Постанова

від 06.06.2017 по справі 809/750/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2017 р. Справа № 809/750/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Кафарського В.В.,

за участю секретаря Федів А.В.,

представника позивача Борсука Д.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Дочірнього підприємства "Торговий дім "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 15 347,60 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

15.05.2017 Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Торговий дім "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" (далі - відповідач, ДП "Торговий дім "Росана" ТзОВ "Росан-Агро") про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 15 347,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", не сплатив адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда та не зайняте ним в 2015 році в розмірі 15 250,00 грн. та пеню нараховану за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в розмірі 97,60 грн. Загальна сума несплачених адміністративно-господарських санкцій та пені становить 15 347,60 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з мотивів викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, на підставі приписів статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснити розгляд даної адміністративної справи за відсутності представника позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство "Торговий дім "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" є юридичною особою, яке здійснює господарську діяльність та використовує найману працю.

16.02.2017 ДП "Торговий дім "Росана" ТзОВ "Росан-Агро" подало позивачу звіт за № 10-048 про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік форми № 10-ПІ, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила 8 осіб; з них жодна особа, якій встановлена інвалідність не працювала в фізичної особи-підприємця. Кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для відповідача складає 1 одиницю (особу). Фонд оплати праці штатних працівників становив 244 000,00 грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника відповідача становила 30 500,00 грн. (а.с. 9).

Згідно з розрахунком заборгованості по сплаті адміністративного-господарських санкцій та пені, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила 8 осіб, з них середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали в фізичної особи-підприємця (штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність) - 0 осіб, фонд оплати праці штатних працівників становив 244 000,00 грн. в рік, середня річна заробітна плата штатного працівника відповідача становила 30 500,00 грн., відповідно сума адміністративно-господарських санкцій за 2016 рік за 1 непрацевлаштованого інваліда становить 15 250,00 грн., а пеня, нарахована за несвоєчасну сплату адміністративного-господарських санкцій складає 97,60 грн. (а.с.8).

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначені в Законі України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно частини 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно частини 2 статті 19 згаданого Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до частини 9 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України за № 70 від 31.01.2007 року "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Абзац 3 пункту 2 вказаного Порядку, передбачає обов'язок роботодавців подавати центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування передбачають собою: виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, в тому числі спеціальних робочих місць; створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для працевлаштування інвалідів; звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів; забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством.

В судовому засіданні встановлено, що норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідача складав 1 штатний працівник за 2016 рік, яке зайняте інвалідом не було. Оскільки, відповідач не подавав до Івано-Франківського міського центру зайнятості інформацію про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом 2016 року, суд дійшов висновку, що ДП "Торговий дім "Росана" ТзОВ "Росан-Агро" не вжито всіх залежних від нього заходів щодо працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Таким чином, враховуючи, що маючи на обліку 8 штатних працівників середньооблікової чисельності відповідач не забезпечив працевлаштування одного інваліда, на підставі статті 20 вказаного Закону України ''Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні'' за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда та не зайняте інвалідами, відповідач повинен сплати адміністративно-господарські санкції.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина 2 статті 20 Закону).

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

У зв'язку з невиконанням зазначених вище вимог до відповідача застосовано адміністративно-господарські санкції в розмірі 15 250,00 грн. За період несплати до моменту звернення в суд із адміністративним позовом, з 19.04.2017 по 04.05.2017 - за 16 днів, позивач, виходячи із суми адміністративно-господарської санкції (15 250,00 грн.), нарахував пеню в розмірі 97,60 грн. (а.с. 8).

Суд зазначає, що вказану суму адміністративно-господарських санкцій та пені відповідач добровільно та вчасно не сплатив, внаслідок чого утворилася заборгованість в загальному розмірі 15 347,60 грн.

Враховуючи наведене, а також те, що вищевказана заборгованість відповідачем на момент розгляду справи не сплачена, відповідних доказів, які б спростовували наявність заборгованості чи доводи позивача, - відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з Дочірнього підприємства "Торговий дім "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 15 347,60 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю

Стягнути з Дочірнього підприємства "Торговий дім "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" (код ЄДРПОУ 31048807) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13662300) адміністративно-господарські санкції в сумі 15 250 (п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн. та нараховану пеню в сумі 97 (дев'яносто сім) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 12.06.2017.