Постанова

від 18.05.2017 по справі 816/398/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/398/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представника позивача - Арзуманяна В.А.,

представника відповідача - Дудника В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки і рішень, -

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2017 року Приватне підприємство "Полтавський ливарно-механічний завод" (надалі - позивач або ПП "Полтавський ливарно-механічний завод") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці ДФС (надалі - відповідач) ,де просили визнати протиправними та скасувати 1) картку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806020002/2016/00192, прийняту Полтавською митницею ДФС 13.12.2016, 2) рішення Полтавської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 14.12.2016 № 806020002/2016/000038/1, 3) рішення Полтавської митниці ДФС від 26.01.2017 № 47/10/16-70-19-01 про відмову в скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначали, що відповідачем безпідставно застосовано резервний метод під час визначення митної вартості оцінюваного товару, який позивачем було заявлено до митного оформлення виходячи із вартості запчастин бувших у використанні за першим методом (договірна вартість), що була обумовлена сторонами у договорі.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі, яких позивачем проводився розрахунок митної вартості за договірною вартістю, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (зазначені в рішенні про коригування митної вартості від 14.12.2016 № 806020002/2016/000038/1), а тому не можливо застосувати перший метод визначення митної вартості, як не можливо було застосувати і інші методи послідовно, у зв'язку з чим правомірно застосовано резервний метод.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що Приватне підприємство Полтавський ливарно-механічний завод (ідентифікаційний код 31495420) зареєстровано юридичною особою 08.06.2001, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 12.09.2005 номер запису 1 588 120 0000 002847.

Згідно договору від 22.10.2008 № 2008/61 (із змінами та доповненнями, погодженими сторонами у додаткових угодах) (а.с. 12-22), укладеного між ТОВ БелМарк (м. Бєлгород, Російська Федерація) та ПП ПЛМЗ , першим поставлено на територію України на адресу позивача частини сепаратора для сортування щебеню:

- каркас сепаратора 026-10 (маса 550 кг) - 16 шт;

- крильчатка сепаратора 026-10 (маса 230 кг) - 16 шт;

- патрубок завантажувальний сепаратора Тип 1 (маса 85 кг) - 11 шт;

- патрубок завантажувальний сепаратора Тип 2 (маса 120 кг) - 11 шт.

Запасні частини до сепаратора для сортування щебню поставлялися на умовах FCA - м. Бєлгород, Росія, які означають, що продавець виконав свої зобов'язання щодо поставки товару в момент передання очищеного для експорту товару перевізнику, якого вказав покупець, у названому місці або пункті.

За змістом пояснень представника позивача дані запчастини бувші у використанні на гірничому виробництві ТОВ БелМарк , виробником яких є ПП ПЛМЗ (м. Полтава, Україна). Представник пояснював, що ПП ПМЛЗ є виробником, зокрема, таких запчастин для сепаратора для сортування щебня, як каркас сепаратора, крильчатка сепаратора, патрубок завантажувальний сепаратора різних модифікацій, які на підставі відповідних договорів поставлялися позивачем, зокрема, ТОВ БелМарк (м. Бєлгород, Російська Федерація). При цьому, між ними існувала домовленість про те, що коли дані запчастини потребуватимуть ремонту у зв'язку із відпрацюванням їх на виробництві, то ТОВ БелМарк (м. Бєлгород, Російська Федерація) повертатиме їх ПП ПМЛЗ , які їх ремонтуватимуть та збуватимуть знову. У зв'язку із цими домовленостями і укладено договір від 22.10.2008 № 2008/61 (із змінами та доповненнями, погодженими сторонами у додаткових угодах) (а.с. 12-22)

Загальна вартість поставлених частин у відповідності до специфікації від 08.12.2016 № 64 до договору від 22.10.2008 № 2008/61 (а.с. 26) складає 353 200,00 рублів Російської Федерації. Вартість транспортних витрат на території Російської Федерації 3 150 грн. (а.с. 43-46).

13.12.2016 агентом з митного оформлення ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_2 подано до Полтавської митниці ДФС (митний пост Лтава , 36010, м. Полтава, вул. Половка, 64) митну декларацію № 806020002/2016/010803 на товар Частини до сепаратора по сортуванню щебеню , в гр. 31 якої зазначено, що товар має відсоток зношення від 20% до 60%, та пакет документів для митного оформлення ввезених запасних частин до сепаратору для сортування щебню:

- міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 08.12.2016 № 599714;

- некласифікований комерційний документ - заявка 46 від 07.12.2016;

- рахунок - фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно - експедиційні послуги від 08.12.2016 № 18;

- калькуляція транспортних витрат від 08.12.2016;

- довідка про підтвердження вартості перевезення товару від 12.12.2016;

- експертний висновок про вартісні характеристики товару від 12.12.2016 № В-3342;

- рахунок - фактура (інвойс) від 08.12.2016 № 27;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товарів від 22.10.2008 № 2008/61;

- доповнення до вищевказаного зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 25.12.2009, від 24.12.2010, від 29.06.2011, від 21.12.2011, від 27.12.2012, від 04.12.2013, від 11.08.2014, від 24.12.2015;

- специфікація від 08.12.2016 № 64 до зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі - продажу товарів від 22.10.2008 № 2008/61;

- договір про надання послуг митного брокера від 23.02.2015,

- договір (контракт) про надання транспортних послуг від 28.12.2015 № 2015/37;

-копія митної декларації країни відправлення від 08.12.2016 № 10101030/081216/0019530;

- технічна документація від 19.06.2016;

- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 08.12.2016 № 2730.

Представник позивача в ході судового розгляду пояснював, що у відповідності до митної декларації від 13.12.2016 № 806020002/2016/010803 митну вартість ввезених запчастин бувших у використанні було визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються), яка склала 153 256,47 грн. (360 611,94 рублів Російської Федерації за курсом 0,42499). Виходячи із вказаного розміру визначеної вартості товару позивачем і було обраховано вартість митного оформлення - 7 707,68 грн. мита, 32 372,26 грн. ПДВ.

Далі представник позивача вказував, що 14.12.2016 ПП ПЛМЗ отримано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № 806020002/2016/00192 (а.с. 33) з причин порушення позивачем вимог ст. 52 Митного кодексу України в частині правильності визначення митної вартості товару, а також рішення про коригування митної вартості від 14.12.2016 № 806020002/2016/000038/1.

У рішенні про коригування митної вартості від 14.12.2016 № 806020002/2016/000038/1 митним органом визначено митну вартість товару за резервним методом згідно ст. 64 МК України в сумі 1 197 775,10 рублів Російської Федерації, з розрахунку 81,2864 рублі Російської Федерації за 1 кілограм ваги товару (14 735 Х 81,2864 = 1 197 775,10). При цьому за основу визначення митної вартості у вищевказаному розмірі взята митна декларація від 12.12.2016 № 110050004/2016/6506 із визначеною митною вартістю 1,32 долара США за кг.

Вищевказане рішення про коригування митної вартості обґрунтовано тим, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень ст. 55 МК України у зв'язку із виявленою розбіжністю та неповнотою відомостей про митну вартість товару у документах, що підтверджують митну вартість товару. В результаті контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) у графі 31 митної декларації № 806020002/2016/010803 зазначено, що товар має відсоток зношення від 20% до 60%. Також до митного оформлення подано експертний висновок від 12.12.2016 № В-3342, підготовлений Полтавською ТПП, в якому зазначено, що стан частин сепаратора згідно рахунка-фактури від 08.12.2016 № 27 відповідає фізичному зносу 65-80%. Проте у графі 31 країни відправлення від 08.12.2016 № 10101030/081216/0019530 зазначено, що износ составляет 30-35% . Митний орган ставить під сумніви інформацію про стан товару (відсоток зношення) та визначену вартість;

2) в поданому до митного оформлення експертному висновку Полтавської ТПП від 12.12.2016 № В-3342 зазначено, що при проведенні експертизи були вивчені наступні документи:

- планові калькуляції виробника на запасні частини до сепаратора для сортування щебня, надані ПП ПЛМЗ ,

- довідка про актуальні прайсові ціни на запасні частини до сепаратора для сортування щебня, надана ПП ПЛМЗ ;

3) наданий до митного оформлення експертний висновок Полтавської ТПП від 12.12.2016 № В-3342 базується на цінових умовах контракту від 22.10.2008 № 2008/61 та інвойсу від 08.12.2016 № 27. Експертом здійснено вартісний аналіз виключно на підставі цінової інформації, що надана ПП ПЛМЗ без наведення конкретних джерел, інших постачальників та виробників, що суперечить частині першій ст. 61 МК України ( товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються виробником товару є ПП ПЛМЗ , країна виробництва - Україна). Таким чином, здійснюючи вартісний аналіз товару на підставі зазначених документів, експерт посилається виключно на цінову політику фірми ТОВ БелМарк , орієнтовану безпосередньо на ПП ПЛМЗ , а не на кон'юктуру ринку в цілому. Експертом не здійснено аналіз цін на подібні (аналогічні) товари, не зазначені конкретні джерела інформації. Тому документ прийнято до уваги митним органом, але не може бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару;

4) згідно п. 2.2.1 договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 28.12.2015 № 2015/37 Замовник зобов'язується здійснювати оплату за перевезення у розмірі та відповідно до умов, які визначаються у даному договорі та в заявці замовника на перевезення , проте в заявці на транспортне обслуговування від 07.12.2016 № 46 не зазначені умови оплати за надані транспортні послуги;

5) подану до митного оформлення заявку на транспортне обслуговування від 07.12.2016 № 46 неможливо ідентифікувати та віднести до даної поставки, оскільки відсутні будь-які посилання на договір про перевезення автомобільним транспортом від 28.12.2015 № 2015/37 між ПП ПЛМЗ та ПП Л.В.С. ;

6) відсутні будь-які документи із зазначенням інформації про протяжність маршруту в кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, що унеможливлює перевірку заявленої вартості транспортних витрат.

Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Так, рівень заявленої декларантом митної вартості товару № 1 становить 0,397 дол. США за кг, а рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками, оформленого за МД від 12.12.2016 № 110050004/2016/6506, що визнана митним органом, становить 1,32 дол. США за кг.

На момент подачі додаткових документів за наслідками проведеної консультації з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару відповідно п. 3.2 договору про перевезення вантажу від 28.12.2015 № 2015/37 оплата за транспортні послуги повинна бути здійснена, однак платіжний документ про здійснення оплати для підтвердження заявленої митної вартості товару до митного оформлення не надано, у зв'язку з чим не усунуто сумніви митниці щодо дійсної вартості послуг з перевезення товарів.

На підставі наведеного відповідач дійшов висновку, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх необхідних відомостей та містять розбіжності). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку із відсутністю даних щодо вартості операцій з аналогічними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Тому митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МК України, що ґрунтується на МД від 12.12.2016 №110050004/2016/6506, яка була визнана митним органом.

14.12.2016 митницею здійснено митне оформлення вищевказаних товарів на підставі поданої позивачем митної декларації № 806020002/2016/010868 із врахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 14.12.2016 № 806020002/2016/000038/1.

При цьому, не погодившись із виставленою карткою відмови у митному оформлені (випуску) товарів від 13.12.2016 № 806020002/2016/00192 та рішенням про коригування митної вартості від 14.12.2016 № 806020002/2016/000038/1, позивач 16.01.2017 на підставі ч. 8 ст. 55 МК України ПП ПЛМЗ звернувся зі скаргою до Полтавської митниці ДФС.

Рішенням Полтавської митниці ДФС від 26.01.2017 № 47/10/16-70-19-01 рішення про коригування митної вартості товарів від 14.12.2016 № 806020002/2016/000038/1 залишено без змін (а.с. 37-42).

Не погоджуючись із виставленою карткою відмови у митному оформлені (випуску) товарів від 13.12.2016 № 806020002/2016/00192, рішенням про коригування митної вартості від 14.12.2016 № 806020002/2016/000038/1, а також рішенням Полтавської митниці ДФС від 26.01.2017 № 47/10/16-70-19-01, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням, суд виходить із такого.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом ІІІ Митного кодексу України (в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947).

Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі закріплено право митних адміністрацій переконатися в правдивості або точності будь-якої заяви, документа або декларації, наданих для цілей митної оцінки та оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Під дійсною вартістю розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропускається для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 цього ж Кодексу орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом ч. 6 ст. 54 МК орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів , які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК)

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (п. 2, 5 ч. 2 ст. 55 МК).

Статтею 57 цього ж Кодексу встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 МК).

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МК.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів.

За змістом ч. 9 ст. 58 МК розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

За змістом пояснень представника відповідача причинами, через які митниця визнала неможливим визначити митну вартість імпортованих товарів за ціною (договору) імпортованих товарів, послугувало виявлення розбіжностей та зазначення ПП ПЛМЗ неповних відомостей про митну вартість товару у документах, що підтверджують митну вартість товару, а надані документи на підтвердження митної вартості цих товарів, на підставі яких проводився розрахунок заявленої митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Перелік цих причин наведено відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості (судом наведено вище).

Стосовно неоднакового зазначення відсотку зношення імпортованого товару в експортній та імпортній декларації, а також в експертному висновку від 12.12.2016 № В-3342, підготовленому Полтавською ТПП, позивач пояснював тим, що контрагент ТОВ БелМарк при здійсненні митного оформлення не проводив експертної оцінки товарів, що вивозилися, оскільки цього не вимагає законодавство Російської Федерації, а відповідно вказав процент зносу виходячи із особистої думки декларанта, що не є технічним фахівцем, який може оцінити даний показник. Так само як і уповноважена особа декларанта, що заповнював імпортну декларацію до експертного висновку Полтавської ТПП. А задля фахового підтвердження відсоткового показника зносу ПП ПЛМЗ було замовлено у Полтавській ТПП експертний висновок, який в свою чергу містить фахові висновки компетентного експерта.

В ході судового розгляду судом було допитано в якості свідка експерта Полтавської ТПП ОСОБА_4, яким складено експертний висновок від 12.12.2016 № В-3342.

Даний свідок показав, що 12.12.2016 ним в присутності представника замовника експертного висновку (ПП ПЛМЗ ) та представника ліцензійного митного складу (м. Полтава, вул. Половка, 64) в автомобілі було здійснено огляд імпортованого товару, в процесі якого здійснювалася фотофіксація (а.с. 194-209).

Експертом, крім іншого, надано пояснення стосовно помилкового зазначення у тексті висновку дати проведеного огляду, а саме вказав, що огляд у дійсності проводився 12.12.2016, що підтверджується також і датою на фотофіксації, а не 08.12.2016 як це помилково вказано у висновку (а.с. 193).

Експерт, виходячи із аналізу наданих позивачем документів та фактичним оглядом товару, пояснював, що при визначенні вартості означеного товару користувався формулою за методикою зносу, за якою і було обраховано коефіцієнт зносу.

За результатами огляду товару, експерт зазначив, що всі пред'явлені частини сепаратора для сортування щебеню мають дефекти та сліди зносу, що з'явилися в процесі експлуатації, так як працювали в умовах абразивного середовища, що веде до швидкого зносу поверхонь, що труться, представляє собою часткове руйнування металу поверхонь металевих деталей, на окремих ділянках яких утворилися велика кількість раковин різних форм і розмірів, сколи металу на краях, тріщини, відломані зубці, на деяких запчастинах виявлена різна товщина металу та порушення геометричних розмірів, корозія металу тощо.

На основі зовнішнього вигляду експертом визначено технічний стан частин сепаратора для сортування щебеню, завезених згідно договору від 22.10.2008 № 2008/61 та рахунку-фактури від 08.12.2016 № 27, як обладнання, що відповідає стану за шкалою експертних оцінок за методом зносу, наведеній у таблиці висновку, умовно-придатний - було у використанні, в стані, придатному для подальшого використання, але потребує значного ремонту , що складає 65-80 % зносу.

Керуючись тим, що знос запчастин не однаковий та принципом розумної обережності експерт прийняв знос вищезазначених запчастин 65%, а вартість нових частин сепаратора для сортування щебеню експерт приймав згідно наданих планових калькуляцій виробника - ПП ПЛМЗ . Виходячи із співставлення вартості нових запчастин згідно планових калькуляцій виробника та визначеного відсотку зношення, експертом ОСОБА_4 і було обраховано вартість імпортованих товарів, про що складено експертний висновок від 12.12.2016 № В-3342 (а.с. 28-32).

Суд погоджується із доводами позивача, що різниця ваги між новими запчастинами, що виготовляються позивачем згідно наданого прайс-листа на продукцію ПП ПЛМЗ , що поставляється на експорт в РФ (м. Белгород) з 01.01.2017 (а.с. 140), та меншою вагою запчастин бувших у вжитку, що імпортувалися згідно специфікації від 08.12.2016 № 64 до договору від 22.10.2008 № 22, що становить близько 10%, пояснюється коефіцієнтом вищевказаного зносу означених запчастин, який свідчить в тому числі і про втрату ваги останніми у порівнянні з новими запчастинами.

Далі судом встановлено, що відповідно до специфікації до договору № 64 від 08.12.2016 сторонами визначено умови поставки FCA - Белгород.

Згідно із Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін FCA (FREE CARRIER (...named place) ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця.

Враховуючи наведене, за умовами договору № 2008/61 від 22.10.2008 та специфікації № 64 від 08.12.2016 позивач (покупець) зобов'язаний був нести витрати із перевезення товару від м. Белгород, Російська Федерація.

Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а саме, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з пунктом 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України до митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, а саме: витрати на транспортування після ввезення.

До митного оформлення (в т.ч. за наслідками консультації) позивачем подано транспортний (перевізний) документ - товарно-транспорту накладну CMR від 08.12.2016 № 599714 (а.с.105), а також документи, що містили відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів -договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом № 2015/37 від 28.12.2015, укладений позивачем із ПП Л.В.С. (перевізник) (а.с. 110-111); довідку про транспортні витрати № 18 від 08.12.2016, видану ПП Л.В.С. (а.с. 112); рахунок на оплату міжнародних перевезень від 08.12.2016 № 18 (а.с. 113), заявку від 07.12.2016 № 46 (а.с. 114).

У довідці ПП Л.В.С. № 18 від 08.12.2016 зазначалося, що транспортні витрати автомобіля д.н. ВІ 5723 ВХ п/п ВІ 4211 ХО згідно договору 2015/37 від від 28.12.2015, прямуючого по маршруту м. Белгород (Росія) - м. Полтава (Україна) складають: - транспортні витрати від місця завантаження м. Белгород (Росія) до п/перех. Гоптовка - Нехотєєвка - 3150 грн, від Гоптовка - Нехотєєвка до місця доставки м. Полтава (Україна) - 7150 грн, загальна сума транспортних витрат - 10300 грн.

При цьому, що автомобіль д.н. ВІ 5723 ВХ п/п ВІ 4211 ХО був вказаний у CMR від 08.12.2016 № 599714.

Таким чином, позивачем були надані до митного оформлення транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містили відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Матеріалами справи підтверджується, що ПП ПЛМЗ подано відповідачу всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованих товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Отже в ході судового розгляду справи судом не встановлено обставин, що свідчать про наявність обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та, як наслідок, судом не встановлено порушення вимог ст. 52 МК України в частині правильності визначення митної вартості товару.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що картка відмови у митному оформлені (випуску) товарів від 13.12.2016 № 806020002/2016/00192 є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі наведеного суд вважає безпідставним коригування митної вартості означених товарів із застосуванням резервного методу рішенням про коригування митної вартості від 14.12.2016 № 806020002/2016/000038/1, додатково, крім вищенаведеного, враховуючи таке.

Представник відповідача в ході судового розгляду пояснював, що наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Так, рівень заявленої декларантом митної вартості товару № 1 становить 0,397 дол. США за кг, а рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками , оформленого за МД від 12.12.2016 № 110050004/2016/6506, що визнана митним органом, становить 1,32 дол. США за кг.

Саме на МД від 12.12.2016 № 110050004/2016/6506 відповідач і посилався в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості.

На вимогу суду відповідачем залучено копію названої митної декларації до матеріалів справи (а.с. 186-188).

Із аналізу даної декларації слідує, що іншим декларантом (ПП Промсільгоспкомплект ) за цією МД із РФ імпортувалися запасні частини до дробильного обладнання - плити дробильні, броня нижня тощо.

На питання суду у чому схожість характеристик товарів, що імпортувалися позивачем та ПП Промсільгоспкомплект згідно вищевказаної МД, представник відповідача відповів, що дані товари визначаються за одним і тим самим кодом УКТЗЕД.

Суд не приймає дані доводи до уваги з огляду на таке.

По-перше, визначення товару за одним кодом УКТЗЕД аж ніяк не надає можливості стверджувати про схожість характеристик різних за видом та призначенням запчастин, а тим більше без урахування таких обставин, як хто є виробником запчастин, із якого металу виготовлені тощо.

По-друге, за МД від 12.12.2016 № 110050004/2016/6506 імпортувалися нові запчастини, оскільки опис товару не містить посилання на відсоток зношення, як це мало місце у випадку позивача.

Наведене додатково свідчить про безпідставність застосування резервного методу на основі МД від 12.12.2016 № 110050004/2016/6506.

Згідно ч. 1 ст. 25 МК кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Предметом оскарження є, зокрема, рішення - окремі акти, якими органи доходів і зборів або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні

Тож рішенням Полтавської митниці ДФС від 26.01.2017 № 47/10/16-70-19-01 про відмову у скасуванні рішення про коригування митної вартості від 14.12.2016 № 806020002/2016/000038/1 може бути предметом оскарження.

Рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом (ч. 1 ст. 29 МК).

Як видно із оскаржуваного рішення Полтавської митниці ДФС, останньою не взято до уваги вищенаведене.

Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності своїх рішень, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування, що має наслідком задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки і рішень задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806020002/2016/00192, прийняту Полтавською митницею ДФС 13.12.2016.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 14.12.2016 № 806020002/2016/000038/1.

Визнати протиправною та скасувати рішення Полтавської митниці ДФС від 26.01.2017 № 47/10/16-70-19-01 про відмову в скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 38719157) на користь Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" (код ЄДРПОУ 3149520) витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 3 200,00 грн (три тисячі двісті гривень нуль копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 23 травня 2017 року.

Суддя Л.О. Єресько