.05.2015, ПАТ "УПБ" передано, а ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" прийнято на себе майнові права за договором про надання кредиту №357 від 28.12.2010, договорами поруки № 357-1 від 28.12.2010, № 357-2 від 28.12.2010, № 357-3 від 28.12.2010, іпотечним договором від 28.12.2010 за реєстровим № 1726 та іпотечним договором від 28.12.2010 за реєстровим №1728.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 215 та ст. 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Пунктом 2.5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що необхідно з урахуванням приписів статті 215 Цивільного кодексу України та статті 207 нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

Згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" неплатоспроможний банк - це банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Положеннями статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 №348 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №107 від 28.05.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "УПБ", згідно з яким з 29.05.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "УПБ". Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "УПБ" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Любов Олександрівну. Тимчасову адміністрацію в ПАТ "УПБ" запроваджено строком на 3 місяці з 29.05.2015 по 28.08.2015 включно.

В подальшому, відповідно до постанови Правління НБУ від 28 серпня 2015 № 562 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28 серпня 2015 року № 158, згідно із яким, з 31 серпня 2015 року розпочато процедуру ліквідації банку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VI від 23.02.2012, цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частиною 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Уповноваженою особою Фонду видано наказ № 26/ТА від 29.05.2015 для здійснення в ПАТ "УПБ" перевірки договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та створено комісію.

За результатом перевірки правочинів на предмет виявлення нікчемних, комісією складено протокол № 4 від 30.06.2015, відповідно до якого договір про відступлення права вимоги від 28.05.2015 віднесено до нікчемних на підставі п.п. 2, 3, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За результатами зазначеної перевірки було встановлено, що договір про відступлення права вимоги укладений з порушенням вимог постанови Національного банку України №293/БТ від 30.04.2015 "Про віднесення ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку", яка забороняє банку передавати в забезпечення третім особам майно та активи. Так, прийнявши виконання за договором відступлення від кредитора з його поточного рахунку, банком було порушено вимоги вказаної постанови Національного банку України, відповідно до якої всі розрахунки в національній валюті повинні проводитися через кореспондентський рахунок банку, відкритий в Національному банку України.

Частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, якщо:

банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (п. 1);

банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим (п. 2);

банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору (п. 3);

банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п. 7).

Зі змісту приписів п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вбачається, що нікчемність правочинів, перевірку яких здійснює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ставиться в залежність від звичайної вартості послуг, та порівнюється із відповідною вартістю, яка визначена сторонами в договорі, яка в свою чергу, має бути або вищою, або нижчою на 20%.

В підтвердження того, що відчуження банком права вимоги за договором про відступлення права вимоги від 28.05.2015 на користь відповідача 1 (ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС") відбулося за ціною, меншою за звичайну, позивачем надано суду звіт про оцінку прав вимоги виконання зобов'язань за договором про надання кредиту №357 від 28.12.2010, складений виконавцем Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Маркон" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності Фонду державного майна України №15553/13 від 07.11.2013, №889/16 від 07.11.2016), суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_15 (свідоцтво №496 від 18.03.2014).

Згідно із ст. 1 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.

Статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Професійна оціночна діяльність - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна (ст. 4 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

За змістом ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до наведеного звіту, ринкова вартість права вимоги за договором про надання кредиту № 357 від 28.12.2010 станом на 28.05.2015 становить 807000,00 грн.

Натомість, договором про відступлення права вимоги від 28.05.2015 встановлено, що ціна відступлення прав вимоги становить 30000,00 грн., що згідно із платіжним дорученням №86 від 28.05.2015 перерахована з рахунку позивача відкритого в ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК".

Отже, оплата за договором про відступлення права вимоги від 28.05.2015 відрізняється на 96,28% від вартості майнових прав за вищевказаними кредитним договором.

З наведеного вбачається, що визначена за результатами оцінки вартість права вимоги за договором про надання кредиту № 357 від 28.12.2010 є значно більшою, аніж вартість, за якою відповідне право вимоги було відчужено на користь відповідача 1 за договором про відступлення права вимоги від 28.05.2015.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).

Наданий позивачем звіт складені суб'єктом оціночної діяльності та безпосередньо оцінювачем, які набули цього статусу у встановленому чинним законодавством порядку (склали відповідні іспити та отримали відповідні свідоцтва), а отже, у суду відсутні підстави вважати недостовірними висновки щодо ринкової вартості спірної грошової вимоги, які містяться у звіті.

З огляду на вище викладене, суд приймає звіт про оцінку прав вимоги виконання зобов'язань за договором про надання кредиту №357 від 28.12.2010, складений виконавцем Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Маркон" суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_15 як належний доказ того, що оплата за договором про відступлення права вимоги від 28.05.2015 на 96,28% відрізняється від вартості майнових прав за договором про надання кредиту №357 від 28.12.2010.

Відповідачами альтернативної оцінки вартості прав вимоги за вищевказаними кредитними договорами не представлено.

Заперечення третьої особи 2 щодо відсутності у позивача прав на замовлення оцінки відступлених майнових прав визнаються судом безпідставними, оскільки в силу приписів чинного законодавства право власності на майнові права дійсного власника презюмується і не припиняються із втратою ним цього майна, у даному випадку майнових прав за договором про надання кредиту №357 від 28.12.2010.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що Публічним акціонерним товариством ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" на підставі договору про відступлення права вимоги від 28.05.2015 було відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" майно (права вимоги за кредитним договором) за ціною, що на більш ніж 20 відсотків (96,28%) нижча від звичайної ціни на вказаний вид майна, що згідно приписів п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" свідчить про нікчемність вищезазначеного правочину.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (в редакції, яка діяла на момент прийняття постанови Правління НБУ №293/БТ від 30.04.2015 про віднесення Банку до категорії проблемних) Національний банк України мав право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Згідно із постановою Правління НБУ №293/БТ від 30.04.2015 Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" було віднесено до категорії проблемних та запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку.

Згідно із вказаною постановою ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" заборонено використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки та зобов'язано здійснювати розрахунки у національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України №280 від 17.06.2004, за дебетом балансового рахунку 1200 "Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України" проводяться суми коштів, які надходять на користь банку та його клієнтів, за кредитом рахунку проводяться суми коштів, які списуються Національним банком України за дорученням банку - власника рахунку за власними операціями, операціями його клієнтів.

На кореспондентському рахунку відображаються фактичні надходження і видатки грошових коштів з/на рахунок банку. Це означає, що всі кошти, які надходять на користь Банку та його клієнтів, зараховуються на кореспондентський рахунок банку в Національному банку України.

Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів. З аналізу вказаної норми вбачається, що у банківській системі кошти клієнтів обліковуються як запис, однак, за відсутності коштів у банку платника, такі кошти не можуть перераховуватись на будь-який інший рахунок.

У відповідності до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), безготівкові розрахунки це - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що розрахунковий документ - це документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача; платіжне доручення - це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Пунктом 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, визначений перелік дій банку у разі неможливості виконання платіжного доручення клієнта через відсутність коштів на кореспондентському рахунку банку.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.05.2015 між ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" та ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" було укладено договір № 315-УОК на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування суб'єктів господарювання, на підставі якого було ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" відкрито поточний рахунок № 2650262536.

Також як підтверджено матеріалами справи, між сторонами укладено договір №245 строкового банківського вкладу "Депозитна лінія "Гнучка", у відповідності до якого банк відкрив ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" депозитний рахунок №26514625360245.

25.05.2015 з депозитного рахунку ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" №26514625360245 на його поточний рахунок №2650262536 було перераховані кошти у розмірі 10 000 000,00 грн. з призначенням платежу повернення депозиту згідно договору №245 від 20.05.2015.

В той же час, зі змісту постанови Правління НБУ №293/БТ від 30.04.2015 вбачається, що у Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" не було достатнього обсягу коштів для виконання зобов'язань перед вкладниками та кредиторами банку, що відповідно унеможливлювало повернення банком суми депозиту ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС".

В подальшому, як підтверджено матеріалами справи з поточного рахунку ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" №2650262536 на рахунок банку № 37393625360002 "Транзитний рахунок за іншими розрахунками" перераховані кошти у сумі 30000,00 грн. Перерахування ціни відступлення права вимоги на вказаний рахунок, також було погоджено сторонами у договорі про відступлення прав вимоги від 28.05.2015.

Однак, у відповідності до вищевикладених положень Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, за відсутності коштів на кореспондентському рахунку банку платіжне доручення клієнтів не виконується.

Призначенням вказаного рахунку 3739 "Транзитний рахунок за іншими розрахунками", у відповідності до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України №280 від 17.06.2004, є облік сум за іншими розрахунками для подальшого зарахування на рахунки банку або рахунки клієнтів, а за дебетом і кредитом рахунку проводяться суми, що надалі шляхом розподілу зараховуються на відповідні рахунки за призначенням.

Однак, як зазначалось судом вище, постановою Правління НБУ №293/БТ від 30.04.2015 було зобов'язано банк здійснювати розрахунки у національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України.

Натомість, всупереч забороні визначеній у постанові Правління НБУ №293/БТ від 30.04.2015 перерахування оплати за ціну відступлення права вимоги було здійснено на внутрішній рахунок банку.

З огляду на встановлені вище обставини можна дійти висновку, що в результаті здійснення оплати ціни відступлення не відбулось реального надходження коштів до ПАТ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК", а тому оплата за договором про відступлення права вимоги від 28.05.2015 відсутня.

При цьому, у відповідності до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" фінансове оздоровлення банку - відновлення платоспроможності банку та приведення фінансових показників його діяльності у відповідність із вимогами Національного банку України.

Під поняттям платоспроможності розуміється спроможність банку виконати законні вимоги кредиторів.

Згідно із п. 1.1 глави 1 розділу V Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 №368, ліквідність банку - це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати).

Банківська діяльність піддається ризику ліквідності - ризику недостатності надходжень грошових коштів для покриття їх відпливу, тобто ризику того, що банк не зможе розрахуватися в строк за власними зобов'язаннями у зв'язку з неможливістю за певних умов швидкої конверсії фінансових активів у платіжні засоби без суттєвих втрат.

У зв'язку з цим банки повинні постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов'язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів, забезпечувати потрібне співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів із збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів і всіх інших клієнтів.

Як вбачається зі змісту постанови Правління Національного банку України №348 від 28.05.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК", однією з підстав віднесення позивача до категорії неплатоспроможних стало те, що на момент прийняття такої постанови обсяг високоліквідних коштів (готівка та кошти на кореспондентському рахунку в Національному банку України) значно зменшився, що унеможливлювало виконання зобов'язань Банку перед його кредиторами.

В силу приписів ст. 76 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (у редакції на час її прийняття), Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, у разі: 1) неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним; 2) зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України; 3) невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10 і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами; 4) одноразове грубе або систематичне порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки, як встановлено судом, у банку були відсутні кошти для повернення ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" суми депозиту, операція з оплати ціни відступлення права вимоги відбулась по внутрішнім рахункам банку, що призвело по порушення постанови Правління НБУ №293/БТ від 30.04.2015, з урахуванням змісту постанови Правління Національного банку України №348 від 28.05.2015, можна дійти висновку, що укладення договору про відступлення права вимоги від 28.05.2015 призвело до неплатоспроможності Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК".

Вищевикладене свідчить про існування підстав, з якими приписи п. 1, п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачають нікчемність договору.

Водночас, повернення ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" суми депозиту та в подальшому перерахування цих коштів з рахунку ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" в рахунок оплати відступленого права здійснювалось незадовго до запровадження у позивача тимчасової адміністрації, в період неспроможності банком виконувати взяті на себе зобов'язання перед кредиторами.

Отже, внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги було здійснено перерахування коштів з рахунку ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" з метою уникнення ризиків незадоволення в подальшому вимог відповідача 1 за договором банківського вкладу, а також надання відповідачу переваг (пільг) перед іншими кредиторами позивача.

Таким чином, укладення договору про відступлення права вимоги від 28.05.2015, фактично надало переваги відповідачу 1 серед інших кредиторів (зокрема, вкладників) позивача, що прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку, у зв'язку із чим договір про відступлення права вимоги містить ознаки нікчемності, визначені п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За огляду на встановлені судом обставини, вимога позивача про визнання недійсним нікчемного правочину - договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за № 1617, укладений між Публічним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" підлягає задоволенню.

У відповідності до положень ст. 236 Цивільного кодексу України, правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення.

Суд, також дійшов висновку по задоволення вимоги позивача про визнання недійсними укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГУРМАН 2014" договір відступлення прав вимоги від 02.07.2015 та договір відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 20.07.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за № 2290, з огляду на наступне.

У відповідності до норм цивільного законодавства, до оплатного договору відступлення права вимоги застосовуються положення про договір купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Тобто, виходячи з аналізу вищенаведеної норми, відчужувач майна повинен мати повний обсяг прав на таке майно.

Оскільки, договір про відступлення права вимоги 28.05.2015 як встановлено судом вище є нікчемним в силу приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та визнаний судом недійсним, то у ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" були відсутні підстави на відчуження таких прав вимог ТОВ "ГУРМАН 2014" (відповідачу 2), у зв'язку із чим, договір відступлення прав вимоги від 02.07.2015 та договір відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 20.07.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за № 2290, суперечать приписам частин 1, 2 ст. 319, ч. 1 ст. 321 та ст. 658 Цивільного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що договір відступлення прав вимоги від 02.07.2015 та договір відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 20.07.2015 не являються нікчемними, а є недійними у зв'язку із тим, що суперечать приписам частин 1, 2 ст. 319, ч. 1 ст. 321 та ст. 658 Цивільного кодексу України.

З приводу посилань третьої особи 2 на виконання договору про надання кредиту №357 від 28.12.2010, то суд зазначає наступне.

Так, згідно із наданими третьої особою 2 документами, 19.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГУРМАН 2014" та Приватним підприємством Малим приватним підприємством "ВІАС" укладений договір про врегулювання заборгованості за договором кредиту №357 від 28.12.2010, у відповідності до якого сторони вказаного договору погодили, що за умови погашення Приватним підприємством Малим приватним підприємством "ВІАС" заборгованості за договором кредиту у сумі 605010,00 грн., залишок заборгованості зменшується суму прощеного боргу у розмірі 302879,26 грн., який не підлягає сплаті (п. 2, п. 3). В день отримання грошових коштів від ПП МПП "ВІАС" у сумі 605010,00 грн. кредитний договір та договори, що забезпечують виконання за ним припиняють свою дію.

В підтвердження оплати заборгованості за договором кредиту №357 від 28.12.2010 у сумі 605010,00 грн. третьою особо 2 надано платіжне доручення № 112 від 20.01.2016.

Разом з тим, у відповідності до приписів цивільного законодавства, з огляду на підстави заявлених вимог, питання щодо виконання чи не виконання договору кредиту №357 від 28.12.2010 не ставить в залежність встановлення обставин щодо нікчемності та недійсності договорів відступлення права вимоги.

Посилання третьої особи 2 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 по справі №910/24448/15 визнаються судом не обґрунтованими оскільки вказане рішення було скасоване постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016.

Також суд зазначає, що обставини встановлені рішенням Апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2017 року по справі № 754/13238/15-ц не створюють преюдиціального значення для даної справи, оскільки під час розгляду даної справи не вирішувалось питання щодо нікчемності договору відступлення права вимоги від 28.05.2015 та недійсності договору відступлення права вимоги за кредитним договором від 02.07.2015. Натомість, відмовляючи у задоволенні вимог банку про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № 357 від 28.12.2010 апеляційним судом зазначено про відсутність встановлення на момент розгляду справи судом першої інстанції недійсності договору, укладеного між ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" та ТОВ "ГУРМАН 2014".

Позивачем, також заявлено вимогу про застосування наслідків недійсності правочину. Так, посилаючись на приписи ст. 216 ЦК України позивач просить суд застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів - договору про відступлення прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. 28.05.2015 за № 1617, укладеного між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС", договору відступлення права вимоги від 02.07.2015 та договору відступлення права вимоги за іпотечними договорами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. 20.07.2015 за № 2290 укладених між ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" та ТОВ "ГУРМАН 2014" шляхом відновлення становища, яке існувало до укладення договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015 у тому числі відновлення статусу ПАТ "УПБ" як іпотекодержателя та/або обтяжувача - визнавши наявність у ПАТ "УПБ" права майнової вимоги до Приватного підприємства Малого приватного підприємства "ВІАС" за договором про надання кредиту № 357 від 28.12.2010 та договорами забезпечення.

Також посилаючись на приписи ст. 216, ст. 388 ЦК України, позивач просить суд зобов'язати ТОВ "ГУРМАН 2014" повернути ПАТ "УПБ" оригінали документів отриманих згідно акту приймання-передачі від 28.05.2015.

Згідно із ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Разом з тим, згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Обраний позивачем спосіб захисту згідно вимоги про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів шляхом відновлення становища, яке існувало до укладення договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015 у тому числі відновлення статусу ПАТ "УПБ" як іпотекодержателя та/або обтяжувача - визнавши наявність у ПАТ "УПБ" права майнової вимоги до Приватного підприємства Малого приватного підприємства "ВІАС" за договором про надання кредиту № 357 від 28.12.2010 та договорами забезпечення, не може призвести до захисту його прав. Вказаний спосіб захисту за своїм змістом (суттю) є вимогою про встановлення юридичного значимого факту.

Тобто, фактично позивач вимагає встановити юридичний факт, хоча чинне законодавство, зокрема приписи Господарського процесуального кодексу України, не передбачають такого способу захисту прав як встановлення юридичних фактів.

Встановлення наявності або відсутності юридичних фактів, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, не може бути матеріально-правовою чи немайновою вимогою позивача.

Спосіб захисту, обраний позивачем не призведе до захисту прав, таке рішення не може бути виконане у примусовому порядку.

За таких обставин, суд відмовляє у вимозі позивача про застосування наслідку недійсності нікчемних правочинів - договору про відступлення прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. 28.05.2015 за № 1617, договору відступлення права вимоги від 02.07.2015 та договору відступлення права вимоги за іпотечними договорами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. 20.07.2015 за № 2290 шляхом відновлення становища, яке існувало до укладення договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015 у тому числі відновлення статусу ПАТ "УПБ" як іпотекодержателя та/або обтяжувача - визнавши наявність у ПАТ "УПБ" права майнової вимоги до Приватного підприємства Малого приватного підприємства "ВІАС" за договором про надання кредиту №357 від 28.12.2010 та договорами забезпечення.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину.

Разом із тим, ч. 3 ст. 216 ЦК України передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

При цьому, реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним (п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки, добросовісне набуття у розумінні ст. 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна із незаконного володіння.

За таких обставин, оригінали документів, отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "ГУРМАН 2014" за договором про відступлення прав вимоги від 02.07.2015 та договором відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 20.07.2015, укладені з Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" на підставі нікчемного договору, підлягають поверненню позивачу.

Разом з тим, як встановлено судом, згідно із актом приймання-передачі від 20.01.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГУРМАН 2014" повернуло Приватному підприємству Малому приватному підприємству "ВІАС" оригінал договору купівлі-продажу приміщення шляхом викупу від 29.10.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюком А.В. за реєстровим номером 1460; оригінал акту приймання-передачі приміщення від 30.12.2010; оригінал витягу з Державного реєстру правочинів №9184758; оригінал витягу про державну реєстрацію прав, виданий Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 30.02.2011 за № 28886308.

Також у відповідності до акту приймання-передачі від 20.01.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГУРМАН 2014" повернуло ОСОБА_7 оригінали наступних документів: витягу про державну реєстрацію прав № 28366522; свідоцтва про право власності на житло від 04.02.2005; технічного паспорту (інвентаризаційна справа 6493).

Оскільки, згідно із наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі 20.01.2016 вищевказані документи перебувають у третіх осіб, а доказів протилежного позивачем не наведено, то правових підстав для зобов'язання відповідача 2 повернути такі документи позивачу відсутні.

За таких обставин, вимоги позивача про повернення документів визнаються судом частково обґрунтованими, у зв'язку із чим, суд зобов'язує Товариство з обмеженою відповідальністю "ГУРМАН 2014" повернути Публічному акціонерному товариству "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" (ідентифікаційний код 19019775) оригінали документів, а саме:

договір про надання кредиту № 357 від 28.12.2010;

додатковий договір від 24.05.2011 до договору про надання кредиту №357 від 28.12.2010;

додатковий договір від 31.05.2011 до договору про надання кредиту №357 від 28.12.2010;

додатковий договір від 31.05.2011 про внесення змін до договору про надання кредиту №357 від 28.12.2010;

додатковий договір від 28.09.2012 про внесення змін до договору про надання кредиту № 357 від 28.12.2010;

договір поруки № 357-1 від 28.12.2010;

додатковий договір від 24.05.2011 до договору поруки № 357-1 від 28.12.2010;

договір поруки № 357-2 від 28.12.2010;

додатковий договір від 24.05.2011 до договору поруки № 357-2 від 28.12.2010;

договір поруки № 357-3 від 28.12.2010;

додатковий договір від 24.05.2011 до договору поруки № 357-3 від 28.12.2010;

іпотечний договір від 28.12.2010, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюком А.В. за реєстровим номером 1726;

іпотечний договір від 28.12.2010 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюком А.В. за реєстровим номером 1728.

При цьому, суд не вбачає підстав для зазначення про повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "ГУРМАН 2014" документів отриманих згідно акту приймання-передачі від 28.05.2015, оскільки відповідний акт відповідачем 2 не підписувався, а був складений позивачем та відповідачем 1.

З урахуванням вищевикладеного вимога про повернення документів підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" Пантіної Л.О.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідачів пропорційно згідно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним нікчемний правочин - договір про відступлення прав вимоги від 28.05.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за № 1617, укладений між Публічним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" (ідентифікаційний код 19019775) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" (ідентифікаційний код 39243396).

Визнати недійсним договір відступлення прав вимоги від 02.07.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" (ідентифікаційний код 39243396) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГУРМАН 2014" (ідентифікаційний код 39408355).

Визнати недійсним договір відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 20.07.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за № 2290, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" (ідентифікаційний код 39243396) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГУРМАН 2014" (ідентифікаційний код 39408355).

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ГУРМАН 2014" (01015, м. Київ, вул. Московська, буд. 45/1; ідентифікаційний код 39408355) повернути Публічному акціонерному товариству "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15; ідентифікаційний код 19019775) оригінали документів, а саме:

договір про надання кредиту № 357 від 28.12.2010;

додатковий договір від 24.05.2011 до договору про надання кредиту №357 від 28.12.2010;

додатковий договір від 31.05.2011 до договору про надання кредиту №357 від 28.12.2010;

додатковий договір від 31.05.2011 про внесення змін до договору про надання кредиту №357 від 28.12.2010;

додатковий договір від 28.09.2012 про внесення змін до договору про надання кредиту № 357 від 28.12.2010;

договір поруки № 357-1 від 28.12.2010;

додатковий договір від 24.05.2011 до договору поруки № 357-1 від 28.12.2010;

договір поруки № 357-2 від 28.12.2010;

додатковий договір від 24.05.2011 до договору поруки № 357-2 від 28.12.2010;

договір поруки № 357-3 від 28.12.2010;

додатковий договір від 24.05.2011 до договору поруки № 357-3 від 28.12.2010;

іпотечний договір від 28.12.2010, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюком А.В. за реєстровим номером 1726;

іпотечний договір від 28.12.2010 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюком А.В. за реєстровим номером 1728.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" (02121, м. Київ, вулиця Колекторна, будинок 3; ідентифікаційний код 39243396) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 15; ідентифікаційний код 19019775) витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУРМАН 2014" (01015, м. Київ, вул. Московська, буд. 45/1; ідентифікаційний код 39408355) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15; ідентифікаційний код 19019775) витрати по сплаті судового збору в сумі 4000,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 07.06.2017.

Суддя С.О. Турчин